Зніми з руля

11 квiтня, 2014, 19:25 Роздрукувати Bипуск № 13, 11 квiтня-18 квiтня 2014р.
Відправити
Відправити

Україна давно програла війну з власною бюрократією. Нині з'явився шанс на реванш. Без нього країна не зможе вибратися з кризи і здолати вершину капіталізму

Зніми з руля

Уряд України дерегулював-дерегулював і недовирегулював. За останні два роки державні контролюючі органи провели понад 4 млн планових і позапланових перевірок суб'єктів господарської діяльності. І це при тому, що всього в країні зареєстровано 21,5 тис. малих і середніх підприємств, тобто тих, до кого переважно і навідуються з перевірками (на перевірки малого бізнесу в Україні накладено мораторій).

Точну кількість відомств, які проводять цей нагляд, не можуть назвати навіть у Державній службі з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва. "Йдеться про 80–100 або й більше перевіряючих органів", - говорить перший заступник голови цієї служби Олександр Потімков.

Після призначення новий прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що кількість чиновників в Україні буде зменшено на 22,2 тис., але навряд чи це щось кардинально змінить у системі перевірок українського бізнесу.

Перемогти бюрократа можна, лише позбавивши його зброї масового ураження - дискримінаційних законів і постанов. Чи є на це шанс?

Службовий обман

Вітчизняна бюрократія безсмертна. За останні 15 років її вже не раз намагалися скоротити. Але, як відрубаний хвіст ящірки, щоразу вона відроджувалася, причому зазвичай у більшому масштабі. У 1999 р., коли було прийнято перший указ президента України №1573/99 "Про зміни в структурі центральних органів виконавчої влади", країну обслуговували 193 тис. чиновників. 2004-го їх було 251 тис., 2014-го - 274 тис. У перерахунку на душу населення кількість чиновників в Україні втроє вища, ніж у Польщі, і вдвічі - ніж у США.

"Чому всі спроби були провальні? - запитує старший економіст "CASE Україна" Володимир Дубровський і відразу відповідає: - Тому що скорочували людей, а не функції. Функції залишалися і перерозподілялися". Нові й старі функції швидко обростали рудиментарними законами, підзаконними актами. Накачавши м'язи, вітчизняна бюрократія почала вважати себе правлячим класом, обклала бізнес нечуваною кількістю заборон і обмежень. Здебільшого всі ці табу безглузді. Зате дають можливість чиновникам тримати ділову Україну в чорному тілі численними перевірками, штрафами, інструкціями, постановами тощо. "Ми з Радянського Союзу. Ми думаємо, що все треба контролювати", - констатує керівник діяльності IFC в Україні Олена Волошина.

У скільки обходиться державі і що дає їй цей контроль?

Ще минулий уряд України під керівництвом Миколи Азарова зобов'язав усі контролюючі органи надати інформацію про проведені перевірки суб'єктів підприємницької діяльності Федерації роботодавців України (ФРУ). Читати звіт заважають сльози.

Згідно з ним, торік на утримання держконтролерів скарбниця і місцеві бюджети виділили 24,7 млрд грн. Це - бюджети МОЗ, Мінекології, МінАПК і Мінкультури, разом узяті. При цьому того ж 2013 р. сума накладених фінансових санкцій на бізнес досягла історичного максимуму - 3,9 млрд грн (на 800 млн більше, ніж 2012-го). Тобто на кожні шість витрачених на утримання контролерів гривень вони змогли повернути лише одну. Та й та не щоразу потрапляла до бюджету, до якого з цих 3,9 млрд грн дійшло лише 269 млн. Що з рештою 3,7 млрд грн, у ФРУ не знають, як і того, куди зникли 2,8 млрд грн, виписаних бізнесу у вигляді штрафних санкцій у 2012 р.

Причому навіть ці цифри - не повні. Оприлюднити свою статистику відмовилося Міністерство доходів і зборів, яке є, напевно, найбільшим організатором планових і позапланових перевірок українського бізнесу та й проїдає основну частку бюджетного пирога - 5 млрд грн.

Непоодинокий випадок

Під час позапланової перевірки миколаївського зернотрейдера, компанії "Нібулон", біля прохідної підприємства зустрілися відразу п'ять держконтролерів. Кому йти першому, тягнули на сірниках, розповідають у Федерації роботодавців. "Хто перший увійде, тому більше й дістанеться", - робить припущення про можливу суть такого жереба в інспекторів заступник голови ради ФРУ Олексій Мірошниченко.

"Нібулон", гігант аграрного сектора, от уже три роки поспіль - національний рекордсмен за кількістю перевірок. У 2011 р. діяльність цієї компанії інспектували 495 разів, 2012-го - 535, 2013-го - 557. Загальна тривалість усіх перевірок "Нібулона" торік - 1188 днів (приблизно три роки роботи).

З виноробним підприємством "Колоніст", яке належить Івану Плачкову, чиновники також особливо не церемонилися. Під час позапланової перевірки податкової інспекції два місяці тому інспектори поставили бізнес на межу виживання. "Колоніст" виробляє 140 тис. пляшок вина на рік, маючи оборот близько 6 млн грн. З цієї суми 1,1 млн іде на податки та оплату ліцензії. Фіскали накопали у Плачкова порушень на штраф ще в 1 млн грн. "Уявляєте це співвідношення (16% до обороту)? - обурюється підприємець. - Ми подали апеляцію. Наступного дня одержали відповідь: апеляція не приймається, платіть штраф. І це при тому, що прибутку практично немає".

Ще свіжий приклад з практики українських держконтролерів. Увезення пестицидів на митну територію України можливе тільки після проходження досліджень у лабораторіях Держветфітослужби. У питанні засобів захисту рослин українські аграрії на 95% залежать від імпорту, говорить Олександр Потімков з Держпідприємництва. "Але як товару потрапити в українську лабораторію, якщо вона перебуває на митній території України, а ввезення на митну територію без проведення дослідження в цій лабораторії заборонене?" - запитує він. Закон виписано так, що виконати його просто неможливо. У результаті підприємства мусять домовлятися про імпорт засобів захисту рослин в обхід правил. І їх одразу ж, "на гарячому", ловлять МВС і СБУ, нараховуючи штрафи і забороняючи зовнішньоекономічну діяльність як таку.

Олександр Ольшанський, засновник інвестхолдингу Internet Invest Group, узагалі розлючений. "Сьогодні у регулюючих органів в Україні є, по суті, лише два завдання. Перше - заробляти гроші, друге - розширювати межі свого регулювання", - говорить наелектризований підприємець. Щойно закінчився круглий стіл, на якому топ-менеджери телекомунікаційного бізнесу зустрічалися з представниками влади. Крім усього іншого, йшлося про дерегуляцію IT-ринку. Але розуміння того, що телекому для розвитку потрібен вільніший ринок, у головах чиновників Ольшанський не спостерігає.

Як результат, Україна нарощує своє відставання від цивілізації у розвитку інтернет-технологій. Приміром, у всьому світі обсяги фіксованого Інтернету щороку подвоюються, а мобільного - зростають у
16 разів швидше, ніж фіксованого. В Україні через бюрократичні зволікання з ліцензіями на 3G і 4G мережі ніякого зростання немає. За нинішніми мірками, це гарантія економічної пробуксовки.

Тим часом ще 2011 р. дослідження компаній Ericsson і Arthur D. Little показало, що зростання у країні проникнення Інтернету навіть на 10% приводить до збільшення її ВВП на 1%. В українських реаліях це означає плюс 14 млрд грн. "Людей, які впроваджують необґрунтоване держрегулювання, потрібно карати. Це слід визнати злочином. Адже зараз будь-який чиновник, що запровадив якусь необґрунтовану вимогу до бізнесу, нічим не ризикує", - упевнений О.Ольшанський.

Різати к бісовій матері

Новий керівник Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Павло Шеремета 31 березня подав у Верховну Раду відразу 14 законопроектів про дерегуляцію економіки, обіцяючи в найближчі дні направити ще шість. І це правильно: з усіх реформ саме реформа держуправління, як і раніше, є для України найважливішою.

Чому, красномовно свідчить індекс Worldwide Governance Indicators ("Індикатори державного керування"), який щорічно складається Світовим банком. У номінаціях цього індексу вимірюються якість держпослуг, функціонування і робота держслужбовців; їхня компетенція; здатність формулювати і реалізовувати раціональну політику, а також правові акти, які допускають розвиток приватного сектора і сприяють його розвитку. Той самий індекс фіксує масштаб заходів, які суперечать ринковій економіці, надмірне регулювання розвитку бізнесу, торгових відносин тощо.

Згідно з індексом-2012, в Уганді, Сальвадорі, Тринідаді і Тобаго ситуація з держуправлінням значно краща, ніж в Україні. Якби на карті світу не було Таджикистану, Туркменистану та Островів Кука, українська модель держуправління прилипла б до дна цього рейтингу.

9 квітня парламент підтримав деякі з пропозицій міністра. Приміром, скасував злощасну сертифікацію якості зерна, на яку нарікав О.Потімков. Тепер черга за іншими ініціативами. Але навіть якщо всі законопроекти будуть зараз проголосовані, автоматично Едем не настане. Ще Михайло Салтиков-Щедрін півтора століття тому попереджав, що суворість російських (українських) законів пом'якшується необов'язковістю їх виконання. У перекладі з української на українську це означає, що бюрократія чинила, чинить і буде чинити опір дерегуляції.

Експерти в один голос повторювали, що без жорстких персональних санкцій проти вкрай знахабнілого чиновника реального прогресу в дерегуляції не буде. В.Дубровський, приміром, відстоює ідею гарячої лінії з питань корупції, завданням якої буде не стільки ловити самих корупціонерів, скільки вивуджувати закони, які дають змогу чиновникам займатися легальним вимаганням на робочому місці.

Інша його ідея - широка люстрація. "Мій друг, який працює у бізнесі, вважає, що немає сенсу змінювати закон, поки (регулюванням займається) людина, що купила свою посаду", - говорить економіст.

О.Волошина з IFC ще має рецепти, серед яких - ліквідація ряду відомств. "Так, питаннями харчової безпеки в Україні займаються Держветфітослужба, Санепідемстанція, Інспекція із захисту прав споживача і Сільгоспінспекція. Але при цьому з харчовою безпекою у нас, як і раніше, є проблеми, - говорить вона. - Усі ці органи цілком можна було б об'єднати в один. До того ж якщо ми будуємо ринкову економіку, Інспекція з контролю над цінами не має сенсу як така, адже на вільному ринку ціни визначаються співвідношенням попиту та пропозиції".

О.Мірошниченко з Федерації роботодавців пропонує ще одне ноу-хау, яке нічого не варте, але невпровадження якого дорого обходиться для бізнесу. Його суть - виключити звернення юридичних і фізичних осіб з переліку підстав для проведення позапланових перевірок підприємств. Якщо оцінювати в цифрах перевірок 2013 р., це допоможе знизити кількість позапланових перевірок компаній на 600–700 тис., зазначає представник ФРУ.

Про тотальне скорочення репресивного апарату в один голос говорять усі опитані експерти. "Я пошлюся на (колишнього державного міністра Грузії з координації економічних реформ Каху) Бендукідзе, який сказав: якщо ти - людинолюб, то найскладніше в дерегуляції - це скорочувати людей, - цитує О.Волошина кумира українських лібералів. - І якщо ти українолюб, то розумієш: якщо не зробити цього, реформа (дерегуляції) буде там само, де вона й зараз. Грузія скорочувала свій штат держчиновників радикально - на 70–80%".

Зрештою, глава українського представництва IFC закликає повернутися до практики гільйотинування - зрозуміло, не чиновників, а всіх актів і постанов, які ті наплодили в пориві бюрократичного натхнення. Кожне відомство має відмовитися від усіх дозвільних документів, необхідність яких воно не зможе довести.

Законопроекти з такою філософією вже більш як півроку припадають пилом у Верховній Раді. Один з них - №2436а "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру" - 9 квітня нарешті став законом. Документ пропонує анулювати 115 видів дозволів і звузити сферу застосування ще для 15. На думку голови Української аграрної асоціації Володимира Макара, відтепер конкурентоспроможність українського АПК зросте. Зайва сертифікація була причиною численних простоїв автотранспорту, вагонів і суден, а також створювала умови для процвітання корупції.

Фасадна дерегуляція

Виносячи на розгляд парламенту свої 14 законопроектів з дерегуляції, міністр економрозвитку Павло Шеремета сказав, що індикатором успішності проведення реформ має стати просування України в рейтингу Doing Business. Інша його мета, озвучена раніше, - забезпечити входження нашої країни в першу десятку країн за легкістю ведення бізнесу.

Це, безумовно, хороша мета, але оманлива. Адже для її реалізації достатньо не реформ, а їх імітації. По докази далеко ходити не треба: торік попередній уряд України домігся прориву в рейтингу Doing Business-2014 одразу на 25 позицій, піднявшись зі 137-го на 112-те місце. Домогтися таких результатів дозволило спрощення дозвільних процедур у будівельній сфері та у сфері реєстрації бізнесу. Щоправда, у реальному житті цього прориву бізнес майже не відчув, адже не ці проблеми були для нього найболючішими в роботі. "У сфері відкриття бізнесу немає великих корупційних потоків, тому при просуванні в рейтингу Doing Business минула влада і взялася за цей напрям рейтингу", - говорить В.Дубровський з "CASE Україна". Він також адмініструє опитування для одного з економічних форумів і запевняє: найбільше український бізнес хвилює не так відкриття бізнесу, як корупція, доступ до фінансів і податкове регулювання. "Це - фасадна дерегуляція", - зазначає експерт.

Україні ж час від фасаду переходити до "нутрощів". "Україна - безумно багата держава. Її грабували останні кілька років, а вона ще дихає. Це означає, у неї є величезний потенціал", - говорить Олена Волошина. Залишилося тільки розкрити його. А для цього перемогти всемогутню українську бюрократію, корупцію і скасувати левову частку непотрібних інструкцій, постанов і дозволів, які душать зараз українських підприємців.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК