Ремонт країни

Україна досить багата країна, і їй усе ще цілком під силу піднятися з того дна, на яке її опустили невмілі руки та казнокради. Головне - не забалакати нинішні проблеми, а негайно почати працювати

Новому уряду в найкоротший термін треба буде розв'язати рівняння мінімум із трьома невідомими. Перше невідоме - як залучити запозичення при нинішньому неблаговидному суверенному кредитному рейтингу? Друге - як швидко реанімувати економіку після тривалого спаду та скорочення виробництва? Третє невідоме - як врятувати держфінанси від колапсу, який став реальною загрозою в результаті нечуваного казнокрадства та прийняття нереалістичного бюджету?

Утім, у цьому рівнянні є й мінімум три підказки. У тіні української корупції функціонує ще одна економіка, за обсягом порівнянна з офіційним ВВП країни. Це - невикористаний клондайк України. Збалансувавши бюджет, привівши його у відповідність із дійсністю, тобто урізавши видатки та стиснувши план доходів, можна розраховувати на відносно недорогі зовнішні позики та більш-менш пристойні рейтинги міжнародних агентств. Не менш важлива демонополізація економіки й активне
мікрокредитування малого і середнього бізнесу.

Ці та інші інструменти зростання традиційні та добре відомі - бери й застосовуй. Якщо, звичайно, для цього є достатньо бажання не лише на словах.

На дні

Останніми роками практично вся пара української економіки йшла на сигнал SOS. Рятувати стагнуючий ринок доводилося переважно зовнішніми та внутрішніми позиками. Заступаючи в березні 2010-го на службу, уряд Миколи Азарова одержав в спадщину держборг розміром у 40 млрд дол. Пішовши у відставку, Кабмін збільшив цей показник до 73 млрд дол. (або 75 млрд, якщо вірити цифрі, озвученій новим прем'єром Арсенієм Яценюком). На початок нинішнього року країна опинилася в найглибшій за всю її історію борговій ямі. Із квітня минулого року ніхто, крім Росії, Україні в борг не дає.

"(Борг близько) 40% від ВВП - це не надто вже й багато порівняно з іншими країнами, але ми залучаємо їх дорожче, ніж інші, - пояснює суть проблеми президент Європейської бізнес-асоціації та співвласник інвесткомпанії Dragon Capital Томаш Фіала. - Якщо економіка не зростає, то такий борг досить важко обслуговувати. Це відображено в рейтингах країни".

21 лютого агентство Standard&Poor's удруге за поточний місяць понизило рейтинг України за зобов'язаннями в інвалюті до "переддефолтного рівня". Це навіть нижче, ніж у 2009 р., у самий розпал фінансової кризи, коли національна економіка впала на 15%.

Крім того, у 2013-му обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну скоротився вдвічі, до рекордно низького показника в 2,8 млрд дол., з яких майже половина - це гроші української олігархії з офшорного Кіпру.

Водночас капітал набагато більших обсягів втік із країни. Ще немає даних за весь рік, але за перші три квартали, тобто ще до початку найгострішої фази політичної кризи, - близько 4 млрд дол. У 2013-му зростання ВВП завмерло на нульовій позначці (втім, і її багато спостерігачів беруть під сумнів). Це найгірший результат серед країн СНД.

Єдиною гордістю влади донедавна залишалася відносно стабільна гривня. Але й вона обвалилася вже на початку 2014-го. НБУ спробував урятувати її, викинувши в січні на підтримку національної валюти 1 млрд дол. зі своїх золотовалютних резервів, які швидко тануть. Тепер, коли курс долара на міжбанківських торгах перевищив позначку 11 грн, зрозуміло, що та жертва була даремною.

Золотовалютні резерви Нацбанку нині перебувають на найнижчому рівні за останні 7–8 років (за останніми озвученими даними, близько 15 млрд дол.). Стосовно імпорту - на найнижчому рівні за останні 12 років. Нині резерви покривають обсяг двомісячного імпорту, а повинні - не менше тримісячного.

Це далеко не все навантаження, яке лягло на НБУ. Останні два роки дефіцит держбюджету був надзвичайно високий, з боргами "Нафтогазу" він досягав 7% від ВВП. Для його покриття Нацбанку доводилося друкувати дедалі більше й більше гривні, яка потім йшла на викуп під високий відсоток нікому не потрібних держпаперів. У результаті центробанк став власником внутрішніх облігацій в обсязі 60% від тих, що обертаються в країні. Їх ніхто не викуповує. Дорого.

Згортання бізнесу під тиском усіх об'єктивних і необ'єктивних обставин відбувалося дуже стрімко. Голова наглядової ради компанії "Октава Капітал" Олександр Кардаков розповідає DT.UA, що він з жахом спостерігав це трагічне стискання ділового сектора України.

У 2012 р. через закриття бізнесу кількість абонентів, відключених від "Датагруп", однієї з найбільших в Україні телекомунікаційних компаній, перевищила 2 тисячі, торік - 1686 ліній. У статистику входить закриття відділень, філій і цілих компаній. "Ми боролися за виживання, - скаржиться мультимільйонер. - У якийсь момент було бажання плюнути на все та виїхати. Це було легше, ніж залишатися".

За підрахунками Федерації роботодавців України (очолює Д.Фірташ. - Ред.), в 2013 р. мінімум 160 млрд грн було висмоктано з ринку на хабарі та відкоти чиновникам. Це половина держбюджету країни. "Ті, хто хотів брати участь у держзакупівлях, бачили, наскільки там неадекватні ціни, - пояснює для DT.UA Дмитро Олійник, заступник голови ради ФРУ. - Від 15 до 50% закладалася корупційна складова. У середньому близько 80 млрд грн там заплачено хабарів". Також, за його підрахунками, обсяг переплат і затримки з відшкодуванням компаніям ПДВ досягли 64 млрд грн. За відшкодування ПДВ вони (Міністерство доходів і зборів) підняли ціну відкоту до 35%". При цьому пан Олійник визнає в розмові з кореспондентом DT.UA, що в існуванні корупційних схем точно так само винуватий і сам бізнес, який хабарі та відкоти давав (а в Кримінальному кодексі за це, до речі, передбачено взаємну кримінальну відповідальність. - Ред.). А своє колишнє мовчання пояснює страхом.

Хай там як, така бухгалтерія яскраво демонструє, що Україна цілком може уникнути злої долі банкрутства - досить жорстко припинити корупцію, знайшовши адекватні стимули для економіки.

І тут попутно виникає запитання: чи з того боку підходять до вирішення питання політики, закликаючи до ліквідації того самого Міністерства доходів і зборів? Тому що нова реорганізація фіскальних служб у нинішні непрості для бюджету часи навряд чи посприяє поліпшенню його наповнюваності через, як мінімум, часткову втрату контролю над процесами у відомствах. Адже й раніше - у вигляді податкової адміністрації та митної служби - ці структури теж "славилися" корупцією та являли собою ще тих "монстрів" для бізнесу. Тим часом світова практика, якщо судити із заяв шановних експертів, показує, що фіскальні служби працюють більш ефективно, будучи об'єднаними в одне відомство. І головне запитання: які завдання перед ними ставляться, як їхня робота контролюється, а корупція - припиняється? А вже потім - кому вони мають бути підпорядковані, і чи варто відкидати все з того, що було зроблено під час об'єднання? Але в цих питаннях потрібно сісти та спочатку спокійно розібратися, ретельно все зваживши й проаналізувавши.

То навіщо тоді такий поспіх на гребені революційної доцільності? Чи не в тому, справді, вся річ, що комусь при розподілі коаліційного пирога не вистачає "хлібних" посад, а кандидатури призначенців можна буде спробувати протягти без узгодження з Майданом (міністра доходів і зборів у новому уряді немає)?

Якими будуть реальні, а не "трибунні" відповіді на ці та багато інших запитань, тепер залежить від нового уряду, який уже, судячи з гучних заяв, знає, хто винний, але якщо судити за традиційною обтічністю формулювань в оприлюдненій програмі, ще не зовсім розібрався, що робити.

А що з цього приводу кажуть опитані DT.UA експерти?

Що робити?

Розмову журналіста DT.UA з Олександром Пасхавером, президентом Центру економічного розвитку, перервав телефонний дзвінок із Москви.

- Чим Москва цікавиться? - перепитує в експерта після десятихвилинної перерви кореспондент DT.UA.

- Москва цікавиться, які в нас втрати від революції? - відповідає Пасхавер. - А ви чим цікавитеся?

- А я цікавлюся, як упоратися з втратами, наслідком яких стала революція...

Рецепт Пасхавера, а також інших експертів і бізнесменів, якщо узагальнити, умістився в п'ять першочергових пунктів. Перший - необхідно стабілізувати банківський сектор, який любить тишу, але змушений жити в оглушливій істериці. За перші три тижні лютого вкладники вивели з фінустанов близько 30 млрд грн. Тепер банкіри вмовляють співвітчизників повернути гроші в банк.

Для того щоб привести банківську систему в рівновагу, більшість опитаних експертів радять НБУ підтримати ліквідність банківської системи. Тим паче, що Ігор Соркін, колишній голова Нацбанку, а нині радник (нехай нібито й тимчасовий) Степана Кубіва, новопризначеного голови правління НБУ, ще 21 лютого заявляв, що коштів у регулятора для підтримки банків достатньо. Важливо при цьому знизити ставки рефінансування. Ринок уже не потягне дорогих кредитів.

Олександр Кардаков, наприклад, каже, що позика під 12% у гривні - це ще прийнятна цифра для підприємців. Усе, що вище, призначено для спекуляцій. НБУ не слід заохочувати спекулянтів.

Плюс до цього бізнесмен вважає, що потрібно негайно скасовувати постанову Нацбанку №49, яка обмежує валютні операції, через що як у нього, так і в багатьох інших підприємців заморожено великі зарубіжні контракти. "Зруйновано стару систему купівлі валюти, нової немає, - пояснює він. - Це проблема. Ми не можемо заплатити контрагентам навіть за уже отримане обладнання. Потрібно терміново впровадити нормальне валютне регулювання".

Крім того, важливо знизити норми резервування для комбанків, розширити спектр застав при наданні рефінансування. Роман Шпек, голова ради Незалежної асоціації банків України, старший радник "Альфа-Банку", для зниження напруги рекомендує, наприклад, такий простий захід, як скасування обов'язкового пред'явлення паспорта при обміні валют.

Що робити-2

Другий пункт, який відповідає на запитання "що робити?", озвучує Олег Устенко, виконавчий директор міжнародного фонду Блейзера. Необхідно змінити всі макроекономічні параметри. Будувати прогноз за найконсервативнішою позицією. Замість закладеної в бюджет інфляції 4,7% треба змиритися з можливістю впасти до 12%. Очевидно, що й середньорічний курс гривні до долара 8,5 грн - це нездійсненна мрія Кабміну, якій пішов в історію.

Найрадикальніший захід - скорочення видаткової та дохідної частин бюджету. Уже зрозуміло, що ні зібрати наддоходи, які заявлені в держбюджеті на 2014 р., ні роздати кожному по потребах зі скарбниці неможливо. Епоха романтизму зникла в перший же місяць нового року, після того, як стало зрозуміло, що порівняно з груднем 2013-го промвиробництво впало на 16%, у тому числі машинобудування - на 23%.

Новопризначений міністр економіки Павло Шеремета каже DT.UA, що прийняття реалістичного бюджету "зі значним скороченням державних видатків" неминуче для видужання економіки.

Що робити-3

Третій крок на шляху до капіталізму з людським обличчям - зовнішні запозичення. Без них Україна не зможе піднятися з колін, переконаний Томаш Фіала, і не тільки він. Болгарський журналіст, редактор газети "Капітал" Кірил Кірчев розповідає, як йому з Софії бачиться ситуація в Україні. "Європа та МВФ нададуть гроші в обмін на реформи, - пояснює він. - Наскільки мені відомо, країні потрібно багато реформ. Погано те, що ці реформи відчуватимуть пересічні громадяни - стрибок цін, зростання безробіття. Країни колишнього соцтабору пройшли через усе це".

Чех Фіала, який уже 18 років живе та працює в Україні, сподівається, що нова влада зможе підписати програму з МВФ у найближчий місяць, а максимум через півтора місяці одержить перший транш. "Доведеться робити деякі непопулярні речі, - каже Фіала про реформи. - Подітися нікуди. Повномасштабна криза - це ще менш приємно".

Попутно Україні доведеться вирішити проблему зовнішньоекономічного балансу платежів. З 2005 р. обсяг імпорту тотально перевищує масштаби експорту. Це шалено тисне на курс валют. До сьогодні від'ємне зовнішньоторговельне сальдо тримається на позначці 9% від ВВП. Щоправда, за оцінками Т.Фіали, ця проблема вже частково вирішується сама собою. На жаль, не зростанням експортної складової.

Знецінення гривні вирівнює становище. "Кожні 10% девальвації знижують зовнішньоторговельний дефіцит на 2%, - наголошує Фіала. - Якщо девальвуємо на 20%, то він знизиться до 5%. А це вже нормальний рівень".

Що робити-4

На четвертий крок указує Павло Шеремета: "Істотне полегшення умов ведення бізнесу за прикладом Грузії та Малайзії". Цим широким географічним діапазоном новий міністр економіки демонструє, що традиційні рецепти свободи підприємництва працюють у різних країнах - як у монолітній нечисленній Грузії з населенням 4,5 млн, так і в різношерстій Малайзії, де проживають 30 млн громадян і ВВП удвічі вищий за український. Про досвід Малайзії П.Шереметі добре відомо, тому що з 2008-го по 2011-й він там служив як радник прем'єр-міністра.

У поняття "сприятливий діловий клімат" його старший колега пан Пасхавер вводить такі категорії, як беззаставне мікрокредитування для "малят" бізнесу (наприклад, по бізнес-плану) і демонополізація економіки для великих гравців.

"Треба наділити Антимонопольний комітет повноваженнями, щоб він міг розділити найбільших власників, які захопили монополію в різних видах діяльності, - ділиться своїми міркуваннями О.Пасхавер. - Треба відновити відчуття, що ти можеш займатися бізнесом".

А щоб відчуття були не гіркими, всі експерти дружно вказали на необхідність реальної боротьби з корупцією, без фальшивих імітацій.

Що робити-5

П'ятий крок у списку рекомендацій на шляху побудови капіталізму - приборкання корупції. За значущістю та складністю це, мабуть, найважливіший крок. Розпочинати потрібно з судів, переконаний Пасхавер. "Коли приходить новий начальник, він просить усіх написати заяву про звільнення, а потім приймає, - наводить він приклад. - Я так робив би з судовим корпусом, хоча б із верхівкою. Без цього все інше просто не вийде".

Боротьба з корупцією здатна "нагородити" бюджет досить швидким позитивним результатом. Наприклад, за даними ФРУ, торік при розмитненні товарів тільки 50% плати надходило до бюджету, решту готівкою віддавали корупціонерам у погонах. Ще частина суми не потрапляла в скарбницю через те, що близькі до влади компанії провозили через кордон вантаж узагалі без оплати розмитнення. Як приклад Д.Олійник навів компанію СЄПЕК, яка належить молодому олігарху Сергію Курченку, великому трейдеру на паливному ринку. За 2013 р. рік бюджет "подарував" компанії 7 млрд грн недоотриманих надходжень. Усього ж у чорній дірі українського кордону, за даними ФРУ, можна знайти втрати в розмірі до 40 млрд грн.

Лев Парцхаладзе, голова ради директорів девелоперської компанії "XXI століття", наводить у приклад рідну йому будівельну галузь, де систему відкотів налагоджено як годинники. Відкіт у 20% ще до початку будівництва вбив галузь і приніс бюджету втрати на мільярди гривень. Якщо цей механізм зупинити, економіці не доведеться бути дуже ощадливою.

Бізнесмен сказав, що замішані в казнокрадстві чиновники одержали термін до 10 березня залишити свої кабінети. Після цієї дати він та його колеги опублікують схеми розкрадання країни. "Із цим ми далі жити не можемо. Ми будемо показувати схеми та передавати їх у відповідні органи, - обіцяє DT.UA підприємець - Сподіваємося, що влада, що змінилася, та силовики діятимуть по-іншому. Раніше силовики теж були в схемах". Утім, і в цьому разі необхідно зазначити, що в таких схемах брали участь не лише чиновники та силовики, а й самі будівельники. І кому, як не Льву Парцхаладзе, депутату Київради та одному з найбільших забудовників України, цього не знати?..

Томаш Фіала теж каже, що дуже важливо не повторити помилок 2005 р., коли нова влада, якій довіряли мільйони, заново розкрутила маховик корупції. "Вважаю, зараз бізнес і громадянське суспільство реагуватимуть дуже жорстко, - переконує інвестбанкір. - Таких людей треба буде замінити".

На запитання: "Які у вас очікування на найближче майбутнє?", автор цих рядків почув те, чого в Україні не чули вже дуже давно. "Думаю, що друга половина року вже може бути більш-менш хорошою, - резюмує Т.Фіала. - Україна досить багата країна. Якщо відмовитися від корупції, то впораємося досить швидко".

Не менш оптимістичний Пасхавер, який бачив у цій країні всі режими: "Порівняно з минулим режимом стане краще. Чи станемо ми чесною країною? Ні. Трошки просунемося. Але просунемося не за рахунок того, що чесні люди прийдуть до влади, а за рахунок того, що суспільство стало організованіше. Воно буде жорсткіше контролювати. Будь-яка неконтрольована влада - неефективна".