Від пандемії до згуртованої Європі

19 червня, 2020, 18:40 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Євросоюз провів онлайн-саміт і поспілкувався з членами "Східного партнерства" та Великою Британією.

Від пандемії до згуртованої Європі
© © European Council

Пандемія коронавірусу стала для Євросоюзу новим серйозним викликом.

COVID-19 паралізував для основних європейських структур - Єврокомісії (ЄК), Європарламенту і окремих агентств ЄС - можливість відігравати координуючу роль між країнами-членами. Причина - органи ЄС просто не мають жодних законних підстав втручатися в політику охорони здоров'я країн-членів. Тим часом діє принцип, згідно з яким спільні дії країн ЄС можливі, коли окремі держави-члени не впорюються з проблемою самостійно і добровільно просять у Союзу допомоги. Проте цього останніми місяцями не відбулося. Під час пандемії склалася ситуація, коли кожна країна самостійно виробляла власні методи боротьби, які вимушено обмежували свободи громадян та деякі основні принципи ЄС.

Паралельно зі скасуванням в останні тижні окремими країнами карантинних заходів ми спостерігаємо активні спроби країн ЄС відновити перервані через пандемію зв'язки й контакти. Для центральних органів Євросоюзу найважливішим завданням стала координація зусиль держав-членів ЄС і партнерів організації у мінімізації наслідків епідемії COVID-19. При цьому основним завданням для ЄС стає відновлення економіки організації, посилення соціальних програм, стимулювання загальноєвропейської солідарності загалом.

Тепер усе це доводиться робити віддалено, з допомогою онлайн-засобів, або, як кажуть, у режимі Zoom-дипломатії. Завдяки новим технологіям за кілька минулих днів відбулося відразу кілька важливих самітів Євросоюзу, присвячених не тільки боротьбі з коронавірусом, а й відносинам із країнами "Східного партнерства", включно з Україною; проблемам переговорів із Великою Британією; а також саміт ЄС, на якому вирішувалися питання формування бюджету ЄС на 2021–2027 роки.

"Східне партнерство": новий етап

Президент України Володимир Зеленський 18 червня вперше взяв участь у такому онлайн-саміті країн-учасників "Східного партнерства". Ця ініціатива для сусідів ЄС на Сході - України, Грузії, Молдови, Білорусі, Азербайджану та Вірменії - була запропонована 2009 року. Сьогодні, через 10 років, вона переходить на новий етап. Основний документ, розроблений у надрах керівних органів ЄС під назвою "Політика Східного партнерства після 2020 року. Посилення стійкості - "Східне партнерство", яке працює для всіх", передбачає, що заходи зі зближення між ЄС та країнами-сусідами на Сході буде посилено. Йдеться про зближення насамперед через економічну кооперацію, що сприяє створенню робочих місць і підтримці молоді, а також через цифрову трансформацію та модернізацію технологій, через екологічні програми, які підтримують сталість клімату, програми мобільності громадян (включно з безвізовими поїздками або спрощеним візовим режимом, який, наприклад, для білорусів почне діяти з 1 червня ц.р.) і створення більш справедливого інклюзивного громадянського суспільства. Остання мета, природно, неможлива без верховенства права, модернізації систем управління, демократизації інститутів влади, боротьби з корупцією та свободи ЗМІ.

Усі ці цілі й завдання (так звані п'ять пріоритетів) ЄС обіцяє втілювати з країнами-партнерами надалі. Тим часом у ЄС вимушені визнати, що серед шістки партнерів сформувалися дві групи. Перша - Україна, Грузія та Молдова, які прагнуть активнішого співробітництва й самі ініціюють перед ЄС розширення тематики та сфер діяльності для "Східного партнерства". Тоді як інша трійка країн цілком задовольняється тим, що пропонує партнерам ЄС.

Україна останніми роками стала неформальним лідером першої трійки, запропонувавши ЄС розширений формат - т.зв. "Східне партнерство плюс", що почало працювати з 2017 року. Як свідчать заяви українських дипломатів, нинішня українська влада не має наміру відмовлятися від активного підходу і пропонує все нові ініціативи. (Читайте: Микола Точицький "Додатковий двигун євроінтеграції").

Під час онлайн-саміту 18 червня президент України Володимир Зеленський запропонував для обговорення партнерам низку нових ініціатив, у тому числі щоб країни "Східного партнерства" стали повноправними учасниками програм підтримки країн ЄС і одержували кошти з європейських фондів на подолання наслідків пандемії. Він подякував ЄС за виділені Україні 1,2 млрд євро на макрофінансову стабілізацію та гуманітарну підтримку. Він також вважає за необхідне й далі знижувати бар'єри в торгівлі, підключити країни "Східного партнерства" до європейської платіжної системи.

Крім того, Зеленський відзначив роль, яку Україна зіграла, допомагаючи європейським країнам у боротьбі з пандемією, коли українські транспортні літаки були мобілізовані для доставки з Китаю у країни ЄС медичних товарів.

Він також підкреслив перед учасниками саміту більші можливості України робити внесок у зміцнення стабільності та безпеки в регіоні шляхом участі в миротворчих місіях, військових проєктах і проєктах ЄС із безпеки, ініціативах, спрямованих на боротьбу з інформаційними та гібридними загрозами, дезінформацією. Визнанням цього факту стало надання Україні статусу партнера розширених можливостей НАТО.

Водночас президент України висловив жаль, що ЄС не зміг повною мірою реалізувати свій потенціал у справі забезпечення європейської безпеки, підкресливши, що конфлікти на території країн "Східного партнерства" становлять загрозу для Європи в цілому. За добу до саміту "Східного партнерства" Рада ЄС ще на рік продовжила санкції проти Росії за окупацію Криму.

Київ і далі прагне, щоб "Східне партнерство" просувало Україну до повноправного членства в ЄС. "Комусь достатньо політичного діалогу, комусь - стратегічного партнерства з ЄС, хтось прагне до інтеграції у спільний ринок на основі "чотирьох свобод", а хтось, як Україна, вимагає повноправного членства в ЄС", - написав у Twitter український президент у день проведення саміту.

Однак із боку ЄС було чітко заявлено, що спочатку партнерам на Сході необхідно імплементувати чинні угоди, для України - це Угода про асоціацію, а вже потім буде зрозуміло, куди рухатися далі.

"Я хочу висловитися дуже ясно. Сьогодні ми говорили про наступне десятиліття, і ми хочемо активізувати, інтенсифікувати відносини, ми хочемо поліпшити їх... Згодом, ми вважаємо, ми мємо посилити відносини і поліпшити стадію асоціації та близькість із шістьма країнами, особливо з тими, котрі на цей момент перебувають до нас навіть ближче, ніж інші", - сказала за результатами саміту глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн уже після відео-саміту лідерів "Східного партнерства" 18 червня.

Інакше кажучи, про перетворення "Східного партнерства" на інструмент практичної реалізації політики розширення ЄС не йдеться. Це, як кажуть чиновники, - різні "треки", але для Києва це все-таки важливо, оскільки дозволяє координувати зусилля зі зближення з Євросоюзом не тільки в рамках Угоди про асоціацію, а й у широкому контексті регіональної кооперації з сусідами.

Сторони домовилися продовжувати обговорення "дорожньої карти" розвитку "Східного партнерства" на найближчих 10 років. Її можуть затвердити на саміті лідерів, який може відбутися в березні 2021 року. Лідери висловили сподівання, що під час наступного саміту їм удасться зустрітися віч-на-віч і провести живий діалог. Окремо було оголошено про початок підготовки до чергового саміту Україна-ЄС, запланованого на 1 жовтня 2020 року.

Своєю чергою, президент Європейської Ради Шарль Мішель запевнив усіх учасників "Східного партнерства", що ініціатива є зовнішньополітичним пріоритетом для ЄС і залишатиметься ним і в майбутньому.

"Розширення ЄС" повернулося до порядку денного

Коронавірусна пандемія, фактично, відібрала в ЄС цілих півроку, за які планувалося вирішити інші важливі проблеми функціонування Союзу. Так, фактично, було заморожено переговори про майбутні відносини Євросоюзу та Великої Британії. Тим часом перехідний період, визначений раніше сторонами для завершення цих переговорів, спливає 31 грудня 2020 року.

Минулого тижня в європейських дипломатичних колах циркулював документ, який потрапив у розпорядження журналістів Reuters, про те, що ЄС варто готуватися до складних переговорів із Лондоном у вересні, і цілком імовірний сценарій, що угоди про вільну торгівлю не буде досягнуто вчасно. "Велика Британія вже посилює загрози на адресу Брюсселя, хоче вирішити якнайбільше за стислий період і сподівається досягти успіху в останні хвилини переговорів", - ідеться в документі.

При цьому британський прем'єр Борис Джонсон раніше заявив, що йому вже в липні вдасться досягти певних домовленостей із ЄС, тому, на його думку, ситуація 2019 року, коли кілька разів переносилася дата виходу його країни з ЄС, не повториться. Тим часом чиновники Євросоюзу наполягають, що питання відносин із Великою Британією потребує узгоджених дій усіх 27 членів організації, які мають дати зрозуміти Борису Джонсону: угоди про повномасштабне партнерство за будь-яку ціну (читай - за рахунок ЄС) не буде.

Пандемія також зірвала багато що із запланованого Хорватією - країною-головою ЄС у першому півріччі поточного року. Загреб прагнув повернути в європейський порядок денний питання розширення ЄС за рахунок Балканських держав. Тільки в березні, після кількох невдалих спроб, лідери ЄС дали добро на початок переговорів про вступ у Союз Албанії та Північної Македонії. Від того, якими темпами йтиме процес інтеграції Балканських країн у ЄС, великою мірою залежить, як ЄС дивитиметься на дальше розширення організації на Схід за рахунок учасників "Східного партнерства". Однак, мабуть, знадобляться роки, якщо не десяток років, щоб завершити інтеграцію Балкан у Євросоюз, оскільки регіон, де вже чотири країни є кандидатами на вступ до ЄС, має розібратися із власними проблемами. Одна з основних - доля невизнаного Косова, яке теж прагне в ЄС окремо від Сербії. Саме днями, під час візиту президента РФ Владіміра Путіна в Белград, було заявлено, що Кремль мусить мати право сказати своє слово у вирішенні проблеми Косова. За словами глави МЗС РФ Сєргєя Лаврова, РФ сприятиме рішенню, вигідному для Белграда, і опиратиметься активності США та Євросоюзу, які прагнуть замкнути врегулювання проблеми Косова на себе.

У другому півріччі нинішнього року головування в ЄС переходить до Німеччини. І канцлерка ФРН Ангела Меркель уже досить чітко визначила пріоритети головування своєї країни в умовах боротьби з пандемією.

За словами очільниці німецького федерального уряду, COVID-19 продемонстрував крихкість Європейського проєкту. За всі 63 роки існування об'єднання нині спостерігається найістотніша економічна рецесія. "Європа показала себе вразливою. Згуртованість і солідарність ніколи не були такими важливими, як сьогодні" - сказала Ангела Меркель 18 червня під час виступу в Бундестазі.

Євросоюз уже передбачив 2,4 трлн євро на різні заходи зі стимулювання виходу європейської економіки з кризи, захисту життів та здоров'я європейців, створення нових робочих місць і підвищення життєвого рівня у країнах спільноти на наступних сім років. Програму на суму 750 млрд євро буде спрямовано виключно на боротьбу з вірусом. Для цього від країн ЄС знадобиться згода на збільшення фінансових внесків і фінансових запозичень із ринку капіталів. Відомо, що проти цієї ініціативи (у варіанті, запропонованому ЄК) виступають Австрія, Данія, Швеція та Нідерланди.

Всі ці питання були центральними під час онлайн-саміту лідерів ЄС, проведеного сьогодні вранці. Успіх у реалізації всіх цих ініціатив буде не тільки свідченням європейської солідарності в боротьбі з вірусом, а й підмогою для країн-членів у швидкому узгодженні бюджету 2021–2027 років. Німеччина сподівається, що досягти компромісу з цього надзвичайно важливого фінансового документа вдасться вже в перші місяці її президентства в ЄС.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК