"Захід-2017": білоруси не вірять у російську загрозу

Білорусь досить байдуже сприйняла спільні з Росією військові навчання "Захід-2017", вбачаючи в них, скоріше, армійську рутину, ніж загрозу незалежності країни. Білоруські генерали, своєю чергою, запевняють: до 30 вересня всі російські солдати покинуть Білорусь.

Восьмого вересня в центрі Мінська відбулася акція проти білорусько-російських військових навчань "Захід-2017", ініційована одним з лідерів опозиції Ніколаєм Статкевичем. Акція була несанкціонованою, однак міліція ніяк не перешкоджала демонстрантам, яких набралося не більше 300. Одночасно в іншій частині міста, у Київському сквері, близько сотні людей також протестували проти навчань, але вже на дозволеному владою мітингу опозиції.

За кілька днів провідні опозиційні сили Білорусі оголосили про свої найближчі політичні плани - провести в жовтні акції протесту проти зниження рівня життя, проти "декрету про дармоїдів" тощо. Таким чином, соціально-економічна тематика на порядку денному білоруської опозиції остаточно витіснила тему можливої загрози суверенітету Білорусі.

Подібне розставляння пріоритетів чудово ілюструє ставлення білоруського суспільства до навчань "Захід-2017".

4000 вагонів для війни з "Вейшнорією"

Тему білорусько-російських навчань "Захід-2017" почали всерйоз обговорювати в Білорусі після того, як у ЗМІ потрапила інформація про чотири тисячі вагонів, замовлених 2017 року міноборони Росії для перевезень у білоруському напрямку. І хоча військові експерти стверджували, що нічого аномального в таких цифрах немає, сумний досвід подій у Криму й Донбасі змушував з тривогою сприймати будь-які повідомлення про військову активність Росії. Раз за разом висловлювалася думка, що під прикриттям навчань Москва якщо й не анексує Білорусь де-юре, то принаймні розмістить на білоруській території постійний військовий контингент, який своєю чергою загрожуватиме Україні й країнам НАТО. "Кремль має намір використати територію Білорусі для створення конвенціональних і гібридних загроз для західних країн і України", - йшлося в серпневій доповіді білоруського Центру стратегічних і зовнішньополітичних досліджень. Застереження з приводу майбутніх навчань регулярно лунали на Заході й в Україні.

Однак усі ці побоювання залишилися переважно темою для експертних дискусій і журналістських статей. Суспільство, навіть найбільш політично активна його частина, так усерйоз і не повірило в те, що навчання "Захід-2017" можуть стати провісником великих потрясінь.

У серпні на білоруських залізничних станціях почали розвантажувати військові ешелони з Росії, на дорогах зарясніла російська техніка. Саме прибуття військовослужбовців з сусідньої країни відбувалося цілком відкрито. Наприклад, підрозділи Кантемирівської танкової дивізії вивантажувалися на маленькій залізничній станції Верейці (Могильовська область) прямо на очах у мешканців однойменного села, а на саму станцію тим часом продовжували прибувати пасажирські електрички. Після розвантаження російські військові вирушали на полігони. Територію навколо них відразу ж узяли під посилену охорону, місцевим жителям рекомендували обмежити прогулянки лісом, а на дорогах з'явилися КПП. Причому в охоронній зоні російські військові поводилися по-хазяйські. Приміром, довільно затримали громадську активістку Наталю Горячко-Басалигу, а журналіста Алєся Асіпцова відправили на допит до російських військових прокурорів.

Жителі прилеглих населених пунктів реагували на присутність чужої армії на їхній землі по-різному: хтось скаржився на шум і заборони, хтось ставився до незручностей із розумінням. Але загалом те, що відбувається, сприймали спокійно.

Ажіотажу навколо теми навчань у соціальних мережах також не спостерігалося, якщо не брати до уваги, звичайно, феномену "Вейшнорії" - вигаданої держави на території північно-західної Білорусі, яка, згідно з легендою маневрів, у коаліції з "Лубенією" і "Весбарією" (території Польщі, Литви й Латвії), напала на Білорусь і Росію. У соцмережах "Вейшнорія" вмить перетворилася на суперпопулярний мем, породила безліч жартів, однак такий ефект свідчить аж ніяк не про важливість теми навчань для білоруського суспільства, скоріше навіть навпаки - про несерйозність ставлення до того, що відбувається. Загалом же напередодні навчань білоруський Фейсбук значно активніше обговорював прорив Міхеїла Саакашвілі через український кордон, ніж присутність російської армії в Білорусі.

Лукашенко готовий улаштувати Путіну "Чечню на Заході"

"Білоруське суспільство не має одностайної позиції з приводу навчань "Захід-2017", - констатує політичний аналітик, оглядач білоруської служби "Радіо Свобода" Віталій Циганков. - Як і скрізь, у нас є алармісти, які з появою кожної нової фотографії російських військовослужбовців зчиняють у соцмережах галас про те, що окупація нібито вже відбулася. Але мітинг протесту 8 вересня показує, що такий світогляд поділяє мінімальна кількість білорусів. Більшість же вважає, що нічого страшного не станеться - причому більшість навіть серед політично активної частини суспільства. Чому? Як це не парадоксально, білоруси в цьому довіряють Лукашенкові: вони вірять, що він нікому не віддасть свою владу. За 23 роки білоруси якось із цим звиклися".

Циганков у цьому зв'язку нагадує, що Лукашенко неодноразово заявляв про готовність протистояти будь-якій зовнішній загрозі - свого часу, у момент чергового ускладнення відносин із Москвою, він навіть обіцяв своїм союзникам "нову Чечню". ("Якщо хтось із нашого оточення хоче мати в Білорусі Чечню на Заході, то це не проблема. Це буде складніше, ніж Чечня", - сказав Лукашенко в лютому 2011 року.)

На думку Циганкова, на раціональному рівні в Лукашенка немає підстав турбуватися щодо навчань "Захід-2017" - видимі передумови для російської агресії нині відсутні. Однак як доволі недовірлива й обережна людина, Лукашенко запевне намагається тримати ситуацію під своїм невсипущим контролем.

Слід визнати, що Олександр Лукашенко від самого початку всіляко демонстрував на публіці цілковиту впевненість у тому, що нічого надзвичайного у зв'язку з майбутніми маневрами не станеться.

"Якщо хтось думає, що вже кілька тисяч вагонів завантажили і нас окупують, Росія вводить сюди свої війська, не будьте ви наївними… Те, що будуть війська сюди введені, то рівненько вони звідси й підуть", - заявив він іще 3 лютого 2017 року.

Згодом Лукашенко знову й знову повторював, що навчання "Захід-2017" мають суто оборонний характер, білоруська територія не використовуватиметься для агресивних дій проти Заходу чи України (зокрема, він особисто запевняв у цьому Петра Порошенка під час зустрічей у квітні й липні), а всі російські солдати після завершення маневрів благополучно покинуть Білорусь. Фактично весь цей час Лукашенко виступав як головний адвокат навчань "Захід-2017" і перед сусідніми країнами, і перед власним народом. Таку невтомність, до слова, зрозуміти легко: офіційний Мінськ зовсім не хоче, щоб Білорусь в Україні й на Заході ототожнювали з російською військовою загрозою.

"Українське суспільство стурбоване навчаннями більше, ніж білоруське"

Безперечно, звинуватити білоруське суспільство в байдужності до свого майбутнього було б помилкою. Слід розуміти, що російський солдат на білоруській землі - це зовсім не надзвичайне явище. Білорусь уже бачила масштабні маневри "Захід-2009" і "Захід-2013", а локальні навчання за участі російських підрозділів відбуваються практично постійно.

Усього, якщо вірити даним Міноборони, на території Білорусі на шести полігонах має бути задіяно близько 10 тисяч осіб, з яких понад сім тисяч - білоруські солдати, а понад три тисячі - російські. Їм додадуть 370 одиниць бронетехніки, 150 одиниць артилерії і РСЗВ, а також понад 40 літаків і вертольотів. Ці цифри не надто відрізняються від того, із чим уже мали справу білоруси на навчаннях у попередні роки. Доказів, що Росія перекинула в Білорусь більше офіційно заявлених 3100 військовослужбовців, немає, а такої кількості "зелених чоловічків" для серйозної авантюри явно недостатньо.

На те, що Росія найближчим часом планує анексувати Білорусь, здається, справді ніщо не вказує: загострення відносин між Москвою і Мінськом не спостерігається, а російська пропаганда "білоруських фашистів" досі не виявила. У цих умовах розслабленість білоруського суспільства зрозуміти можна.

"Ми пам'ятаємо, що в 1996-1997 роках, коли створювався союз Білорусі й Росії, десятки тисяч людей вийшли протестувати на вулиці, вважаючи, що ці угоди загрожують незалежності країни. Тому не можна сказати, що білоруси завжди спокійно дивилися на загрозу своєму суверенітету. Білоруси вміють протестувати, але поки що суспільство не перейнялося ідеєю російської загрози. У результаті виходить, що українське суспільство стурбоване навчаннями більше, ніж білоруське. Зрозуміти це можна: в українців інший досвід відносин з Росією - досвід війни. У білорусів такого досвіду немає, а людям буває дуже складно повірити в те, із чим вони ніколи не стикалися", - зазначає Віталій Циганков.