МАКЕДОНІЯ ВІДРОДЖУЄТЬСЯ

Крім того, документ має велике політичне значення, оскільки в ЄС уперше з’явився прецедент підписання угоди між державою, що має статус асоційованого члена ЄС, і країною, що не є членом ЄС. Успішна реалізація угоди може відкрити шлях формуванню нових відносин між країнами ЄС та іншими державами.

«Над підготовкою цього договору фахівці обох країн працювали більше півтора року, — говорить посол Македонії в Україні Владо Блажескі. —Підготовлено обгрунтовану базу для його підписання. За цей час між нашими країнами підписано понад 20 різних угод, зокрема договір про торгове співробітництво, про сприяння та взаємний захист інвестицій, про стандартизацію тощо».

Поки що в двосторонній торгівлі є помітний дисбаланс: український експорт становив $114 млн., а македонський — лише $3,5 млн. Україна експортує продукцію металургії та машинобудування, а також соняшникову олію, деревину, хлоретилен, цукор, Македонія — плодоовочеву та м’ясну консервацію, тютюн, вина й виноматеріали, тканини, деякі види ліків. У перспективі — створення спільних підприємств у взуттєвій, консервній, деревообробній промисловості.

Перший заступник міністра економіки України Віктор Кальник, який очолює з українського боку комісію з торгово-економічного співробітництва між Україною і Македонією, переконаний: після підписання договору вже нинішнього року обсяг взаємної торгівлі між нашими країнами збільшиться втричі й становитиме більше $300 млн.

Зважаючи на вигідне геостратегічне розташування цієї країни, а також темпи відновлення її господарської інфраструктури, українські експерти розглядають Македонію як перспективного економічного партнера України.

Уряд Македонії послідовно проводить ліберальні реформи, попри складну ситуацію в регіоні.

На кінець 1999 року валютні резерви країни сягнули $450 млн. Хоча й незначними темпами, але зростає виробництво й експорт продукції.

Низький рівень дефіциту бюджету, передбачений проектом, відповідає показникам країн із розвиненою ринковою економікою (близько 2% ВВП) і суворо пов’язаний із зобов’язаннями, що випливають із зовнішніх заборгованостей.

У країні створюються сприятливі умови для залучення іноземного капіталу. Створено Національне агентство розвитку й інвестицій, наділене широкими повноваженнями. Воно однаково стимулює як іноземних, так і внутрішніх інвесторів. У Македонії з’явилася й вільна економічна зона. Міститься вона на 300 га лише за три кілометри від центрального аеропорту і вартістю один долар за квадратний метр здається в оренду на 50 років. 10% її території вже орендують тайваньці. У найближчих планах — створення ще двох зон.

Основа економіки Македонії — переробна промисловість, сільське господарство й туризм.

Клімат у Македонії дуже сприятливий, особливо для сільськогосподарських культур. Приміром, полуниця визріває вже наприкінці березня. Тож істотний доход країна має від продажу ранніх овочів та фруктів.

Розвитку сільського господарства сприяє переробна промисловість. Саме в цю галузь вкладаються сьогодні найбільші інвестиції. У Македонії ряд підприємств проводять переробку продуктів на найвищому європейському рівні.

Фабрика «Нікас», на якій нам випало побувати, наочне тому підтвердження. «Нікас» на 98% грецьке підприємство. Греція посідає перше місце за розмірами інвестицій в економіку. Усі працівники, крім двох керуючих, — македонці. Загальна потужність — до 15 тонн готової продукції щодня. Понад 90% м’яса, що надходить, — імпортне, переважно зі Швеції. Чверть готової продукції експортується в різні країни Балкан. І частково в Косово. На сьогодні фабрика контролює до 30% ринку м’ясних продуктів.

Плодоовочева переробна промисловість базується виключно на місцевій сировині.

Один із найпотужніших на Балканах виробників усіх видів плодоовочевих консервів — фірма «Роска». За рівнем оснащення підприємство одне з найкращих у Європі. Це найбільша іноземна інвестиція в агропромисловий комплекс Македонії.

Македонія має всі потенційні можливості для того, щоб стати великим престижним туристичним центром.

За кількістю стародавніх храмів на квадратний кілометр вона перевершує всі країни Балкан, за темпами спорудження нових — також, їх будують до 200 на рік. Тривожна обстановка навколо республіки цьому процесу не перешкоджає. Навпаки, македонці переконані: храм, побудований у лихоліття, наповнений особливою життєствердною силою. Адже кожен його скульптор вкладає в процес творення щире прагнення миру й віру в те, що Всевишній допоможе його зберегти. Будують як усім миром, так і в порядку приватної ініціативи. Майже кожен хоч трохи фінансово зміцнілий бізнесмен вважає своїм обов’язком поставити якщо не церкву, то бодай невеличку каплицю.

Більшість унікальних стародавніх пам’яток християнства перебувають під охороною ЮНЕСКО. Але стародавні церкви й монастирі не стають повністю музеями. Хоча б раз на рік у них проводять службу. За християнським повір’ям, на звук живої людської молитви й церковного співу злітаються янголи, даруючи святому місцю благодать. Особливо шанують у Македонії та за її межами церкву святого Наума, мощі якого, вважається, зціляють від усіляких психічних недуг. Заспокоїти нерви приїжджають не лише ті, у кого «діагноз», а й респектабельні бізнесмени.

Екскурсії по церквах і храмах — ціла епопея, що залишає в душі радість і зачудовання побаченим. Тут можна помилуватися справжніми шедеврами світового живопису, стародавніми різьбленими іконостасами з горіхового дерева.

Але справжню святість і древність цієї землі відчуваєш, потрапляючи в духовну Мекку македонців — місто Охрид, де кожен камінь має тисячолітню історію. Тут збереглися навіть руїни римського амфітеатру. Нині його надзвичайно бережно реставрують. У верхніх, пізніх пластах землі — пам’ятки раннього християнства, яких під землею ще близько 250.

Саме в Охриді ченці Кирило й Мефодій винайшли слов’янську абетку. Особливий предмет гордості македонців — різьблення по дереву. Найоригінальніші твори цього мистецтва входять до експозицій музеїв і приватних колекцій. Різьблення по дереву в повному розквіті й сьогодні. Ним прикрашені резиденції президента й митрополита... Високо цінують туристи і срібні вироби з охридським перламутром.

Охрид стоїть на березі Охридського озера — такого прозорого й чистого, що з нього можна пити воду. Площа озера близько 300 кв. км. Воно одне з найдавніших на планеті й унікальне багатством флори і фауни. Вода тут прогрівається до 25 градусів. На узбережжі розміщено понад тридцять готелів різного класу, ціни в яких значно нижчі, порівняно з цінами на загальноєвропейських курортах, хоча рівень комфорту тут не нижчий. З іноземців відпочивають у цих місцях переважно скандинави, які віддають перевагу не спекотному «морському» клімату, а помірному «озерному».

Сьогодні Македонія знову справляє враження затишної, спокійної, дуже «домашньої» країни. Де звивистими вуличками міст із численними затишними кав’ярнями можна без остраху гуляти всю ніч, а вдень, поласувавши вже спілою полуничкою, весь день загоряти на озері чи в горах, насолоджуючись тишею, спокоєм, а головне — відчуттям безпеки, таким вистражданим для цього краю і таким бажаним.