Ігри з вогнем

21 вересня, 2012, 14:07 Роздрукувати Bипуск № 33, 21 вересня-28 вересня 2012р.
Відправити
Відправити

Демонстрації, що почалися як реакція на образливий фільм «Цнотливість мусульман», відразу перетворилися на антиамериканські та антиізраїльські виступи. Тож нинішні події дехто вже охрестив «арабською осінню».

Заряджена рушниця вистрілить, а запалений біля бензобака сірник обов’язково спричинить вибух. Саме таку стовідсотково передбачувану реакцію у мусульманському світі викликала поява в Інтернеті 14-хвилинного трейлера до антиісламського фільму «Цнотливість мусульман», знятого у США. В образливій для віруючих формі в ньому розповідається про життя пророка Мухаммеда. За тиждень полум’я мусульманських протестів охопило понад 20 країн, спочатку - Близького Сходу та Північної Африки, а потім і Європи. Демонстрації, що почалися як реакція на образливий фільм, відразу перетворилися на антиамериканські та антиізраїльські виступи. Кінострічка стала черговим приводом вихлюпнути задавнену ненависть. МЗС Ізраїлю поспішило відхреститися від фільму, назвавши його творця «некерованою людиною і невимовним ідіотом». Напади ж на американські посольства, першими, але не останніми жертвами яких стали посол США в Бенгазі Крістофер Стівенс і троє дипломатів, змусили адміністрацію президента Обами вжити додаткових заходів для захисту своїх диппредставництв, аж до евакуації з тих країн, де особливо сильні антиамериканські настрої. Показово, що насамперед - з країн так званої арабської весни, яким США надавали підтримку. Тож нинішні події дехто вже охрестив «арабською осінню».

Подібні американським заходи щодо захисту своїх диппредставництв вжили також уряди деяких інших країн, приміром Німеччини, Канади і Франції. Для останньої це, мабуть, особливо актуально після заборони на проведення акцій проти скандального фільму, досить різких висловлювань із цього приводу Жан-Марка Еро та міністра внутрішніх справ Мануеля Валльса. Але ще більше - після публікації 19 вересня французьким сатиричним тижневиком Charlie Hebd карикатур на пророка Мухаммеда.

Те, що поява антиісламського фільму є ретельно зрежисованою провокацією, сьогодні мало в кого викликає сумнів. Про це говорять і підкреслена «дубова» якість ролика, і заплутана історія його створення та появи, що дає привід для безлічі версій і здогадів з приводу того, хто за це відповідальний і які цілі при цьому ставив.

Так, з’явившись на YouТube в англійській озвучці ще в липні цього року, ролик «Цнотливість мусульман» (повністю фільму на цей час, схоже, не бачив ніхто) залишився непоміченим. Однак напередодні 11 вересня його було перекладено арабською і знову вкинуто у Всесвітню мережу. За його рекламу і просування активно взявся Моріс Садек, президент Національної асоціації коптів Америки. Не залишився осторонь і скандально відомий пастор Террі Джонс зі штату Флорида, публічне спалювання видань Корану яким 2011 року вже спровокувало масові протести мусульман, що призвели до загибелі сотень людей, у тому числі й співробітників місії ООН, розтерзаних розлюченою юрбою. Трейлер «Цнотливості мусульман» 11 вересня показав на головному салафітському телеканалі Єгипту Al-Nas проповідник Халед Абдулла, що й стало приводом для нападу на диппредставництва США в Каїрі та Бенгазі.

Цікавим є також той факт, що на цей момент ніхто не може впевнено назвати ім’я творця провокаційного фільму, що називає іслам «раковою пухлиною на тілі людства». Так, Wall Street Journal стверджувала, що Сем Бейсіл - псевдонім колишнього ізраїльтянина, який працює у сфері нерухомості і вже отримав п’ять мільйонів доларів на свій твір «від 100 євреїв», імена яких він назвати відмовився (натяк на якусь «усесвітню єврейську змову»?). Зараз ЗМІ творцем «шедевра» називають копта Накулу Басілі Накулу, 2010 року засудженого в Каліфорнії до 21 місяця в’язниці і штрафу 800 тис. дол. за шахрайство з федеральним банком. Цим фільмом він нібито хотів підтримати коптську спільноту, якій, на його думку, загрожує іслам. І от уже зачеплено всі струни ображеного мусульманина. Копти є чималою християнською меншиною в Єгипті, і багато хто з них почувається дуже непевно після приходу до влади «Братів-мусульман». Поява в таких умовах «Цнотливості мусульман» може стати спланованим ударом по християнській громаді в Єгипті й спровокувати криваву міжрелігійну ворожнечу. Нині Накула Басілі Накула разом із сім’єю перебуває під захистом американської поліції. Ті, хто його підтримує, нагадують про першу поправку до Конституції США, що гарантує свободу слова. Генпрокуратура ж Єгипту наполягає на екстрадиції на батьківщину сімох коптів, які проживають у США і причетні до створення стрічки.

Автором скандального фільму називають також режисера еротичних фільмів Алана Робертса (Роберта Браунелла). Стверджується, щоправда, що до суперечливого змісту картини він не причетний. Озвучку, монтаж і зміну імен у фільмі «Цнотливість мусульман», заявленому спочатку як пригодницький «Воїни пустелі», було здійснено після завершення зйомок. Про це в листі до редакції CNN заявляють 80 акторів і співробітників знімальної групи, які брали участь у створенні стрічки.

Усі ці суперечливі дані дають змогу стверджувати, що справжній замовник фільму, як і раніше, невідомий. У подібних випадках, які, на жаль, стають традицією, чомусь завжди більше запитань, ніж відповідей.

Зате вже абсолютно ясно, що реакція мусульманського світу на провокаційну «Цнотливість мусульман» може бути використана в багатьох напрямках. Наприклад, опонентами Обами - для зниження його рейтингу через зовнішньополітичні помилки, зокрема підтримку «арабської весни». Радикальними ісламістськими організаціями - для ще більшого розпалювання антиамериканських настроїв і посилення власного впливу. Так, лідер «Хезболли» Х.Насралла оголосив масові демонстрації «початком серйозного руху із захисту пророка всюди в мусульманському світі», а «Аль-Каїда» закликала «вбивати послів і співробітників дипмісій США або видворити їх з країни». Знову ж таки, мобілізація військ США у зоні конфлікту та уведення туди додаткових сил під приводом заворушень видавалися б цілком виправданими в очах ісламофобів. На цьому тлі майже непомітними залишилися візит Папи Римського Бенедикта XVI до Лівану та заклики до мусульман генсека ООН і Міжнародного союзу мусульманських учених (IUMS) не піддаватися на провокації і дотримуватися норм ісламської моралі.

Події на Близькому Сході ще раз підтвердили, що загальнодоступні комунікації можуть бути не тільки благом, а й небезпечною силою. На 14 вересня, за даними аналітиків компанії Visible Measures, у Мережі було близько 320 відеороликів із «Цнотливості мусульман», які набрали близько 10 млн. переглядів. Незважаючи на протести, компанія Google, яка володіє YouТube, відмовилася видаляти фільм з відеохостингу, оскільки він, мовляв, не порушує правил сайта. При цьому корпорація погодилася блокувати доступ до нього в окремих країнах на запит місцевої влади. Зокрема в Індії, Єгипті, Лівії та Малайзії.

Влада деяких держав (Афганістану, Пакистану і Бангладеш) ухвалила рішення закрити доступ до YouТube повністю. Генпрокуратура Росії також має намір домогтися заборони на поширення в РФ «Цнотливості мусульман». Роскомнагляд настійно рекомендує операторам зв’язку до винесення остаточного судового рішення про визнання фільму екстремістським блокувати користувачам Інтернету доступ до ролика. Голова мінкомзв’язку Микола Нікіфоров у своєму мікроблозі повідомив, що доступ до Youtube може бути повністю заблоковано в Росії 3-5 листопада після набрання чинності законом про реєстр заборонених сайтів.

«Чому ж гордий YouТube не прибирає скандального відео, незважаючи на міжнародний скандал? - запитує російський психотерапевт Марк Сандомирський у статті для інтернет-видання «Взгляд». - Звичайно ж, із принципу. Принципу свободи слова. Принципу свободи совісті. Вони ж варті того, щоб заради них «іти на принцип»?

З погляду соціально-психологічного, відповідь на це запитання аж ніяк не очевидна. Так, свобода слова і свобода совісті - важливі для суспільства демократичні свободи. Але... люди так парадоксально влаштовані, що свобода одних може заважати свободі інших. При переході ж на конкретних осіб, від рівня соціального до індивідуального, виявляється, що для деяких людей свобода слова може поєднуватися не стільки зі свободою совісті, скільки зі свободою ВІД совісті».

Данія довго оговтувалася від економічних втрат, коли у 2005 році на знак протесту проти публікації карикатур на пророка Мухаммеда в одній з газет арабський Схід оголосив бойкот данським товарам. Неодноразово після цього спроби образити почуття мусульман висловлюваннями на адресу пророка або його зображеннями, що заборонено ісламом, оберталися заворушеннями та загибеллю людей.

Безперечно, ніякі ображені почуття не можуть слугувати виправданням для насильства та убивств. Прес-секретар предстоятеля Української православної церкви протоієрей Георгій КОВАЛЕНКО прокоментував DT.UA події, що розгорнулися навколо фільму «Цнотливість мусульман»: «Ставлення суперечливе, і оцінка, очевидно, має бути багатогранною. По-перше, безперечно, є момент провокації та маніпуляції. Напевно, ця подія з того ж ряду, що й витівки Pussy Riot у Москві та «Фемен» у Києві. Тільки мені здається, що замовників і натхненників не варто шукати серед людей. Натхненник - диявол. Сьогодні людина, вихована у секулярній традиції, не поважає почуттів віруючих людей і, на жаль, нерідко намагається образити їх.

З іншого боку, ми бачимо небіблійну реакцію в ісламському світі. Очевидно, тут ми маємо справу з політичним ісламом, коли під релігійними гаслами намагаються вирішувати політичні, геополітичні та економічні питання. Однак для авраамічних релігій, до яких належать християнство, іудаїзм та іслам, ніхто не скасовував заповіді «не убий». Мені цікава оцінка ісламських духовних лідерів. Упевнений, вона відрізнятиметься від позиції войовничих фундаменталістів.

Ми пережили войовничий атеїзм, а зараз спостерігаємо за народженням войовничого секуляризму, коли знову опоганюють храми і спилюють хрести. Але реакція віруючих людей на це повинна відповідати їхній вірі. Це не має бути реакція ненависті та озлобленості. Перемагати зло треба добром».

Духовне управління мусульман України «Умма» «засудило як творців скандального фільму «Цнотливість мусульман», так і подальші спалахи насильства над безневинними людьми, погроми та ескалацію міжрелігійного конфлікту. «Умма» закликає мусульман не дивитися фільм, не підтримувати і не схвалювати дії людей, які закликають до насильства, не вступати в суперечки і поширювати об’єктивну інформацію про пророка Мухаммеда та про іслам», - ідеться в заяві, оприлюдненій на офіційному сайті організації.

Однак навряд чи можна заспокоїти під’юджувану екстремістами юрбу розумними закликами і запевненнями президента Обами в тому, що США засуджують релігійну нетерпимість. Як визнав офіційний представник Білого дому Джей Карні, американська влада, вірна принципу свободи слова, не може ні заборонити поширення провокаційного фільму, ні покарати його творців. Однак ситуація настільки напружена, близькосхідне суспільство настільки нестабільне й вибухонебезпечне в соціальному та релігійному плані, що конфлікти між тими, хто ратує за свободу самовираження, і тими, хто пропонує цю свободу обмежувати, аби не ображати почуттів віруючих, тільки наростатимуть.

Імам найстарішої каїрської мечеті Аль-Азхар, однієї з найвідоміших у мусульманському світі, шейх Ахмед аль-Таєб звернувся з офіційним листом до генсекретаря ООН Пан Гі Муна, заявивши про «необхідність міжнародної резолюції, яка б забороняла будь-які нападки на священні для мусульман символи». «Богохульні дії щодо ісламських святинь і символів інших релігій повинні розглядатися як кримінально каране діяння. Це особливо актуально після спалахів насильства, які загрожують миру і міжнародній безпеці».

Трохи більше ніж рік тому, виступаючи у вашингтонському фонді Карнегі, колишній заступник держсекретаря Кондолізи Райс Ніклас Бернс сказав: «Бувають часи, коли найважливішими є права людини і громадянські свободи. Але буває так, що треба зважати насамперед на міркування власної національної безпеки». Можливо, зараз саме такий випадок? Адже нинішня провокація вже послужила причиною загибелі десятків людей і становить пряму загрозу міжрелігійної війни.

Довідка DT.UA

У законодавствах багатьох країн (у тому числі й більшості країн Європи) передбачено кримінальну відповідальність за «злочини ненависті» - передусім розпалювання національної, расової та релігійної ворожнечі й розбрату, образи, погрози та насильство проти осіб через їхню належність до будь-якої спільноти, поширення літератури та ідеологій расистського, нацистського тощо штибу.

На міжнародному рівні основними документами щодо цього є затверджена резолюцією Генасамблеї ООН 2106 (ХХ) від 21 грудня 1965 р. Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, а також Додатковий протокол до Конвенції про злочини у сфері комп’ютерної інформації щодо запровадження кримінальної відповідальності за правопорушення, пов’язані із проявами расизму та ксенофобії, вчинені з допомогою комп’ютерних систем (2003 р.).

Однак необхідність кримінально-правової боротьби із пропагандою ненависті визнається не всіма державами. У США, приміром, немає подібних законів. Принципова позиція американців - мінімальні обмеження свободи слова. Міжнародна конвенція (але не додатковий протокол до неї) була підписана і ратифікована (1994 р.) США із низкою застережень, одне з яких каже про те, що положення конвенції не мають примату над національним правом.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК