Глава ЧБТР Іхсан ДЕЛІКАНЛІ: "Конфлікти ніколи не сприяли співробітництву"

Долю Чорноморського банку торгівлі та розвитку простою не назвеш. Достатньо сказати, що заснований урядами 11 країн - учасниць Організації Чорноморського економічного співробітництва ще в червні 1994-го, банк приступив до операційної діяльності лише через п'ять років - у червні 1999-го. У чималому ступені це пояснюється тим, що занадто непростим і різновекторним практично завжди було хитросплетення найчастіше конфліктних політичних і економічних інтересів окремих країн у регіоні.

Втім, таким воно залишається й тепер - занадто великим є не дуже приємний перелік територіальних, політичних і економічних конфліктів, що виникали й продовжують виникати на цьому ґрунті. Хай там як, за підсумками 2015-го загальна кількість затверджених ЧБТР проектів досягла 322, а їх загальна сума - 4,2 млрд євро. За результатами трьох кварталів нинішнього року, обсяг його активного кредитного портфеля перевищив 1,35 млрд євро, з яких на частку Туреччини припадало 21,83% виданих кредитів, Росії - 20,86, Румунії - 13,69%. Україна поки що не може похвалитися такими показниками. Хоча, як показало наше спілкування з президентом ЧБТР Іхсаном ДЕЛІКАНЛІ, передумови для їх поліпшення, і досить непогані, все-таки є. Причому не тільки для великих компаній і держкорпорацій.

- Пане Деліканлі, як ви оцінюєте поточний економічний стан і діловий клімат у Чорноморському регіоні? Які проблеми та перспективи ви бачите?

- За період із 2010-го по 2015 р. економічне зростання у країнах Чорноморського басейну становило у середньому 2,1%. На жаль, на тлі сповільнення темпів зростання у світі наш регіон демонстрував найнижчі показники разом із країнами Латинської Америки та Карибського басейну.

У посткризовий період державні та приватні вкладення в Чорноморському регіоні залишалися на низькому рівні. Прямі іноземні інвестиції в регіон досягли піку в 147 млрд дол. США у 2008 р., що становило тоді 4,4% сукупного ВВП. Однак відтоді ми бачимо різке падіння іноземних інвестицій, які у 2015 р. становили лише 1,5% ВВП, або тільки 40 млрд дол., що на 73% менше, ніж 2008-го.

Може здаватися, що в нас тут склалася парадоксальна ситуація, коли інвестиції падають на тлі низьких відсоткових ставок у світі. Однак низькими вони є лише для позичальників зі сталим доступом до позик в іноземній валюті. Відсоткові ж ставки на внутрішніх ринках більшості країн нашого регіону залишаються істотно вищими за світові. Національні монетарні політики в цих країнах балансували між часом конфліктуючими імперативами, такими, як стимулювання зростання, боротьба з інфляцією, підтримка національної валюти та стабілізація фінансової системи. Рівень довіри на ринку також низький.

Тому доводиться констатувати, що сталий доступ бізнесу до фінансування виявився однією з ключових проблем у регіоні в посткризовий період.

Підсумовуючи, можна зазначити такі основні фактори, які зумовили падіння інвестицій у Чорноморському регіоні: зниження схильності до ризиків із боку іноземних інвесторів і фінансових структур, обмеженість попиту на традиційних експортних ринках, низький рівень заощаджень у країнах, нерівномірний рівень довіри в національних фінансових системах, переважання відчуття непевності та побоювання різких коливань, якщо не колапсу, на ринках.

Ісхан Деліканлі

- Не надто радісна картина...

- За підсумками 2016 р., однак, ми очікуємо поновлення економічного зростання в регіоні. Південно-європейська частина регіону продовжить зростання, а його східна частина припинить падіння та повернеться до позитивних темпів зростання. Основними його (зростання) двигунами є внутрішнє споживання та експорт. Позитивним фактором також стає стабілізація цін на нафту на рівні вище досягнутих у 2015 р. мінімумів. Нинішнього року приплив капіталу почав відновлюватися, але поки що неясно, як довго триватиме цей тренд.

Високий рівень заборгованості в країнах ЄС становить ризик для Чорноморського регіону, так само, як і продовження міграційної кризи. Звичайно, і рішення про вихід Великої Британії з Євросоюзу підвищило й без того високий рівень невизначеності. Крім того, асиметричні монетарні політики, здійснювані США, ЄС та Японією, можуть також негативно вплинути на функціонування фінансових ринків і мати негативні наслідки для країн нашого регіону. Проте ми залишаємося обережними оптимістами відносно перспектив прискорення економічного зростання у 2017 р.

Політичні тертя між деякими країнами - членами ЧБТР були викликами для банку, але нам завжди вдавалося їх долати. Як регіональний банк розвитку, ми хочемо бачити наш регіон привабливим в інвестиційному сенсі. Ми розглядаємо політичну стабільність і демократію як важливі умови для усталеного економічного зростання, збільшення зайнятості та регіонального співробітництва. Після проваленої спроби путчу в Туреччині
15 липня я із задоволенням зазначаю швидке повернення турецької економіки на рейки розвитку. Продовження політичної нестабільності могло б негативно позначитися не тільки на Туреччині, яка є другою за величиною економікою регіону, а й на всьому Чорноморському регіоні.

- Ви згадали про політичні тертя між країнами-учасницями. А як на діяльності самого банку та на торговельно-економічному співробітництві в регіоні позначається захоплення Криму Росією та критичне загострення відносин між двома країнами - засновниками ЧБТР?

- Чорноморський регіон має тривалу історію співробітництва, але також бачив і періоди політичних загострень і конфліктів між окремими країнами. Звичайно, конфлікти ніколи не сприяли співробітництву. Як регіональний банк розвитку, ЧБТР сприяє економічному зростанню та співробітництву в Чорноморському регіоні, які створюють сприятливі умови для зниження ризику виникнення конфліктів шляхом реалізації взаємовигідних проектів у всіх країнах - членах банку.

Що ж до діяльності ЧБТР, то я маю зазначити, що за весь 17-річний період його роботи керівні органи банку демонстрували сувору прихильність нашим статутним завданням. Вони завжди виявляли професіоналізм в оцінці проектів, без дискримінації або упередженості відносно будь-якої країни. Такий підхід є важливою інституціональною цінністю та наріжним каменем нашого успішного розвитку.

- А як у цьому контексті ви оцінюєте потенційний вплив будівництва газопроводу "Турецький потік"?

- У загальному значенні трубопроводи з'єднують країни та підвищують рівень співробітництва й економічної інтеграції. Найпершим проектом, профінансованим ЧБТР на початку його діяльності в 1999 р., було будівництво газокомпресорної станції на українській ділянці Трансбалканського газопроводу з Росії в Туреччину. Торік ми брали участь у фінансуванні проекту "Шах Деніз-2", метою якого є видобуток і транспортування газу з Азербайджану в Туреччину та далі в Європу. Багато країн регіону одержали прямі або непрямі вигоди від реалізації цих проектів.

Ми розглядаємо проект "Турецький потік" у цьому самому контексті розвитку регіональної енергетичної інфраструктури, яка є базою економічного розвитку та співробітництва.

- У яких галузях діяльність ЧБТР приносить найбільш відчутний економічний ефект?

- Міжнародні фінансові інститути (МФІ) у цілому та ЧБТР зокрема ідеально пристосовані для сприяння в мобілізації ресурсів у періоди низької довіри на ринку та для допомоги інвесторам у питаннях мінімізації країнових ризиків. Справді, ми спостерігали істотне зростання ролі МФІ в мобілізації та інвестуванні фінансових ресурсів після 2009 р. Вони взяли на себе додаткові ризики для сприяння інвестиціям.

Загальновідомо, що МФІ забезпечують такі важливі функції:

- надання довгострокового фінансування на вигідних умовах, особливо на тих ринках, де доступ до кредитів утруднений, включаючи періоди криз;

- залучення додаткових ресурсів і донорів;

- покриття ризиків, з якими приватні кредитні організації та інвестори неспроможні працювати, включаючи зниження країнових ризиків;

- надання клієнтам можливостей із обміну знаннями та досвідом і налагодження ділових зв'язків;

- допомога в налагодженні діалогу з питань економічної політики та здійснення необхідних реформ.

Зі зростаючою пріоритетністю взаємодії та розширення співробітництва між МФІ в підтримці приватного сектора вони повинні продовжувати адаптуватися й впроваджувати нові практики, зокрема в сфері використання інструментів державно-приватного партнерства (ДПП), змішаного фінансування, кредитування в національній валюті та інструментів диверсифікації ризиків.

- У чому полягають переваги конкретно ЧБТР як кредитної організації?

- Банк знайшов ринкову нішу в сфері фінансування міжнародної торгівлі та підтримки розвитку малого й середнього підприємництва (МСП), користуючись перевагами свого невеликого розміру, що дає змогу більш гнучко реагувати на потреби у фінансуванні невеликих проектів. Йдеться про пряму взаємодію з відносно невеликими компаніями, які становлять більшість та в основному забезпечують зростання і зайнятість у країнах нашого регіону. Не конкуруючи з більшими МФІ та комерційними банками, ЧБТР пропонує додаткові варіанти фінансування бізнесу в регіоні та створює синергії з іншими фінансовими структурами, що підвищує ефективність їхньої спільної роботи.

- Які сектори економіки або види ділової активності є основними для ЧБТР як банку розвитку?

- Як я вже згадав, ми в основному націлені на сприяння розвитку малого бізнесу в країнах-членах. Це сприяння здійснюється шляхом прямого фінансування МСП та участі в їхньому капіталі, а також через надання спеціальних кредитних ліній місцевим фінансовим інститутам для фінансування МСП, лізингових операцій, міжнародної торгівлі тощо. Частка фінансування через місцеві банки досить висока й становить понад 40% нашого портфеля.

Поточна середньострокова стратегія ЧБТР на період 2015–2018 рр. робить акцент на сприянні реальному сектору економіки, включаючи промисловість, енергетику, підприємства комунального сектора та інші нефінансові послуги, які на сьогодні уже перевищили 50% нашого портфеля. Ми маємо намір збільшити частку фінансування проектів держсектора, які дають високий економічний ефект, включаючи проекти ДПП.

- Важкі часи потребують інноваційних рішень. Чи зумів ЧБТР щось протиставити викликам у Чорноморському регіоні в контексті розвитку своїх фінансових продуктів?

- Загалом це правильно, але я хотів би зазначити, що в нашому регіоні відбулося істотне скорочення кредитування банківським сектором, що утруднило доступ до капіталу для бізнесу.

Потреба в кредитуванні дуже висока, і попит залишається значним на базові продукти корпоративного та проектного фінансування. Ми маємо намір розширити спектр гарантій і продуктів для торговельного фінансування для підтримки регіональної торгівлі та експорту в треті країни.

Прикладом нашого інноваційного підходу може слугувати запуск спеціальних кредитних продуктів, орієнтованих на підприємства, які надають роботу молоді, а також компанії, які належать або якими управляють жінки. Ми також збираємося збільшити максимальні строки кредитування та мобілізувати ресурси для сприяння стабільному фінансуванню програм наших клієнтів із модернізації та розширення виробництва.

- Які ключові досягнення ЧБТР ви могли б виокремити за останній час? Які ваша стратегія та бачення розвитку банку на майбутній період?

- Ми вже обговорювали ту обставину, що наш регіон переживав і продовжує переживати періоди політичної напруженості між деякими країнами. До безумовних досягнень банку я відніс би спроможність залишати політичні установки й тертя за межами засідань і рішень наших керівних органів. Усі проектні пропозиції розглядаються виключно на основі економічних і фінансових критеріїв, без будь-якої дискримінації або упередженості відносно країн. Це є фундаментальною корпоративною цінністю нашого банку.

Від часу початку діяльності ЧБТР у 1999 р. ми профінансували понад
300 проектів у Чорноморському регіоні на загальну суму понад 3,8 млрд євро. Однак із урахуванням фінансової участі залучених нами співінвесторів ця сума істотно вища.

Останні десять років ЧБТР демонструє стале фінансове становище та стабільну прибутковість. Ми значно підвищили якість портфеля, частка проблемних кредитів у якому на сьогодні становить лише 1,1%.

Ми пишаємося своїм найвищим кредитним рейтингом серед усіх фінансових інститутів країн Чорноморського регіону та одним із найвищих у Центральній і Східній Європі, який зберігається, попри несприятливі політичні та економічні умови в наших країнах.

До кінця нашого планового періоду 2015–2018 рр. ми розраховуємо на контрольоване щорічне зростання портфеля у 7,5% при досягненні його більш збалансованої структури по секторах і країнах. Банк ставить перед собою завдання стати лідером у регіоні та орієнтиром для комерційних банків у питаннях сприяння сталому зростанню, впровадження високих екологічних стандартів і прозорості своєї діяльності. До 2020 р. ЧБТР має намір домогтися широкого міжнародного визнання, передусім у своїх країнах-членах, як одного з провідних фінансових інститутів розвитку в Чорноморському регіоні. У цій якості банк зможе стати преференційним партнером для донорів у рамках багатостороннього та двостороннього співробітництва й для інших організацій, які фінансово сприяють розвитку.

- А які інвестиційні пріоритети та стратегія ЧБТР конкретно в Україні?

- За роки роботи у вашій країні банку вдалося посприяти в цілому ряді секторів. При відборі операцій для фінансування ми прагнемо, щоб вони сприяли економічному розвитку та регіональному співробітництву.

Ми переважно працюємо з приватними компаніями, але готові співробітничати і з державними підприємствами. Як банк розвитку, ми передусім підтримуємо проекти, які ведуть до створення нових робочих місць, сприяють підвищенню рівня життя та добробуту в недостатньо розвинених секторах економіки й областях країни.

Ми націлені на підтримку інвестицій в економіку України, у створення нових і розширення існуючих потужностей у галузях промисловості, сільському господарстві та інших секторах. Банк також бере участь у фінансуванні проектів із розвитку та підвищення якості інфраструктури транспорту, енергетики та телекомунікацій, у тому числі в рамках ДПП та інших концесійних угод.

- Перейдімо до конкретних цифр. Як ви оцінюєте розвиток і перспективи зростання портфеля ЧБТР у нашій країні?

- Внесок ЧБТР у розвиток української економіки досить скромний, з огляду на її обсяг і потреби у фінансуванні. Однак нарощування нашого портфеля відбувається досить успішно. Ми досягли показників, закладених у наш минулий середньостроковий план на 2011–2014 рр. На тлі кризи та невизначеності у світовій економіці ми затвердили фінансування нових проектів на 96 млн євро й підписали кредитні угоди з українськими клієнтами на 76 млн євро. У 2015 р. ми підписали угод ще на 23 млн євро та очікуємо перевиконання планових показників у 2016-му. Ми маємо досить солідний список проектів, які перебувають на різних стадіях підготовки, що забезпечить нам можливість сталого зростання портфеля в Україні в перспективі.

Довідка DT.UA

Чорноморський банк торгівлі та розвитку (ЧБТР) є міжнародною фінансовою організацією, заснованою урядами Албанії (з часткою 2%), Вірменії (1%), Азербайджану (5%), Болгарії (13,5%), Греції (16,5%), Грузії (0,5%), Молдови (1%), Росії (16,5%), Румунії (14%), Туреччини (16,5%) і України (13,5%). Штаб-квартира банку розміщується в Салоніках, Греція. ЧБТР сприяє економічному розвитку країн-членів і регіональному співробітництву шляхом надання кредитів, гарантій та інших фінансових продуктів для інвестиційних проектів і фінансування торговельних операцій у державному й приватному секторах у країнах-членах. Статутний капітал банку становить 3,45 млрд євро. ЧБТР має довгостроковий кредитний рейтинг "A-" від Standard&Poor's і "A2" від Moody's. Додаткова інформація: www.bstdb.org.