«1+1»: угода є та угоди немає...

Після численних чуток і різнопланової інформації про купівлю 40% частки популярного телеканала «1+1» групою «Приват» компанія СМЕ, що є власником контрольного пакета акцій, спробувала поставити в цьому питанні крапку. Прес-служба каналу поширила заяву, в якій було сказано таке: «Central Media Enterprises підтверджує, що справді були проведені переговори з Ігорем Коломойським стосовно його пропозиції про придбання 40% капіталу «Студії 1+1», які належать партнерам СМЕ. Проте СМЕ чітко й однозначно підтверджує, що цю угоду остаточно не затверджено. Понад те, 16 серпня 2005 року СМЕ в письмовій формі повідомила Коломойському про цю обставину, а також про те, що СМЕ остаточно й безповоротно відкликає свою пропозицію про розгляд зазначеної угоди». У заяві рішення СМЕ ніяк мотивовано не було.

Але, як показують подальші події, у цьому питанні крапку ставити наразі зарано. В ексклюзивних інтерв’ю «ДТ» учасники переговорного процесу — директор компанії СМЕ Рональд Лаудер і керівник «Привата» Ігор Коломойський — продемонстрували різне бачення ситуації. Як СМЕ, так і «Приват» визначили свої інтереси й готові жорстко їх відстоювати.

Ця начебто комерційна суперечка насправді залишається чинником у внутрішній політиці країни, адже медійний ресурс із 95%-м покриттям і понад 20% глядацької аудиторії може серйозно підсилити будь-яку з політичних груп. Напередодні парламентських виборів головне завдання для будь-якого політика — збільшити власну присутність в інформаційному просторі країни. І не секрет, що з погляду більшості цих політиків, як і раніше, гарантією такої присутності є не грамотно продумана виборча стратегія, покликана забезпечити природну увагу з боку журналістів, а власний контроль над друкованими та електронними виданнями.

Та головним заручником складної ситуації навколо каналу може стати його колектив. Зрозуміло, що нестабільність породжує невизначеність, яка ніяк не сприятиме роботі журналістів. Проте нинішня робота каналу показує: журналісти одного з провідних електронних медіа країни починають усвідомлювати: редакційну політику визначають не лише власники. Насправді чимало залежить і від позиції колективу, що, власне, і забезпечує якісну, ефективну та об’єктивну роботу телеканалу передусім в інтересах глядача. Тим паче, що у випадку з «плюсами» ми вже спостерігали, як канал із головною часткою західного капіталу працював за дуже специфічними — східними — принципами. Наразі боротьба за право називатися власником студії «1+1» не помітна його глядачу — і це вже серйозне досягнення колективу. Проте, схоже, боротьба входить у нову фазу, що може виявитися ще більш жорсткою...

Рональд Лаудер: «Ми вибачаємося перед українськими телеглядачами»

— Пане Лаудер, Олександр Роднянський і Борис Фуксман заявляли, що вони розглядають кілька пропозицій із приводу купівлі їхніх акцій. Чи можлива зміна складу акціонерів каналу найближчим часом і чи відомо вам, із ким нині ведуть переговори?

— Наші партнери повідомили нас, що до них надходять пропозиції про придбання їхніх акцій. Вони поки що не прийняли остаточного рішення — продати свої акції чи ні. Наші партнери не пов’язані тимчасовими рамками й у будь-який час можуть ухвалити рішення — продати акції або залишитися.

СМЕ не зацікавлене в продажі своїх акцій. Ми зробили великі інвестиції в телекомпанію «1+1». Ми зміцнюватимемо свої позиції та робитимемо вкладення, тому створюємо українську структуру UMS, яка керуватиме цим процесом. СМЕ — один із найбільших інвесторів в Україні, і ми маємо намір і далі інвестувати кошти в український телевізійний бізнес. Нами буде побудований телевізійний центр для «1+1», створена база для виробництва українського телевізійного продукту. Орієнтовна вартість проекту 15—20 млн. дол. Цей проект відкриє нові перспективи та можливості для українських талантів.

— Чи маєте ви намір придбати у Фуксмана і Роднянського їхні 40% акцій каналу?

— Ми маємо намір збільшити нашу частку акцій, якщо така можливість у нас буде. Це входить до загальної стратегії СМЕ не лише в Україні.

— Ліцензія «1+1» на право мовлення на другому національному каналі неодноразово була предметом спору в суді. Чи може це й у майбутньому стати причиною тиску на канал?

— Нашу ліцензію держава ніколи не ставила під сумнів. Судові процеси, що виникали, були приватною ініціативою. Наша компанія виконує всі умови ліцензії, працює в рамках законодавства не лише в Україні, а й усюди, де є наші телекомпанії. Ми вважаємо, що такого тиску не буде. Це нелогічно. СМЕ — найбільший телевізійний інвестор у Центральній і Східній Європі, крім того, СМЕ — публічна компанія, яка котирується на Нью-Йоркській біржі та взаємодіє з кількома великими фінансовими компаніями.

Тиск на СМЕ відлякуватиме від України інших інвесторів.

— Через яку причину компанія СМЕ не дала згоди на купівлю 40% акцій каналу «1+1» паном Коломойським? Чи відповідає дійсності інформація, що ви та ваші представники спілкувалися з представниками української влади з приводу можливої купівлі акцій каналу групою «Приват»?

— На цей момент ми нікому не даємо згоди на купівлю цих акцій, оскільки в наші плани входить збільшення частки СМЕ в пакеті акцій «1+1». Справді, у нас була зустріч із президентом Ющенком. Ви знаєте, що інші великі медіабізнесмени, наприклад Руперт Мердок, також зустрічалися з паном Ющенком. У цьому немає нічого особливого. Ми зустрічаємося з президентами всіх країн, де СМЕ робить значні інвестиції. Як я сказав раніше, ми плануємо додаткові інвестиції в Україну, і для нас було важливо почути, що новий уряд схвалює наші плани.

Ми вважаємо, що ініціатива СМЕ послужить прикладом для закордонних інвесторів в інших сферах української економіки.

Так, нас справді запитували, чи буде угода з групою «Приват». Це природно, оскільки її пропозиція широко обговорювалася в пресі. Хочу підкреслити, що на нас не чинили тиску з приводу вибору партнерів на ринку. Під час зустрічі ми також заявили про свої наміри збільшити частку акцій у студії «1+1».

— Не секрет, що до помаранчевої революції канал «1+1» був абсолютно лояльним до влади і його редакційна політика значною мірою визначалася чиновниками, а не журналістами чи акціонерами. Чому ви як громадянин демократичної країни з давніми традиціями свободи медіа і найбільший (де-факто) акціонер «1+1» не вважали за потрібне відкоригувати лінію каналу в бік об’єктивної подачі інформації?

— У тій політичній ситуації, коли журналісти перебували під щоденним тиском влади, СМЕ хоча й намагалася, не змогла захистити їх, оскільки вплинути на цю ситуацію методами, прийнятими в демократичних країнах, було неможливо. Проте ми вибачилися особисто перед паном Ющенком, вибачаємося перед українськими телеглядачами і зробимо певні висновки.

Ми вже вживаємо низку заходів для того, щоб така ситуація не повторилася. Крім того, ми переконані, що новий політичний клімат у країні сприятиме демократичним принципам роботи ЗМІ. Це підкреслював і президент під час нашої зустрічі.

— Чи може повторитися подібна ситуація нині? Яким ви бачите позиціонування каналу, контрольним пакетом акцій якого володієте, стосовно нової української влади?

— Ми впроваджуємо структурні зміни в компанію, що дасть змогу втілювати в життя принципи нейтральної, об’єктивної інформаційної політики. Ми хочемо підвищити рівень професіоналізму журналістів та якість їхньої роботи. Новинні програми — це лише частина наповнення «1+1». Не слід забувати, що «1+1» передусім комерційний канал, тому розважальні та пізнавальні програми мають для нас не менше значення. Результатом правильної програмної стратегії, побудованої на поєднанні різних жанрів, як ми гадаємо, буде підвищення рейтингів каналу.

— Нещодавно на каналі змінилося керівництво. Що стало причиною кадрових змін і які головні завдання поставлено перед новими керівниками?

— Генеральний директор «1+1» попросив звільнити його з посади, яку він обіймав, за станом здоров’я. Для нас це не було несподіванкою, впродовж кількох місяців ми готували заміну. Ми вважаємо, що успіх каналу залежить не лише від однієї людини, а від сильної команди, яка управляє цим бізнесом. Ми вирішили дати можливість ключовим фігурам каналу проявити себе.

Основні завдання каналу — поліпшити імідж, програмне наповнення, а також його фінансові показники. Юрій Морозов — досвідчений програмний фахівець, а Ольга Герасим’юк — талановитий журналіст і продюсер, тому логічним було їхнє просування на посади генерального директора і генерального продюсера. СМЕ також залучила до роботи компетентного фінансового фахівця Карен Харрісон, яка з цього місяця очолить фінансовий департамент. Ми вважаємо, що ця команда зможе вивести «1+1» на кращі позиції та запропонувати аудиторії каналу нові якісні програми.

Ігор Коломойський: «В очах партнерів
я просто матиму вигляд клоуна, якщо угода не відбудеться...»

— Компанія СМЕ офіційно заявила про те, що відмовляє вам у придбанні в їхніх партнерів, Бориса Фуксмана й Олександра Роднянського, 40 відсотків «1+1». Можна сказати, що на цьому у вашій епопеї з придбанням пакета «1+1» поставлено крапку?

— Ні, так сказати не можна, оскільки в мене на руках є письмовий дозвіл на угоду й покупку, виданий радою директорів компанії СМЕ. Датований він 14 червня 2005 року. Жодних документів, які свідчили б про те, що це рішення відкликано, у мене на руках немає. Але навіть коли вони з’являться, то ці документи не можуть мати для нас певного вказівного характеру, оскільки дозвіл уже було отримано, й він не може бути відкликаний, бо, висловлюючись юридично, має характер непереборного рішення.

Сьогодні я можу сказати точно таке: в середу Борис Фуксман сказав, що відправив мені листа про те, що він не може в даний момент розпочати переоформлення, оскільки СМЕ забороняє йому це робити. На руках у мене цього листа ще немає, але мені повідомили про його відправлення. Якими причинами керувалося СМЕ, мені незрозуміло. Чи то через незавершення реструктуризації, чи то через інші причини. Тому я вважаю: скоріш за все, справа завершиться судовим процесом. Доведеться рішенням суду примушувати Фуксмана й Роднянського до завершення операції. Не виключаю, вони відмовляться, й тоді їм доведеться заплатити дуже істотні штрафи, оскільки всі документи оформлено.

— Яким може бути розмір штрафу?

— Гадаю, сума вимоги може дійти до 50 мільйонів доларів.

— Ви вносили якусь передоплату за майбутню угоду?

— Це комерційна таємниця і я не можу її розголошувати, оскільки ці аргументи можуть використовуватися в суді.

— Тобто ви маєте намір боротися за канал?

— У мене підписано всі документи, в адвокатів у папці з назвою «1+1» лежить дозвіл ради директорів на угоду. Більше того, на базі всіх цих дозволів і узгоджень я здобув собі внутрішніх партнерів, в очах котрих я просто матиму вигляд клоуна, якщо угода не відбудеться.

— І як ви оцінюєте свої шанси?

— Як дуже перспективні. Мої юристи й адвокати вважають, що в нас є 80 або 90-відсотковий шанс.

— З якої причини, на вашу думку, Рональд Лаудер відмовив вам, не захотівши мати такого партнера по бізнесу?

— У мене його відмови немає, є лише дозвіл СМЕ на угоду. Але ті речі, які нині відбуваються, можуть бути пов’язані з тим, що він із кимось зустрічався в Україні, можливо, йому хтось радив не мати нас у партнерах. Мені важко коментувати причини рішення Лаудера, тим паче, що документа про відмову я ще не бачив.

— Чи практикуються у світі відкликання дозволів, виданих на угоду?

— Лише за взаємної згоди — згоди потенційного покупця. Вони могли б звернутися до мене та, пояснивши причини, попросити відмовитися від угоди. Але питання в тому, що в моєму випадку продавцем є не СМЕ, а Роднянський і Фуксман. А вони виявляють бажання завершити угоду. Просто сьогодні вони кажуть про те, що всілякими погрозами, карами, залякуванням СМЕ не дає дозвіл на угоду. Але, зважаючи на наші хороші стосунки з Роднянським і Фуксманом, нам не хотілося б спонукати їх до прямого порушення певних внутрішніх домовленостей, про які ми не знаємо. Гадаю, коли ми не зможемо завершити цю угоду через певні заборони, суд підкаже СМЕ інтерпретацію цієї угоди.

— Чи правда, що ви готові додати за 40 відсотків «1+1» до узгоджених 100 мільйонів ще 50?

— На сьогодні в мене є пропозиції й певні відносини з іншими покупцями, котрі готові були б заплатити за це не 150, а 160 мільйонів. Багато в чому завдяки кількості чуток, які супроводжують угоду, товар подорожчав. Тому вважаю, я придбав дуже хороший товар. Залишилося тільки його дооформити.

— І що це за покупці, готові придбати у вас пакет «плюсів»?

— Ім’я одного покупця я вам не назву, а про другого скажу, що він із Росії. Вони не купують увесь пакет, а тільки частину в нашому пакеті, виходячи з загальної вартості сорока відсотків у 160 мільйонів.

— Припустімо, вам удалося відсудити своє право на угоду. Та либонь відносини зі СМЕ — власником 60-відсоткового пакета каналу — зіпсовано. Невже ви вважаєте, що можливе ефективне нормальне співіснування двох партнерів, чиї взаємини складаються таким чином? Крім того, ви ж однаково будете міноритарним акціонером? Хіба вас ці проблеми не бентежать?

— Не бентежать, оскільки у Фуксмана й Роднянського досить чітко прописані їхні права й обов’язки. Нас вони цілком влаштовують. Тому, гадаю, ми зможемо домовитися. Але, якщо не домовимося, тоді доведеться думати, кому з нашого каналу вийти. Урешті-решт можна буде прописати правила розлучення й на каналі залишиться той, хто запропонує за нього велику суму грошей.

Від редакції. У коментарі «Дзеркалу тижня» керівник юридичної фірми «Грищенко і партнери» Дмитро Грищенко заявив, що відкликання дозволу, виданого на фінансову операцію, можливе, якщо це не заборонено законодавством країни і статутом компанії, про яку йдеться.