Аль-Хол. В’язниця для дітей і матерів

Уявіть 70 тисяч людей на території, що дорівнює площі великого київського торговельного центру. Щільність населення — удесятеро вища, ніж у Києві. Це Аль-Хол — табір для переселенців на кордоні Сирії та Іраку. Глухе відлуння терористичного угруповання «Ісламська держава» на задвірках сирійської пустелі. Під цілодобовою збройною охороною там утримують десятки тисяч жінок і дітей.

Табір, розрахований лише на 11 тисяч людей, міжнародні гуманітарні організації називають «одним із найжахливіших місць» на планеті. Це наметова в’язниця під відкритим небом. Більшість із його 70 тисяч жителів — діти та колишні (покинуті або овдовілі) дружини бойовиків самопроголошеного, але переможеного «халіфату». Однак є і жінки, непричетні до угруповання. Здебільшого там утримують громадян Сирії та Іраку — бастіонів угруповання.

Згідно з оцінками благодійних організацій, в Аль-Холі — понад 12 тисяч іноземців, майже дев’ять тисяч із них — діти. Аналогічні цифри — й у звіті американського Інституту близькосхідної політики. Зокрема, за різними даними, там проживають від 35 до 100 громадян України.

Гуманітарні організації вже давно б’ють на сполох. Кажуть, що всі проблеми Аль-Холу можна вирішити лише розселенням місцевого та репатріацією його іноземного населення. Але це досить складне завдання. Небагато урядів прагнуть повертати людей, пов’язаних з ІДІЛ. Репатріація — це дилема та емоційна дискусія.

На початку жовтня голова Меджлісу Рефат Чубаров закликав допомогти повернути до України близько 100 жінок і дітей з Аль-Холу. У п’ятницю на прес-конференції матері та родичі українок з Аль-Холу закликали врятувати їхніх дочок і онуків. Журналіст «Крим. Реалії» Тарас Ібрагімов, який був модератором, розповів, що в таборі щонайменше 38 громадян України. 13 жінок і 25 дітей, 12 із яких народилися на території Сирії. В іншому таборі — Родж — утримують чотирьох українок і 13 їхніх дітей.

На інформаційний запит ZN.UA МЗС України відповіло, що в таборах Аль-Хол і Родж на північному сході Сирії серед біженців справді перебувають жінки, громадянство яких попередньо підтвердили дипломати. На Михайлівській кажуть, що перевірити належність до громадянства України дітей складно через повну або часткову відсутність документів.

«Громадянами України в таборі Аль-Хол є і жінки, й діти. Діти громадян України автоматично є нашими громадянами», — пояснила юрист-міжнародник Ольга Поєдинок у коментарі ZN.UA.

За словами юриста, установити факт народження можна й без відповідних документів, хоч і досить проблематично.

«Те, що у Сирії немає українських дипломатів, не означає, що Україна не має надавати допомогу цим людям. Україна має шукати інший спосіб безпечно повернути своїх громадян і громадянок до нашої країни», — додала Поєдинок.

Згідно з частиною 3 статті 25 Конституції, Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.

«У цій статті не зазначено, за яких умов Україна не може це гарантувати або не забезпечувати цього. Там не зазначено, що Україна гарантує піклування та захист лише у разі, якщо її дипломати перебувають у відповідній державі, якщо в іноземній державі немає збройного конфлікту тощо. Законодавчо все чітко та зрозуміло: Україна має гарантувати піклування та захист своїм громадянам», — розставила крапки над «і» О.Поєдинок.

«Червоний хрест» охарактеризував умови в таборі як «апокаліптичні». Люди там живуть в антисанітарії та суворих погодних умовах. Улітку — нестерпна спека. Узимку дуже холодно. Це може спричинити поширення хвороб, особливо за умов загрози коронавірусу, що дістався й до Аль-Холу.

На прес-конференції матері жінок, які перебувають у таборі, найчастіше повторювали одну фразу: «Допоможіть!». Вони розповіли, що будь-які спроби втекти з халіфату каралися смертю. В Аль-Холі залишилися ті, хто залишається вірним ідеології ІДІЛ і надалі забезпечує дотримання законів «халіфату». Торік український журналіст Андрій Цаплієнко розповідав, що в таборі досі практикують жорстокі покарання та страти. Там є місця, куди не заходить навіть охорона. І якщо довідаються, що сусіди просяться назад до своєї країни, їх можуть визнати «зрадницями», яких бойовики ІДІЛ ніколи не жаліли. BBC писала, що через помсту в Аль-Холі вже спалили десятки наметів.

Що довше ці люди залишаються в жахливих умовах без перспектив на майбутнє, то сильнішою є ймовірність їхньої радикалізації. Якщо все це залишити поза увагою, Аль-Хол легко може стати інкубатором наступного покоління бойовиків «Ісламської держави», яка вже починає відроджуватися у Сирії та Іраку.

Модератор прес-конференції в Києві розповів, що лише шість українок змогли самостійно виїхати з табору. Від Аль-Холу до найближчого турецького кордону близько 70 км, але майже немає доріг — зруйновані війною. В об’їзд — 350 км. Однак дістатися з дітьми пустелею самостійно практично неможливо. Контрабандисти за великі гроші допомагають перебратися на територію Туреччини. Але й це небезпечно. У Сирії десятий рік поспіль триває громадянська війна, жертвами якої, за різними оцінками, стали до півмільйона людей.

За умов відсутності належного медобслуговування для дітей є загроза поширення інфекцій і хвороб, від яких дітям не зроблено щеплення. Контрольована Україною репатріація може мінімізувати ці ризики та врятувати життя.

Радикалізація буває різною, й одразу після війни важко зрозуміти, хто може виправитися й кого можна врятувати від небезпечної ідеології. А це — завдання спецслужб і психологів.

«Халіфат» був територією розміром трохи менш як половина України. Бойовики ІДІЛ контролювали від восьми до десяти мільйонів людей. Населення жило з воєнною травмою під жорстоким правлінням угруповання. Багато хто з десятків тисяч жінок і дітей, перш ніж потрапити до табору, був виконавцем чи співучасником злочинів. Бойовики неодноразово залучали їх для страт іноземців і знімали все це на відео, яке використовували у своїй пропаганді. І майже всі стали свідками. Правило халіфату зобов’язує жителів, старших за 12 років, спостерігати за публічними стратами. Діти бачили все, крім дитинства.

За оцінками американської розвідки, ІДІЛ і надалі використовує табір для вербування. Влада США наполягає на репатріації країнами своїх громадян, які виїхали до Сирії, аби вступити до ІДІЛ. Та лише деякі уряди готові піти на такий непопулярний крок, який може мати наслідком втрату рейтингу та влади на найближчих виборах.

США періодично повідомляють про повернення своїх громадян, частину яких уже звинувачено в різних злочинах ІДІЛ. Громадяни Саудівської Аравії, Марокко та Росії продовжують повертатися додому. На батьківщині на них найчастіше чекає в’язниця.

Казахстан та Індонезія намагаються реабілітувати своїх громадян, а потім реінтегрувати їх. Франція прийняла кількох сиріт, батьки яких загинули, воюючи у лавах угруповання.

Норвезький уряд повернув до країни жінку без документів. Також із нею приїхали двоє її дітей. Тамтешнє МЗС заявило, що їх репатріювали через хворобу однієї дитини, яка потребувала медичної допомоги. Прем’єр Норвегії Ерна Сольберг в ефірі NRK пояснила, що спочатку хотіли повернути лише дітей, але не змогли забрати їх у матері. Кримінальний кодекс країни кваліфікує виховання дітей на території підконтрольної «Ісламської держави» як участь у терористичній організації. Згодом жінку засудили.

Нідерландська розвідка попереджає, що роль жінок в «Ісламській державі» не варто недооцінювати: ті, хто вирішив залишитися в «халіфаті», доки не впаде останній їхній бастіон — Багуз, можуть бути найнебезпечнішими.

«Ці жінки вже давно зазнають впливу джихадистської ідеології та насильства, і вони створили міжнародну джихадистську мережу», — йдеться у звіті за 2017 рік. «Цілком імовірно, що багато з них зберегли свої переконання і зв’язки після повернення до Нідерландів».

Прем’єр Нідерландів Марк Рютте 2015 року заявив, що волів би, аби його співвітчизники з ІДІЛ «померли в пустелі», а не повернулися до країни. «Ці люди скоїли жахливі, можливо, найгірші злочини, які може скоїти людина», — сказав Рютте.

Велика Британія взагалі не планує повертати колишніх бойовиків та їхні сім'ї. Уряд позбавив громадянства Шаміму Бегум — дівчину, яка в 15-річному віці втекла з Лондона до Сирії та вийшла заміж за бойовика ІДІЛ — підданого Нідерландів. Але Апеляційний суд дозволив їй виїхати з іншого табору на півночі Сирії — Родж, аби оскаржити рішення щодо позбавлення її британського паспорта. Міністерство внутрішніх справ має оскаржити це рішення у Верховному суді в листопаді. Бегум так і не повернулася до Британії.

Деякі держави готові повертати лише дітей, але не дорослих.

«Це дуже сумнівна практика, — вважає Ольга Поєдинок. — Ці держави в сімейних справах схильні до одержавлення дітей, аби лише ці діти залишалися на їхній території».

Юрист сумнівається, що із цими дітьми в нашій країні буде все гаразд, якщо Україна піде таким самим шляхом.

«Варто уникати розриву сімейних зв’язків. Конвенція про права дитини каже, що в будь-якій ситуації держави мають діяти так, аби якнайкраще забезпечити інтереси дитини. На мою думку, потрібно розглянути цю проблему під таким кутом», — сказала вона.

У дітей українок з Аль-Холу, народжених у шлюбі з іноземцями, — подвійне громадянство. Діти-біпатриди не втрачають автоматично українського громадянства. Ольга Поєдинок нагадує, що Україна не визнає правових наслідків множинного громадянства. Тобто якщо в українця є інший паспорт, у правових відносинах з Україною таку людину розглядають виключно як нашого громадянина.

Причиною втрати українського громадянства може стати факт добровільного одержання іноземного паспорта повнолітнім громадянином України. Але поки немає конкретного указу президента, людина залишається громадянином України, пояснила юрист.

ІДІЛ уміло використовувало пропаганду, вводячи тисячі людей в оману, закликаючи їх приїхати до «халіфату». Українки з Аль-Холу розповідають, що виїхали до Сирії «через дурість». Їхні аудіоповідомлення вмикали на п’ятничній прес-конференції. Жінки просять допомогти їм і дітям повернутися до України. Для цього Київ міг би підключити своїх західних партнерів, які підтримують курдських військових, котрі контролюють табір і територію довкола нього. А наразі МЗС України опрацьовує те, що на Михайлівській у відповіді на запит ZN.UA назвали «модальністю безпечної репатріації українців» із Сирії.