Платформа «Зроблено в Україні»: шлях до економічної стійкості в умовах війни

Наприкінці січня набрав чинності указ президента, яким започатковано Всеукраїнську економічну платформу «Зроблено в Україні». Створення такого майданчика для знаходження спільних рішень в умовах, коли проблема економічної стійкості для України має вирішуватися із застосуванням передусім внутрішніх резервів, є актуальним. Тож саме функціонування платформи може розкрити внутрішні резерви економіки України працювати в межах ризиків, спричинених тривалою війною, на засадах постійної комунікації, взаємодії та координації державних органів, вітчизняного бізнесу, включаючи представників релокованих підприємств, іноземних інвесторів, а також громадських об’єднань підприємців та експертів.

Виходячи з доволі стислих термінів, питання з формування бачення сутності платформи, цілей і ключових завдань, вирішення яких покладається на неї, та механізмів функціонування потребують пришвидшеного опрацювання та спільної роботи з концептуалізації ідеї діяльності такого майданчика. А можливість дискусійного обговорення цілісного бачення платформи серед експертів забезпечило б долучення всіх стейкхолдерів бізнес-процесів в Україні вже на стадії процесу її формування та сутнісного наповнення. Такий підхід сприяв би зростанню відповідності очікувань бізнесу від діяльності такої платформи на практиці.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Платформа “Зроблено в Україні” має дати додатково 4 млрд грн

Реалізація ідеї платформи має передбачити створення як цифрового, так і фізичного просторів, покликаних спростити та структурувати взаємодію стейкхолдерів для вирішення проблемних питань. Мова про таке:

• розроблення спеціалізованих сервісів із надання типових рішень;
• використання загальнодоступних для учасників платформи баз даних чи інших ресурсів.

На цій основі можна буде пришвидшити синхронне вирішення вкрай різнопланових і різнорівневих завдань для опрацювання шляхів і механізмів захисту інтересів національного виробника в умовах воєнних ризиків. Разом з тим у складних умовах війни зростає також роль консалтингового супроводу ведення бізнесу, зокрема для релокованих підприємств, які відновлюють свою діяльність в умовах нових для себе локацій. Тому системне вирішення проблемних питань на основі стандартизованих платформних рішень має поєднуватися із застосуванням індивідуальних підходів.

Тож Всеукраїнська економічна платформа «Зроблено в Україні» повинна стати постійно діючим консультативно-дорадчим органом, покликаним забезпечити об'єднання зусиль влади та бізнесу, взаємодію всіх зацікавлених сторін, аби сприяти подоланню викликів вітчизняному бізнесу, спричинених збройною агресією РФ. Це має відбуватися за рахунок налагодження бізнес-зв’язків, розірваних через повномасштабне вторгнення РФ, і переформатування регіональних чинників організації промислового виробництва, стимулювання локалізації виробництва, сприяння просуванню продукції вітчизняних товаровиробників на світових товарних ринках.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Кешбек за покупку українських товарів: як це працюватиме

Гостра необхідність вирішити низку проблемних питань вітчизняного бізнесу в умовах воєнного стану дає можливість сформулювати місію платформи так:

• забезпечення в умовах воєнного стану практичної реалізації права на підприємницьку діяльність;
• лобіювання інтересів вітчизняних виробників у створенні сприятливого, безпечного середовища для виробничої діяльності;
• створення прозорого та незабюрократизованого механізму постійної комунікації та координації взаємодії державних органів влади з суб’єктами господарювання, зокрема з представниками релокованих підприємств, об’єднаннями підприємців, секторальними асоціаціями, іноземними інвесторами.

Разом із вищезазначеним корисним для збереження та розвитку підприємницького потенціалу у воєнний період і період повоєнного відновлення буде поширювати адаптований до вітчизняних реалій найкращий міжнародний досвід активізації підприємницької активності в кризовий період.

Зважаючи на роль промисловості в забезпеченні економічної стійкості країни, особливої уваги у діяльності платформи потребує просування промислової адженди в Україні з максимальним акцентом на збереженні вітчизняного виробничого потенціалу в умовах тривалого впливу воєнних викликів. Вирішення цих питань може відбуватися на засадах:

• формування секторальних платформ вітчизняних виробників — майданчиків з обговорення та опрацювання спільних рішень, враховуючи специфіку секторальних економік;
• створення постійно діючих робочих груп для збору інформації щодо актуальних проблем промисловості, проведення засідань платформи для їхнього обговорення та пошуку шляхів вирішення, надання експертної підтримки та консультацій по галузях;
• спільного напрацювання інструментів відновлення та стимулювання ділової активності українських виробників в умовах значних воєнних викликів;
• забезпечення оперативної підтримки напрацьованих спільних рішень щодо подолання викликів воєнного часу для вітчизняного бізнесу через організаційні, економічні, нормативно-правові механізми.

Одним із перспективних напрямів активізації сучасної промислової діяльності з урахуванням євроінтеграційних орієнтирів України та, відповідно, одним із завдань платформи «Зроблено в Україні» є необхідність врахувати вимоги декарбонізації — прискореного переходу до використання «чистої» енергії. Реалізація такого підходу потребує енергетичної трансформації промисловості, розвитку альтернативних джерел енергії та енергоефективних технологій, прискорення їхнього впровадження у виробничій діяльності, а також відмови від використання вугілля для енергетичних цілей. Така вимога є критичною для вуглезалежних підприємств і підприємств територіальних громад, економіка яких базується на вуглевидобутку.

Тож важливими аспектами діяльності платформи можуть стати консультування та всебічна підтримка промислових підприємств як у впровадженні «зелених» і «чистих» промислових технологій, так і в організації інноваційних виробництв на базі закритих вугільних підприємств, перетворенні промислового потенціалу реструктуризованих вугільних підприємств на активний ресурс із залучення інвестицій. Зокрема в контексті впровадження сучасного європейського підходу справедливої трансформації вугільних регіонів. Актуальність такого напрямку діяльності платформи підтверджується не лише розширенням можливостей зміцнити енергетичну безпеку як складову економічної стійкості країни, а й значущістю складових декарбонізації у промисловій політиці Європейського Союзу.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Уряд вказав на напрямки економіки, які можуть отримати 40 млрд грантової підтримки

Отже, основними практичними результатами функціонування платформи «Зроблено в Україні» можуть стати:

• пошук бізнес-партнерів, встановлення бізнес-зв'язків для збільшення локалізації виробничої діяльності;
• напрацювання готових актуальних галузевих бізнес-кейсів для сприяння вирішенню проблем, пов’язаних зі зміною регіональних чинників промислового розвитку та необхідністю реорганізувати енергетичний сектор, вугільну промисловість, здійснити справедливу трансформацію вуглезалежних регіонів і реорганізувати промислову діяльність підприємств, розташованих на цих територіях;
• розробка нових програм підтримки виробників, планів розвитку переробної промисловості, удосконалення і розширення локалізації, сприяння доступу до дешевих кредитів і страхування воєнних ризиків;
• сприяння в отриманні доступу до фінансування, зокрема, до міжнародної грантової підтримки мікропідприємництва та малого підприємництва; надання консультаційних послуг із питань ділового адміністрування;
• розробка програм стимулювання попиту на товари українських виробників, зокрема купівлі товарів вітчизняного виробництва, у тому числі в рамках оборонних закупівель;
• просування українського продукту на світових, зокрема європейських, товарних ринках.

Ефективність функціонування платформи «Зроблено в Україні» залежить від її універсальності, що потребує формування екосистеми платформи у такий спосіб, щоб напрацювання рішень та отримання консультацій відбувалися на галузевих майданчиках, структурованих за видами економічної діяльності, розміром бізнесу (малі, середні, великі), регіонами. Серед пріоритетів експертно-консультаційної підтримки вітчизняного бізнесу: найкращі практики та шляхи їх впровадження/адаптації до умов України, безпека бізнесу, пошук бізнес-партнерів, встановлення бізнес-зв'язків для локалізації виробничої діяльності, експертиза нормативно-правового та регуляторного середовища.

Запропоновані переліки напрямів діяльності та структурних елементів платформи не є вичерпними. Вони мають переглядатися й розширюватися, виходячи із зміни безпекових та економічних умов, необхідності вирішувати конкретні завдання, що постають перед владою та економічними суб’єктами. Тому Всеукраїнська економічна платформа «Зроблено в Україні» може стати гнучким управлінським інструментом, що сприятиме розробці інклюзивних механізмів захисту національних економічних інтересів України, зокрема у сфері промислового виробництва, з особливим акцентом на малих і середніх підприємствах, а також формуванню внутрішніх резервів економічної стійкості країни.