Голосування на пеньках

Адміністрація президента РФ з допомогою нової технології багатоденного голосування поза виборчими дільницями, яка не дає змоги ані підтвердити, ані спростувати реальний вибір, завдала нищівної поразки «розумному голосуванню» Олексія Навального. Кремль у першому турі взяв усі виставлені на вибори губернаторські посади. «Единая Россия» обіцяє сформувати стійку більшість у законодавчих зборах усіх суб'єктів федерації. Швидше за все, провладну більшість буде сформовано в переважній частині міських дум адміністративних центрів, де проходили регіональні вибори. «Розумне голосування» (стратегія, висунута командою Навального з метою позбавити «Единую Россию» голосів на регіональних і федеральних виборах) дозволило просочитися в місцеві думи й ради лише невеликій кількості опонентів російської влади. 

У 18 суб'єктах Російської Федерації із законних 93 та ще двох анексованих територій обирали глав (губернаторів), в 11 — депутатів законодавчих зборів, у 22 адміністративних центрах — депутатів у міські думи та ради, у 4 округах дообирали депутатів Держдуми, також обирали муніципальних депутатів. 

Кремль через Центральну виборчу комісію ще до опівночі останнього дня голосування повідомив про свою переконливу перемогу в усіх ключових голосуваннях. Вибори відбулися без соціальних ексцесів, населення слухняно виконувало громадянський обов'язок у запропонованому Кремлем форматі триденного плебісциту щодо запропонованих кандидатур. В охопленому протестами Хабаровську виборів просто не було. Може, саме тому Москва спокійно чекає, доки в цьому далекосхідному місті вдарять морози. У багатьох регіонах вирішальний внесок у явку та результати зробило дострокове голосування. Очевидно позитивний для російської влади досвід буде використано на найближчих виборах до Держдуми.

Напередодні виборів російські політологи створювали інтригу, заявляючи про можливість другого туру виборів кількох губернаторів, попри те, що чистку неугодних і небезпечних суперників влада провела завчасно з урахуванням невдач 2018 року, коли в низці суб'єктів навіть спойлери перемагали кремлівських призначенців. Проте були побоювання, що в низці регіонів протестний потенціал такий високий, що є певна ймовірність його консолідації навколо будь-яких альтернативних кандидатів. 

Можливість другого туру виборів губернатора прогнозували в Архангельській, Костромський та Пензенській областях, у Краснодарському краї, але головне — в Іркутській області, яка стала одним із символів провалів Кремля. Там 2015 року комуніст Сергій Левченко несподівано переміг призначеного Кремлем губернатора. Це був перший програш призначенця після повернення губернаторських виборів у 2012 році. Торік, дочекавшись падіння рейтингів Левченка, Кремль примусив його піти у відставку, і Владімір Путін призначив тимчасового виконувача обов'язків губернатора, якого влада ретельно готувала до виборів, що закінчилися минулої неділі. 

Напередодні виборів Путін традиційно виявляв знаки уваги своїм кандидатам, проводячи з ними зустрічі. Раніше він прямо говорив слова підтримки на майбутніх виборах і запевняв у їх успішному результаті. Цього року були просто зустрічі, ніби за планом. У Путіна більше немає такого рейтингу, щоб ділитися з кандидатами на губернаторську посаду. Зустріччю в режимі відеоконференції (попри вакцинацію від COVID-19, особисті зустрічі вкрай рідкісні) він міг побічно вказати на особливу адміністративну ефективність бажаних кандидатів. Заради Іркутської області було влаштовано цілий відео-марафон із включеннями з місць із нагоди подолання наслідків паводків 2019 року. 

Занепокоєння Кремля виявилося надмірним. Явка на губернаторських виборах була висока, і всі призначенці перемогли вже в першому турі. Рекордсменом із явки на виборах глав регіонів став Татарстан із 74%. У Єврейській автономній області (ЄАО), яка прилягає до охопленого протестами Хабаровського краю, явка становила понад 70%. Те, що ЄАО опинилася в зоні так званих електоральних аномалій, характерних для російського Кавказу і Поволжя, є очевидним свідченням фальсифікацій. У Краснодарському краї було зафіксовано явку понад 62%, у Тамбовській області — 62%. Серед регіонів, які показали нормальну явку, — Іркутська область, приблизно з 26%, Смоленська з 27% та республіка Комі з 28%. 

На виборах глави ЄАО кандидат «Единой России» переміг із результатом 83%, на Камчатці «самовисуванець» Кремля отримав понад 80%. Навіть в Іркутській області, де вибори губернатора вважали ризикованими, призначенець Москви набрав понад 60,8%.

Під час виборів у законодавчі збори суб'єктів федерації, на яких явка традиційно нижча, понад половину виборців (якщо вірити офіційним даним) прийшли тільки в Білгородській області. У «відстаючих» Новосибірській області явка становила близько 25%, у Курганській — менше 29%. 

«Единая Россия» заявила про свою перемогу у всіх 11 законодавчих зборах, що обиралися цього разу. Найкращого результату партія влади очікує в Ямало-Ненецькому окрузі, де вона розраховує отримати 65%, гіршого — в Республіці Комі, де вона навряд чи набере більше 40%. Менше 40% буде і в Новосибірській області. У Білгородській, Воронезькій та Рязанській «Единая Россия» розраховує отримати понад 50%, у Калузькій, Костромській, Курганській, Челябінській, Новосибірській і Магаданській областях — понад 40%.

За попередніми результатами, на виборах у міські думи й ради адміністративних центрів найгірші результати в «Единой России» у Томську та Смоленську, відповідно близько 25% і близько 30%. Але керівництво партії висловлювало впевненість, що в усіх без винятку адміністративних центрах «Единая Россия» сформує стійку депутатську більшість. 

Утім, схоже, в Новосибірську, Тамбові та Томську плани «Единой России» будуть зруйновані. В міських думах цих міст стійку більшість можуть сформувати опозиційні партії, включно з політичною силою Олексія Навального. «Розумне голосування» все-таки спрацювало на муніципальному рівні. Нагадаємо, під ним слід розуміти організоване голосування за будь-якого конкретного альтернативного кандидата, котрий має шанси на перемогу.

Як і на літньому плебісциті щодо Конституції, вирішальний внесок у явку зробило дострокове голосування поза виборчими дільницями. Його чесність дуже важко перевірити. Сила цього винаходу Кремля, за яким уже міцно закріпилася назва «голосування на пеньках», демонструється даними про його внесок у кінцевий результат. У ЄАО за два дні «голосування на пеньках» проголосували майже 58%, у Татарстані — 52, у Тамбовській області — майже 50%. Внесок дострокового голосування в явку на виборах у законодавчі збори становив у Рязанській області близько 57%, Воронезькій — 46, Білгородській — 31, Челябінській — 26, Курганській — 20, Калузькій — 20, Магаданській — 19%.

Сила «голосування на пеньках» у тому, що воно дозволяє Кремлю оголосити вибори легітимними і при цьому не створити негайних приводів до протестів. Просто неможливо встановити відповідність оголошених результатів і можливих результатів на реальних виборах, якби вони раптом відбулися без попередніх чисток та маніпуляцій голосами. Причому, крім «голосування на пеньках», інших способів формування російської влади більше не передбачено. Тому не залишилося й варіантів зміни російської влади через вибори. 

Якщо громадські протести не накриють Росію раніше, найближчі вибори до Державної думи (які заплановані на 2021 рік, але можуть відбутися й раніше) будуть такими ж переможними для Кремля. Але райдужні електоральні перспективи не роблять ситуацію більш стабільною. Пару громадської напруги не випущено, вона розподілена і відкладена на майбутнє. 

Цифри здаються переконливими, проте результати — ні. Кремль заплатив за пролонгацію видимої стабільності деградацією легітимності політичних інститутів. Принаймні третина або навіть половина голосів збирається поза виборчими дільницями, причому не в день офіційного голосування, і дедалі більше представників російської влади носитимуть клеймо «обраний на пеньках». Рано чи пізно вони стануть, у кращому разі, посміховиськом, у гіршому — об'єктом ненависті. Особливо якщо рівень життя в Росії продовжуватиме падати. 

Не чекаючи поправок відомого російського дослідника статистичних даних Центральної виборчої комісії Росії Сергія Шпилькіна, які з математичною достовірністю показують масштаби спотворень, можна стверджувати, що оголошені результати регіональних виборів у Росії 11‒13 вересня не відбивають настроїв росіян. Новий рівень технологічності російських виборів і підрахунку їх результатів робить встановлення справжньої картини електоральних уподобань Росії таким же важким, як і пошук бойової отруйної речовини в крові Олексія Навального. 

Проте, як свідчить досвід, правда рано чи пізно відкривається. 

Усі статті Олексія Їжака читайте тут.