Четверта промислова революція, що ніяк не розпочнеться

13 вересня, 2020, 17:57 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Індустрія 4.0 в Україні: поточний стан і виклики.

Четверта промислова революція, що ніяк не розпочнеться
© Соцмережі

Індустрія 4.0 — це наступний етап діджиталізації виробничих технологій з прискореним впровадженням нових розробок і кібер-фізичних систем, що змінює бізнес-моделі. Концепція застосовується до виробничих процесів у промисловості, але часто її також використовують для виробничих процесів в енергетиці, на транспорті, в інфраструктурі тощо. Відповідно, Індустрія 4.0 як окремий сегмент цифрових виробничих технологій посідає своє місце серед інших цифрових секторів. FinTech, Agri-Tech, MilTech, MarTech, e-Health, MedTech, CleanTech й інше — не що інше, як аналоги подібних програм цифровізації у певних секторах економіки. Але, на відміну від них, Індустрія 4.0 покриває найбільш критичні сектори економіки, відповідальні за левову частку ВВП, зростання інновацій та експорт. Саме тому в більшості розвинених країн світу Індустрія 4.0 — державний пріоритет, бо від неї залежить, чи прямуватиме країна до високих технологій або ж повертатиметься до сировинного укладу. То куди ж рухатиметься Україна?

Рух «Індустрія 4.0 в Україні», започаткований у липні 2016 року Асоціацією підприємств промислової автоматизації України (АППАУ), майже одразу увійшов до проурядової програми Digital Agenda Ukraine та брав активну участь у розробці положень Індустрії 4.0 для державних політик. Ці положення можна сьогодні зустріти в численних програмних документах — інноваційній стратегії України, стратегії промислового розвитку, цифровій стратегії тощо. У грудні 2018 року вийшла перша версія проєкту Національної стратегії Індустрії 4.0. Та, попри те, що розробка виконана на замовлення уряду, її й досі не затверджено та навіть не розглянуто на урядовому рівні.

Якщо коротко, то портфель представлених у ній проєктів стосується шести основних напрямів, які вже реалізовуються без участі держави.

  1. Оновлена карта виробників за сегментами Індустрії 4.0 — це повний аналітичний огляд українських інноваторів Індустрії 4.0. Цей мініпроєкт-2019 одразу закрив кілька стратегічних пріоритетів розвитку, оскільки містить аналітику стану інновацій (яка є основою для експортної діяльності) і подальшого інноваційного розвитку. По суті, це інструмент, що допомагає українським замовникам знайти наших розробників — інноваторів Індустрії 4.0.
  2. Просування міжнародних стандартів — другий за критерієм успішності проєкт спільноти від 2019 року. Індустрія 4.0 у сенсі кібер-фізичної взаємодії машин, людей і процесів неможлива без суворої відповідності єдиним міжнародним стандартам. 2019-го завдяки фінансовій допомозі від німецького товариства міжнародної співпраці GIZ було запущено масштабний проєкт під назвою «Зростання обізнаності та кращого використання міжнародних стандартів». На початку 2020 року український ринок побачив п’ять міжнародних стандартів Індустрії 4.0, перекладених українською мовою й виведених на рівень ДСТУ. І в країні вже з'явилися перші історії успіху та лідери із впровадження цих стандартів.
  3. Галузеві дорожні карти цифрової трансформації — найважливіший, але й найскладніший проєкт. Мова про стратегічні плани діджиталізації на галузевому рівні. Як відомо, окремі українські корпорації вже мають свої цифрові стратегії, але цього замало, якщо йдеться про весь бізнес і всі ключові галузі промисловості. Особливо коли це стосується малого та середнього бізнесу (МСБ). Підтримка держави для МСБ є важливим напрямом розвитку Індустрії 4.0 у більшості розвинених країн світу та Східної Європи. Але в Україні малий бізнес допоки залишений сам на сам із цими викликами.
  4. Платформа Industry4Ukraine — це майданчик для діалогу з промисловими асоціаціями та об’єднаннями, з одного боку, та органами влади — з іншого. На сьогодні до неї долучилися близько 50 бізнес-асоціацій, чимало агенцій розвитку, торгово-промислових палат, а також державних установ, включно з департаментами Мінекономіки. Експертами платформи розроблено низку засадничих документів державних політик у сферах кластерного розвитку та інновацій, діджиталізації, макроекономічного розвитку тощо.
  5. Розвиток екосистеми Індустрії 4.0. Ще 2018 року АППАУ розпочала розвиток регіональної мережі центрів експертизи Індустрії 4.0 (Центрів 4.0). 2018 року такі центри відкрилися в Одесі та Харкові, а 2019-го — у Києві на базі КПІ. Завдання Центрів 4.0 зводяться як до підготовки нових навчальних модулів, що краще відповідають новим вимогам щодо навичок і знань, зростання інноваційних рішень, так і до широкої просвіти ринків. З 2020 року в активну фазу переходить інший регіональний проєкт — створення кластерів ІАМ (інжиніринг—автоматизація—машинобудування). Нині два пілотні проєкти розгортають у Запоріжжі та Харкові.
  6. Експорт та інтернаціоналізація — проєкт, який вступив в активну фазу наприкінці 2019 року. Тоді АППАУ виграла грант на участь українських інноваторів у Ганноверській виставці 2020 року, яка є флагманом світової Індустрії 4.0. На жаль, через пандемію коронавірусу виставку було скасовано. Однак спільнота самостійно розгортає низку проєктів з інтернаціоналізації українських розробників, зокрема через сайт.

Отже, як бачимо, реальним сектором та активістами чимало зроблено для синхронізації зі світовою Індустрією 4.0. Натомість наша держава продовжує пасти задніх. Україна досі не має й половини інструментів підтримки, які створили й активно розвивають наші сусіди, включно з РФ, Казахстаном і Білоруссю. Й це підтверджують будь-які світові рейтинги в сфері розвитку промисловості та хай-тек. В Україні практично відсутні техно- та наукові парки, лабораторії R&D, інкубатори й акселератори промислових стартапів, венчурні фонди для промислових інновацій тощо. Є лише кілька діючих індустріальних парків із сумнівними результатами діяльності.

І якщо раніше принаймні була надія на синхронізований, стратегічний поступ промислового розвитку та Індустрії 4.0, бо чимало корисних положень було внесено в стратегію промислового розвитку та інноваційну стратегію, а допрацьована експертним середовищем цифрова стратегія розвитку «Україна 2030-Е» містила головні розділи нашої стратегії Індустрії 4.0, то зараз ці сподівання зійшли нанівець. Нове Міністерство цифрової трансформації проігнорувало ці напрацювання, власне, як і саму вимогу підтримати на рівні держави головні сектори економіки, що забезпечують ВВП країни. А з серпня 2019 року відбувся значний перекіс у розвитку цифрової економіки: фокус розвитку змістився виключно на е-урядування та діджиталізацію публічних сервісів. Інші сегменти розвитку (а їх у програмі Digital Agenda Ukraine було більш як 20) просто виключені з функціоналу профільного міністерства.

Наразі ми не бачимо ніяких державних програм підтримки ані сфери інновацій, ані діджиталізації, ані регіонального чи кластерного розвитку. Невеликі зрушення відбуваються в сфері промислового розвитку, але не будемо зачаровуватися, бо йдеться лише про базові, елементарні умови промислового розвитку, які існують у сусідів і ЄС уже щонайменше 20 років. Що стосується інших умов розвитку, необхідних в епоху четвертої промислової революції, то віз і нині там.

І для принципових змін насамперед слід почати із включення Індустрії 4.0 до державних програм розвитку Міністерства стратегічних галузей, Мінекономіки, але також Мінцифри, МОН і Мінрегіонрозвитку. Питання наявності та розвитку цифрових виробничих технологій (а не окремо промисловості й окремо — «цифри») має бути внесено в аженди провідних бізнес-об’єднань. І це важлива умова не лише прискорення розвитку української економіки, нам давно час синхронізуватися в цьому питанні з розвиненим світом, у якому сьогодні цих напрямів не розділяють. А в бюджетах і планах на 2021 рік ми маємо зрушити з мертвої точки питання розвитку інфраструктури Індустрії 4.0. Потрібно не тільки знімати вершки з іще існуючої системи ЗВО, або НАНУ, або армії нікому не потрібних технічних спеціалістів, як це робить зараз більшість аутсорсингових компаній чи українських холдингів. Треба створити умови, в тому числі через державно-приватне партнерство, щоб до створення ключових інфраструктурних елементів підтримки Індустрії 4.0 було залучено як приватні, так і державні фонди. Насамперед йдеться про справжні технопарки, центри експертизи Індустрії 4.0, кластери промислових хай-тек, інкубатори та акселератори промислових стартапів.

Тільки в такий спосіб можна змінити тренд деградації українських інновацій у промисловості на зростання та розвиток. В іншому разі нам ніколи не вдасться збалансувати імпорт готових високотехнологічних товарів з експортом сировини.

По матерiалам: ZN.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК