Україно-молдовський ренесанс: увечері Паланка — вранці візит

Тиждень тому відбувся перший за останні кілька років офіційний візит глави українського зовнішньо­політичного відомства до сусідньої Молдови. Ця поїздка Костянтина Грищенка в Кишинів далася непросто: хронічний застій у вирішенні двосторонніх проблемних питань явно не сприяв обміну візитами високого рівня.

І тут… о диво! Через 13 років після підписання відповідних документів молдовська сторона нарешті виконала свої договірні зобов’язання, передавши Україні акт на право власності на землю під 7, 7-кілометровим відтинком дороги Одеса- Рені в районі н.п. Паланка.

Безумовно, це велика перемога української дипломатії. Однак існує, очевидно, низка чинників, які обумовили такий гнучкий підхід Кишинева до вирішення двосторонніх проблем. По-перше, всього кілька тижнів тому в Молдові завершилися місцеві вибори, причому досить успішно для партій, котрі входять у правлячу коаліцію. По-друге, зіграв свою роль європейський чинник: практично кожен європейський полісімейкер, який відвідував Молдову останніми роками, крім тез про необхідність подолання внутрішньої політичної кризи, переходу до реальних економічних реформ, акцентував і на нормалізації відносин із Україною. По-третє, попри численні спроби молдовської влади продемонструвати успіх на російському напрямі, Москва чітко дає зрозуміти, що прем’єр-міністра Молдови Влада Філата поки що, м’яко кажучи, там не чекають. По-четверте, Кишиневу було необхідно черговий раз заручитися підтримкою Києва в питанні придністровського врегулювання й не допустити створення українсько-російського тандема на цьому напрямі. Ну й, по-п’яте, молдовському міністру закордонних справ Юрію Лянке вкрай важливо було реабілітуватися перед українським колегою за свою відмову відвідати в червні нинішнього року Одесу для проведення консультацій у форматі Україна-Росія-Молдова на рівні глав зовнішньополітичних відомств. (Як поговорюють у владних коридорах, таке ухилення молдовського колеги від зустрічі викликало як мінімум щире нерозуміння української сторони.)

За словами експертів, остаточне вирішення питання з дорогою в районі н.п. Паланка зняло напругу, яка нагромадилася останніми роками, та взаємну втому у відносинах двох країн, а також розблокувало політичний діалог між ними. Буквально через день після візиту Костян­тина Грищенка до Кишинева в.о. президента й одночасно спікер парламенту Молдови Маріан Лупу був запрошений Віктором Януковичем у Крим на святкування свого дня народження (ставши, по суті, єдиним главою сусідньої держави, котрий особисто привітав українського гаранта). Понад те, за результатами зустрічі в Криму було організовано вихід до преси і відповідну заяву двох глав держав.

З радощів у Києві погодилися розглянути питання скасування дії для громадян Молдови вимоги про наявність фінансового забезпечення під час перебування в Україні. Нагадаємо, відповідне рішення було прийняте ще урядом Юлії Тимошен­ко в рамках боротьби з нелегальною міграцією, оскільки Республіка Молдова впродовж останніх кількох років упевнено лідирує як постачальник нелегальних мігрантів в Україну. Це рішення українського уряду так і не застосовувалося до громадян Молдови у відповідь на численні прохання керівництва РМ, проте й не скасовувалося Києвом. Тепер з’явилася надія на його перегляд.

За результатами візиту Кос­тянтина Грищенка до Молдови було також домовлено про поновлення роботи двосторонньої міжурядової комісії, чергове засідання якої має відбутися вже восени нинішнього року. Як українські, так і молдовські джерела DT.UA, природно, не плекають ілюзій стосовно того, що всі двосторонні проб­лемні питання, які залишилися, а це, нагадаємо, визнання об’єктів власності і завершення демаркації кордону, можуть бути вирішені найближчим часом. Проте поновлення атмосфери довіри між Кишиневом і Києвом було успішно започатковано.

Слід відзначити, що місія українського міністра в Молдові не обмежилася питаннями двостороннього характеру. Після фактичного зриву останніх консультацій із питань придністровського врегулювання у форматі «5+2» Київ вирішив активізувати свою роботу й на цьому напрямі. У Кишиневі Костянтин Грищенко підтвердив незмінність української позиції щодо придністровського врегулювання (територіальна цілісність Молдови й особливий надійно гарантований статус Придніст­ров’я у її складі). Однак міністр закликав молдовську сторону до гнучкості в діалозі з Тирасполем, особливо у вирішенні питань, що мають важливе соціально-економічне значення для населення, яке живе по обидві боки Дністра. Кажуть, молдовський прем’єр Влад Філат обіцяв всерйоз подумати на цю тему.

Під час розмови з керівництвом Придністров’я український глава зовнішньополітичного відомства досить чітко дав зрозуміти, що повторення циркових виступів, як ті, котрі були розіграні в процесі останніх консультацій у Москві, може спровокувати перегляд позицій Києва з низки принципових для Тирасполя питань. Попри фактичний старт виборчої кампанії в Придністров’ї та абсолютне небажання що-небудь чути про переговори з Кишиневом, К.Грищенку вдалося знайти аргументи для отримання згоди Ігоря Смірнова допустити на територію невизнаної республіки молдовського прем’єр-міністра Влада Філата й провести з ним неофіційну зустріч. Як стало відомо DT.UA, зустріч керівництва Молдови і Придністров’я відбулася за посередництва українського посла в Молдові Сергія Пірожкова під час футбольного матчу за титул володаря суперкубка Молдови. Відколи це Тирасполь став так уважно прислухатися до голосу Києва?

Резюмуючи, слід зазначити, що, попри більш ніж очевидні практичні результати візиту високого рівня до Кишинева та нас­тупний обмін люб’язностями уже на рівні глав держав, до остаточного вирішення основ­них проблем україно-молдавсь­ких відносин належить пройти ще досить довгий і тернистий шлях. Оскільки ж інтерес Києва до відносин із Молдовою і тематики придністровського врегулювання швидше спорадичний, ніж системний, очікувати в найближчому майбутньому якихось нових проривів навряд чи варто.