Сирія — США: є шанс порозумітися?

Сполучені Штати почали розглядати Сирію як основний плацдармом для перемоги над терористами з "Ісламської держави". Але чи змусить це Америку піти на політичні контакти з Сирією?

США вже кілька тижнів проводять авіаудари по позиціях терористичного угруповання "Ісламська держава" (ІД) на захоплених нею територіях Іраку. Щоб знищити це угруповання, американці не можуть зупинитися на кордоні з Іраком. Для цього необхідно завдати ударів по дислокуваннях терористів на території, на якій вони базуються, - Сирії.

Проте ситуація складається таким чином, що президент Сполучених Штатів поставив себе у незручне становище. Якщо він використовуватиме своїх військових для викорчовування ІД в Сирії, він мусить змінити своє ставлення (хоча б формально) до Асада як до "бандита і вбивці", якого Америка хоче відсторонити від влади за злочини проти сирійського народу.

Своєю чергою, Башар Асад прагне співпраці зі США у боротьбі з угрупованням "Ісламська держава". Сирійський диктатор тривалий час був змушений заплющувати очі на діяльність ІД у своїй країні, оскільки боровся з повстанськими угрупованнями, які намагалися усунути його від влади.

Проте останнім часом терористичне угруповання "Ісламська держава" повернуло свою зброю проти режиму асадинів, і тепер Асад мусить шукати реальну силу, яка допоможе йому відбити загрози його владі. Саме тому сирійський міністр закордонних справ Валід аль-Муаллем заявив, що Сирія готова до "співпраці та координації" зі США у боротьбі з бойовиками.

Режим Башара Асада хоче використати боротьбу з ІД як можливість відновлення своїх відносин із Заходом. Проте навряд чи Вашингтон готовий уже тепер до узаконення таких відносин та видачі політичної індульгенції Дамаску. Білий дім дав зрозуміти, що не буде співпрацювати з Асадом або намагатися отримати в нього дозвіл на продовження авіоударів по позиціях терористів з ІД.

Деякі з аргументів не бомбити позиції бойовиків торік базувалися на побоюваннях, що Росія поставила Асаду сучасні системи ППО. Усе це змела наростаюча потуга екстремістського угруповання. Тепер погляди на ситуацію інші, оскільки бойовики з ІД становлять серйозну загрозу інтересам США на Близькому Сході.

Однак існує значна відмінність між знищенням позицій терористичних угруповань в Іраку та Сирії. Повітряні рейди в Іраку було проведено на прохання іракського уряду для допомоги іракським військовим та курдським силам на півночі, які США озброювали і яким допомагали.

Тривалий час президент Обама не хотів втягуватися в сирійській конфлікт, як і не прагнув знову вплутуватися в будь-яке протистояння в Іраку. Але наступ ІД примусив США переглянути свою політику в цьому регіоні. Авіаудари в Сирії стануть дуже істотною зміною в американській політиці. Свого часу Барак Обама називав Асада безжалісним лідером, який повинен відійти вбік. Тепер же сирійський президент може виграти від зачистки позицій ісламських бойовиків американцями.

Очевидно, що американці мусять розробити дієву стратегію протидії екстремістській загрозі з Сирії. Проте несформованість міжнародної коаліції для вирішення цієї нагальної проблеми гальмує вирішення питання.

Сьогодні у США проробляються різні військові варіанти, тим часом Вашингтон шукає союзників по всьому світу, котрі б допомогли йому знищити терористичне угруповання "Ісламська держава".

У 2013 р. ісламські екстремісти з ІД воювали з сирійською армією, "Хезболлою" та іранськими військами. Вони зіткнулися з місцевою філією Аль-Каїди, розгромили іракську армію й відтіснили курдські воєнізовані формування "пешмерга".

Але тепер, за підтримки американців, іракські й сирійські курди почали успішно координувати свої дії по обидва боки кордону і визволяти свою землю від бойовиків з ІД в Іраку. Можна сказати, що цю свою війну іракські курди, майже напевно, продовжать і в сирійському Курдистані.

Але при цьому їхні операції переважно націлені на захист курдського народу, і ці воєнізовані формування не братимуть участі в наступальних операціях за межами своїх етнічних територій. Однак така тісна співпраця курдів призведе до подальшого відчуження сирійських курдів від слабкої сирійської держави та сприятиме зближенню їх з іракським Курдистаном.

Тим часом схоже, що США і їхні союзники не можуть оперативно розробити дієву стратегію ліквідації "Ісламської держави", оскільки Захід ще не зрозумів, які справжні цілі в цих терористів. Адже декларування намірів щодо створення ісламського халіфату - абстрактне і нездійсненне як завдання.

Стратегія і тактичні підходи, що тепер задіяні у протистоянні з ІД, дуже схожі на ті, які використовувалися в боротьбі з Аль-Каїдою. Проте не можна бути впевненими, що на даному етапі головною метою ІД є тільки усунення впливів західних держав на Близькому Сході.

Поки що терористи з "Ісламської держави" налаштовані на поетапні дії, цільовим напрямком яких стали Багдад і Дамаск. А метою - ліквідація державності Іраку і Сирії, об'єднання арабів-сунітів та приведення їх до влади на цих захоплених територіях. І якщо не виникне серйозних перепон на їхньому шляху, то наступними цілями цілком можуть стати Йорданія чи Саудівська Аравія або будь-які інші країни Близького Сходу.

Такі впливові регіональні держави близькосхідного регіону, як Туреччина, Ізраїль та Іран, мають усвідомити, як багато тут поставлено на карту і що нарощення військової потужності ІД загрожує і їхній стабільності.

Досвід боротьби з терористами в Афганістані та Іраку показав: натиском дронів можна тільки виграти битву, а не перемогти. Незважаючи на десятиліття зусиль, спрямованих на наведення там порядку, бажаного результату так і не вдалося досягти.

Втім, ще китайський стратег і мислитель Сунь Цзи свого часу сказав, що тактика без стратегії є шумом перед поразкою. Тому успіх у придушенні ІД залежатиме від здатності Заходу зламати волю терористів і зупинити поширення їхньої екстремістської ідеології. А цього самими кулями досягти не вдасться. Оскільки дрони, удари з повітря і т.п. є тільки мультиплікаторами сили, а не засобами переможної війни.

Можлива сирійська кампанія більше ставить запитань, аніж дає відповідей. Чи не можуть таким чином США заплутатись у сирійській громадянській війні і цим спровокувати ще сильніші антизахідні настрої? І чи не спровокують американці вилущення з середовища ісламських бойовиків особи, котра посяде місце, давно вже вакантне після смерті Усами бін Ладена?

Не завадило б також винести урок із того, що керівництво розвідувальних служб фактично проспало формування "Аль-Каїди" як всесвітньої мережі ісламістських терористичних угрупувань. А політичне керівництво - не до кінця оцінило загрозу з боку цих угруповань. Але стратегічна логіка тероризму, чи він ісламський, чи російський, полягає в намаганні відтягнути якнайбільше енергії з національної держави, щоб потім нав'язати їй свої політичні чи релігійні цілі.

Якщо ж говорити про цілі, яких може досягти Вашингтон, провівши бомбардування територій, захоплених ІД у Сирії, то парадоксальність ситуації полягає в тому, що в такому разі Сполучені Штати вже не будуть так зацікавленні в поваленні диктаторського режиму Башара Асада, оскільки це зможе створити небезпечний вакуум влади, який терористи з "Ісламської держави" будуть здатні заповнити.

У світлі цього, не виключена можливість проведення неофіційних консультацій між представниками Сполучених Штатів і Сирії, що, своєю чергою, могло б у досяжній перспективі викликати переформатування відносин Асада зі США, Росією та Іраном. Адже коли б США погодилися негласно підтримати Башара Асада у протистоянні з ІД і тим самим допомогли йому утримати владу над Сирією, то натомість вони могли б поставити йому низку обов'язкових вимог: відмовитися від союзницьких відносин із Росією та Іраном, припинити конфронтацію з Ізраїлем і розпочати демократизацію сирійського суспільства.