Влада тільки тоді зважатиме на пресу, коли журналісти будуть здатні на солідарний протест, а також на регулювання і самостійне визначення того, що є журналістськими стандартами, пише в своїй статті для «ДТ» директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар.
Останні події, що струсили інформаційний простір, – заяви новостійників «1+1» і СТБ про посилений тиск з боку менеджменту і цензуру є закономірним наслідком п'ятирічної бездіяльності журналістів у встановленні мас-медійних стандартів, пише Сюмар.
«Парадоксально, але факт: тема необхідності реформ в інформаційному просторі, яку порушували окремі експерти, взагалі не була цікава для самих медіа», - пише експерт.
«Ми так і не зрозуміли, навіщо треба було змінювати принцип формування Нацради з питань телебачення і радіомовлення. І тепер, в умовах нинішньої системи, отримаємо тотальну більшість чітко залежних від партії влади людей, які керуватимуть інформаційним простором країни, маючи велетенські важелі, - вважає Сюмар. -Нас не зацікавила тема прийняття Закону «Про доступ до інформації». Тепер залишається нарікати на те, як день у день складніше отримувати відповідь на інформаційний запит, тим паче — змістовну відповідь. Ми взагалі не підійшли до теми законопроекту «Про прозорість медіавласності».
Головним питанням, на думку Сюмар, залишається готовність журналістів до справжньої революції, яка привела б до зміни всієї системи в інформаційній сфері, встановлення нових правил.
«У центрі цієї системи має бути конкурентна, якісна, відповідальна й саморегульована журналістика. Ми мусимо зрозуміти, що самі зобов’язані регулювати правила професії та стандарти. Це може робити новостворена Асоціація журналістів чи аналогічна організація, яка об’єднає більшість». - пише експерт.
«Тільки тоді можна примусити владу зважати на пресу, коли журналісти будуть здатні на солідарний протест, на захист кожного представника своєї професії, на регулювання й самостійне визначення того, що є журналістськими стандартами. Кожен випадок переведення редактора в «комерційний» або інший відділ, кожне скасування прямого ефіру, кожне звільнення має бути справою всіх, а не того, хто зіштовхнувся з проблемою. Інакше проблема все-таки стане масовою, та ось шансів захиститися вже не буде», - упевнена експерт.
Докладніше про це читайте в статті Вікторії Сюмар «Є у революції початок...» у свіжому номері «ДТ»