Ізраїль: відкладене рішення Ціпі Лівні

Неминучість проведення парламентських виборів в Ізраїлі стала цілком очевидною після того, як новий лідер правлячої партії «Кадіма» Ціпі Лівні облишила спроби сформувати свою власну коаліцію і звернулася до президента Шимона Переса із закликом провести дострокові вибори. На її думку, зрив стався через надмірні бюджетні вимоги ультраортодоксальної партії ШАС. Під час наради керівників парламентських фракцій у спікера кнесету Далії Іцік було визначено дату дострокових виборів до кнесету: їх призначать на 10 лютого, тобто через 21 плюс 90 днів із моменту офіційного оголошення про майбутній розпуск кнесету, зробленого напередодні президентом Шимоном Пересом.

Слід підкреслити, що Ціпі Лівні мала підтримку з боку «Аводи», партії, очолюваної колишнім прем’єр-міністром Ізраїлю Ехудом Бараком. Але голова ультраортодоксальної ШАС Елі Ішаі наполягав, що будь-які переговори із палестинцями мають виключати питання Єрусалиму. «Як можна вимагати заявити, що ми не говоритимемо про Єрусалим? — наголосила Ціпі Лівні, — Чи є тут хоч один лідер, котрий може озвучити щось таке? Адже, врешті-решт, це означає кінець переговорів, політичний параліч і насильство, яке пошириться всім регіоном. Він хоче відповідати за все це?»

Проте необхідність проведення дострокових парламентських виборів цілком може в перспективі перекреслити плани самої Ціпі Лівні на майбутнє прем’єрство. Адже не тільки перед «Кадімою» стоятиме складне завдання зберегти й спробувати наростити підтримку серед своїх постійних прихильників у лавах виборців. Пані Лівні муситиме змагатися ще й за підтримку у своїй власній партії, оскільки на сьогодні в «Кадімі» у неї є грізний суперник на лідерство — міністр транспорту Шауль Мофаз, і їхні рейтинги майже зрівнялися.

Втім, якщо ж колишньому прем’єр-міністрові Біньяміну Нетаньяху вдасться й надалі зберегти свою чільну позицію в опитуваннях громадської думки, то в нього і правого крила партії «Лікуд» цілком може з’явитися шанс на нове прем’єрство. Нетаньяху звинуватив Лівні у бажанні розділити Єрусалим. Його апелювання з цього питання до виборців може аргументуватися так: якщо коаліційні переговори провалилися через Єрусалим, то це означає, що Лівні має намір розділити місто. У цьому контексті можна тільки згадати, що свого часу саме тема Єрусалиму допомогла Біньяміну Нетаньяху перемогти на виборах прем’єр-міністра у 1996 році. Тоді він виступив із гаслом «Перес розділить Єрусалим». І це спрацювало, бо стародавня єврейська столиця, про статус якої всі так люблять турбуватися, й досі є чудовим козирем у перед-
виборній боротьбі.

Згідно з опитуванням громадської думки, проведеним на замовлення газети Maariv компанією Teleseker, у новому складі кнесету «Кадіма» може розраховувати на 31 мандат, а «Лікуд» — на 29. Ще одне опитування, проведене інститутом Dahaf, дає «Кадімі» 29 мандатів, «Лікуду» — 26. Цікаво, що як перше, так і друге опитування свідчать про різке зниження популярності партії «Авода»: вона може розраховувати лише на 11 мандатів. За даними опитування інституту Dahaf , таку ж кількість депутатських місць отримують партії ШАС, НДІ та арабські списки. Причому опитування Teleseker дає ШАС навіть не 11, а тільки 8 мандатів.

Як бачимо, дані цих опитувань свідчать, що праві і ліві партії отримають у майбутньому кнесеті практично однакову кількість місць, отож результат політичної боротьби знову вирішуватимуть малі партії. Міністр від партії «Авода» Біньямін Бен-Еліезер заявив в інтерв’ю Radio Lelo Hafsaka, що, можливо, «Аводі» доведеться об’єднатися з «Кадімою» і піти на вибори єдиним списком. Адже, як він вважає, ідеологічні розбіжності між цими двома партіями мінімальні, а швидка зміна політичних реалій Ізраїлю примушує старі партії йти на компроміси.

Але палестинське питання і статус Єрусалиму вкотре може стати каменем політичного спотикання після підбиття підсумків майбутніх парламентських виборів 2009 року. Адже, як свідчать опитування, з такими показниками електоральної підтримки «Кадіми» (31) і «Аводи» (11) їм не вдасться сформувати новий уряд. Крім того, на цей час можна сказати, що політичний тандем прем’єр Ціпі Лівні і віце-прем’єр Ехуд Барак — це фактично все, про що вони здатні домовитися між собою. Якщо ж «Кадіма» й «Авода» справді підуть на вибори одним списком, це не зможе радикально змінити ситуацію. Як мінімум, буде потрібен третій партнер. Чи готова приєднатися до коаліції релігійна партія ШАС? Якщо вона відповість відмовою, формування нового уряду опиниться під заг-
розою.

Адже якщо в жовтні 2008 Ціпі Лівні не вдалося домовитися з партією ШАС, яка представляє інтереси ортодоксальних релігійних ізраїльтян і категорично виступає проти поділу Єрусалиму або передачі східних районів міста під юрисдикцію палестинців навіть у складі Ізраїлю, — то хто може гарантувати, що в лютому 2009 року такої домовленості досягти вдасться? Навряд чи лідери ШАС готові будуть пожертвувати підтримкою частини свого електорату, щоб тільки увійти до коаліційного уряду на правах молодшого партнера, якщо питання Єрусалима буде невизначеним.

Сьогодні, попри всі мінуси розколу палестинських еліт і палестинських територій, це дало Ізраїлеві певну можливість, опираючись на більш зговірливого президента Палестинської автономії Махмуда Аббаса, знаходити важелі стримування ісламських фундаменталістів, підпорядкованих главі самопроголошеного уряду екстремістського руху «Хамас» у секторі Газа Ісмаїлу Ханії. Але що може статися, якщо на палестинських територіях пройдуть вибори і поміркованого Махмуда Аббаса замінить мусульманський фанатик?

Небажання ШАС приєднатися до коаліційного уряду повергнуло Ізраїль у період нестабільності. І тут не можна не погодиться з Ціпі Лівні, яка вважає, що «суспільство хворе на політиканство». Пані Лівні підкреслила: «…є інші, готові заплатити будь-яку ціну, але я не готова продати державу та її громадян, щоб стати прем’єр-міністром». Вона заявила про це, посилаючись на повідомлення, що лідер опозиції і голова партії «Лікуд» Біньямін Нетаньяху пообіцяв ШАС дотримуватися їхніх вимог, якщо його буде обрано прем’єр-міністром. Ціпі Лівні додала: «Існувала для мене можливість капітулювати. Але уряд повинен підтримувати процеси, які йдуть на благо країни, а не тільки намагатися вижити в тій чи іншій коаліції».

Втім, якщо уявити, що в лютому 2009 року Ціпі Лівні знову не вдасться домовитися з лідерами ультраортодоксальної ШАС, то в неї, гіпотетично, не залишиться іншого вибору, як залучити до своєї коаліції ізраїльських арабів. Оскільки зі 120 місць у кнесеті 10 належать арабським партіям — «Балад», «Хадаш» і «Об’єднаному арабському списку». Зазвичай коли в Ізраїлі формуються урядові коаліції, ці партії залишаються поза їхніми межами й поза політичним дискурсом. І якщо цього жовтня Лівні не знайшла часу у своєму графіку, аби переговорити з представниками цих арабських партій, то, можливо, у 2009 році вона його знайде. Адже їхня підтримка цілком могла б допомогти їй сформувати уряд більшості.

Ймовірно, Ціпі Лівні продумує ситуацію на цьому напрямі, але має наміри розпочати переговори з арабськими партіями після того, як кожна з них зрозуміє, що вона не залежить від них. Очевидно, наважитися на цей крок буде дуже непросто, але ігнорувати таку модель теж не слід.

Як зазначає впливова ізраїльська газета Ha’aretz, хтось повинен нагадати Лівні, яка стоїть на чолі центристської партії, що арабські партії представляють важливу, законну частину спільноти, яку неможливо ігнорувати. Вони можуть бути парт-
нерами в уряді, якщо згодні з лінією керівництва держави. Або можуть виступати проти уряду, перебуваючи в опозиції. Але вони повинні розглядатися в законодавчому органі, як і інші партії. Отож можна сказати, що відкладене непросте рішення Ціпі Лівні колись та має бути прийнятим. Слід сподіватися, що жіноча інтуїція стане в пригоді ізраїльському політикові, яка має реальні шанси стати в разі перемоги другою, після Голди Меєр, прем’єром-жінкою в історії Ізраїлю.