«Літні дощі», які переходять у бурю

Операція «Літні дощі», розпочата Армією оборони Ізраїлю (ЦАГАЛ) у секторі Газа для порятунку капрала Гілада Шаліта два тижні тому, несподівано переросла в регіональний конфлікт із Ліваном. Другий фронт, відкритий шиїтським рухом Хезболла на ізраїльсько-ліванському кордоні, поставив під реальну загрозу хитку стабільність на Близькому Сході. Обмін ракетними і бомбовими ударами вже призвів до чималих жертв серед мирного населення, масових потоків біженців із зони гаданих бойових дій як у Ізраїлі, так і в Лівані.

Початком нової стадії конфлікту на Близькому Сході став зовсім не напад палестинських бойовиків на блокпост Керен Шалом і захоплення ізраїльського солдата. На день раніше ізраїльський загін спецпризначення здійснив рейд на територію сектора Газа, захопивши двох палестинців, які нібито підозрювалися у причетності до терористичної діяльності. Цей рейд, мабуть, і став причиною відповідних дій їхніх співвітчизників, що згодом призвело до початку військової операції «Літні дощі». Слід зазначити, що, на відміну від інших подібних операцій ізраїльських силовиків, цього разу були заарештовані половина палестинського уряду і чверть членів парламенту, які представляють рух ХАМАС. Ніколи раніше після угод, укладених в Осло, представники палестинської влади не зазнавали репресій і арештів. По суті, і ізраїльтяни, і палестинці застосовують одну й ту саму практику захоплення заручників, причому кількість захоплених таких чином палестинців у сто разів більша.

Спроби єгиптян виступити посередниками у врегулюванні конфлікту поки що до чогось істотного не привели. Палестинці в обмін на ізраїльського солдата вимагають звільнити ув’язнених — дітей і жінок, які перебувають в ізраїльських в’язницях. Ізраїльтяни в особі прем’єр-міністра Егуда Ольмерта, дотримуючись своїх принципів не йти на поступки терористам, відмовляються розглядати цю пропозицію. Так, після піврічної перерви ізраїльські війська знову увійшли на палестинські землі. Тим часом удари по об’єктах інфраструктури (електростанція, мости, дороги, адміністративні будинки тощо) уже призвели до повного колапсу економічного життя в секторі Газа. Стрімко зростає кількість жертв серед мирного населення, незважаючи на запевняння ізраїльтян про ведення виключно точкового вогню.

Які можуть бути наслідки цієї операції для Палестини? Події останніх років відчутно послабили палестинську владу. П’ятий місяць 150 тисяч службовців Палестинської автономії (ПА) не одержують регулярної платні. Сектор Газа перебуває в облозі, як і багато інших районів на Західному березі. За оцінками експертів, відновити економіку Палестини буде дуже нелегко. Складається враження, що Ізраїль скористався ситуацією для повалення уряду ХАМАСу. Як зазначають ізраїльські аналітики, після категоричної відмови прем’єр-міністра Ізраїлю вести переговори про обмін капрала ізраїльської армії вже мало хто згадує. Звичайно, на словах усе спрямовано на його пошуки, але сама операція схожа швидше на акт колективного покарання жителів Гази, ніж на пошуки Шаліта. «Усе, що ми робимо сьогодні у Газі, не має жодного стосунку до звільнення Гілада Шаліта. Це акт широкомасштабної помсти ізраїльської армії за безсилля в боротьбі проти «Касамів» і сміливих партизанських нападів», — зазначає ізраїльська газета «Гаарець».

Тим часом проблема силового повалення уряду ХАМАСу полягає в тому, що наслідки цього кроку можуть бути негативними і для самих ізраїльтян. Виникає загроза розвалу всієї структури палестинської влади, більш того — скасування самої автономії. Як твердить лондонська газета «Аш-Шарк аль-Аусат», під час телефонної розмови президента ПА Абу Мазена з держсекретарем США Кондолізою Райс була озвучена погроза розпустити всі владні палестинські структури і скасувати саму Палестинську автономію. Такий розвиток подій не може не викликати серйозних побоювань в Ізраїлю, який у цьому разі буде змушений взяти на себе всю повноту відповідальності за палестинське населення окупованих територій, і насамперед сектора Газа. Альтернативою цьому є хаос. Важко собі уявити, що в Ізраїлі знайдеться достатня кількість прибічників такого сценарію. Нагадаю: непомірний фінансовий тягар, який ніс Ізраїль у секторі Газа для підтримання своєї присутності, не в останню чергу призвів до ухвалення рішення про ліквідацію тамтешніх ізраїльських поселень і виведення військ. Іншими словами, Ізраїлю потрібна Палестинська автономія.

Слід зазначити, що ідея визволення палестинських ув’язнених в обмін на ізраїльського солдата вкрай популярна в Палестині. Вперше за останні півроку після приходу до влади ХАМАС рейтинг цього руху почав рости. Ізраїльтяни таким чином зробили ведмежу послугу президенту автономії Махмуду Аббасу. У цих умовах ФАТХ навряд чи виступатиме за зміну формату уряду, оскільки такі зміни матимуть вигляд повернення до влади на броні ізраїльських танків. І хоча останнім часом із сторінок палестинської преси зазвучала критика ХАМАС, який своїми діями привів палестинців Гази до жалюгідного стану, вона досі ще епізодична. Ізраїльські аналітики зазначають, що останні дії
ЦАГАЛ швидше призведуть до консолідації палестинських сил навколо ХАМАС, ніж до його послаблення.

На цьому тлі відкриття другого фронту на північному кордоні стало черговим шоком. Ліберальна ізраїльська преса уже встигла охрестити викрадення солдатів на кордоні Лівану й Ізраїлю найгучнішим військовим провалом. Ізраїльські газети переповнені апокаліптичними прогнозами: йде «війна за зміни правил гри», [ми] «втратили пильність», «потенціалу стримування ...більше не існує», [ми] «можемо прокинутися в цілком іншій дійсності». Найсильніша армія на Близькому Сході загнана у безвихідь купкою партизанів Хезболли. Дуже скоро тактичний провал перетворився на стратегічну проблему: Ізраїль опинився на межі війни на два фронти. Тим часом операція, проведена партизанами Хезболли, вимагає пояснень, оскільки вона не була несподіваною: ще у квітні лідер Хезболли шейх Хасан Насралла заявив, що планує повернути ліванців, ув’язнених в ізраїльських в’язницях, силою. Власне і назва операції відповідна — «Виконана обіцянка».

Який подальший розвиток подій? Чи планується наземна операція на півдні Лівану? Іншими словами, чи відбудеться дежа-в’ю 1982 року? Очевидно, що у відповідь на мінометні обстріли ізраїльських поселень на півночі Ізраїль продовжить завдавати ударів по ліванській інфраструктурі, яка має стосунок до руху Хезболла. Але таким способом ізраїльській армії буде важко придушити вогневі точки Хезболли і тим більше ракети дальнього радіусу дії, якими вже обстріляно Хайфу. Якщо вірити ізраїльським мас-медіа, то згоду на наземну операцію ізраїльська армія вже дістала, і її початок — лише справа часу. Завдання сформульоване гранично чітко: Ізраїль більше не терпітиме наявності бойових точок Хезболли біля своїх кордонів. За оцінками експертів, у разі наземної операції підрозділи Хезболли не зможуть чинити серйозного опору просуванню ізраїльської армії. Але... Тактика шиїтської міліції не передбачає лобових сутичок. Їхній коник — партизанська війна і мінування доріг. До речі, найбільші втрати, зазнані ізраїльською армією на півдні Лівану, були викликані закладанням фугасів. З огляду на завдання операції, ізраїльські війська мають намір відновити інфраструктуру «зони безпеки», яка існувала до 2000 року. Але тоді діяла так звана Армія оборони Південного Лівану, яка виконувала найбруднішу роботу. Нині такого «союзника» у Лівані ізраїльтяни не мають. І після того як ізраїльтяни кинули своїх союзників напризволяще, залишаючи Ліван, навряд чи знайдеться багато охочих повторити долю бійців цієї «армії». Змінилася і внутріполітична ситуація в Лівані.

Громадянська війна давно позаду, сирійці пішли з країни, а союзників на кшталт фалангістів 1982 року ізраїльтяни не мають. Ліванське суспільство солідарно виступає проти можливого ізраїльського вторгнення, хоча, слід зазначити, що ступінь цієї солідарності, звичайно, різний. Успіх Хезболли призвів до зростання підтримки серед палестинців Лівану і Палестини, а також лояльних шиїтів. Інші релігійні групи в Лівані не відчувають великого ентузіазму у зв’язку з початком ізраїльської операції, але очікувати різкої критики Хезболли з їхнього боку не варто. Ліванський уряд уже відповів відмовою на заклик Ізраїлю розмістити на півдні Лівану підрозділи національної армії і роззброїти шиїтську міліцію.

Близький Схід ще раз демонструє, як долі людей вплітаються у плани сильних світу цього. А хто подумає про людей — тих, що тікають від бомб і снарядів, тих, кого кинуто у в’язниці і табори або які втратили рідних і близьких? Але це вже інша історія.

На фото: танки ЦАГАЛ уже готові перетнути лівансько-ізраїльський кордон