Слово і справа

09 вересня, 2020, 13:03 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Як Україна допомагає білоруським айтішникам із переїздом у нашу країну.

Слово і справа
© Соцмережі

Із початком протестів у Білорусі потужний IT-сектор країни отримав удар нижче пояса. Режим Лукашенка, практично, відключив Інтернет після того, як платформи «Зубр» і «Голос» провели власний підрахунок результатів виборів президента. Цифри «альтернативного Центрвиборчкому» значно розбіглися з офіційними даними: масові фальсифікації на користь Олександра Лукашенка помітили на кожній третій виборчій дільниці, а більшість голосів за кандидатку від опозиції Світлану Тихановську дільничні комісії просто вкрали.

Білоруські IT-компанії пропонували силовикам допомогти грішми, якщо ті будуть звільнятися та переходити «на бік добра». Після цього IT-індустрія отримала ще один удар від влади — почалися обшуки. Багато білоруських компаній вирішили перевести частину своїх співробітників в іншу країну. За ними пішли й фрілансери.

На цьому тлі міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров написав у Facebook, що наш уряд посприяє імміграції п'яти тисяч спеціалістів із Білорусі. Мінцифри опублікувало кваліфікаційні вимоги з квотами за спеціальностями і виділило на Дніпропетровську, Одеську та Львівську області по 600 людей, на Харківську — 700 і на Київ — 2,5 тисячі.

Українські компанії у заклику влади побачили можливість розширити комунікацію з сусідньою IT-спільнотою і збільшити ринок послуг в Україні. Президент Європейської асоціації програмної інженерії (EASE) Владислав Савченко розповів ZN.UA, що на сьогодні з її допомогою в Україну переїхали й отримали роботу 25 фахівців. На розгляді — 30 заявок на переїзд 350 фахівців. Савченко стверджує, що насправді охочих тисячі.

«Пресинг силовиків, відключення Інтернету, обшуки в ключових компаніях, таких як «Яндекс», Uber, Wargaming.net та інші, послужили приводом до виїзду фахівців. А кожна тисяча людей дасть Україні приріст від 50 мільйонів доларів на рік валютного виторгу від іноземних контрагентів», — пояснив президент асоціації.

Вікторія (ім'я змінене з міркувань безпеки) планує переїжджати в Україну. Вже вибирає місто. Дівчину затримали на протестах і дві доби утримували в СІЗО. «Ми боїмося за своє життя, тому й переїжджаємо. Україну вибрали, бо вона дає статус політичного біженця, а Росія може депортувати назад», — розповіла вона ZN.UA.

Сергій уже переїхав і почувається в безпеці. «Тепер стоїть питання зміни працедавця. Атмосфера в українській компанії мені сподобалася», — сказав він.

«У ЄС допомога при переїзді спеціалістів з інших країн залежить від компанії, яка приймає. Переважно допомагають із перельотом, багажем, документами, банківськими рахунками в новій країні, підшукують житло або навіть покривають витрати на початковому етапі. Часто виділяють релокейт-бонус на певний час, щоб людина облаштувалася», — розповіла ZN.UA одна зі співробітниць найбільшого у світі музичного стримінгового сервісу Spotify.

EASE в Україні допомагає білоруським фахівцям із запрошенням на роботу, переїздом, наданням робочих місць в офісах, разом із ріелторами підшукують житло та робочі простори.

В американській компанії EPAM Systems, заснованій двома білорусами, є спеціальна команда, що допомагає з переїздом, зокрема і в Україну, де в їхній філії працюють близько семи тисяч людей. Допомагають не тільки білорусам. Якщо спеціаліст підходить компанії, йому допомагають із логістикою та документами. Після переїзду до допомоги підключаються вже на локальному рівні. Шукають житло, оплачують перший місяць оренди.

Але як Україна допомагає білоруським спеціалістам на державному рівні? Очільник МЗС Дмитро Кулеба заявив, що громадяни Білорусі зможуть спрощено перетнути кордон, а президент Володимир Зеленський запропонував пом'якшити для них умови в'їзду. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України після зустрічі минулого тижня з ІТ-асоціаціями розповіло про готовий план спрощення імміграції в Україну для ІТ-спеціалістів із Білорусі, перетину кордону, вирішення соціальних питань їхніх родин.

Але насправді все виявилося не так просто, як кажуть Зеленський, Кулеба і Федоров. Швидше, навпаки. Жодних особливих переваг під час перетину кордону в громадян Білорусі на практиці не виявилося.

У Державній прикордонній службі України стверджують, що ніяких спрощених процедур для громадян Білорусі немає. Не тільки для айтішників. Взагалі, для всіх. Їм, як і іншим іноземцям, згідно з постановою Кабміну, заборонено в'їзд до 28 вересня. Винятків при перетині кордону не роблять навіть для власників договорів про працевлаштування в Україні.

«Те, що кажуть у новинах, — це одна річ. Але жодних указу або постанови, які містили б таке рішення, видано не було. Нічого такого, що передбачало б спрощений перетин кордону», — повідомили ZN.UA на гарячій лінії Держприкордонслужби.

Гаряча лінія міграційної служби виявилася не такою вже й гарячою. Працюючи за графіком «понеділок‒п'ятниця», у ДМС так і не знайшли часу або бажання, щоб відповісти на дзвінок.

Не попіарився на допомозі білорусам тільки ледачий. Уряд України пообіцяв усім білоруським IT-спеціалістам у рамках квоти десятирічну посвідку на проживання в Україні. Але й тут усе залишається тільки на словах.

Експерт із питань міграції Андрій Гайдуцький у коментарі ZN.UA підкреслив, що на практиці десятирічну ПНП отримати дуже складно. Спочатку треба отримати тимчасову посвідку на проживання терміном до п'яти років, а потім — уже постійну. Але дозволові на отримання постійної ПНП передує процедура отримання дозволу на імміграцію, і це, звісно, стає проблемою та причиною зволікання з термінами проходження процедури, оскільки більшість зацікавлених у переїзді в Україну на тривалий термін не підпадають під так звану «імміграційну квоту», визначену ст. 4 Закону України «Про імміграцію».

Для залучення білоруських айтішників потрібно або змінювати законодавство, або видавати їм тимчасові посвідки на проживання і щоразу продовжувати після спливання терміну дії, впевнений експерт.

У білоруських айтішників ще в процесі імміграції в Україну виникнуть і інші проблеми. «На тривалий термін вони не зможуть узяти з собою ні свої сім’ї, ні свій так званий неайтішний персонал, якому вони готові платити зарплату в Україні», — повідомив Гайдуцький. Він вважає, що для вирішення цієї проблеми, профільним відомствам потрібно працювати над розширенням квотної бази та можливістю залучати інші групи іммігрантів, особливо заможних — бізнесменів, портфельних інвесторів тощо.

До EASE по допомогу з переїздом в Україну звертаються не тільки айтішники, а й інші фахівці.

Президент асоціації вважає, що Україні треба доповнити список супутніми професіями, такими як інтернет-маркетолог, project-менеджер, тестувальник. Їх немає в переліку Мінцифри.

Тим часом в EPAM Systems кажуть, що зараз не очікують великого відпливу своїх фахівців із Білорусі.

Своєю чергою, Гайдуцький вважає, що фокусування на білоруських айтішниках може викликати багато питань в українському суспільстві, оскільки сотні підприємств місяцями не можуть набрати інженерів, будівельників, працівників вузьких спеціальностей, яких вони легко могли б привезти з Китаю, Індії або Середньої Азії. Але такими перевагами скористатися вони не можуть.

У кожному разі, більш ліберальні правила ще треба розробити і втілити в життя. Поки що їх просто немає. Експерт упевнений, що масштаби переїзду айтішників із Білорусі залежатимуть від трьох чинників:

1) темпів погіршення політичної ситуації або посилення авторитарного режиму в країні;

2) лібералізації Україною умов імміграції іноземців, зокрема точкових заходів для залучення білорусів;

3) умов для них в інших країнах.

Пропагуючи залучення айтішників із Білорусі та інших категорій іноземців, треба розуміти потребу у швидкій лібералізації умов їх імміграції в Україну.

Відсутність гостинного сервісу в держустановах може створити негативний імідж України, тому Гайдуцький пропонує істотно поліпшити умови обслуговування іммігрантів усіма учасниками сервісної екосистеми — прикордонниками, митницею, міграційною службою, банками, комунальними та іншими службами. Ці інститути сьогодні абсолютно не готові до масштабного припливу іммігрантів. «Лібералізувавши умови імміграції для іноземців, Україна може істотно збільшити їх кількість», — зазначив експерт, запропонувавши на державному рівні скласти імміграційний план залучення білорусів на рівні 20‒30 тисяч на рік, не обмежуючись категорією айтішників.

Для порівняння: річний план із залучення українців у Польщу перевищує 100 тисяч людей на рік.

«Крім айтішників, це мають бути підприємці, лікарі, будівельники, інженери, робітники вузьких спеціальностей, а також студенти. Спрощення умов імміграції має стосуватися і їхніх сімей», — підкреслив експерт, зазначивши, що Україні не варто зациклюватися тільки на Білорусі й білорусах, а треба створювати нові передові програми та мотиваційні механізми для залучення іммігрантів.

За даними Democracy Index 2019, опублікованими Economist Intelligence Unit, у світі 92 країни мають недемократичне правління. Там панує гібридний або авторитарний режим. Гайдуцький підкреслює: Україна — найдемократичніша з-поміж усіх країн СНД, що відкриває величезні можливості для залучення тих, хто готовий емігрувати. Таким категоріям мігрантів потрібне демократичне середовище і зрозуміле законодавство.

«Світовий досвід доводить, що до міграції найбільшою мірою схильні 10‒20% населення — люди з грішми, освітою, знанням англійської мови», — сказав Гайдуцький.

Зациклення на білорусах сьогодні, впевнений експерт, у перспективі призведе до втрати десятків тисяч іммігрантів із високими доходами з інших країн.

Однак зараз мова не тільки про залучення грошових мішків в Україну. Українці вже двічі у своїй новітній історії проходили через революційні події, викликані безчинством влади. Сьогодні обурення діями обридлого автократичного режиму виводить на вулиці тисячі людей у сусідній і близькій нам Білорусі, де Лукашенко репресіями намагається зломити протестний рух. Україна подає сябрам сигнал: за південним кордоном їх готові прийняти. Правда, залишилося ще й на державному рівні перейти від слів та піару до справи і забезпечити реальні можливості для переїзду білорусів, які потерпають від режиму Лукашенка, в нашу країну.

І якщо досвід залучення білорусів до розвитку української економіки виявиться успішним, його можна буде масштабувати для залучення іммігрантів з інших країн.

По матерiалам: ZN.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК