Як в Америці оголошують імпічмент

Демократи, які так довго говорили про імпічмент президента Дональда Трампа, від слів перейшли до справи.

Спікерка Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі заявила, що нижня палата ініціювала формальне розслідування дій президента Дональда Трампа. Його підсумком може стати рішення про імпічмент - відсторонення від посади 45-го президента країни. Причина - під час телефонної розмови з Володимиром Зеленським Трамп використав своє службове становище в особистих політичних цілях, домагаючись від українського президента відкрити в Україні розслідування проти Гантера Байдена, сина свого найбільш імовірного суперника на виборах від Демократичної партії, колишнього віцепрезидента Джо Байдена.

Пелосі зробила свою заяву ще до опублікування стенограми телефонної розмови. Але, на її думку, публічне зізнання Трампа в тому, що в розмові з Зеленським той обговорював Байдена, саме по собі є зловживанням владою з боку президента, який хотів отримати допомогу від іноземної держави, щоб переобратися на другий строк. "У зв'язку із цим я повідомляю сьогодні, що Палата представників розпочинає офіційне розслідування в рамках імпічменту", - заявила спікерка.

Однак розслідування - ще не сам імпічмент. Йому передує складна й тривала процедура, яка може затягтися не на один місяць.

Перша стаття американської Конституції надає Палаті представників виключне право ініціювати імпічмент. А в другій статті зазначається, що "президент, віце-президент і всі цивільні посадові особи Сполучених Штатів відсторонюються від посади, якщо при засудженні в порядку імпічменту вони будуть визнані винними в зраді, хабарництві або інших тяжких злочинах і проступках". Технічно ця процедура має такий вигляд.

Спочатку висувається обвинувачення в нижній палаті Конгресу, а потім рішення голосується у верхній. При цьому голосуванню тексту резолюції в Палаті представників передує розслідування комітету в юридичних справах цієї палати. (За словами Пелосі, розслідуватимуть дії Трампа шість комітетів, а от ухвалюватиме підсумкове рішення щодо подання статей про імпічмент юридичний комітет.)

Конгресмени ухвалюють рішення простою більшістю голосів, тобто для рішення потрібно щонайменше 218 голосів. (Нагадаємо, що в Палаті представників 235 демократів і 199 республіканців.) І якщо вони скажуть під час голосування "так", то це рішення мають затвердити сенатори. Для того щоб рішення про імпічмент було схвалене в Сенаті, необхідно, щоб воно отримало дві третини голосів.

Але якщо в нижній палаті відбуваються слухання, то у верхній розгортається квазісудове засідання, на якому головує голова Верховного суду США, президента представляють його адвокати, обвинувачами виступають делеговані Палатою конгресмени, які обстоюють ухвалене нею рішення, сенатори ж виступають як присяжні. Якщо докази переконливі, Сенат голосує за відставку президента. При цьому з очільника держави не знімається відповідальність за вчинене правопорушення, до якої його можуть притягнути у звичайному порядку.

Задіяння процедури імпічменту - подія хоч і екстраординарна, але для американців не нова. В історії Сполучених Штатів через неї вже пройшли три президенти - Ендрю Джонсон (1868 року у справі про незаконну відставку військового міністра), Річард Ніксон (1974-го у справі про "Вотергейт" щодо обвинувачень у причетності до прослуховування офісу кандидата-конкурента на посаду президента Джорджа Макґоверна) і Білл Клінтон (у 1998–1999 рр. у справі про лжесвідчення й перешкоджання правосуддю у зв'язку з історією, пов'язаною з Монікою Левінськи).

При цьому Джонсон і Клінтон пройшли весь шлях повністю: Палата представників проголосувала за імпічмент, але в Сенаті обвинувачення не набрали необхідних двох третин голосів, і президенти були виправдані. А от у випадку з Ніксоном ситуація була іншою: він пішов у відставку, перш ніж питання розглянув Сенат, оскільки сенатори проголосували б за його відставку. Але це рішення 37-го президента дозволило наступникові Ніксона Джеральду Форду помилувати його.

Усього ж за всю історію США було тільки 16 випадків, коли справа в порядку імпічменту доходила до Сенату. У двох випадках ішлося про президентів. Чотирнадцять інших випадків слухання стосувалися одного сенатора (У.Блант 1798 року був змушений піти у відставку), військового міністра (В.Белкнап 1876 року був звільнений Сенатом від відповідальности), а в інших справах обвинувачувалися судді (один помічник судді Верховного суду США 1804 року, інші - судді окружних судів).

Для демократів, які давно готувалися "збити" Трампа, історія з телефонною розмовою американського президента з українським колегою стала тригером для того, щоб розширити кейс обвинувачень до п'яти-шести пунктів. І якщо предметом розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера було російське втручання у вибори в США 2016 року, то тепер демократи скористаються нагодою, щоб почати розслідування й щодо поведінки Трампа під час втручання Росії в останню президентську кампанію.

Є висока ймовірність, що конгресмени підтримають обвинувачення проти республіканця Трампа. Принаймні The New York Times опублікувала список конгресменів Палати представників, де зазначила їхню позицію щодо процедури імпічменту. На той момент там налічувався 221 законодавець, що має намір підтримати це рішення, а тих, хто готовий проголосувати проти або не визначився, було 158 осіб.

Що ж до Сенату, то там, на відміну від нижньої палати, більшість у республіканців. Малоймовірно, що вони проголосують за імпічмент Трампа без вагомих на те підстав.

Але історія з телефонною розмовою зрозуміла пересічному американцеві, оскільки нинішній скандал стосується не того, що сталося на минулих виборах, а відображає нинішню поведінку президента. І тому може коштувати Трампу як підтримки законодавців, так і втрати голосів виборців. Адже тиск на Зеленського з приводу якнайшвидшого початку розслідування справи щодо Гантера Байдена, зловживання владою і використання зовнішньої політики США в особистих цілях в остаточному підсумку може підірвати й чесність президентських виборів 2020 року.

Чим завершиться скандал, поки що неясно. Але якщо план імпічменту все ж таки провалиться, то, як зауважив у CNN Стівен Коллісон, "Пелосі може підготувати ґрунт для того, що стане для демократів справжнім кошмаром, - переобрання Трампа". У будь-якому разі, як сумно пожартував колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін, Україна залишиться в історії США як країна, яка призвела до початку процедури імпічменту американського президента.