Іранський опозиціонер Іман Форутан: Авіакатастрофа "Боїнга" показала, що весь апарат Ісламської республіки — брехуни

Парламентські вибори, що відбулися минулої п'ятниці в Ірані, завершилися перемогою консерваторів і поразкою табору реформаторів.

За попередніми результатами, у консерваторів приблизно 70% місць, у поміркованих - близько 20%, у реформаторів - 10%. (2016 року блок реформаторів і поміркованих отримав 41% мандатів у парламенті, консерватори - 29%, а ще 28% місць дісталося незалежним кандидатам.) Усього за 290 місць у Меджлісі боролися трохи більше семи тисяч кандидатів. При цьому Рада вартових конституції зняла з виборів дев'ять тисяч людей.

Нинішні вибори характеризувалися рекордно низькою явкою виборців: проголосували тільки 42,6%. Це найнижчий показник із 1979 року, коли в країні скинули шаха.

Міністр внутрішніх справ Ірану Абдульреза Фазлі пояснив низьку явку поганою погодою, катастрофою українського "Боїнга", збитого силами ППО Корпусу вартових Ісламської революції, спалахом коронавірусу та іншими несприятливими подіями. Своєю чергою, верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї звинуватив у низькій явці "ворожу пропаганду".

Однак протестний потенціал в Ірані сильний. Що й показали недавні протести, які пройшли через збитий іранцями український літак і пов'язані з цією трагедією дії офіційного Тегерану. Багато прибічників опозиції бойкотували вибори, оскільки до них не допустили поміркованих кандидатів. Утім, навіть перемога лібералів і реформаторів не означала б перспективу кардинальних політичних реформ у теократичній державі, бо роль парламенту в Ірані значною мірою декоративна.

Ще до парламентських виборів (під час масових протестів в Ірані) DT.UA звернулося до голови опозиційної організації "Конгрес визволення Ірану" Імана Форутана (який живе у Сполучених Штатах) із проханням охарактеризувати протестний потенціал країни та прокоментувати перспективи зміни влади в Ісламській республіці.

- В Ірані в кількох містах, у тому числі й Тегерані, пройшли протести. Приводом до них стало збиття іранськими військовими українського "Боїнга". Наскільки масовими були ці виступи? Чого домагалися протестувальники? Хто ці люди?

- Протести пройшли в усіх великих містах Ірану - таких як Тегеран, Тебріз, Ісфахан, Шираз, Мешхед, Санандадж, Керманшах, Ахваз, а також у кількох невеликих містах. Там були люди з різних верств суспільства, особливо багато було студентів. Протестувальники закликали до відставки верховного лідера (аятоли Алі Хаменеї. - О.Х.), який також є командувачем збройних сил. Вони вимагали роз'яснень щодо цього злочину, а потім і зміни режиму в Ірані.

- Кілька місяців тому, коли іранці вийшли на вулиці, протестуючи проти подорожчання бензину, іранська влада обрала жорсткий варіант розгону акцій. Цього разу не було ні особливо жорстких розгонів, ні відключення Інтернету. Чим пояснюється така різниця в поведінці іранської влади стосовно протестувальників?

- Основною причиною стала присутність іноземних представників, особливо журналістів, які приїхали до Ірану для висвітлення похорону Касема Сулеймані (генерала Корпусу вартових Ісламської революції. - О.Х.), а також присутність представників ООН.

- Який протестний потенціал Ірану? Наскільки поширене серед ваших одноплемінників невдоволення нинішньою владою? Чому цей режим викликає в них невдоволення?

- Як ви згадали в попередньому запитанні, люди перебувають у складній ситуації, з погляду добробуту та мінімальних вимог до життєвих потреб. Підвищення на 300% цін на паливо призвело до зростання цін і на інші предмети першої необхідності. При цьому половина економіки Ірану - організації та установи, які управляються іранським лідером, - звільнена від оподаткування та нагляду. Корупція й неефективність у структурі Ісламської республіки теж викликали невдоволення більшості людей. Мусульмани-екстремісти поставили країну на межу війни, а люди цього не хочуть. Народ Ірану незадоволений втручанням і витратами іранського режиму в Сирії, Іраку, Лівані, Палестині та Ємені, а також антиамериканською й антиізраїльською політикою. Ось що вони кажуть у своїх гаслах: "Ідіть із Сирії - подумайте про нас", "Наш ворог прямо тут. Вони брешуть, що це - Америка". Народна позиція прямо суперечить політиці іранського ісламістського режиму, і це викликало конфронтацію між режимом і людьми, що й спалахує час від часу.

- Чи готовий іранський режим до лібералізації? За яких умов це можливо?

- Верховний лідер Ірану - ворог номер один для лібералізму в Ірані. Він неодноразово зазначав у своїх виступах, що лібералізм конфліктує з ісламом. Більшість іранців вважають, що режим і уряд Ірану - свого роду шиїтська версія правління ІДІЛ у Сирії та Іраку, вони схожі, з погляду фундаменталізму. ІДІЛ сповідує сунітський іслам, а Ісламська Республіка - шиїтський. На ваше запитання немає стислої відповіді. Джихадистський ісламський режим за жодних умов не прийме й не посилить лібералізм.

- Наскільки згуртована іранська еліта? Що викликає в неї розбіжності?

- Робляться постійні кроки до створення єдності та зближення іранських опозиційних еліт. Нині докладаються додаткові зусилля до зміцнення та об'єднання їхніх поглядів. Наприклад, така асоціація, як HOMA (Національна конвергенція іранців), до якої входять дев'ять політичних і громадських організацій, виступає проти іранського режиму. Таку організацію створили вперше за 41 рік існування Ісламської Республіки. Ми сподіваємося, цей союз стане сильнішим і могутнішим. Вочевидь, мої співвітчизники в Ірані - ті, хто буде на передовій ненасильницької зміни режиму, і організації за межами країни допоможуть прискорити цей процес. Зрештою, іранці приймуть рішення щодо свого майбутнього. Розбіжності в ідеях між іранськими опозиційними елітами переважно пов'язані з їхніми ідеологічними та політичними поглядами на вільний і демократичний Іран, але тепер вони одностайно об'єднані, щоб допомогти падінню Ісламської Республіки.

- Як катастрофа українського "Боїнга" може вплинути на внутрішньополітичні процеси в Ірані? Зокрема на відносини влади та суспільства?

- Найбільший і найважливіший вплив авіакатастрофи - доказ для всього світу, що весь апарат Ісламської Республіки - брехуни. Режим заперечував наявність ядерних центрифуг в епоху президента Хатамі. Але пізніше виявили заводи зі збагачення урану. Були й інші приклади брехні, що дуже розізлили й засмутили іранський народ. Катастрофа українського рейсу викликала глибоку недовіру народу до режиму. Збиття українського літака в повітряному просторі Ірану російськими ракетами КВІР досить підозріле і має бути ретельно розслідуване. Відмова надати "чорну скриньку" літака міжнародним експертам і Boeing для перевірки інформації про рейс 752 також викликала багато запитань в іранському суспільстві. Будь-яку довіру між ісламським режимом та іранським народом зруйновано, й іранська нація опинилася віч-на-віч з усім режимом.

- Ви очолюєте "Конгрес визволення Ірану". Кого представляє ваша організація? Які ваші цілі? Що ви можете запропонувати народові Ірану після зміни режиму?

- "Конгрес визволення Ірану" (КВІ) - це створена на добровільних засадах некомерційна організація, члени якої дотримуються різних демократичних ідеологій для майбутнього Ірану. Демократична структура і статут КВІ ратифіковані його членами. Найважливіші місії КВІ - допомога в забезпеченні контрольованого й ненасильницького повалення Ісламської Республіки та підготовка планів створення тимчасового уряду відразу після падіння режиму. Впродовж цього перехідного періоду КВІ сподівається, що за необхідності зможе допомогти тимчасовому уряду, поки не відродяться політичні партії Ірану й іранський народ не зможе визначити свій майбутній тип уряду з допомогою демократичного процесу та виборів. Зокрема, КВІ співпрацює з іншими організаціями-однодумцями та приватними особами в рамках проєкту під назвою "Перші 100 днів". Місія проєкту включає планування найнагальніших потреб країни та іранського народу в умовах безпосередніх наслідків падіння ісламського режиму, таких як забезпечення внутрішньої безпеки країни, безпеки кордонів, банківська справа, запобігання нестачі продовольства, ліків і палива, а також негайне звільнення політичних в'язнів.

- Чому, на вашу думку, має відбутися зміна влади в Ірані?

- Ісламський режим встановили в лютому 1979 року, базуючись на хитрощах, брехні та придушенні всіх політичних партій в Ірані. Іранський народ ніколи не хотів стати ворогом світу або ображати прапори інших країн. Іранський народ утомився від поширеної й систематичної корупції. За цей час джихадистський ісламський режим мав можливість провести реформи, але диктатор Хаменеї не бажав жодних змін. Тому зміна режиму - єдиний шлях, щоб запобігти військовим атакам проти Ірану та його знищенню. Фундаментальний джихадистський ісламський режим має бути і скоро буде замінений світським та демократичним урядом, обраним на вільних і прозорих виборах.