Задача для губернатора

За тиждень до виборів у місцеві органи влади на Закарпатті зберігається інтрига. Яка полягає не в тому, хто скільки відсотків отримає, а в тому, як зуміє цими відсотками розпорядитися. Раніше місцеві вибори в області викликали хіба що спортивний інтерес. Кінцевий результат був відомий заздалегідь — обласна рада (як і районні) незалежно від електоральних симпатій, завжди ставала провладною. За необхідності для цього створювалися чудернацькі конфігурації, неприродні альянси чи унікальні, як для України, коаліції, потреба в яких виборцю пояснювалася «інтересами області». У разі зміни губернатора облрада за тиждень-два демонструвала повну лояльність до ОДА, її керівництво проголошувало нові актуальні лозунги, попередню конфігурацію за потреби змінювали ще більш чудернацьким об’єднанням, а виборцям уже ніхто нічого не пояснював.

Цю багатолітню традицію порушив лише теперішній губернатор О.Ледида. Який, упустивши час після свого призначення, віддав ініціативу опонентам, внаслідок чого так і не спромігся взяти контроль над облрадою. А головне — немає впевненості, чи спроможеться зробити це після виборів. При тому що «ПР» має реальні шанси повторити на Закарпатті успіх першого туру президентських виборів і отримати тут найбільше голосів. Однак це ще нічого не означає… Вочевидь, нерішучість закарпатського губернатора вже добряче набридла Києву. Як стало відомо «ДТ» з достовірних джерел, згори
О.Ледиді дали чітко зрозуміти: якщо він і цього разу не «здобуде» облраду, доведеться пакувати валізи. І це попередження справило ефект, — видно, губернатор уже звик до своєї посади, хоч поки що й не навчився нею користуватися. Останнім часом «регіонали» явно активізувалися й зробили проти головних опонентів кілька випадів. Однак їхні дії видаються половинчастими й не дуже вмілими. Так, 11 жовтня Ужгородський тервиборчком виніс попередження «Єдиному центру» через порушення термінів наочної агітації. Адмінсуд підтвердив законність рішення ТВК, і це одразу дало привід представникам «ЄЦ» заявити, що їх, із подачі керівництва ОДА, хочуть зняти з виборчих перегонів. Утім, беручи до уваги стиль роботи О.Ледиди, такий варіант навряд чи можливий. Губернатор не зумів зняти з виборів навіть значно слабшого опонента — П.Чучку (див. матеріал «Помста губернатора» у «ДТ за 7.08.2010), з яким у нього давні особисті порахунки. Інші випади «регіоналів» проти конкурентів набувають часом гротескних форм. Минулого тижня нардеп В.Петьовка оприлюднив звернення до президента через тиск ОДА на представника «ЄЦ», такого собі В.Вашка, який балотується в облраду по тому ж мажоритарному округу, що й О.Ледида. Сам
В.Вашко працює начальником відділу в управлінні економіки ОДА, тобто є підлеглим губернатора. Як запевняє В.Петьовка, заступник голови ОДА викликав начальника відділу до себе в кабінет, став залякувати «проблемами в житті» й, присмачивши погрози незензурщиною, висунув ультиматум: або підлеглий зніме свою кандидатуру з округу, або буде звільнений із роботи. Начальник відділу, звісно, виявив принциповість, і через кілька днів його почали обробляти міліціонери за «вигаданими звинуваченнями невідомих осіб». Судячи з різномасштабності конкурентів по округу — губернатор і нікому не відомий дрібний клерк, — обласні «регіонали» піддалися на простеньку передвиборну технологію, чим зробили своїм конкурентам чудовий подарунок. І тепер представники «ЄЦ», що самі собаку з’їли на адмінресурсі й досі успішно використовують його на містечковому рівні, мають повне право звинувачувати у пресингу обласних «регіоналів», які, хоч і мають потужні важелі впливу й не проти ними скористатися, — не знають, як це зробити. «Місцева влада сповна застосовує адмінресурс і використовує найбрутальніший пресинг конкурентів», — обурюється В.Петьовка у своєму зверненні й закликає президента особисто втрутитися, оскільки влада на місцях «почала діяти всупереч позиції глави держави».

Взагалі, за останні кілька тижнів партія В.Балоги також помітно активізувалася, хоча й має звужене поле для маневру. «ЄЦ» так і завис між владою та опозицією. Критикуючи місцеву ОДА, його представники паралельно шанобливо відгукуються про президента (хоча ще недавно підписання харківських угод їхній лідер називав актом політичної капітуляції України). Таку поведінку можна зрозуміти: адже влада, в яку не втрачає надій повернутися В.Балога, може дістатися йому тільки з рук В.Януковича. Не маючи ні чіткої й зрозумілої ідеології, ні привабливих персон, «ЄЦ» для завоювання електоральних симпатій використовує інші методи, такі як, наприклад, додаткове стимулювання виборців. В.Балога добре розуміє, що Закарпаття — це остання фортеця, після здачі якої у велику політику можна буде й не повернутися, тому не шкодує сил та фінансів. Однак при цьому дозволяє собі кроки, які не можуть не дивувати. З 2004 р. «ДТ» неодноразово писало про кримінального авторитета В.Паульо, більше відомого за прізвиськом Чалий. Який був прямо причетний до розгрому дільниць на сумнозвісних повторних виборах мера Мукачевого, побиття народних депутатів, котрі захищали В.Балогу, до подій на ужгородському стадіоні «Авангард» під час передостанніх президентських виборів та побиття студентів-агітаторів В.Ющенка у Сваляві (за останній епізод В.Паульо отримав чергову судимість). У часи, коли областю керував І.Різак, з іменем Чалого (що був радником губернатора) пов’язували найбрудніші виборчі технології, які коли-небудь використовувалися в українській політиці: злиття влади з криміналітетом, залякування виборців, насилля щодо представників опозиції. Тепер Чалий балотується в Мукачівську районну раду від «ЄЦ», а балогівська преса розповідає, які гарні гойдалки він подарував сільському дитсадку і як чуйно ставиться до діток. Такий підбір команди «ЄЦу» можна б назвати вершиною цинізму, однак той, хто уважно стежить за діяльністю В.Балоги, підтвердить — нічого особливого в цьому немає, все цілком прогнозовано й закономірно…

Обидві дійові особи — і «ПР», і «ЄЦ» — одразу після виборів планують залучити на свій бік союзників і утворити в облраді більшість. Зазвичай у губернатора, котрий для переконання депутатів має такі вагомі аргументи, як посади чи силові органи, для цього набагато більше важелів, однак за нинішніх умов, як мовиться, можливі варіанти. Що ж до потенційних союзників (на Закарпатті є не лише загальноукраїнські, а й суто регіональні політичні сили — дві угорські партії, що представлені в теперішньому складі облради), то жоден із них на чільну роль у політичному житті краю не претендує. «Батьківщина», яка роками тут має значну підтримку виборців, жодного разу не змогла конвертувати отримані голоси в більш-менш вагомий результат і поступово набуває репутації партії нереалізованого потенціалу та втрачених можливостей. Цікаво, що, коли тенденція збережеться, таке ж формулювання можна буде застосувати й до нинішньої команди обласних «регіоналів».