«Справжні фіни» переписали виборчу книгу історії

За результатами парламентських виборів у Фінляндії, на першому місці зовсім несподівано опинилася ліберально-консервативна Національна коаліційна партія. Другими до політичного фінішу прийшли соціал-демократи, а третє місце посіла націоналістична партія «Справжні фіни».

Перемога останньої свідчить, що після Нідерландів, Данії і Фінляндії вплив на державну політику націоналістичних і антиіммігрантських партій поширюватиметься й на інші країни Європейського Союзу.

Цей успіх - результат протесту фінів проти традиційних партій, який здатен докорінно змінити політичну сцену Фінляндії. Останніми роками політичний клімат у цій країні став більш радикальним, і «Справжні фіни» спромоглися цим скористатися.

Намагаючись зрозуміти, які спонукальні чинники дали можливість націоналістам здобути перемогу, варто звернути увагу на той факт, що шведська меншина відіграла тут не останню роль. Бо, хоча шведи становлять лише шість відсотків від 5,4-мільйонного населення країни, Фінляндія має дві офіційні мови - фінську і шведську. «Справжні фіни» вважають, що Фінляндія має бути одномовною.

Другим чинником стало те, що більшість фінів переконані: іммігранти і прохачі притулку становлять серйозну економічну проблему для країни. І хоча лише 2,8 відсотка жителів Фінляндії народилися поза її межами (а разом із дітьми іммігрантів та людьми, котрі потрапили під програму возз’єднання сімей, чужинців буде не більше трьох відсотків), зростання незадоволення імміграцією вилилося в результати виборів.

Третім чинником, який зіграв на підтримку «Справжніх фінів», стало небажання фінської спільноти надавати посилену фінансову допомогу країнам - членам Європейського Союзу, котрі переживають кризу. Фіни вважають: ця допомога надаватиметься за їхній рахунок.

Можна сказати, що Тімо Сойне та його партія «Справжні фіни» у квітні спромоглися переписати виборчу книгу історії. Адже 19 відсотків підтримки виборців у 2011 р. замість чотирьох у 2007 році стали справжнім тріумфом фінських націоналістів. «Справжнім фінам» дістанеться 39 із 200 парламентських місць.

Деякі фінські експерти вважають: «Справжні фіни» спромоглися публічно сказати речі, про які народ думає, але яких не здатен сам озвучити. Розуміння небезпеки імміграції має постійно бути на політичному порядку денному. Аби не довести ситуацію до такого стану, коли негативні тенденції виявляться незворотними, як у Парижі чи Роттердамі. До того ж метушня навколо Греції, Ірландії і Португалії не могла не позначитися на результатах виборів. Оскільки фіни переконані, що немає жодного сенсу фінансувати країни-марнотратники».

Безумовно, фінський приклад здатен істотно вплинути не тільки на відносини між країнами ЄС, а й на їхнє ставлення до проблеми імміграції. Адже Фінляндія, не маючи поки що проблеми з арабсько-африканською імміграцією, як, наприклад, Німеччина, Франція, Великобританія, Нідерланди, Італія чи Іспанія, волею народу діятиме на випереджання, аби не допустити ісламізації своєї території.

Бо якщо мусульманське населення прибуватиме на терени Європи такими темпами, як тепер, то не виключено, що років через 20 воно становитиме понад половину населення країн Європейського Союзу. Саме тому передбачливі фіни не бажають, аби в один «чудовий» момент «гості» почали витісняти господарів.

Можна очікувати, що решта Європи уважно стежитиме за процесами, які відбуваються сьогодні у Фінляндії, і це дає шанс на зміну балансу сил у парламенті ЄС на користь правого крила. Очевидно, що фінів не влаштовує наднаціональне мультикультурне суспільство і скорочення свого національного суверенітету на користь євробюрократії.

Результати виборів у Фінляндії - своєрідний меседж євроспільноті, який означає, що виборці намагаються утримувати керівництво країни від прийняття непродуманих наднаціональних рішень. Також це послання брюссельській бюрократії, яка зараз намагається перевести напрями фінансових потоків від успішних держав до країн, котрі перебувають на межі дефолту.

Сюрприз «Справжніх фінів» для ЄС здатен значно девальвувати політичні мантри лівих європейських сил про «необхідність поглиблення інтеграції». Бо хай там як, результати виборів у Фінляндії - це нормальна захисна реакція здорового суспільства на очевидні провали керівництва ЄС і безапеляційні намагання тандему Німеччина - Франція нав’язати всій об’єднаній Європі свої правила гри.

Сьогодні «Справжні фіни» ставлять перед європейцями дуже непросте запитання: куди має йти Європа? Адже голоси національного піднесення у Фінляндії почули всі європейці, і стає дедалі очевидніше, що в такому вигляді, в якому нині функціонує ЄС, він далі існувати вже не може. Країна-континент на кшталт Австралії, до якої ведуть зверхники ЄС Євросоюз, не влаштовує багатьох. І розмивання берегів національної самобутності іммігрантами з країн третього світу, фактично, забезпечило перемогу євроскептиків у Фінляндії.

Схоже, що європейська удавана спільність починає розпадатися з півночі. Хоча, коли бути відвертим, то об’єднана Європа завжди виглядала трохи утопічно. Триматися вкупі, імітуючи повну єдність, країнам, у яких такі різні національні звичаї і традиції, культура та історія, і до фінського демаршу було дуже непросто. А тепер стає зрозуміло, що Саркозі і Меркель своїм багаторічним домінуванням у ЄС перетворили Євросоюз на своєрідну подобу ліберального СРСР. Де думкою периферійних еліт у «центрі» не дуже й переймалися.

Очевидно, що фінський політичний тест для багатьох європейських політиків став повною несподіванкою. Але ще більшою несподіванкою для Європи може стати прийняття новим фінським урядом нових жорстких законів про імміграцію. І тут ідеться зовсім не про якусь гіперболізовану ксенофобію фінів. Просто у часи, коли в багатьох європейських країнах корінне населення перестає відчувати себе господарем у власному домі, хтось має першим відкрито про це заявити. Бо коли не зробити цього сьогодні, то завтра може бути занадто пізно.