АНТИСЕМІТИЗМ ПО-РУМУНСЬКИ: СЕНАТОРСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ І В АКАДЕМІЧНІЙ УПАКОВЦІ

Останнім часом за ультранаціоналістичною партією «Велика Румунія» (ВР) міцно закріпилася репутація найскандальнішої політичної формації на румунській політсцені. Зрозуміло, що за таким іміджем партії стоїть не лише ексцентричність і екстремістський характер багатьох висловлювань її лідера Корнелія Вадима Тудора. Багатьох представників політичної та інтелектуальної еліти країни хвилює, що ідеї «Великої Румунії» користуються певною підтримкою в середовищі молоді та мають вплив в окремих колах діячів науки й культури. Рік тому, приміром, в неї вступили популярні румунські артисти Іон Доленеску та Ірина Логін, одним із найактивніших членів партії є відома молдавська поетеса Леоніда Ларі, яка виїхала з Кишинева в Бухарест на початку 90-х. Ультранаціоналізм, ксенофобія і румунська ірредента небезпечні не самі по собі, а саме тому, що за результатами останніх парламентських виборів ВР виявилася другою за значенням і впливом партією й у палаті депутатів, і в сенаті. Хоч як сумно про це говорити, та чимало ідей партії Тудора опанували маси, і це насторожує не лише румунських інтелектуалів, а й керівництво країни. Цього тижня прем’єр А.Нестасе заявив, приміром, що на консультації з питань уточнення стратегії Румунії щодо її вступу в НАТО будуть запрошені лідери всіх партій, крім К.Тудора. Крім усього іншого, таке рішення правлячої сьогодні в Румунії соціал-демократичної партії прийнято через солідарність з президентом країни І.Ілієску, незаслужено ображеним лідером ВР. Кілька тижнів тому Тудор привселюдно заявив, що під час попереднього правління Ілієску Бухарест був одним із центрів підготовки міжнародних терористів. Таке безвідповідальне висловлювання стало осіннім скандалом «Великої Румунії». Та й літній скандал теж їй належить. Десь наприкінці липня — початку серпня в Яссах побачила світ і миттєво була розкуплена книжка Влада Габріела Ходжі «Націоналіст». Раніше цього автора знали лише читачі двох тижневиків — «Політики» і «Роминія Маре», видавцем яких є, як неважко здогадатися, саме партія «Велика Румунія». Тепер знає чимало. Адже В.Ходжя не лише наймолодший сенатор румунського парламенту, юрист, який займається історією, а й палкий прибічник ідей К.Тудора. Це він і доводить у своїй книжці.

Що таке «Націоналіст» двома словами? Це колекція незабутніх юдофобських ідей, давно викинутих на смітник історії. Хто пам’ятає статтю Л.Колаковського «Антисеміти», той може сповна переконатися, що книжці Ходжі властиві всі п’ять тез антисемітизму, зазначених польським філософом і публіцистом. Чи варто дивуватися тепер твердженням «Націоналіста», ніби всі біди у світі й у Румунії, звичайно, від євреїв, і той, хто бореться з євреями, бореться з дияволом... Книжка Ходжі отруює румунську суспільну атмосферу не лише своєю расовою ненавистю до євреїв і ромів, — вона ще й відверто цинічна, оскільки видана в рік 60-річчя єврейського погрому в Яссах 29 червня 1941 року.

Велике обурення в усіх, хто не сприйняв цю книжку, викликало те, що вона видана під егідою Румунської академії наук, зокрема в Центрі європейської культури та цивілізації, яким керує доктор історії, член партії «Велика Румунія», віце-голова румунського сенату Георге Бузату. До речі, румунській громадськості та науці він відомий як один із сучасних адептів маршала Антонеску, справа якого, як стверджує історія, не помре, а Румунія обов’язково має знову форсувати Прут. Питання лише в тому, помічає Бузату, із ким, із чим, як і коли?

Цікаво, що лідер партії «Велика Румунія» на одній зі своїх щотижневих прес-конференцій спробував відмежуватися від книжки Ходжі, заявивши, що вона не подає офіційну позицію партії. А з Румунської академії наук відповіли, що грошей на її видання не давали й публікувати не рекомендували. Тим часом у тижневику «22» велика група румунських інтелектуалів і представників громадянського суспільства у відкритому листі до Румунської академії наук вимагає відставки історика Г.Бузату з посади директора Центру європейської культури та цивілізації, оскільки видана тут книжка завдає шкоду міжнародному іміджу Румунії і відкидає демократичні принципи, в яких інтелектуали країни бачать її майбутнє.