Нашим реформам потрібна підтримка ЄС

20–21 лютого у Брюсселі відбувся саміт ЄС, присвячений обговоренню нової Багаторічної фінансової перспективи ЄС на 2021–2027 рр. Говорячи простішою мовою, цими днями лідери ЄС обговорюють формування бюджету Європейського Союзу на наступні сім років (на час виходу статті лідери ЄС ще не досягли згоди щодо майбутнього бюджетного планування).

Це обговорення було розпочате ще 2018 р. Однак цього разу процес проходить на тлі низки чинників, серед яких вихід з Євросоюзу Великої Британії, яка традиційно була одним із найбільших контрибуторів до бюджету ЄС, геополітичні амбіції нової Європейської комісії, масштабна трансформація низки галузевих політик ЄС, охоплених концепцією "Європейської зеленої угоди" тощо. Перелічені цілі потребують збільшення внесків вище психологічної позначки в 1% ВВП, а тому бюджетний процес триватиме ще не одне засідання Європейської Ради.

Європейська комісія, своєю чергою, змушена вживати заходів жорсткої фінансової дисципліни, які полягають в оптимізації наявних інструментів зовнішньої фінансової допомоги, у тому числі й Європейського інструмента сусідства (ЄІС).

ЄІС має на меті скерування фінансових ресурсів Євросоюзу на підтримку розвитку і "стабілізацію" сусідніх держав. Фінансовий ресурс використовується на підтримку та зміцнення спроможностей урядових органів, громадянського суспільства, на заходи боротьби з корупцією, імплементацію внутрішніх реформ, спрощення торгівлі та зміцнення безпеки.

Наразі планується, що ЄІС буде об'єднаний з іншими інструментами ЄС і охоплюватиме не тільки країни найближчого сусідства, а й питання міграції, світових викликів і криз, а також нові міжнародні ініціативи ЄС.

Як уже було зазначено, минулої п'ятниці главам держав і урядів ЄС не вдалося досягти згоди щодо Багаторічної фінансової перспективи на 2021–2027 роки, а тому говорити про обсяги коштів у абсолютних показниках було б передчасно.

Традиційно на держави "Східного партнерства" припадає приблизно 1/3 виділених коштів, а на "Південне партнерство" - близько 2/3.

У зв'язку з можливим злиттям і переформатуванням чинних інструментів підтримки та фінансування програм співпраці з державами "Східного партнерства" Україна разом зі своїми партнерами по СхП, які уклали угоди про асоціацію з ЄС, - Молдовою та Грузією, вирішила висловити своє занепокоєння таким можливим негативним впливом. Зокрема, міністри закордонних справ трьох країн звернулися до Європейської комісії з проханням не тільки залишити Європейський інструмент сусідства, а й передбачити в рамках цього Інструмента додатковий спеціальний механізм співпраці з трьома асоційованими країнами.

Суть наших сигналів полягає в тому, що, уклавши Угоду про асоціацію, ми зобов'язалися не тільки створити поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі з Європейським Союзом, а й привести інституції і законодавство у відповідність до європейських стандартів.

Як для України, так і для ЄС це - унікальний формат співпраці, оскільки наприкінці зазначеного шляху ми матимемо регуляторне поле, наближене до держав - членів ЄС.

І якщо держави - кандидати на вступ до ЄС отримають на такі потреби фінансову підтримку з інструментів передвступної допомоги, то для асоційованих партнерів така окрема підтримка наразі не передбачена.

Це занепокоєння підтримали наші партнери, які відносно недавно теж пройшли шлях глибокої трансформації й розуміють виклики, з якими має справу Україна. Зі свого боку, вони звернулися до Європейської комісії з проханням залишити в новому бюджеті ЄС Європейський інструмент сусідства.

Для України наявність цього Інструмента важлива ще й з огляду на безпекові виклики, з якими зіштовхується наша держава, а також амбітний порядок денний реформ, що його впроваджує українська влада.

Ми продовжуємо розвивати малий і середній бізнес, у т.ч. в рамках кредитів, отримуваних у рамках проєктів Європейського інвестиційного банку.

Впроваджуються соціальні реформи - освітня, медична та цифрова, яка допоможе знизити корупційні ризики при наданні державних послуг. Є важливі зрушення в галузі реформи митниці.

Особливої уваги заслуговують інфраструктурні проєкти, спрямовані на розвиток і підвищення безпеки автомобільних доріг.

Крім цього, ми вийшли з низкою пропозицій щодо поглиблення співпраці у сферах цифрової економіки, енергетики, митниці, а також юстиції і внутрішніх справ.

До того ж Україна висловила зацікавленість у залученні до реалізації "Європейської зеленої угоди", яка охоплює шість галузевих політик Євросоюзу, та забезпеченні національного внеску в досягнення кліматичних амбіцій ЄС.

Уряд презентував проєкт концепції "зеленого" енергетичного переходу України до 2050 року, зумовлений трансформацією підходів до розвитку енергетики у світі та особливою увагою до проблем боротьби зі зміною клімату.

Закладений у концепції "зеленого" енергетичного переходу початок змін може дозволити Україні бути серед лідерів у глобальній боротьбі зі зміною клімату та модернізації економіки, з урахуванням потреб сталого розвитку.

Так, зокрема, на рівні уряду України регулярно обговорюються конкретні пропозиції щодо циклічної економіки, енергоефективності та енергозбереження, транспорту й інфраструктури, розвитку водневої енергетики, відновлюваних джерел, застосування наукового потенціалу України для впровадження "Європейської зеленої угоди".

Важливим напрямом є поглиблення міжрегіонального співробітництва, перенесення євроінтеграції в регіони і громади, оскільки саме на місцях будуть впроваджуватись реформи, прийняті на законодавчому рівні.

Місцеві громади потребують не лише європейського законодавства, а й практичного керівництва з його виконання. Тому обмін досвідом, напрацюваннями з європейськими колегами у вирішенні схожих проблем та вдосконаленні місцевого управління - все це має вирішальне значення для успішності нашого асоційованого партнерства з ЄС.

Тому саме міжрегіональне співробітництво відіграє провідну роль у політиці відносин України з сусідніми європейськими державами, стає важливим чинником сталого соціально-економічного розвитку регіонів та їх активного залучення до процесу європейської інтеграції.

Для досягнення цих цілей нам і потрібні Європейський інструмент сусідства та активна підтримка ЄС порядку денного реформ, який і надалі консолідуватиме політичні сили й українське суспільство.