Таємниця президентського успіху

Неділя 25 березня 2014 р. не тільки для України, а й для Литви стала історичною. І якщо українці у першому турі більшістю голосів обрали президента на дострокових виборах, то литовці у другому турі чергових виборів підтвердили свої симпатії - знову обрали чинного президента Далю Грібаускайте. Другий тур виборів президента Литви продемонстрував явку виборців 47%, що непогано на тлі загальноєвропейської виборчої апатії. Інавгурація переобраного президента відбудеться 12 липня.

Неминуча перемога

Перший тур президентських виборів відбувся в Литві 11 травня. Разом із Далею Грібаускайте за посаду президента боролися ще 6 кандидатів, усі чоловіки. Це дозволило спостерігачам жартувати про Білосніжку та шестеро гномів, маючи на увазі, що суперники Грібаускайте набрали набагато менше голосів, ніж вона. Але 46% першого туру виявилося замало для перемоги. Тому в другому турі її суперником став кандидат від соціал-демократичної партії, колишній міністр фінансів і нинішній депутат Європарламенту Зігмантас Бальчітіс, який набрав у першому всього близько 14% голосів.

Варто сказати, що для Бальчітіса відсоткова картина виборів 25 травня істотно поліпшилася: він отримав 40% за рахунок об'єднаних голосів претендентів, котрі не пройшли у другий тур. Однак навіть такий поліпшений результат не допоміг соціал-демократові перемогти безпартійну Грібаускайте. 58% виборців від кількості тих, хто взяв участь у голосуванні, віддали свої голоси за чинного президента, якого вперше в історії країни було обрано другий раз поспіль.

Варто нагадати, що перші свої президентські вибори Даля Грібаускайте виграла 2009 р., перемігши в першому турі з небаченим досі в Литві результатом - 69% голосів. Відтоді кількість її прихильників зменшилася, однак нинішній курс президента Грібаускайте, підтримуваний лібералами й консерваторами, влаштовує більшість литовських громадян.

Зовнішньополітичний "коник"

Зовнішня політика, яку проводить Грібаускайте, завжди була виграшним боком її діяльності на посаді президента. Володіння кількома іноземними мовами - англійською, французькою, польською та російською - дає можливість вільно спілкуватися в обговоренні зовнішніх викликів для Литви.

У 1970-ті Даля Грібаускайте вивчала політекономію в Ленінградському державному університеті, 1988-го захистила дисертацію в Академії суспільних наук при ЦК КПРС у Москві, у 1991-му навчалася за програмою для керівників в Інституті міжнародних економічних відносин Джорджтаунського університету у Вашингтоні.
У незалежній Литві вона обіймала різні державні посади, а 2004-го, після вступу Литви в Євросоюз, стала єврокомісаром із питань бюджету та фінансового планування.

Різнобічний закордонний досвід не тільки працює на її власний імідж, а й дає чималу користь країні. Крім того, литовські президенти традиційно багато уваги приділяють зовнішній політиці, оскільки такою є тактика виживання для маленької країни у глобальному світі.

Головним стратегічним партнером Литви залишаються Сполучені Штати Америки. Переобраному президентові належить налагодити ослаблі литовсько-польські контакти, оскільки цього вимагають партії правлячої коаліції і прості громадяни. У рамках Євросоюзу Литва прагнутиме розвивати активні відносини з Німеччиною та скандинавськими країнами. Що стосується російського вектора, то відносини Вільнюса й Москви в найближчі 5 років навряд чи потепліють.

Протягом першого п'ятирічного терміну президентства Даля Грібаускайте зуміла утримати доволі високий рейтинг. При цьому її позицій не порушили постійні підозри та розслідування причетності до співпраці з КДБ. Тема ця переважно отримує хвилеподібний розвиток у російській пресі. Але й доморослі сищики не проти зіграти в політику на цій темі. Наприклад, колишній глава департаменту держбезпеки Литви, який не зумів зібрати 20 тис. підписів для участі у президентських виборах, заявляє, що йому відомо, нібито нинішня президент ретельно приховує "темні рядки" своєї біографії.

Історія ця неабияк набридла і президентові, і литовцям. Тому на початку 2014 р. "Центр геноциду і протистояння радянській окупації" офіційно заявив, що не має даних про співпрацю Грібаускайте зі спецслужбами СРСР.

Фактор Росії

Провідні литовські та європейські експерти одностайні в тому, що популярність чинного президента під час нової виборчої кампанії істотно зросла на підставі її чіткої позиції щодо України. Грібаускайте однозначно засудила російську анексію Криму й підтримала українців у їхньому прагненні до євроінтеграції. І щосили намагалася переконати Віктора Януковича підписати Угоду про асоціацію під час Вільнюського саміту Східного партнерства в листопаді минулого року.

Відразу після першого туру президентських виборів 2014 р. Грібаускайте, яка будувала кампанію на жорсткій критиці дій Росії в Україні, заявила: "Ми не збираємося продавати Литву за масло". Бо саме тоді Росія відкрила новий фронт економічної війни проти Литви, запровадивши ембарго на м'ясні та молочні вироби. А слова про масло стали неформальним слоганом виборів.

Тим часом опоненти Грібаускайте під час передвиборної кампанії якщо й наважувалися критикувати Росію, то досить обережно. При цьому постійно нагадували, що Росія - головний торговий партнер Литви й безальтернативний постачальник енергоресурсів, тому відносини з Росією мають залишатися конструктивними. Такою була думка голови парламентського комітету з національної безпеки від Партії праці Артураса Паулаускаса, за сумісництвом - одного з суперників Грібаускайте в першому турі президентських перегонів. Він же обвинувачував чинного президента в перебільшенні потенційної загрози для Литви з боку Росії.

Однак литовці (як, втім, усі жителі Балтії), доволі налякані діями Росії із захисту російськомовного населення в інших країнах, повністю підтримали позицію Грібаускайте. Можна сказати, що дії Росії значною мірою консолідували литовського виборця.

На прес-конференції після другого туру виборів Грібаускайте торкнулася відносин із грізним сусідом: "Ми готові до співпраці з Росією, але ми ніколи не дозволимо на себе тиснути... і вказувати, що і як Литва повинна робити". Політологи вважають, що при новому/старому президентові відносини з Росією й надалі залишаться напруженими.

А конкурент Грібаускайте у другому турі, Бальчітіс, взагалі не поспішав критикувати Росію, хоча, на думку оглядачів, було зрозуміло, що лейтмотивом литовських виборів стане українське питання. Головний бій у другому турі між кандидатами відбувся під час національних теледебатів, на яких Грібаускайте ґрунтовно розбила свого конкурента.

Крім усього іншого, Зігмантас Бальчітіс не тільки брав участь у боротьбі за президентство, а й виставив свою кандидатуру на посаду європарламентарія від Литви. 25 травня він президентом не став, зате запасний варіант спрацював - у парламент ЄС він пройшов. Литовські газети іронічно писали, що європарламентарієм Бальчітіс хотів бути більше, ніж президентом, тому й програв другий тур.

Образ президента

Далі Грібаускайте 58 років. Вона вродлива й жіночна, але ніколи не була у шлюбі, в неї немає дітей. Вона пам'ятає про свій вік і статус - одягається строго й скромно. Володіє чорним поясом карате. У її арсеналі - нетрадиційні політично-популістські ходи. Наприклад, у квітні ц.р. президент Грібаускайте через свою сторінку в Twitter запропонувала Павлу Дурову, засновникові російської соцмережі "ВКонтакте", облаштуватися в Литві. Оскільки Дуров, усунутий на той час із посади гендиректора власної соцмережі в Росії, займався пошуками штаб-квартири для нового проекту - мобільної соціальної мережі - і хотів знайти країну, в якій би дотримувалися права людини.

Наступний крок - фотосесія Грібаускайте з музикантом Стівеном Тайлером, лідером групи Aerosmith, напередодні другого туру виборів. Опоненти президента засудили такий очевидний, на їхню думку, піар. Але чого не зробиш ради завоювання електорату з різних вікових груп…

Проте є в литовського президента риса, яка справді імпонує її співвітчизникам, - поміркованість у витраті державних грошей. Приміром, перша інавгурація Грібаускайте 5-річної давності обійшлася без пишних свят, оскільки в країні лютувала фінансова криза. Традиційний прийом у президентському палаці був скасований. Цього разу його теж не буде.

"Феєрверків і бенкетів не планую і, напевно, не плануватиму наступні 5 років", - зазначила Даля Грібаускайте. У день другої інавгурації 12 липня (у 2009 р. перша відбулася також 12 липня - правило має бути дотримане) новообраний президент складе присягу в парламенті. А для людей, за словами Грібаускайте, планується концерт, у якому музиканти виступлять безкоштовно.

Без різких рухів

Що стосується внутрішньої політики, то стиль правління президента Грібаускайте далекий від різких заяв та рішень. Тим більше що керує країною уряд під керівництвом прем'єра. Президент може лише висловлювати свої побажання.

Формально після президентських виборів уряд має скласти повноваження. Ось чому наступного дня після виборів прем'єр-міністр Литви Альгірдас Буткявічюс (він же лідер соціал-демократичної партії, яка підтримувала на виборах опонента Грібаускайте) заявив, що з новообраним президентом уже стисло обговорював майбутню стратегію, що залишається у кріслі прем'єр-міністра, і що йому дозволено визначитися зі складом майбутнього уряду.

Хоч як парадоксально, фактор російської агресії на території України не тільки мобілізував електорат литовського президента, а й істотно вплинув на зговірливість її опонентів в уряді. Зокрема й щодо такого питання як збільшення оборонного бюджету країни. І якщо раніше це питання було головним пунктом розходжень між президентом Грібаускайте та прем'єром Буткявічюсом, то цього разу проблему вирішили без зволікань: у 2014 р. його збільшили на 120-130 млн литів за рахунок внутрішніх резервів.