Євроінтеграція в умовах COVID-19

Останніми роками європейська інтеграція остаточно закріпилася у пріоритетах нашої зовнішньої політики.

Ба більше, вона стала тією реальною рушійною силою, яка традиційно сприяє реалізації українських внутрішніх реформ.

З набуттям чинності Угоди про асоціацію ми отримали вагомий інструмент, який допомагає нам здійснювати трансформацію в державі, інтегруватися з ринками ЄС, ставати «зрозумілими» для наших європейських партнерів, остаточно розірвати будь-які зв'язки з пострадянським минулим і повернутися до європейської родини народів, поліпшити наш із вами добробут.

З кожним кроком виконання Угоди ми наближаємося до нашої мети — членства в Європейському Союзі.

Угода передбачає поетапну інтеграцію з Європейським Союзом у всіх сферах нашого політичного, економічного та суспільного життя.

Успішність такої трансформації можна оцінити двічі на рік: під час саміту Україна—ЄС з участю президентів України, Європейської комісії та Європейської Ради, а також під час Ради асоціації Україна—ЄС з участю прем'єр-міністра України та високого представника ЄС.

Такі зустрічі традиційно передбачають багатогодинне засідання, двосторонні робочі зустрічі керівництва держави та членів уряду з членами Європейської комісії.

Під час цих зустрічей відбувається докладний огляд усіх реформ, проведених нашою країною, експертний обмін думками на найвищому рівні, а також вирішуються ключові питання двостороннього діалогу.

Рівень амбітності та досягнень кожного такого засідання визначається одним маленьким критерієм, який відомий кожному дипломатові.

Цей критерій — рівень зустрічей, що його забезпечує приймаюча сторона. Чим вищий рівень, тим більше довіри й уваги до країни.

Тому проведення будь-якого такого засідання — це не конче підписання чергової угоди або чергового безвізу.

Це зміни, які відбулися в нашій країні за час між зустрічами. Це реформи, які відбулися й відбуваються.

І чим змістовніший прогрес, тим вищий рівень довіри до нас.

Цьогорічна Рада асоціації, яка, попри жорсткі протипандемійні заходи, відбудеться сьогодні фізично у Брюсселі, вже є свідченням такої довіри.

Нам вдалося забезпечити високий рівень зустрічей і підготувати амбітний порядок денний, на який впливатимуть кілька ключових чинників.

На цих чинниках і буде зосереджена робота нашої урядової команди на чолі з прем'єр-міністром Денисом Шмигалем у Брюсселі та після повернення додому.

Перший і незаперечний чинник — російська агресія.

Європейський Союз продовжує залишатися нашим надійним партнером у боротьбі з російською військовою агресією, яка призвела до тимчасової окупації Криму та втрати контролю над частинами Луганської і Донецької областей.

Євросоюз із перших хвилин агресії зайняв принципову і тверду позицію у підтримці територіальної цілісності та незалежності нашої держави.

Він запровадив жорсткі обмежувальні заходи, які ефективно працюють уже сьомий рік поспіль. І не лише їх не скасовує, а й посилює, змушуючи тим самим Росію виконувати її зобов’язання у рамках дуже складних нормандського та мінського процесів.

Євросоюз реагує на погіршення ситуації з правами людини в Криму, а також на загострення ситуації на Сході нашої держави, яке спричинене прямим російським військовим втручанням.

Підтвердження цього — численні резолюції Європейського парламенту, заяви та рішення керівництва інституцій ЄС, які періодично нагадують Москві про те, на чиєму боці перебувають ключові міжнародні партнери.

Крім того, в Європейському Союзі з’явилося два нових довгоочікуваних санкційних режими: перший — за здійснення кіберзлочинів, другий — за глобальне порушення прав людини.

Режим, пов'язаний із кіберзлочинами, вже запрацював, і Україна запропонувала своїм партнерам обмінюватися відповідною інформацією. Форматом такого обміну мають стати засідання кібердіалогів Україна—ЄС (перше засідання вже готується).

Режим санкцій ЄС за глобальне порушення прав людини відкриває можливості для України карати тих, хто чинить правове свавілля в окупованому Криму. Сьогодні на полях Ради звучатиме тема можливості застосування цього санкційного режиму в кримському контексті.

Також відбудеться змістовне обговорення української ініціативи зі створення Кримської платформи.

Крім того, сьогоднішнє засідання Ради стане чудовою нагодою для окреслення нашого інтересу до участі в безпекових проєктах ЄС (PESCO). Старт такому процесу може дати участь України у проєктах із питань кібербезпеки.

Буквально за кілька днів перед засіданням Ради асоціації з фронту прийшла страшна звістка — на невідомому вибуховому пристрої підірвалися наші військові, два з них, на превеликий жаль, загинули. З моменту започаткування режиму припинення вогню на Донбасі це не єдиний випадок загибелі наших військових від мін та вибухових пристроїв.

Такі трагедії підштовхують нас до обговорення на засіданні Ради питань, пов’язаних із участю Євросоюзу в проєктах із гуманітарного розмінування.

Окремою темою для обговорення буде питання незалежності ЗМІ, зокрема в контексті дезінформаційних кампаній проти ЄС та України з боку Росії. Будемо шукати на Раді взаємоприйнятних формул взаємодії, звісно без перетину «червоних ліній» для демократії.

Другим чинником є боротьба з COVID-19 і його наслідками.

Коронавірус уніс свої корективи в двосторонній розвиток наших відносин.

Насамперед це позначилося на мобільності наших громадян. Уже майже рік вони позбавлені можливості вільно подорожувати Європою. Локдаун став звичним поняттям і станом для багатьох європейців.

Шок переживає й економіка наших країн, що призвело до значного падіння ВВП та збільшення державного боргу.

Через карантинні заходи дуже постраждали малий та середній бізнес, що спричинило втрату робочих місць.

Під час Ради ми спільно з нашими колегами шукатимемо виходу з цієї ситуації.

Завдяки ЄС ми отримали допомогу в розмірі 190 млн євро та два транші макрофінансової допомоги на загальну суму 1,1 млрд євро, що допомогло підтримати фінансову стабільність нашої країни, а відтак — і стабільність гривні в дуже складні часи.

Під час Ради ми обговоримо виконання наших зобов'язань, які містяться в Меморандумі про взаєморозуміння між Україною та ЄС, щоб отримати другий транш такої допомоги якомога швидше.

Торік у рамках співпраці з Європейським інвестиційним банком ми одержали близько 1 млрд євро, що дозволило підтримати сільське господарство, місцеве мікровиробництво, малий та середній бізнес, громадянське суспільство, місцеву інфраструктуру, довкілля, а також проєкти на Сході України.

Завдяки підтримці Європейським Союзом міжнародного фонду COVAX, Україна вже в лютому одержить перші поставки вакцини Pfizer.

Європейська комісія та особисто її президент Урсула фон дер Ляєн просували ініціативу механізму передачі вакцини партнерам ЄС, про що вона також особисто повідомила президенту України Володимиру Зеленському. Наразі ми ставимо за мету стабільний доступ до вакцини, який дозволить вакцинувати всіх бажаючих громадян України.

Ми впевнені, що наші партнери в ЄС і надалі стоятимуть із нами пліч-о-пліч у боротьбі з пандемією.

Третій чинник — відновлення зростання економіки України. Інструментом якого є Угода про асоціацію між Україною та ЄС.

Угода про асоціацію, включно з поглибленою і всеосяжною зоною вільної торгівлі, створила міцний фундамент для системного руху України до впровадження політик та стандартів ЄС, і як результат — поступового досягнення критеріїв членства.

В часи COVID-19 Угода стала тим інструментом, що допомагає нам активувати спільні з ЄС механізми для протидії економічній кризі.

З часу укладення Угоди про асоціацію ми змінилися, змінилася наша торгівля. ЄС став ключовим торговим партнером України із часткою в торгівлі понад 40%. Під час Ради асоціації ми також плануємо формально розпочати перегляд параметрів поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі.

Ми закріпимо наші амбіції щодо інтеграції та асоціації у сфері цифрової економіки, навколишнього середовища, клімату і фінансової співпраці.

Візьмемо зобов'язання з наближення нашої політики та законодавства до Європейського зеленого курсу, поінформуємо про прогрес у виконанні зобов’язань України в галузі зміни клімату, довкілля, морської екосистеми, освіти, енергетики, транспорту і сільського господарства.

Привітаємо роботу місії з попередньої оцінки готовності України до Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції — т.зв. «промислового безвізу».

Підтвердимо готовність приєднатися до Рамкової програми досліджень та інновацій ЄС «Горизонт Європа» та програми EU4Health, що стане важливим чинником для «зеленого» і цифрового відновлення після пандемії COVID-19. Підкреслимо важливість програми «Еразмус+» для освіти, навчання, молоді та спорту, а також програми Creative Europe для культури.

Наголосимо на важливості енергетичної безпеки та незалежності, а також координації з ЄС подальших кроків до інтеграції ринків газу та електроенергії.

Обговоримо реформи, які продовжуємо в Україні: децентралізацію, боротьбу з корупцією та судову реформу, цифровізацію, реформу оборонного та безпекового секторів, реформу банківського і фінансового сектора, земельну реформу, державні закупівлі, впровадження прозорого ринку енергетики.

Безперечно, ми торкнемося «нескінченної історії» (never ending story) під назвою Угода про спільний авіаційний простір, яка нинішнього року, я вірю, має завершитися успішно.

Насамкінець, під час Ради ми обговоримо початок і шляхи всебічного огляду досягнення цілей Угоди. Ця дискусія визначить шлях європейської інтеграції України на найближчі кілька років.

Упевнений, що наша історія успіху стане історією успіху ЄС.