З Росії. З "любов'ю"

"Не хотілося б навіть думати, що для того, аби вилікуватися від ілюзій із приводу Росії, українці мусять пережити свою "п'ятиденну війну". Чи готова Україна "пожертвувати" частиною території і життям людей, щоб, нарешті, вилікуватися від тяжіння до Росії?"

Я розумію, що це вже схоже на погану традицію: починати новий матеріал з Криму цитатою або епіграфом зі статті якоїсь давності. У тому розумінні, що ми ж уже писали, попереджали, радили, остерігали... Але що поробиш. Вище - цитата зі статті, опублікованої DT.UA за два тижні до захоплення Верховної Ради й Радміну Криму "зеленими чоловічками" Путіна. Квазівійна, влаштована в Криму, затягнеться набагато довше, ніж справжнє вторгнення в Грузію. А от результат той самий: анексія частини території. Поки що тільки Криму - якщо ВВП не побачить, що Схід і Південь погано лежать у влади України. Або що їх можна купити: і Схід, і Південь, і Україну - в особі корумпованих політиків, продажних чиновників і генералів-адміралів, які висять на гачку у ФСБ. Або ошукати, якщо окупація Криму не стала щепленням від ілюзій із приводу того, що з Путіним можна домовитися, зіграти в гру, прокрутити комбінацію, а то й обдурити...

Поки що катастрофа ілюзій спостерігається в простих кримчан. Золотий дощ три-чотириразових пенсій і зарплат не проливається, ціни зростають, курортний сезон під великим сумнівом, зате легалізацію міні-пансіонатів та інших розкладачок у прибудовах уже оголошено.

З іншого боку, ті, хто ні в душі, ні в голові не приймають окупації Криму, перестають боятися "загальної паспортизації". Зрештою, якщо відкинути всю пропагандистську мішуру й пафос навколо російських паспортів, то можна погодитися з розумною думкою Мустафи Джемілєва й ставитися до них як до аусвайсів. Тобто перепусток комендатури на тимчасово окупованій території.

Та більшість членів меджлісу кримських татар, схоже, вирішили ризикнути й зіграти в політичну рулетку з Путіним по-великому й проголосували за участь у "новій кримській владі". Після того, як місяць твердо заявляли про її нелегітимність. Після того, як Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію на підтримку територіальної цілісності України. І після того, як напередодні було ухвалено рішення курултаю про початок процедури відновлення національно-територіальної автономії. Цілі названо благі - слід допомогти народу вижити у важкий час. Для цього в уряд Аксьонова делегували двох людей. І тим самим легітимували для себе окупаційну владу. Пояснюючи своє рішення інтересами народу, "якому якось треба жити", бізнесмени й їхні представники в меджлісі вдають, нібито не знають, що люди в Україні давно навчилися виживати без допомоги влади, а часто - і всупереч владі. А вже прогодувати себе й підлаштуватися до системи на тимчасово (як вірить більшість кримських татар) окупованих територіях народ, який пройшов жорстоку школу виживання в депортації й після повернення на Батьківщину, зможе й без ганьби співробітництва із загарбниками їхньої землі. "Якось жити" треба передусім тим, хто побудував свій бізнес за сприяння або завдяки перебуванню у владі корумпованої країни.

При цьому члени меджлісу і їхні бізнес-сателіти, які ратують за участь у "новій кримській владі", повинні чітко розуміти: що вищий рівень їхнього колабораціонізму, то жорсткішим буде законодавство України і дії її органів влади стосовно окупованих територій, суб'єктів господарювання та їхніх власників. Що менше на території Криму буде громадян України, то менше буде підстав у Києва дбати про комфортність життя-буття жителів півострова, про помірні тарифи на воду, електроенергію, про умови перетинання "кордону" для людей і товарів тощо. І ця жорсткість буде, насамперед, на совісті політиків-угодівців і бізнесменів, які силкуються догодити нині "новій владі", турбуючись про збереження своїх активів.

Усі розмови про те, що присутність в уряді Аксьонова представників меджлісу допоможе народу, - не більш ніж спроба виправдати себе, бо і їжаку зрозуміло, що ні Аксьонов, ні Константинов сьогодні не вирішують, що, кому й скільки в Криму відміряти. А вже тим більше, якщо йдеться про повноваження й склад органів влади Криму або права корінного народу.

До 10 квітня, як раніше було озвучено, буде ухвалено нову конституцію Криму, над текстом якої працюють неназвані кримські юристи й московські експерти. Проекту документа не опубліковано, судити про його зміст можна тільки з заяв голови конституційної комісії віце-спікера Григорія Іоффе. З них випливає, що облаштовувати анексований Крим Кремль вирішив на кшталт кавказьких республік. Що цілком логічно для гіпермілітаризованої зони, і це означає, що права і свободи людини, а також повноваження цивільної влади будуть досить обмежені.

За вже озвученою інформацією, у Криму з'явиться посада глави республіки, якого не обиратимуть на всенародних виборах. Його обере Верховна Рада Криму (яка перейменувала себе на Держраду) за поданням президента Російської Федерації. Тобто пропонується варіант устрою влади, який існує поки що тільки в трьох республіках Північного Кавказу - Інгушетії, Дагестані та Північній Осетії, де президентів обирають парламенти. Глав інших республік РФ до цього року обирали всенародно. (Ситуація, щоправда, незабаром зміниться: "демократичну" ідею Кремля про скасування всенародних виборів президентів республік федерації вже підтримали в Карачаєво-Черкессії і Кабардино-Балкарії). При цьому законодавство РФ не передбачає існування парламентських республік, на що уповають кримські депутати, розповідаючи про те, що їм залишають широкі права - вони зможуть голосувати за всіх урядових чиновників, яких представлятиме глава Криму.

Утім, говорити обґрунтовано про нову конституцію Криму можна буде не раніше вівторка 8 квітня. Як повідомив DT.UA Григорій Іоффе, роботи над текстом проекту ще не завершено. "Весь час від депутатів і членів комісії надходять нові пропозиції. Пропозицій досить багато, і юристи з ними працюють. У нас поки що в комісії немає єдиного погляду на те, якою буде республіка, і чи очолюватиме її глава уряд. Але я сподіваюся, що до вівторка ми матимемо вже зверстаний проект конституції. Принаймні я завдання поставив саме так", - сказав Іоффе, припускаючи, що тоді ж проект документа буде опубліковано.

При цьому керівник комісії заперечно відповів на запитання, чи беруть участь у підготовці нової конституції Криму представники меджлісу.

Ухвалення конституції, цілком можливо, стане лебединою піснею парламенту сепаратистів. Вибори нової "Держради РК" можуть відбутися вже на початку осені, попри те що у федеральному законі кримським депутатам нинішнього скликання даровано "життя" до вересня 2015 р. Проте Володимир Константинов уже був змушений заявити, що не виключає, що вибори відбудуться ще цього року. Як відомо, 14 вересня в Росії - єдиний день голосування по виборах різного рівня, зокрема обиратимуть глав 14 суб'єктів федерації і депутатів законодавчих органів держвлади в низці суб'єктів РФ. Таким чином анексований Крим може влитися в російську політичну кампанію, градус емоцій навколо "повернення Криму", що знижується на очах, підсилиться ще більше, породжуючи в кримчан нові ілюзії на поліпшення життя, тепер уже - після виборів.

Однак цілком зрозуміло, що "зміна варти" - призначення на ключові посади в органах кримської влади кадрів з російської глибинки - відбудеться й до виборів. І, власне, уже відбувається. Схема звичайна для заходження нових власників підприємства: старих кримських начальників з усіх боків обсаджують новими - російськими. Так заступниками прокурорів Криму і Севастополя генпрокурор РФ Чайка вже підселив чотирьох заступників з Липецької і Томської областей, Кемерово і Тули. І так буде по всіх органах і відомствах.

Упам'ятку, в Криму це вже проходили. Причому неодноразово. Після перемоги в президентській гонці Юрія Мєшкова головні урядові пости дісталися не соратникам з Блоку "Россия", а команді економіста Євгена Сабурова, відрядженого Кремлем у Крим. Власне, з конфлікту на цьому ґрунті почався і кінець президентства Юрія Олександровича, і криза влади в автономії, якою вдало тоді скористався для зниження сепаратизму президент України Леонід Кучма.

Прихід у Крим своїх, але чужих №2, стався після перемоги Віктора Януковича на президентських виборах-2010. Крим було віддано на адміністрування макіївській команді Василя Джарти, яка тримала кримських партайгеносе просто в чорному тілі. За винятком, правда, Константинова - будівельна імперія "Консоль" продовжувала отримувати багатомільйонні підряди, виграючи тендери, попри не здані в експлуатацію або халтурно побудовані об'єкти, величезні борги й фактичне банкрутство компанії. Як ми й прогнозували, ненависть "кримських" до "македонців" потужно вихлюпнулася після втечі Януковича з країни. Від Партії регіонів у Криму не лишилося й сліду. А Володимир Андрійович, який щойно відібрав в Анатолія Могильова республіканське гніздо Партії регіонів, уже приміряє на себе роль місцевого лідера "єдиноросів". Форсування російського партійного будівництва в Криму, - мабуть, іще один фактор, який свідчить про швидке проведення виборів депутатів "Держради Криму".

Утім, насправді реальна влада на півострові, як і раніше, належить російським військовим, а в надрах парламенту й уряду сидить чимала кількість прикомандированих "помічників" та "експертів". "Ніколи ще не бачив полковників ФСБ у такій кількості і в одному місці", - зі здивуванням сказав один з депутатів після того, як доступними для обранців стали деякі поверхи захопленої будівлі Верховної Ради Криму.

Про те, що головні в Криму - саме військові, каже і заступник глави АП України Андрій Сенченко, який опікується передислокацією українських військових і техніки з окупованого Криму.

"Ми не ведемо жодних розмов із сепаратистським урядом Криму. Це раз. Друге, ми змушені в конкретних ситуаціях і з окреслених питань вести консультації з російськими військовими. Вони там головні. Вони старші за спецслужби, прикордонників, цивільну владу і т.д. Триває діалог на рівні Генштабу РФ, заступника міністра оборони з абсолютно конкретних питань: передислокація наших військових, перевезення родин, гарантії недоторканності членам родини і майна, передислокація озброєння, боєприпасів, кораблів, літаків. Наше завдання - упродовж місяця передислокувати всі основні позиції. Поки що я не бачу якихось перешкод, але, як звичайно, у низовій ланці є злодюги і в нас, і в них. Це стосується складів ПММ, наприклад", - каже Сенченко.

Зауважимо, що військовий склад з пальним у Сімферополі захоплювали не російські військові, а бійці т.зв. самооборони Аксьонова. Тоді ж узяли в полон французького телеоператора. Як довго ще окупаційна влада користуватиметься послугами "самооборони", іменем якої відбувалися блокування й захоплення як військових частин, так і Криму в цілому? Питання непросте, оскільки сьогодні невідомо, хто ж є її головним керівником, кому вона підпорядковується, яку управу на неї і в кого шукати мирним жителям, журналістам, активістам та іншим потенційним жертвам кримських воєнізованих загонів, які "прославилися" вже на весь світ викраденням людей, катуваннями, нападами та розбоєм.

"Я запитував представників російської сторони: як вони збираються в період окупації підтримувати громадський порядок? Нагадав їм про те, що є Конвенція ООН про окупаційні війська, де описано обов'язки. Вони, звичайно, інакше трактують свій статус, але не в цьому річ. Відповідь на моє запитання була така: "За допомогою військового контингенту". Відповідь, узагалі-то, шокуюча, бо якщо військові підтримуватимуть громадський порядок, то це означає серйозні обмеження в правах для населення, отже, зневажатимуться громадянські права", - каже Андрій Сенченко.

За його словами, українська сторона висувала вимогу, щоб на час передислокації військ та озброєння "самооборона" залишила території військових частин.

"Ми вимагали вивести всі ці воєнізовані утворення з території військових частин, щоб було забезпечено безпеку й можливість готувати техніку для виведення тощо. На що була відповідь: "Ці структури найближчим часом будуть ліквідовані". Ніби проблеми як такої не існує", - переказав зміст переговорів із російськими військовими Сенченко.

На жаль, життя показує, що проблема є. В останній тиждень стало відомо як мінімум про два захоплення "самообороною" - людини та держпідприємства.

Олексія Потапова, директора держпідприємства "Воденергоремналадка", яка встановлює та обслуговує вітроелектростанції німецької фірми FUHRLANDER AG у Криму, викрадено
31 березня. За словами його батька, викрадачі нібито вимагають переказати з рахунка підприємства десятки мільйонів гривень на їхні рахунки й переписати вітряні енерговишки заднім числом на їхні підприємства й на них особисто.

Минулого тижня було захоплено держпідприємство "Лівадія", яке входить у структуру НВАТ "Массандра". "Озброєні люди нейтралізували охорону, представилися самообороною Аксьонова, зайняли територію заводу і не пускають усередину представників адміністрації, погрожуючи відкрити вогонь на ураження. Міліція приїхати відмовилася", - писав у соцмережі журналіст Павло Веселік.

Звичайно, у темі "української кризи" у трактуванні президента й очільника МЗС Росії небезпечні для мирного населення озброєні люди можуть бути тільки українськими радикалами, "бЕндерівцями" і фашистами. І вони так затролили весь світ цією страшилкою, що шановні лідери країн ЄС і США, здається, теж у неї повірили і вимагають від України терміново роззброїти радикалів. У чому їх цілком підтримуємо. Але, пані і панове, подивіться на Крим - упродовж місяця окупації там бігали й продовжують бігати зі зброєю, за нашими підрахунками, п'ять видів озброєних формувань. Перераховуємо. "Зелені чоловічки" (російські військові без розпізнавальних знаків). Так звана самооборона Аксьонова, або самооборона Криму (бійці в камуфляжі, серед них - колишні військові, міліціонери й бійці "Беркуту"), з ними також - "дружинники Криму" (одягнені по-різному, з червоними пов'язками). Казаки (терські й з Поволжя). Так звана армія Криму на чолі з генералом В.Кузнєцовим - міністром МВС Криму при Мєшкові, який став зіркою світових ЗМІ після збройного захоплення набитого журналістами готелю "Москва" у Сімферополі. Це формування разом із чеченським підрозділом, як повідомляли звільнені з полону активісти, дислокується в будівлі військкомату, у підвалах якого тримають і катують викрадених людей. Нарешті, звичайні бандити, гопники, які під шумок, зі зброєю в руках, банально мародерствують.

За даними моніторингу Центру журналістських розслідувань, озвученого на засіданні Ради безпеки ООН минулого понеділка, за період з 27 лютого по 30 березня в Криму було зафіксовано понад 100 випадків порушення прав українських та іноземних журналістів при виконанні ними професійних обов'язків. У їх числі - 38 випадків нападів на журналістів та активістів з боку т.зв. самооборони Криму, співробітників "Беркуту" або російських військовослужбовців, що супроводжувалися також перешкоджанням у реалізації права на свободу слова та вираження думок, свободу переміщення.

В 13 із цих випадків журналістів і активістів було затримано або заблоковано впродовж різного періоду часу - від кількох годин до тижнів. У всіх журналістів, на яких було вчинено напади або незаконно затримано, відібрали/пошкодили обладнання, відібрали карти пам'яті із записами теле- і фотокамер, комп'ютерів, телефонів.

Блокуванню в пересуванні та діяльності з боку "самооборони Аксьонова" також було піддано представника ОБСЄ з питань свободи слова Дунью Міятовіч і спеціального посланника генерального секретаря ООН Роберта Серрі.

У цілому ж, упродовж місяця в Криму було викрадено або незаконно затримано трьох журналістів, 12 активістів та 10 військовослужбовців. Т.з. самооборона Криму утримувала багатьох з них у підвалах республіканського військкомату. Доля двох військових і трьох активістів досі невідома. Ті, кого вдалося звільнити, публічно заявили про те, що в полоні їх били, морили голодом, стріляли по них із травматичної та вогнепальної зброї. Лідера української громади Криму Андрія Щекуна, який організовував акції проти "референдуму" та анексії Криму, били й катували на електричному стільці. Він також дістав множинні поранення з травматичної зброї. Юрієві Шевченку прострелили обидві ноги з вогнепальної зброї й відрізали частину вуха. Журналістів, які вели прямі трансляції зі штурмів українських військових частин російськими військовими й т.зв. самообороною, переслідували цілеспрямовано й жорстоко били, а обладнання знищували або грабували.

Думаю, у доповіді генерального секретаря ООН про ситуацію з правами людини в окупованому Криму, яка планується на 18 квітня, перелік порушень буде набагато довший. Ситуація на півострові тільки зовні видається сьогодні спокійною. Просто вона переходить у нову стадію…