Зона, заборонена для польотів

Ви ще не забули історії з невдалою операцією українських спецслужб щодо затримання «вагнерівців», які воювали в Донбасі? Коли планувалося посадити на території України пасажирський літак, що прямував із Білорусі до Туреччини, а операцію було зірвано через витік інформації, ймовірно, з найближчого оточення Володимира Зеленського. Так от: те, що не вдалося українським спецслужбам, зробили білоруські.

От тільки якщо українські розвідники намагалися притягнути до відповідальності 33 «вагнерівців», які вбивали українців на Сході та збивали вертольоти й літаки на території нашої держави і злочини яких було доведено, то білоруські силовики провели операцію, щоб викрасти журналіста і політичного опонента самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка.

Минулої неділі в Білорусі затримали одного із засновників опозиційного телеграм-каналу NEXTA й нинішнього адміністратора телеграм-каналу «Білорусь головного мозку» Романа Протасевича. Білоруські спецслужби посадили в аеропорту Мінська літак авіакомпанії Ryanair, що летів із Афін у Вільнюс, під приводом того, що на борту була «бомба». Після приземлення «вибухового пристрою» не знайшли, але затримали Протасевича.

Єва Пелантова / Радіо Свобода

Також було затримано й дівчину Протасевича, яка летіла разом із ним, — росіянку Софію Сапегу.

У Білорусі на Протасевича заведено справи за статтями про організацію масових заворушень і грубе порушення громадського порядку, а також про розпалювання соціальної ворожнечі щодо силовиків. Йому загрожує до 15 років позбавлення волі. Білоруська влада також включила журналіста до переліку осіб, причетних до терористичної діяльності, а за це в Білорусі можуть засудити й до смертної кари. Однак на момент написання статті йому ще не висунули обвинувачення в тероризмі.

Сам Протасевич добре усвідомлював, що на нього чекає. За словами одного з пасажирів літака, який сидів поруч із Протасевичем, той запанікував, коли стало відомо про посадку в Мінську, і сказав, що в Білорусі на нього чекає смертний вирок. «Коли хлопець дізнався, що ми йдемо на посадку, він засмутився. Нас усіх вивели з літака, собаки обнюхали наші речі. Цього хлопця відвели вбік, його речі викинули на злітно-посадкову смугу. Ми запитали його, що відбувається. Він сказав, хто він, і додав: «На мене тут чекає смертна кара». Він був уже спокійніший, але тремтів. Поруч із ним увесь час стояв офіцер, і незабаром офіцери його кудись повели», — розповів свідок події агентству Delfi.lt.

Ryanair у коментарі «Новой газете» заявила, що про загрозу мінування екіпаж повідомили білоруські диспетчери, які дали вказівку перенаправити літак до Мінська. За офіційною версією білоруської влади, літак сам запросив дозвіл на посадку. При цьому, як повідомляє білоруський пропрезидентський телеграм-канал «Пул першого», за дорученням Лукашенка «для супроводу пасажирського літака в небо було піднято винищувач МіГ-29».

Авиару.рф

Та як свідчить у Telegram глава представницького органу білоруської опозиції «Народне антикризове управління» Павло Латушко, білоруська сторона через диспетчерів погрожувала збити літак, якщо той не виконає екстреної посадки в Мінську.

У білоруській столиці патетично заявляють, що «Білорусь захистила Європу», й іронізують, що, «виходить, і диктатор став у пригоді!», адже «надійшла інформація про замінування літака», а оскільки «Афіни та Вільнюс просять Мінськ прийняти борт», то «найголовніше — безпека і життя людей!». «То які можуть бути претензії до Білорусі, в повітряному просторі якої стало відомо про мінування борту?! А те, що серед пасажирів виявився екстреміст, тим більше не питання тих, хто приймав рішення надати допомогу пасажирському борту, який сигналізував про проблеми», — знущається в коментарі «Пул першого».

Однак заяви пропагандистського телеграм-каналу не можуть обдурити й приховати справжню причину екстреної посадки літака в мінському аеропорту.

Чекісти в минулому неодноразово викрадали та вбивали противників радянського режиму, використовуючи альпеншток, «шоколадки» й отруту. Але Білорусь — у Європі, а не в Азії чи Латинській Америці, й нині — XXI століття, а не середина XX. Протасевич — не вбивця і не терорист. Він — блогер і політичний противник Лукашенка. Утім, як свідчить історія з отруєнням російського опозиціонера Алєксєя Навального, в авторитарних країнах істеблішмент не має мук совісті, коли відчуття загрози персональній влади тісно переплітається з особистими образами.

24 канал

Дії білоруських силовиків укладаються в модель поведінки Лукашенка після президентських виборів і подальших масових акцій протесту: цілковите придушення політичних противників, безкомпромісне переслідування та жорстке покарання незгодних. Лукашенко мститься всім, кого вважає причетним до подій минулого літа. Наприклад, згідно з інформацією ZN.UA, з проблемами в Мінську стикнувся найбільший російський приватний банк. Його керівництво демонстративно затримали, а пізніше — відпустили. Сталося це тому, що Лукашенко підозрював: під час протестів банк намагався розгойдати курс. Ось вам Альфа й Омега лукашенківської дресури.

Тому метою спецоперації було не лише затримання Протасевича, а й деморалізація білоруської опозиції: чекісти продемонстрували противникам Лукашенка, що ті ніде не зможуть почуватися в безпеці.

Проте, санкціонувавши операцію із затримання Протасевича, Лукашенко запустив механізм, дія якого може призвести до несподіваних результатів. Чи прораховували він і його радники негативні наслідки операції з викрадення Протасевича? Чи Лукашенко вважає, що Європа та світ укотре висловлять глибоку стурбованість тим, що відбулося? Чи ж для самопроголошеного президента Білорусі головним було задовольнити жагу помсти, попри всі наслідки?

Із реакцією європейських лідерів ви можете ознайомитися в добірці ZN.UA.

Матеуш Моравецький

Служба Республіки Польща

А от яке рішення ухвалить Європа — дізнаємося сьогодні: 24 травня відбудеться засідання Ради ЄС. Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький раніше повідомив, що запропонував розширити порядок денний саміту пунктом про негайне запровадження санкцій проти режиму Лукашенка: «Захоплення цивільного літака — це безпрецедентний акт державного тероризму, який не може залишитися безкарним». Зокрема, Моравецький пропонує заборонити білоруським авіакомпаніям польоти над територією ЄС.

Не виключено, що Брюссель також прийме політичне рішення про заборону польотів європейським компаніям до Білорусі та рейсів над білоруською територією. Якщо таке рішення буде ухвалено, ця заборона завдасть серйозних збитків білоруському держбюджету.

Чи наважиться Євросоюз на жорсткі заходи проти режиму Лукашенка? У неділю глава Європейської ради Шарль Мішель закликав Міжнародну організацію цивільної авіації (ICAO) провести розслідування. Генсек НАТО Єнс Столтенберг, який робить заяви від імені всіх тридцяти країн-членів Альянсу, також зазначив, що інцидент із примусовою посадкою літака Ryanair у Мінську потребує міжнародного розслідування.

Політичні опоненти Лукашенка сподіваються, що міжнародне співтовариство вдасться до жорсткіших заходів. Одна з лідерок білоруської опозиції Світлана Тихановська пропонує виключити Білорусь із ICAO. Але малоймовірно, що це станеться: в ICAO сильна проросійська група підтримки, а Росія не здасть свого союзника. Переломити ситуацію європейці й американці не зможуть.

Водночас ряд юристів-міжнародників вважають, що формально режим Лукашенка не порушив міжнародних угод, зокрема Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію, перехопивши літак Ryanair. Але також не викликає сумнівів те, що Мінськ маніпулює положеннями Чиказької конвенції, й те, що застосування винищувача та перенаправлення пасажирського літака в більш віддалений аеропорт могли поставити під загрозу безпеку екіпажу та пасажирів. Сама ж ICAO заявила, що «стурбована примусовою посадкою рейсу Ryanair і його пасажирів, що може суперечити Чиказькій конвенції».

«Чи могла авіакомпанія не виконувати вказівок диспетчерів і винищувачів? Ні, не могла, оскільки перебувала в повітряному просторі Білорусі й повинна була виконувати такі вказівки. Цікавішим є питання, хто і що може з цим зробити. І тут, як завжди, міжнародне право зводиться до політичної волі. Авіакомпанія може вимагати компенсацій. І, ймовірно, їх отримає. ЄС може вимагати від Білорусі компенсацій. Може навіть подати в ICAO спір. Може закрити простір Білорусі для своїх літаків. Згодом може навіть звернутися до Міжнародного суду ООН із позовом проти Білорусі. Як це допоможе затриманому? Ніяк», — робить сумний висновок у коментарі на сторінці Фейсбук партнер юридичної фірми «Анте» Андрій Гук.

Прагнучи знищити політичних опонентів і підставляючись під чергові санкції міжнародного співтовариства, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко своїми діями стає ще токсичнішим для Заходу і звужує поле для маневру у відносинах із Владіміром Путіним. І стає ще більш залежним від господаря Кремля, який не приховує зацікавленості в продовженні «інтеграції Білорусі з Росією» у рік тридцятиріччя розпаду СРСР.

Сайт президента Білорусі

Немає сумнівів у тому, що Росія намагатиметься скористатися ситуацією, аби дискредитувати Україну, проводячи паралелі зі «справою Чауса» і «вагнерівцями», а також розігруючи українську сторінку в біографії Протасевича: білорус свого часу працював у прес-службі «Азова».

Не виключено, що операцію із затримання Протасевича білоруські спецслужби здійснювали в тісній співпраці з російськими. А надаючи підтримку партнерській спецслужбі, росіяни водночас чужими руками тестували, якою буде міжнародна реакція на примушування літака до посадки білоруською владою. Адже дії режиму Лукашенка створили небезпечний прецедент.

Якщо українців нічого не навчила історія із затриманням російськими спецслужбами в Білорусі нашого співвітчизника Павла Гриба, то історія Романа Протасевича є тривожним сигналом для українських політиків і громадських активістів, проти багатьох із яких російський Слідчий комітет порушив кримінальні справи за обвинуваченням у тероризмі. Адже, пролітаючи над Білоруссю, зрештою замість Тауера можна запросто опинитися в «Матроській тиші» або в «Лефортові».

Коментуючи затримання Протасевича, український МЗС вимагав його негайного звільнення. Банкова намагається урвати шматок свого адвокатського хайпу: в ОП повітряний інцидент у Білорусі із рейсом Афіни—Вільнюс назвали прямим проявом міжнародного тероризму, а також нагадали, що таке ж могло статися з Україною в разі проведення «подібної спецоперації». Але, нагадаємо, відмінність між цими операціями в тому, що білоруські спецслужби викрали журналіста, а наші спецслужби намагалися затримати терористів, що скоювали злочини на території України. І це не одне й те ж саме.

Однак такі політики, як Петро Порошенко, Кіра Рудик, Юлія Тимошенко, мовчать. На момент підготовки статті немає заяв і від парламентських партій. Лише «Голос» закликав владу зайняти рішучу позицію щодо дій спецслужб і військових проросійських маріонеток та обмежити авіаційне сполучення України з Білоруссю до відновлення там законності й демократичних процедур.

Реакція ОПЗЖ не дивує. Але чому мовчать «Слуга народу», «Європейська солідарність», «Батьківщина», які декларують відданість європейським цінностям? Утім, симпатика Лукашенка нардепа Євгена Шевченка (відомого своїми любов’ю до грошей і відносною наближеністю до голови ОП Єрмака, який свого часу вбачав у ньому очільника однієї з груп усередині пропрезидентської фракції) у понеділок виключили з фракції «Слуги народу». Та це не вчинок, а лише його імітація.

Останні дії Олександра Лукашенка та білоруських силовиків демонструють, що Білорусь — уже не просто пасивний союзник Росії. Ця країна становить серйозну загрозу для національної безпеки України. І Київ повинен внести корективи у свою політику щодо Мінська, посиливши її. Раніше українське керівництво відмовилося від політичних контактів із білоруським. Тепер настав час, коли наша країна мусить не на словах, а на ділі приєднатися до санкцій Євросоюзу проти Білорусі.

І тут уже не пройде аргумент, що Білорусь є шостим торговельно-економічним партнером України (2020 року товарообіг між двома країнами становив 4,5 млрд дол.), і наша країна залежить від сусідки за низкою стратегічних товарів — дизпаливом, бензином А-92 і А-95, бітумом: необхідно диверсифікувати джерела поставок цієї продукції та розвивати власне виробництво. Україні також слід обмежити авіасполучення з Білоруссю і польоти над її територією. А якщо ЄС прийме рішення зупинити авіасполучення до Білорусі, то й приєднатися до нього.

У ситуації, коли режим Лукашенка переступив чергову червону лінію, він має заплатити високу ціну за викрадення білоруського опозиціонера та створення загрози для безпеки міжнародних авіаперельотів. Інакше безкарність породить уседозволеність.

Більше статей Володимира Кравченка читайте за посиланням.