Крига скресла?

Міжнародна конференція з урегулювання сирійського конфлікту "Женева-2", про яку багато говорили, яку довго готували, неодноразово переносили, нарешті відкрилася. У швейцарському Монтрі вже другий тиждень тривають переговори між представниками офіційного Дамаска та Національною коаліцією опозиційних і революційних сил (НКОРС). Учасники цієї конференції мають обговорити створення перехідної адміністрації в Сирії, а також проведення вільних виборів з участю всіх політичних сил. Однак перебіг переговорів дає мало приводів для оптимізму, що визнають самі учасники. Спецпредставник ООН і Ліги арабських держав по Сирії Лахдар Брахімі каже, що "очікувати чудес від цих переговорів не доводиться".

У сторін - розбіжності практично з усіх питань, і до компромісу вони не готові. Адже цілі в них різні. Не дивно, що ні емісари офіційного Дамаска, ні представники поміркованої опозиції не можуть домовитися з головного положення комюніке "Женеви-1" - про створення перехідного органу виконавчої влади в Сирії. І якщо сирійські опозиціонери впевнені, що президент Башар Асад втратив легітимність і не може бути введений до складу уряду, то офіційний Дамаск повністю відкидає всі ці аргументи. Для кожної зі сторін міжсирійського конфлікту майбутнє Асада - ключове питання.

"Відставка Башара Асада - це шлях до розпаду Сирії, тоді як його перебування при владі гарантує подолання нинішньої сирійської кризи", - вважає міністр закордонних справ Сирії Фейсал Мікдад. А якщо Асад і піде, то тільки після того, як рішення про це приймуть сирійці на виборах. Своєю чергою, опозиціонери не мають наміру підтримувати запропоновану Дамаском "декларацію про врегулювання": вона містить вимогу звільнити всі підконтрольні опозиції території. Не можуть дійти згоди сторони і з питання обміну військовополоненими та ув'язненими (кількість яких, за твердженням опозиції, може сягати 50 тис. осіб), та й із інших проблем.

Утім, ніхто й не очікував, що переговори будуть легкими. За три роки збройного конфлікту ненависть і недовіра надійно розділили опонентів та прибічників Асада. Делегації Дамаска й НКОРС навіть сидять у різних кімнатах, а позиції ворогуючих сторін переказують посередники. І для того, щоб домогтися прогресу, дипломатичного тиску з боку Москви та Вашингтона може виявитися замало. Загалом, мирні переговори поки що зводяться переважно до "заходів зміцнення довіри". Вони спрямовані на створення більш сприятливої атмосфери у відносинах між двома сторонами. Але, як зазначають оптимістично налаштовані експерти, це перші кроки до великого компромісу.

Зокрема, йдеться про заблокований урядовими військами центр Хомса, куди влада не пропускає гуманітарну допомогу. У Монтрі представник сирійської опозиції Луе ас-Сафі заявив, що повстанська армія готова зняти облогу з будь-яких населених пунктів, якщо урядові сили знімуть облогу зі старого центру Хомса, що контролюється повстанською Вільною сирійською армією. Уряд після тривалих сумнівів погодився пропустити гуманітарну допомогу ООН. (Утім, евакуація жінок і дітей зі зруйнованого боями Хомса відкладається, а в самому місті тривають бої та обстріли.)

Домовленості з приводу гуманітарної допомоги Хомсу - не єдиний успіх переговорів. Лахдар Брахімі заявив у середу, що представники урядової делегації та опозиції наблизилися до проблеми створення перехідного уряду, хоча в делегації Дамаска таку інформацію поспішили спростувати. Але ці скромні домовленості - ознака того, що сторони все-таки шукають якісь точки дотику. Тим більше що успіхи радикальних ісламістів, які підтримують тісні відносини з "Аль-Каїдою", викликають стурбованість і прибічників, і поміркованих опонентів Башара Асада. Отож, можливо, сторони й вироблять єдину позицію стосовно радикальних ісламістських організацій. Але якщо це й станеться, то вже точно не на цьому раунді переговорів.

Дамаск, судячи з усього, почувається у більш виграшній позиції, ніж помірковані з Національної коаліції опозиційних і революційних сил. Впродовж останніх місяців урядові війська, завдяки сприянню Ірану та ліванської "Хезболли", досягли успіхів у збройному протистоянні з опозицією. Вільна сирійська армія, своєю чергою, вимушена воювати не тільки проти прибічників Башара Асада, а й проти радикальних ісламістів, розпорошуючи сили і знижуючи свої шанси на перемогу в громадянській війні. У запеклій боротьбі з радикальними ісламістами фінансова та військова допомога з боку Катару й Саудівської Аравії не дуже допомагає поміркованій опозиції.

У цій ситуації вже сам факт переговорів вигідний сторонам. Дамаску, який перейшов у наступ, - щоб продемонструвати, що він готовий до переговорів та співпраці з Заходом не тільки у питанні вивезення з Сирії хімічної зброї (днями, до речі, з порту Латакія почали вивозити другу партію сирійської хімзброї). Конференція в Монтрі дозволяє виграти час. Для поміркованої опозиції участь у переговорах означає додатковий аргумент у її легітимації як представника всіх опозиційних сирійців. Отож ніхто не буде "гримати дверми". Загальний же настрій посередників передав Лахдар Брахімі, заявивши, що він "щасливий уже тим, що переговори все ще тривають. Крига потихеньку скресає - не швидко, але скресає. Я сподіваюся, що другий раунд буде більш конструктивним і продуктивним".