Капіталісти голосують за демократію

10 травня, 2021, 13:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Американський великий бізнес став на захист виборчого права

Американську демократію продовжує лихоманити. Але, що дуже знаменно, вже вдруге за рік на її захист став великий бізнес.

Зазвичай великий бізнес у США підтримує Республіканську партію, що зменшує корпораціям податки, послаблює над ними держконтроль, обмежує права робітників і бореться проти профспілок. Але з початку нинішнього року компанії стали переходити на бік демократів, захищаючи виборчий процес.

Уперше великий бізнес виступив із протестом після січневого штурму Капітолію, інспірованого брехнею Трампа, який стверджував, що вибори виграв він. Такі компанії як Facebook, Microsoft, Visa, Mastercard, American Express, YouTube, Amazon, Ford, Marriott International, Walmart, Airbnb, Dow і Walt Disney заявили, що призупинили всі внески на користь будь-якого члена Конгресу, котрий проголосував проти сертифікації результатів президентських виборів. А компанія Walt Disney назвала облогу Капітолія «прямим нападом на один із найшанованіших принципів нашої країни: мирну передачу влади».

Вдруге великий бізнес став на бік демократів наприкінці березня, після прийняття республіканською адміністрацією в штаті Джорджія купи законів, які обмежують доступ громадян до голосування.

Першими з відкритим листом виступили 72 чорношкірих керівники великих компаній, серед яких колишній глава American Express Кеннет Шено і голова Starbucks Меллоді Гобсон. Вони закликали бізнес-лідерів усієї країни виступити проти законів, які перешкоджають голосуванню.

Кеннет Шено і Меллоді Гобсон (фотографії: Facebook)
Кеннет Шено і Меллоді Гобсон (фотографії: Facebook)
Колаж ZN.UA

Чому ж Республіканська партія, що перебуває при владі у Джорджії, пішла на прийняття законів, які не можуть не викликати відсічі?

Річ у тому, що в цьому штаті, де на чолі адміністрації перебувають консервативно налаштовані республіканці, несподівано на виборах до Сенату перемогли демократи, а на президентських виборах із невеликою перевагою переміг Байден. Сталося це тому, що у виборах брали участь багато афроамериканських виборців, які проголосували за демократів.

Щоб залишитися при владі й перемогти на наступних виборах, республіканський уряд штату вирішив зробити все можливе, аби зменшити кількість виборців, які голосують не за Велику стару партію. З цією метою в Джорджії і було проведено закони, що обмежують доступ до голосування в міських округах, які швидко зростають і де здебільшого живуть афроамериканці.

Тепер із цих районів вилучено майже всі скриньки для збирання виборчих бюлетенів. Мобільні центри для голосування, по суті, заборонені. Більш ніж на половину скоротили час, коли виборці можуть брати відкріпні бюлетені, які дозволяють голосувати поштою. (На останніх президентських виборах у Джорджії чверть електорату проголосувала за відкріпними бюлетенями. З них 65% віддали свої голоси за Байдена.)

Внаслідок впровадження цих правил збільшаться й так довгі черги на виборчих дільницях, на яких голосують афроамериканці. Оскільки ж не всі можуть надовго відпроситися в будній день із роботи, проголосують менше.

Але в цьому списку нових законів, на мій погляд, найбільш одіозний — оголошення злочином пропонувати воду або їжу людям, котрі стоять у багатогодинних чергах на виборчих дільницях. (До речі, такі законопроєкти республіканці запропонували в 46 штатах.)

Республіканська партія — це партія меншості, і зберегти владу їй непросто. Згідно зі звітом, опублікованим недавно агенцією Gallup, більше американців ідентифікують себе з демократами, ніж із республіканцями. За даними опитування, 49% американців заявили, що вони або належать до Демократичної партії, або поділяють демократичні погляди, і лише 40% зараховують себе до республіканців або співчувають їм. (Решта 11% респондентів сказали, що не мають партійної або ідеологічної орієнтації.)

Якби не архаїчна система вибірників, кандидат у президенти від Республіканської партії не мав би сьогодні серйозних шансів на перемогу. В останні десятиліття республіканські президенти нерідко приходять до влади, отримавши меншість голосів. Наприклад, 2000 року Джордж Буш-молодший став президентом, хоча загалом набрав на 537 тисяч голосів менше, ніж його опонент — Ел Гор. Чи як 2016 року Дональд Трамп: Гілларі Клінтон отримала майже на три мільйони голосів більше, ніж кандидат від Республіканської партії. Байден виграв із розривом у понад сім мільйонів голосів, але через систему вибірників Трамп до останнього не втрачав надії на успіх.

unsplash|jontyson

Спосіб утримати владу, скасовуючи результати виборів або зменшуючи кількість виборців, підриває норми демократії. Крім того, обмеження прав на голосування афроамериканців нагадує про порівняно недавнє й доволі темне минуле Південних штатів. І про це минуле варто сказати кілька слів, щоб зрозуміти, чому закони Джорджії викликали у США такі бурхливі емоції.

Невдовзі після закінчення Громадянської війни 1861–1865 років колишні чорношкірі раби отримали всі права, включно з правом на голосування. «Ентузіазм чорношкірих із приводу політичної участі був такий великий, що колишні раби часто відкладали свої інструменти й припиняли роботу, аби взяти участь у виборах чи політичних асамблеях», — пише історик Александр Кейссар у книжці The Right to Vote. У перше післявоєнне десятиліття в Південних штатах близько двох тисяч виборних посад обіймали афроамериканці. Але невдовзі їхню політичну участь було зведено нанівець.

Ку-клукс-клан почав залякувати чорношкіре населення, а біла більшість провела закони, що робили голосування для афроамериканців, фактично, недоступним. Однією з перепон був так званий іспит на «грамотність». Нерідко ці іспити були особливо зловмисними. Наприклад, у Луїзіані запитання формулювалися так, що навмисне збивали з пантелику, а на декотрі з них узагалі не було відповіді. Ось одне із завдань такого іспиту: «Випишіть кожне друге слово курсивом із першого рядка даного вам тексту й перепишіть кожне третє слово з того ж рядка друкованими літерами (початковий шрифт має бути з маленької літери, а перший рядок має закінчуватися комою), але пишіть п'яте слово з великої літери».

Приблизно на 25 таких завдань давалося 10 хвилин. Одна неправильна відповідь — і людина втрачала право голосувати, а що правильно й що неправильно, вирішував білий чиновник. Така «перевірка на грамотність» проіснувала до 1965 року. Тільки після численних демонстрацій, побиття демонстрантів поліцією та вбивств активістів, які боролися за виборчі права, Конгрес провів загальнонаціональне виборче законодавство.

Але повернімося до великих компаній, які осудили спробу республіканців скасувати результати всенародних виборів і відтворити перешкоди для голосування чорношкірих виборців. Крім справедливого обурення, стати на бік демократичного процесу великий бізнес спонукала низка причин.

Клієнти великих компаній зазвичай політично неоднорідні. Але в ситуації, коли Америка хитається між демократією і авторитаризмом, зв'язок бренда з Республіканською партією може відвернути споживачів-демократів, яких у країні більшість. На компанії, що підтримують неправову позицію Республіканської партії, може тиснути й загроза бойкоту, який неважко і недорого організувати з допомогою соцмереж. А відтак компанії зазнають серйозних фінансових втрат.

Для Coca-Cola, наприклад, проблеми замаячіли зразу після утвердження в Джорджії нових законів, коли група New Georgia, що бореться за рівний доступ до голосування, влаштувала перед головним офісом компанії «помиралки», тобто демонстрацію, де учасники лежать на землі, вдаючи смерть. (Штаб-квартира Coca-Cola міститься у Джорджії, а колись ця корпорація щедро підтримувала кандидатів від Республіканської партії.) Тому невипадково представник Coca-Cola заявив: компанія, яка виробляє безалкогольні напої, не підтримує закон, що «утруднює голосування, а не полегшує його».

До того ж, крім тиску на корпорації ззовні, є й тиск зсередини. Згідно з дослідженням Сіари Торрес-Спелліссі, нинішні акціонери теж впливають на політичну активність своїх компаній: «Акціонер, обурений політичною позицією корпорації, може забрати свої інвестиційні долари». І, очевидно, таке трапляється нерідко.

Та, крім загрози негайних фінансових втрат, бойкотів і демонстрацій, у великих компаній є й побоювання, пов'язані нині з Республіканською партією. Непередбачуваність політики Білого дому часів Трампа, темні зв'язки партії з правими екстремістами і з такими авторитарними лідерами як Путін, Ердоган та Дутерте розхитують демократію і не сприяють політичній стабільності, необхідній для процвітання бізнесу.

Більше статей Анни Бродські-Кроткіної читайте за посиланням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК