Малий та середній бізнес може і має працювати на зовнішніх ринках

Від редакції. Цей текст адресовано урядовцям, які зазвичай дуже абстрактно уявляють собі всі ті кола пекла, які потрібно пройти бізнесу, аби розпочати експорт. На щастя, у нас немає людей, які у цій країні отримують бюджетні зарплати за просування експорту, на жаль, ідей цим людям бракує. Ділимося. Навіть додавати нічого не треба.

В умовах стрімкого падіння внутрішніх ринків активізація на зовнішніх мала би виглядати очевидним напрямом дій уряду. Але чому тоді ми не бачимо цих негайних дій у пропозиціях уряду, фокусу та загальної мобілізації навколо секторальних експортних програм чи єдиної урядової програми в цій сфері?

Найпростіше пояснення — уряд бачить вирішення проблем експорту виключно в ракурсі логістичних рішень, таких як розблокування морських портів чи транспортні коридори в ЄС, але ці рішення є воєнно-політичними, а не економічними. Фокус на проблемах малих і середніх підприємств (МСП) узагалі відсутній. Їхня підтримка обмежена безповоротною фіндопомогою, релокацією та грантами міжнародних донорів на відновлення. А між іншим МСП становлять 90% від загальної кількості підприємств країни.

Програма відновлення економіки країни, запропонована в Лугано, містить цілу низку правильних напрямів трансформації економіки, зокрема в ній присутній значно більший фокус на переробній промисловості, з підвищенням конкурентоспроможності товарів і кращої інтеграції в світові ланцюги доданої вартості (ЛДВ). Водночас ці заходи спрямовані на післявоєнний період, тож постає запитання: як МСП виживати зараз, під час війни? За п’ять місяців війни бізнес не побачив ефективної програми антикризових дій.

У червні 2022 року Аналітичний центр Українського кластерного альянсу (УКА) розробив програму «Експорт та Інтернаціоналізація промислових МСП». Цей документ фокусується на пошуку нових ринків для вітчизняних промисловців і їхньої глибшої інтеграції в міжнародні ланцюги доданої вартості та пропонує уряду значно розширити програми експортної підтримки МСП за чотирма категоріями:

1. Buy Ukrainian.

Це програма експорту українських товарів і підтримки їхньої промоції/сертифікації у світі, вже запропонована ДУ «Офіс розвитку підприємництва та підтримки експорту» (англ. абревіатура — ЕЕРО). Вона містить низку важливих компонентів підтримки експорту, таких як веб-сервіси з пошуку українських виробників і товарів, ознайомлення з актуальними можливостями, каталоги підприємців і консультантів тощо. Водночас програмі Buy Ukrainian бракує цілісності, фокусу та кращого масштабування серед МСП. Іншим недоліком є відсутність головного компонента — підтримки МСП у міжнародних заходах, зокрема на виставках і в торгових місіях, що є головним інструментом у виході на міжнародні ринки.

УКА пропонує максимально підтримати цю урядову програму дій шляхом долучення до неї всіх кластерів та інших бізнес-об’єднань промислових МСП. Крім цього, додати до напрямів співпраці з ЕЕРО заходи з підтримки торгових місій українських виробників і бізнес-об'єднань на міжнародних заходах, конференціях, виставках. Окремо варто підтримати власну програму «Амбасадори Industry4Ukraine», яка ставить за мету розвиток на зовнішніх ринках мережі професіоналів, спроможних сприяти нашій інтеграції в ринки ЄС, а також інноваційне середовище Євросоюзу.

2. Інтеграція в європейські та міжнародні ланцюги доданої вартості.

Нині подібної цілісної та детальної програми інтеграції в ЛДВ не існує на урядовому рівні, як не існує й розвиненої середньо- та довгострокової стратегії з попередніх років. Натомість такі пропозиції раніше вже надавалися уряду кількома бізнес-об’єднаннями. Зокрема, платформа Industry4Ukraine пропонувала 2020 року стратегію «Розумної інтеграції в глобальні ЛДВ», більшість положень якої є актуальними і сьогодні. Головна ідея стратегії полягає в тому, що через низьку конкурентоспроможність і слабкі позиції на міжнародній арені більшість промислових секторів хайтек України (проектувальники, системні інтегратори, промислові стартапи, машинобудівники, НДІ тощо) не мають шансів конкурувати «в лоб» із такими ж секторами з розвинених країн. Тому програма Buy Ukrainian тут не спрацює. Необхідно більш гнучко та системно входити в міжнародні ЛДВ з окремими послугами та виробничим аутсорсом. Так, як це роблять сьогодні українські автопром і легка промисловість. Але при цьому ставити цілі з поступового зміщення до вищих рівнів складності кінцевої продукції та виходу на експорт готових товарів.

На відміну від урядової програми відновлення, УКА переконаний, що низку заходів у рамках цієї стратегії необхідно розпочинати вже зараз, а не після 2025 року. Зокрема, йдеться про такі напрями:

— перезапуск індустріального діалогу на рівні провідних європейських асоціацій;

— програма із швидшої інтеграції в європейські ЛДВ із першочерговим включенням найбільш зрілих промислових секторів хайтек, таких як автомобільна промисловість, біофарма, металообробка, інжиніринг, машинобудування, промислова автоматизація;

— повний перегляд і покращення співпраці в сферах Advanced manufacturing, Sustainable industry, Smart-specialization та Cluster policy.

3. Інтеграція в інноваційне середовище ЄС.

Це програма підтримки інтеграції українських промислових розробників в інноваційні програми Євросоюзу. Мова про промислові стартапи, конструкторські бюро, НДІ, університети та інші промислові МСП. Євросоюз давно пропонує Україні як асоційованому члену цілу низку програм фінансування інновацій. Але зрозумілої, цілісної та послідовної програми інтеграції цих категорій на державному рівні ніколи не було. Відповідно, попри теоретичний доступ до цих євроресурсів, більшість українських розробників про них нічого не знають, й узагалі Україна має слабкі показники в подібній інтеграції порівняно із східноєвропейськими сусідами. Зараз ринкова криза може призвести до подальшої деградації інноваційного середовища та відпливу найкращих талантів за кордон, й ознаки цього ми вже добре бачимо в УКА.

Відповідно, головними напрямами антикризових дій на 2022–2023 роки мають бути:

— значне розширення та залучення українських інноваторів в існуючі програми підтримки інновацій ЄС. Для цього необхідні консолідація та державна підтримка;

— повний перегляд так званих програм Східного партнерства, які не змогли показати свою ефективність для секторів промислових хайтек, а сьогодні взагалі політично несумісні через присутність у них таких країн, як Білорусь і Вірменія;

— розширення мережі українських центрів цифрових інновацій (Digital Innovation Hubs) та їхня орієнтація на підтримку промислових МСП;

— створення спеціальних програм підтримки науковців і дослідників від ЄС у промислових секторах та інших дотичних сферах.

4. Standardization.

Це програма підтримки технічного регулювання та прискореного переходу українських підприємств на міжнародні технічні стандарти. У цій сфері УКА ще напрацьовує власні пропозиції.

Варто зазначити, що більшість запропонованих вище заходів уже частково реалізується Українським кластерним альянсом власними силами та ресурсами. Зокрема, за напрямами інтеграції в ЛДВ та інноваційне середовище з початку війни УКА та його члени приєдналися до низки структур євроатлантичного блоку й розпочали пошук сфер співпраці. На рівні пан’європейських структур мова про Європейський кластерний альянс, Альянс циркулярної економіки, Європейський інститут інновацій і технологій (ЕІТ). На рівні окремих секторів — американська Асоціація системної інтеграції CSIA, Асоціація легкої промисловості EuraTex, аналогічні асоціації ЄС у морській галузі та автопромі.

Наслідуючи IT-сектор, УКА розробив й запропонував європейським партнерам базу вільних ресурсів за низкою інжинірингових дисциплін, — раніше подібних баз у країні не було. З окремими країнами, зокрема з Чеською Республікою та Францією, УКА вже розпочинає співпрацю в сфері просунутої промисловості (Advanced manufacturing, або Індустрія 4.0). Тобто вищенаведені пропозиції програми базуються не на припущеннях чи теорії, а на власному досвіді низки провідних бізнес-асоціацій і кластерів.

Пропозиції для уряду

Разом з тим сили окремих бізнес-об’єднань є надто малими для подолання наслідків кризи, необхідна повна мобілізація ресурсів, до того ж спільно з урядом. Окремі пропозиції УКА ввійшли в програму відновлення України, в нашій програмі експорту є 11 готових проєктних заявок, але консенсусу щодо часових періодів і пріоритетів немає, як немає й фінансування цих проєктів.

Тому відповідно до вищенаведених напрямів є п’ять головних пропозицій для уряду країни:

1. Консолідувати пропозиції запропонованої програми, а також інші від провідних бізнес-об’єднань у єдиній урядовій програмі дій щодо експорту й інтернаціоналізації МСП із наданням їй статусу пріоритетної 2022 року. Відповідно, визначити один конкретний орган виконавчої влади відповідальним за реалізацію урядової програми експорту й інтернаціоналізації МСП.
2. Приділити особливу та негайну увагу секторам, які перебувають у кризовому стані та належать до середньо- і високотехнологічних секторів промисловості. Мова про тисячі підприємств із галузей інжинірингу та промислової автоматизації, автотранспортного, машино-, судно-, приладобудування, аерокосмічної сфери, біофарми, інноваційних матеріалів, альтернативної енергетики тощо. Фахівці у цих галузях є також основою вітчизняного ОПК, тому значну увагу уряд має приділяти тому, аби не допустити деградації відповідних секторів економіки до межі, за якою відновлення стане неможливим.
3. Звернути увагу на тенденцію відпливу фахівців із секторів хайтек-промисловості в IT-галузь. Цей процес уже призвів до великих кадрових втрат секторів промислових хайтек у 2016–2021 роках, а в умовах війни це явище може спричинити подальшу деградацію вітчизняного ОПК і значно обмежити можливості для післявоєнного відновлення економіки. Сьогодні уряд впроваджує заходи зі збільшення припливу фахівців у IT-галузь, хоча мав би паралельно здійснювати програми щодо підтримки та розвитку кадрів для високотехнологічної промисловості.
4. Приділити особливу увагу підтримці бізнес-об’єднань кластерного типу, які зміцнюють внутрішні ланцюги доданої вартості шляхом консолідації МСП на регіональному галузевому рівні й фокусуються на випуску готових продуктів і рішень. Адже такі кластери постійно генерують власні інструменти для нейтралізації ризиків у виробничих ЛДВ. Першочергової підтримки потребує проєкт програми кластерного розвитку України, що був поданий на розгляд Мінекономіки ще 2020-го, але досі не здобув підтримки держави.
5. Якнайшвидше реалізувати програму інтеграції українських МСП, стартапів, інженерних і сервісних провайдерів у програми Євросоюзу. Український кластерний альянс разом з іншими провідними бізнес-об’єднаннями пропонує уряду допомогу у виробленні єдиної державної програми щодо інтеграції в ЛДВ та інноваційний простір Євросоюзу. Сьогодні вікно можливостей у Європі для українського бізнесу є достатньо великим, але майже не використовується.

Завантажити всю програму «Експорт та Інтернаціоналізація промислових МСП: пропозиції УКА для уряду» можна за цим посиланням.

Більше статей Олександра Юрчака читайте за посиланням.