"Вибори Шредінгера"

За чотири дні до президентських виборів у Польщі влада знайшла-таки варіант їх проведення. 10 травня вибори відбудуться і… не відбудуться.

Нагадаємо, що 7 квітня польський Сейм прийняв закон про заочне голосування, яке мало відбутися поштою. Категорично проти цієї ініціативи виступила опозиція з "Громадянської платформи" та їхня кандидатка Малґожата Кідава-Блонська, що погрожувала бойкотувати вибори. Законопроєкт про голосування поштою вирушив на розгляд Сенату, де мінімальна більшість належить опозиції. Згідно з польським законодавством, на розгляд законопроєкту Сенат має 30 днів, якщо ж за цей термін верхня палата польського парламенту не розгляне його - він автоматично потрапляє на розгляд президента.

Звісно, опозиція в Сенаті не мала наміру дарувати ПіС час і зволікала з розглядом законопроєкту скільки могла. Тим часом удар надійшов, звідки не чекали: партнер ПіС по коаліції і лідер партії "Порозуміння" Ярослав Ґовін 15 квітня зареєстрував у Сеймі проєкт змін до Конституції, який передбачав подовження терміну президентської каденції з 5 до 7 років та заборону балотуватися на другий термін. Відтак, чинний президент Анджей Дуда мав би перебувати на своїй посаді до 2022 року, і тоді ж мали б відбутися вибори.

Ця пропозиція теж не влаштовувала опозицію і, фактично, була заблокована, адже для змін до Конституції потрібна не звичайна більшість, а 2/3 голосів Сейму. Що означає - без голосів опозиції варіант Ґовіна прийняти було неможливо.

Політична криза у зв'язку з виборами тривала. Влада запевняла, що є можливість провести вибори поштою 10 травня, Кідава-Блонська заявила, що не має наміру брати участь у них ані як виборець, ані як кандидат. Ідею бойкоту виборів підтримали також три колишніх президенти Польщі (Лех Валенса, Александр Квасневський, Броніслав Коморовський), шість прем'єрів і колишній віцепрем'єр та міністр фінансів Лешек Бальцерович.

Пропозиція бойкотувати вибори дала цікавий електоральний ефект. На початку травня з'явилися результати нових опитувань, згідно з якими, якби вибори відбулися 10 травня, у другий тур разом з Анджеєм Дудою вийшов би… Шимон Головня, журналіст, публіцист і незалежний кандидат. Кідава-Блонська, згідно з різними опитуваннями, посідає четверте, а то й п'яте місце: її виборці на вибори просто не прийшли б. Важко передбачити розвиток ситуації, якби у другий тур вийшли Дуда й Головня, але легітимність таких виборів точно була б під великим запитанням.

Увечері 5 травня Сенат прогнозовано відхилив законопроєкт про голосування поштою. А наступного дня, зразу після президентських дебатів, на офіційному сайті ПіС з'явилася декларація, підписана спільно Ярославом Качинським та Ярославом Ґовіним. У ній повідомлялося, що партії "Право і справедливість" та "Порозуміння" "приготували рішення, котре гарантує полякам можливість участі в демократичних виборах". Ішлося про те, що "після 10 травня 2020-го та вірогідного рішення Верховного суду про недійсність виборів через їх непроведення спікер Сейму оголосить нові президентські вибори у перший же можливий термін".

7 травня Сейм голосами "Права і справедливості" та "Порозуміння" подолав вето Сенату на закон про голосування поштою і подав його на підпис президента.

Таким чином, у Польщі склалася унікальна ситуація, що нагадує історію з котом Шредінгера. Формально виборів 10 травня (а цю дату було оголошено ще до початку пандемії - 5 лютого) ніхто не скасовував. Тому на папері вибори мають відбутися. Але реально їх не буде. І це стане підставою для оголошення нової дати виборів. Важко сказати, що спонукало Качинського на такий крок: ризик нелегітимності виборів чи ризик програти в другому турі Шимону Головні.

В польських ЗМІ уже з'явилася неофіційна дата нових виборів - 12 липня. Повідомляється також, що вже зареєстровані кандидати зможуть не збирати знову 100 тис. підписів, а їхня реєстрація буде дійсна й на нових виборах. Однак мережею поширюються чутки, що в "Громадянській платформі" думають над заміною свого кандидата, адже Малґожата Кідава-Блонська не змогла примножити голоси партії. Ба більше: передчасним закликом до бойкоту мало не пролетіла повз другий тур.

Серед можливих нових кандидатів від "Громадянської платформи" називають експрем'єра Дональда Туска, мера Варшави Рафала Тшасковського і ексміністра закордонних справ Радослава Сікорського. Втім, не можна виключати й можливості, що кандидатом залишиться Кідава-Блонська.

Зрештою рішення Качинського-Ґовіна не позбавляє, а лише додає Польщі проблем із демократією. Адже, фактично, це виглядає так, наче два депутати Сейму вирішили й оголосили, що виборів не буде. І це теж підкреслюють опозиціонери. Проте двох місяців на належну підготовку заочних виборів поштою має вистачити, і це дає підстави сподіватися, що влітку президентські вибори в Польщі все ж відбудуться.

Більше матеріалів Олександра Шевченка читайте тут.