Які уроки має винести Київ із саміту ЄС—Західні Балкани?

07 жовтня, 2021, 17:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Євросоюз знову підтвердив «балканській шістці» перспективу членства

У словенському містечку Брдо-при-Кранью відбувся черговий саміт ЄС—Західні Балкани. Його чекали з тривогою й надією. Занадто багато сумнівів, питань і розчарувань нагромадилося в учасників заходу. На певному етапі навіть не всі були впевнені, що саміт відбудеться. І все-таки лідери 27 країн Європейського Союзу зустрілися зі своїми колегами з «балканської шістки» — Албанії, Боснії і Герцеговини, Косово, Північної Македонії, Сербії, Чорногорії — для обговорення їхньої європейської перспективи.

Євроінтеграція регіону стала останнім часом болючою темою у відносинах Євросоюзу та «балканської шістки», що загострює й так непросту ситуацію всередині ЄС, якому не вдається домовитися про єдину позицію з цього питання.

Австрія, Німеччина, Італія, Угорщина, Словенія, Хорватія наполягають на виконанні умов розширення. Вони акцентують, що невиконання зобов'язань Євросоюзу підштовхує «балканську шістку» в обійми Росії, Туреччини та Китаю. Франція, Данія і Нідерланди говорять про жорсткіші контроль та оцінку виконання умов приєднання, боячись не дуже вдалого повторення досвіду з прискореним приєднанням Румунії та Болгарії у 2007 році. Своєю чергою, Болгарія блокує початок вступних перемовин із Північною Македонією, не бажаючи йти на компроміс із нею в питаннях історії, самоідентифікації та мови.

На відміну від уряду Ангели Меркель, нова коаліція в Німеччині, схоже, відсуне питання євроінтеграції «балканської шістки» на другий план і підтримає позицію Емманюеля Макрона: спочатку треба навести лад усередині ЄС, а вже потім — розширення на Західні Балкани.

Претензій у Євросоюзу до «балканської шістки» чимало. І вони дуже знайомі Україні. Це вкрай повільне реформування держави та демократичних інститутів; розширення автократичних тенденцій; відсутність верховенства права й застопорена реформа судової системи; корупція та організований кримінал; стагнація політреформ і обмеження демократії, свободи слова та медіа, прав людини; зневага еліт до інтересів суспільства і громадян.

Суперечлива поведінка Євросоюзу призвела до того, що в регіоні дедалі гучніше лунає невдоволення двозначною й непослідовною політикою ЄС стосовно «балканської шістки», а скепсис щодо євроінтеграції став на Західних Балканах тенденцією, і вона динамічно розвивається. При цьому Брюсселю нагадують про його обіцянку прийняти «балканську шістку» в Європейський Союз ще у 2014 році.

Слово «розширення» стало ледь не табу в ЄС, а постійне відтермінування початку вступних перемовин із Албанією та Північною Македонією породило на Балканах сумніви в доцільності продовження евроінтеграційного курсу. Тим більше що Росія, Китай і Туреччина для багатьох країн регіону стають альтернативою. Втім, напередодні саміту на неформальній робочій вечері лідери ЄС підтвердили необхідність розширення Євросоюзу на Західні Балкани, оскільки це відповідає інтересам обох сторін і зміцнює загальноєвропейську стабільність та безпеку.

Про що ж домовилися учасники саміту?

Прийнявши декларацію, Євросоюз підтвердив європейську перспективу «балканської шістки». (У підсумковому документі саміту євроінтеграцію визначено як «спільний стратегічний вибір».) Однак перемогою противників динамічного розширення ЄС на Західні Балкани стало те, що відхилено пропозицію Словенії про завершення розширення до 2030 року і не сказано про дату початку переговорів із Албанією та Північною Македонією. Певна річ, це не потішило «балканську шістку».

Важливою стала демонстрація сторонами розуміння того, що євроінтеграція залишається двостороннім процесом: кандидати мають проводити реформи на виконання своїх зобов'язань, а країни члени ЄС та його інституції — виконувати дані раніше обіцянки.

Практично не викликало гострої дискусії обговорення питань фінансово-економічної допомоги країнам «балканської шістки», яким були обіцяні безпрецедентні майже 60 млрд євро на сім років у рамках різних програм Європейського інвестиційного партнерства (ЕРІ). Крім того, через Інструменти передвступної допомоги (IPA) Євросоюз планує залучити ще майже 600 млн євро.

Також було підтверджено націленість на інтеграцію ринків ЄС і «балканської шістки», де особливу увагу приділено питанням розвитку транспорту й телекомунікацій, що є наріжним каменем соціально-економічної інтеграції та поглиблення регіональної кооперації. Однак це підштовхує до думки, що Брюссель наполегливо пропонує західнобалканським країнам спочатку створити регіональний спільний ринок, а вже потім і про вступ у ЄС поговорити…

Стурбованість Євросоюзу зближенням окремих західнобалканських держав із Китаєм, Росією та Туреччиною (зокрема у військово-технічній сфері) вилилася в непросту дискусію. При цьому ЄС очікує отримати від «балканської шістки» підтвердження її готовності посилювати координацію та поглиблювати співпрацю з Євросоюзом у контексті єдиної зовнішньої політики і безпеки. На саміті сторони погодилися, що перед ними стоять спільні виклики у сфері безпеки, які потребують спільної протидії, зокрема в боротьбі з дезінформацією та іншими гібридними загрозами.

На полях саміту у присутності Ангели Меркель і Емманюеля Макрона відбулися дві дуже важливі зустрічі, які великою мірою мали вплинути на ситуацію в регіоні. Так, прем'єр-міністр Північної Македонії Зоран Заєв провів переговори з президентом Болгарії Руменом Радєвим, під час яких обидва висловили сподівання на продовження пошуку виходу з кризи у відносинах. Утім, Радєв тут-таки звинуватив свого візаві в асиміляції болгар і порушенні їхніх прав у сусідів. Невдача зустрічі означає, що початок переговорів із Північною Македонією та Албанією знову відкладено.

Своєю чергою, президент Сербії Александар Вучич і прем'єр-міністр Косово Альбін Курті обговорили взаємне визнання дипломів. Утім, і тут сторони не дійшли згоди, хоча й домовилися продовжити діалог. При цьому Вучич уже 11 жовтня зустрінеться в Белграді з главою МЗС Росії Сергієм Лавровим…

Якщо підсумувати, то конкретним результатом саміту стало виділення фінансових ресурсів для «балканської шістки» та декларація кількох нових проєктів. Із негативу саміту — не пролунала дата початку переговорів зі Скоп’є і Тираною, залишилися різні підходи до євроінтеграції у країн — членів ЄС. І це навряд чи привело до зниження рівня скепсису в держав Західних Балкан стосовно Євросоюзу та його готовності виконувати давні обіцянки.

Які ж уроки може винести Київ, де представники команди президента останніми місяцями не втомлюються говорити, що Зеленський порушить питання визнання європейської перспективи нашої країни під час саміту Україна—ЄС?

По-перше, в Євросоюзі немає єдиного погляду на майбутнє політики розширення, незалежно від того, стосується це «балканської шістки», України, Грузії чи Молдови. По-друге, будь-яке розширення, якщо воно відбудеться, буде виключно політичним рішенням ЄС, незалежно від виконання кандидатом умов вступу. Які й далі будуть змінюватися. По-третє, Україна отримала ще одне підтвердження того, що, хоч і природно добиватися європейської перспективи з такими країнами як Грузія і Молдова, водночас така тактика небезпечна. Бо можна опинитися у становищі Албанії, що стала заручницею суперечки Болгарії з Північною Македонією.

І, нарешті, по-четверте: якщо українські еліти справді зацікавлені у вступі України в Європейський Союз, то необхідно всерйоз розпочати реалізацію реформ, без яких членство в ЄС недосяжне в принципі.

Більше статей Володимира Цибульника читайте за посиланням. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК