Чи врятують російські «миротворці» Токаєва: що відбувається в Казахстані

06 сiчня, 2022, 12:25 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Протести в країні дозволили казахстанському президентові сконцентрувати в своїх руках владу, але послабили його легітимність

Чи врятують російські «миротворці» Токаєва: що відбувається в Казахстані
© mil.ru

У Казахстані — острівці стабільності нестабільного Центральноазіатського регіону — приземлився «чорний лебідь»: у країні от уже кілька днів не припиняються масові акції протестів, приводом до яких послужило підвищення ціни на скраплений газ.

Протестувальники захоплюють адміністративні будівлі (зокрема, резиденцію президента в Алмати й місцеву будівлю КНБ), обстрілюють поліцію і роззброюють солдатів, спалюють військову техніку. Нерідко силовики переходять на бік учасників протестів. Останні ж вимагають не лише зниження вартості скрапленого газу, викорінення корупції та здійснення реформи, але також повного перезавантаження влади й відходу з політики першого президента Казахстану, «лідера нації» (Єлбаси) Нурсултана Назарбаєва.

Нагадаємо, що Назарбаєв, попередньо зачистивши політичне поле Казахстану від опозиції, в березні 2019 року розпочав операцію з транзиту влади. У результаті президентом країни став Касим-Жомарт Токаєв, а сам Єлбаси очолив Раду безпеки країни з повноваженнями, порівнянними з президентськими. У країні фактично встановився дуумвірат, коли думка «лідера нації» була пріоритетною при прийнятті стратегічних рішень, а клан Назарбаєвих залишався все таким же впливовим у політичній системі Казахстану. Але те, що в країні існувало два центри прийняття рішень, не сприяло транзиту влади, а лише загострювало міжкланове протистояння.

Показово, що під час недавнього саміту глав держав СНД Токаєв і Назарбаєв прибули в Санкт-Петербург окремими літаками. При цьому Путін спочатку зустрівся з Єлбаси, а вже потім — із його наступником.

Читайте також: Протести в Казахстані: онлайн

Попри економічні успіхи Казахстану й відсутність у політичному житті помітної опозиції, стабільність у країні була лише зовнішньою: у населення посилювалися протестні настрої, спричинені як соціально-економічними проблемами, так і авторитарним стилем правління, за яких відсутня система соціальних ліфтів. Періодично невдоволення проривалося. Одним із найбільших протестів був виступ робітників «КазМунайГазу» у Жанаозені 2011 року, коли загинули десятки людей.

І цього разу протести почалися на заході країни, у Жанаозені. Але, на відміну від попередніх локальних виступів, нинішні (хоча й без явних лідерів) усього лише за дві-три дні охопили всю країну, а політична конструкція, яку Назарбаєв створював протягом тридцяти років, захиталася.

У міру того, як ширилися протести, низка казахстанських опозиційних політиків побачили в цьому шанс розквитатися зі своїми ворогами й повернутися на батьківщину. Зокрема колишній банкір Мухтар Аблязов, який проживає в Парижі та якого казахстанська влада обвинувачує у розкраданні й замовному вбивстві.

Цікаво, що Аблязов розмістив на сторінці у Facebook заклик координувати дії щодо протесту проти правлячого режиму, вказавши в WhatsApp як контакти опозиційної партії «Демократичний вибір Казахстану» українські номери. Цьому не слід шукати якихось конспірологічних пояснень: річ у тім, що в Аблязова залишилися контакти в Україні ще відтоді, коли він хотів зробити нашу країну своєю базою для боротьби з Назарбаєвим. Однак політикові з неоднозначною репутацією це не вдалося, і він виїхав у Францію.

Захоплена зненацька розгублена казахстанська влада спробувала розв'язати кризу традиційними засобами — пообіцяла знизити вартість скрапленого газу до колишнього рівня, впровадила в низці областей надзвичайний стан, відключила в країні Інтернет і мобільний зв'язок. Крім того, традиційно у відставку було відправлено уряд. Але ці дії, як і застосовувані силовиками світлошумові гранати й сльозогінний газ, не заспокоїли казахстанців.

Швидкість розростання кризи в країні, стабільність якої має важливе значення для таких регіональних гравців, як Китай і Росія, вражаюча. Таку ескалацію важко пояснити одним лише невдоволенням владою, що накопичилося в казахстанців. Тим більше що конфліктологи зазначають низьку спонтанність і високу організованість протестів. Недивно, що в соціальних мережах часто пишуть, що за антиурядовими виступами стоять або росіяни, або американці. Однак наразі немає явних доказів на користь цих версій, хоча казахстанська влада й почала використовувати риторику про зовнішні сили, які організовують протести.

Прагнучи стабілізувати ситуацію, Токаєв виступив зі зверненням, у якому, назвавши протестувальників «змовниками», пообіцяв боротися з ними «максимально жорстко». Але для початку сконцентрував повноваження у своїх руках. Скориставшись ситуацією, Токаєв прибрав із влади не тільки деяких людей клану Назарбаєва (зокрема в Комітеті національної безпеки), а й самого Єлбаси: президент оголосив, що очолив Раду безпеки. Так, хоча б формально, у країні завершилася епоха двовладдя.

Та тільки, сконцентрувавши в руках владу, чи зуміє Токаєв стабілізувати ситуацію в країні й утриматися на політичному Олімпі? Чи збережуть лояльність силовики? Чи підтримають президента лідери місцевих кланів? Або ж розпочнуть міжкланову війну? У міру поглиблення внутрішньополітичної кризи в казахстанців посилюються сумніви в легітимності влади Токаєва: у кількох містах уже пролунали вимоги про його відставку й повну зміну режиму.

На словах Токаєв демонструє готовність і до здійснення реформ, і до закручування гайок. Але чи вдасться президент до силового варіанта для стабілізації ситуації? Річ не тільки в його рішучості застосувати силу, але й у наявності відповідних ресурсів. Події ж останніх днів показали, що армія і поліція легко поступаються позиціями біля стратегічних об'єктів, а військові заявили, що не підуть проти народу. На цьому тлі недивний і заклик Токаєва до країн ОДКБ про «допомогу Казахстану в подоланні… терористичної загрози»: те, що відбувається в країні, він назвав актом зовнішньої агресії.

Заклик почули: «з метою стабілізації та нормалізації обстановки» в Казахстані ОДКБ прийняла рішення направити в цю країну «колективні миротворчі сили». Їхній мандат — «охорона державних і військових об'єктів» і «сприяння силам правопорядку». Поза сумнівом, основу цих «миротворців» становитиме російський контингент. Не лише тому, що серед країн ОДКБ Росія має найбільший військовий потенціал: те, що відбувається в Казахстані, прямо зачіпає інтереси Кремля в Центральній Азії й опосередковано впливає на ситуацію в ісламських регіонах РФ.

Військова присутність у Казахстані несе для Москви одночасно й вигоди, й ризики. Вигоди в тому, що Кремль отримує залежне і тому підконтрольне йому керівництво країни, орієнтоване на Росію, обмежує вплив у Казахстані Китаю і Туреччини, обзаводиться додатковими матеріальними ресурсами, зміцнює імідж Владіміра Путіна як збирача «земель російських» і посилює його позиції на переговорах із Джо Байденом.

Проте й ризики для Москви чималі. По-перше, російські війська (нехай навіть у статусі «миротворчих») багато казахстанців можуть сприйняти як окупаційні. Це може призвести не тільки до іміджевих втрат у країні, де й без того сильними є антиросійські настрої, а й до збройних нападів на російських солдатів і росіян. Останні становлять близько 20% населення Казахстану. По-друге, військова присутність у Казахстані означає, що Росія буде змушена перенаправити в цю країну частину своїх військових і фінансових ресурсів. І це, безумовно, хороша новина для України: що більше проблем у російського керівництва, то ліпше для нас.

За ситуацією в Казахстані й діями Москви уважно спостерігають як у Києві, Вашингтоні та Брюсселі, так і в Пекіні.

Для Китаю ця центральноазіатська держава є не тільки одним із джерел енергоносіїв та ключовим елементом реалізації глобального проєкту «Один пояс — один шлях». Враховуючи, що Казахстан граничить із населеним тюрками-мусульманами Сіньцзян-Уйгурським автономним районом, дестабілізація в цій країні може призвести до того, що вона стане базою ісламських радикалів у безпосередній близькості від Китаю та збільшить загрозу проведення ісламістами терактів у КНР. Щоб не допустити цього, Пекін може змиритися з військовою присутністю Росії в сусідній країні.

Станом на ранок четверга центром казахстанських протестів залишається Алмати, де в середу противники правлячого режиму захопили низку адміністративних будівель, а влада втратила контроль над ситуацією, чим скористалися мародери. (За однією з версій, влада свідомо віддала Алмати під погроми, щоб дискредитувати протести й тим самим одержати підтримку населення в боротьбі з учасниками антиурядових виступів.) У ніч на четвер у місті почалася «зачистка», через що загинули десятки людей.

Хоча дуже швидка зміна ситуації утруднює прогнози подальшого розвитку подій, великою є ймовірність, що Токаєв з допомогою «миротворчого контингенту» ОДКБ утримає владу. Платою за це будуть падіння його популярності серед казахстанців, збільшення залежності від Росії та посилення режиму.

Усі статті Володимира Кравченка читайте тут .

Дивіться спецтему: Назарбаєва позбавили права довічного головування у Радбезі Казахстану З першим президентом країни також не будуть погоджувати основні напрямки зовнішньої та внутрішньої політики Казахстану. Токаєв виступив проти міжнародного розслідування масових протестів у Казахстані Європейський парламент та міжнародні правозахисні організації вимагають міжнародного розслідування. Сенат Казахстану запропонував забрати у Назарбаєва право узгодження внутрішньої та зовнішньої політики І статус єлбаси – “лідера нації”. У Казахстані депутати позбавили Назарбаєва більшості повноважень Перший президент Казахстану не буде очолювати  Раду безпеки та Асамблею народу Казахстану. Назарбаєв матиме деякі повноваження після змін Конституції Казахстану Перший президент Казахстану зможе входити до складу Конституційної ради.
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК