За крок до змін

29 червня, 2020, 14:55 Роздрукувати
Відправити
Відправити

У Польщі відбувся перший тур президентських виборів. Хто вийшов до другого?

За крок до змін
© depositphotos /vepar5

У неділю в Польщі відбувся довгоочікуваний перший тур президентських виборів. За їх результатами, до другого туру вийшли чинний президент Анджей Дуда і мер Варшави Рафал Тшасковський. За даними Національної виборчої комісії, яка обробила 99% бюлетенів, у Дуди 43,6% голосів, а у Тшасковського — 30%.

Спочатку голосування планували провести ще десятого травня. Взимку стартувала передвиборна кампанія, яку, втім, дуже швидко перервала пандемія коронавірусу.

Тривалий час польська влада все ще сподівалася провести вибори в заплановану дату. Розглядалася можливість голосування поштою, проти чого різко виступили опозиціонери з «Громадянської платформи», — навіть закликаючи бойкотувати такі вибори. Втім, вирішальну роль у відмові від проведення виборів у травні зіграв партнер «Права і справедливості» по коаліції Ярослав Ґовін, який запропонував провести вибори поштою через три місяці після планованої дати, тобто в середині серпня.

Коли ПіС цю пропозицію відхилила, Ґовін навіть подав у відставку з поста міністра науки і вищої освіти. Наступною пропозицією Ґовіна було — продовжити президентський термін Анджея Дуди ще на два роки, але без можливості переобрання на другий термін. Такої одіозної пропозиції не підтримали ні у владі, ні в опозиції, але стало очевидно: треба шукати альтернативу проведенню виборів 10 травня, адже урядова коаліція може розпастися, що було б катастрофою для ПіС.

Травень Польща зустріла, перебуваючи в абсурдній ситуації: до виборів залишався тиждень, але ніхто точно не знав, чи голосування взагалі відбудеться, а якщо й так — у якій формі. Зрештою, 5 травня з'явилася спільна декларація двох Ярославів — Ґовіна і Качинського, в якій вони описали альтернативний варіант проведення виборів.

Згідно з планом Ґовіна—Качинського, формально, виборів 10 травня ніхто не скасовував, але фактично — вони не відбулися. Це дозволило Верховному суду визнати їх недійсними, і на цій підставі Сейм оголосив нову дату виборів — 28 червня. Форма їх проведення була змішаною: частина виборців голосувала традиційно (з відповідними засобами безпеки, наприклад на дільницю не можна було заходити без маски), частина — поштою (що дозволило взяти участь у виборах людям, котрі перебувають у режимі самоізоляції).

Підсумок першого туру не став сенсацією, але приніс кілька результатів, які дають підстави для далекосяжного прогнозу.

Один із таких результатів — високий відсоток голосів у Кшиштофа Босака, кандидата від праворадикальної коаліції «Конфедерація «Свобода і незалежність» (одним із лідерів якої є ексцентричний Януш Корвін-Мікке, відомий тим, що визнавав анексію Криму і називав Україну ворогом Польщі). Сам Босак під час передвиборної кампанії згадував Україну лише в контексті буцім порушення прав польської меншини. Натомість основним партнером, ба більше — країною, з якої варто брати приклад у «відстоюванні свої консервативних інтересів», він називав Угорщину.

За результатами виборів Босак набрав майже 7% голосів, повторивши результат "Конфедерації" на парламентських виборах восени минулого року – 6,8%. П'ять років тому сам Януш Корвін-Мікке на президентських виборах «узяв» лише 3,2%. Отож загалом, можна говорити про тенденцію зросту популярності праворадикальних сил в польському суспільстві.

Результат Босака вже дозволив праворадикалам оголосити себе третьою політичною силою в Польщі, хоча третє місце на президентських виборах посів не Босак, а кандидат із абсолютно іншими ідеологічними засадами — Шимон Головня.

На початку президентської кампанії Головню називали «польським Зеленським», що, зрештою, було не дуже доречно, адже, крім кар'єри на телебаченні, де Головня вів кілька розважальних програм, він відомий також як серйозний католицький журналіст, який опублікував понад п'ятнадцять книжок на релігійні теми й отримав не одну літературну нагороду. Крім того, Головня завжди проводив активну соціальну діяльність, свого часу створивши фонд для допомоги найбіднішим африканським країнам, і навіть був послом програми «Цілі сталого розвитку» ООН.

У передвиборній кампанії Головня позиціював себе як кандидат, що стоїть над партійними поділами і зможе бути президентом усіх поляків: і консерваторів, і лібералів. Головня був єдиним кандидатом, котрий прямо заявив, що з першим закордонним візитом як президент він поїде до Києва.

Взагалі, Україну, серед можливих країн для першого закордонного візиту назвали три кандидати — Владислав Косіняк-Камиш з «Польської селянської партії», Рафал Тшасковський з «Громадянської платформи» і власне Шимон Головня. Але якщо перші два назвали Київ серед інших столиць для першого президентського візиту, то Головня 6 квітня у твіттер-акаунті прямо написав: «З першим закордонним візитом я поїду до Києва, адже незалежна Україна — це наш національний інтерес». Ще однією цікавою ідеєю Головні стосовно України було створення польсько-українського інституту суспільного та історичного діалогу, про що написано в його передвиборній програмі.

Головня набрав 13,85% голосів, але чи зможе він їх конвертувати у створення потужної політичної сили — велике питання. П'ять років тому в Польщі з'явився і міцний «третій кандидат» — Павел Кукіз, який тоді набрав понад 20% голосів. На цій хвилі успіху через п'ять місяців Кукіз провів у Сейм власну партію, котра стала третьою за чисельністю в тій каденції польського парламенту. Але в Головні ситуація інша: парламентські вибори відбулися торік, наступні — лише через три роки, а втримати електорат без активної політичної діяльності майже неможливо.

Отож Головні доведеться виявляти політичну активність, не маючи реальних інструментів впливу на політичні процеси в країні. Втім, саме тепер голос Головні може стати вирішальним для долі другого туру, адже величезною мірою від того, як розділяться 13,85% голосів Шимона Головні, залежатиме, хто стане переможцем виборів.

Конкуренцію Анджею Дуді в другому турі складе чинний мер Варшави Рафал Тшасковський, який розпочав боротьбу пізніше за інших кандидатів — 15 травня, вже після перенесення дати виборів. Першим кандидатом від «Громадянської платформи» була віцеспікерка Сейму Малґожата Кідава-Блонська. Але випробування коронавірусом та політичною турбулентністю, пов'язаною з ним, Кідава-Блонська не пройшла.

З одного боку, її заклик до бойкоту можливих виборів поштою 15 травня виявився частково успішним, адже це був один із важелів, які примусили ПіС погодитися на перенесення виборів. З іншого — сама Кідава-Блонська виглядала нерішучою і розгубленою, а її позиція — дуже невпевненою. Та й вирішальне значення в перенесенні виборів зіграла не вона, а Ярослав Ґовін.

Травневі опитування давали Кідаві-Блонській менше 10% голосів, і був період, коли здавалося, що в другий тур з Анджеєм Дудою вийде Шимон Головня. Тому після перенесення виборів на червень «Громадянська платформа» оголосила про висунення нового кандидата — Рафала Тшасковського. Цей крок виявився успішним: електорат «Громадянської платформи» змобілізувався навколо нового кандидата, а заклик Mamy dość! («Досить з нас!») дав голоси протестного електорату, які були розпорошені між іншими опозиційними кандидатами.

У результаті, Тшасковський взяв 30% голосів, що на 3% більше, ніж набрала «Громадянська платформа» восени на парламентських виборах. Після оголошення екзит-полів Тшасковський заявив: ці результати свідчать, що 58% поляків бажають змін, — продемонструвавши цим, зрештою, свій занадто оптимістичний підхід.

Тшасковський завжди мав добрі відносини з українською меншиною в Польщі. У 2018 році, після виграшу виборів мера Варшави, Тшасковський зустрівся з представниками української меншини в Українському домі Варшави. Під час президентської кампанії, виступаючи в Ольштині, Тшасковський звернувся до української меншини, пообіцявши покласти край «поділам» польського суспільства.

Переможцем першого туру виборів прогнозовано став чинний президент Анджей Дуда, який набрав 43,6% голосів, що на 8% більше, ніж його ж результат у першому турі п'ять років тому, і повторює результат «Права і справедливості» на минурорічних парламентських виборах. Під час виборчої кампанії чинний президент нагадував своїм виборцям, що в Україні досі триває війна, наголошуючи: в такій ситуації Польща не може залишити Україну, попри всі труднощі в історичному діалозі. Водночас Дуда сказав, що шлях до примирення в історичних питаннях з Україною буде довгим і важким, але він готовий іти ним і надалі.

Попереду в Польщі ще два вирішальних тижні передвиборної кампанії. Важко спрогнозувати, хто стане переможцем: ці вибори — одні з найбільш непередбачуваних в історії Польщі.

Величезне значення матиме те, як розподіляться голоси Шимона Головні, але він уникає підтримки когось із кандидатів у другому турі. Раніше Головня казав, що вибір між Дудою і Тшасковським — це як вибір між пожежею в хаті та зламаною рукою. І очевидно, що ідеологічний консерватор, але водночас палкий критик чинної польської влади Головня зібрав потенційні голоси обох головних кандидатів.

З упевненістю можна сказати, що Дуда отримає більшість голосів Кшиштофа Босака: попри його критику чинного президента, консерватор Дуда значно ближчий праворадикалам, ніж демократ Тшасковський. Останній, натомість, очевидно отримає голоси кандидата від лівих Роберта Бедроня і кандидата від «Польської селянської партії» Владислава Косіняка-Камиша (обидва по 2,5%).

Та все ж вирішальне значення напевно матиме успішність мобілізації власного електорату обома кандидатами і влучність запропонованих аргументів. Хто б не здобув перемогу, вона буде мінімальною, і політична ситуація в Польщі очікується більш напружена, ніж раніше.

По матерiалам: ZN.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Ентер або кнопку нижче відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК