Як розв'язати конфлікт навколо будівництва у Десятинному провулку?

Два тижні тому повідомлення з місця подій нагадували зведення з району бойових дій: громада силою пішла на будівельників, паркан знесли, техніку зупинили, протестантів облили на морозі водою, застосували сльозогінний газ, знесли намети, майданчик загородили колючим дротом, протести тривають…

Нині тимчасове затишшя. По-перше, зреагували правоохоронці - змусили будівельників зупинити роботи. По-друге, сторони конфлікту - замовник і підрядник з одного боку і громадські активісти з другого - сіли за стіл, аби спробувати розв'язати конфлікт мирним шляхом.

Нагадаю, йдеться про намір Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ-КП) силами підрядників ТОВ "Левадія" і ЗАТ "Інтегралбуд" звести адміністративний комплекс за адресою: провулок Десятинний, 3-5, в охоронній зоні Софійського собору.

Громадськість виступає проти незаконного будівництва (взагалі, а тим більше - висотної будівлі зі скла й бетону), вказуючи на порушення законів України і рішень ЮНЕСКО, нехтування історичними святинями.

Забудовники переконані, що з документами в них усе в порядку, і зупинятися не збираються. Їхні аргументи:

- перший поверх адміністративної споруди УПЦ-КП обіцяє віддати під музейний комплекс і, крім того, залишити місце для проведення подальших розкопок, здійснити його музеєфікацію;

- археологічні розкопки на майданчику раніше вже проводилися, в археологів до забудовників претензій немає;

- необхідні документи для будівництва є, а без дозволів Верховної Ради і ЮНЕСКО можна обійтися, так само й без відмови від прав на ділянку з боку її користувача - НАН України;

- з громадськістю домовитися неможливо, бо активісти протестують з будь-якого приводу, гальмують розвиток міста чи, ще гірше, зчиняють галас за гроші конкурентів або вимагають якихось благ (грошей, квартир) для себе.

Археологічний аспект

Усі визнають, що спірна ділянка розташована в зоні княжого палацу, частини фундаменту якого, ймовірно, ще залишилися. Тому твердження, що під час розкопок майже нічого не знайдено, а те, що залишилося, - не надто важливе, викликає здивування.

По-перше, археологічні розкопки треба провести у повному обсязі, зокрема й під зруйнованою будівельниками спорудою. По-друге, якщо збереглися бодай крихти фундаменту палацу тисячолітньої давнини, то їх треба знайти, зберегти і донести нащадкам. У всьому світі Історію відтворюють по клаптиках, а в Києві, матері міст руських, залишки княжого палацу чомусь розглядають тільки як перешкоду будівництву?!

Ідея створення музею на першому поверсі та музеєфікація решток викликає недовіру, зважаючи на будівельні реалії. Що виявиться "кориснішим" - кілька десятків цеглин тисячолітньої давнини чи додаткові 300 кв. м офісної площі? Риторичне запитання. І як будівельники собі уявляють музеєфікацію решток фундаменту, коли планується підземний паркінг під усією площею забудови?!

Не хотів би звинувачувати археологів, хоча вони теж візують дозволи на будівництво. Київ стоїть на історичних фундаментах, і за роки незалежності багато історичних місць було волюнтаристськи зруйновано, починаючи від урочища Гончарі-Кожум'яки і закінчуючи будівництвом підземного простору майдану Незалежності. Тим більшою тепер має бути моральна відповідальність перед прийдешніми поколіннями українців.

Юридичний аспект

Забудовники працюють абсолютно незаконно, і це неважко довести.

ЩОДО ЗЕМЛЕВІДВЕДЕННЯ

Рішенням виконкому Київської міської ради депутатів трудящих від 16.12.1969 р. №2181/1 спірну земельну ділянку було надано в постійне користування Академії наук України (нині - НАН України).

Рішенням Київської міської ради від 25 вересня 2003 р. №31/905 (п. 32) ділянку було передано УПЦ КП - для експлуатації та обслуговування адміністративних приміщень за рахунок земель, відведених НАН України.

ПОРУШЕННЯ:

1.НАН України своїм листом від 05.12.2012 р. №16/746-40 повідомила, що рішення про згоду на вилучення земельної ділянки або добровільну відмову від права користування нею не надавалося.

2. Кабінет міністрів згоди на вилучення земельної ділянки в НАН України не давав (цього вимагає Закон "Про особливості правового режиму Національної академії наук України, галузевих академій наук та статус їхнього майнового комплексу", частина 3 статті 4).

3. Верховна Рада погодження на землевідведення цієї ділянки як землі історико-культурного призначення та особливо цінної землі не надавала (цього вимагає Земельний кодекс України, статті 150, 151).

4. Режим використання земельної ділянки за цільовим призначенням порушено: землю виділяли "для експлуатації та обслуговування адміністративних приміщень", а не "для будівництва" (це підстава для одностороннього розірвання договору оренди землі Київською міськрадою).

ЩОДО БУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ

14 грудня 2007 р. розпорядженням КМДА №1653 УПЦ-КП дозволено здійснити проектування і будівництво комплексу будівель адміністративного та господарського призначення із житловими приміщеннями службового призначення. 21 червня 2012 р. Міністерство культури надало дозвіл на проведення археологічних розкопок.31 серпня 2012 р. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві дала УПЦ-КП дозвіл на виконання будівельних робіт.
21 листопада 2012 р. під виглядом рятувальних археологічних розкопок почалися роботи зі знесення будівель, розташованих на цій ділянці.

ПОРУШЕННЯ:

1. ЮНЕСКО про заплановане будівництво не було поінформоване (цього вимагає Конвенція про охорону Всесвітньої культурної та природної спадщини, ратифікована Україною).

2. КМДА давати дозвіл на будівництво нової споруди не мала права (цекомпетенція Міністерства культури, стаття 5 Закону "Про охорону культурної спадщини").

3. Міністерство дозволу на проведення будівельних робіт на території пам'ятки національного значення не давало.

4. Міністерство дало дозвіл на проведення археологічних розкопок із правом використання лише однієї одиниці техніки - металодетектора Garrett Ace 250, а не підйомних кранів, екскаваторів та бурильних установок, які з'явилися на будівельному майданчику.

5. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві дала дозвіл на будівельні роботи неправомірно, оскільки документ на землю (договір оренди) передбачає її використання лише "для експлуатації та обслуговування адміністративних будівель" (уже знесені!), а не "для будівництва".

6. Забудовник запевняє, що на земельній ділянці проводяться тільки археологічні розкопки (з використанням лише металодетектора), але фактично ведуться будівельні роботи, і це зафіксовано документально - припис Головного управління охорони культурної спадщини КМДА №79 від 15.01.2013 р. забудовнику вручено.

Під тиском громадськості, хоч і з запізненням, зреагували правоохоронні органи. Міліція почала досудове розслідування за фактом незаконного знищення об'єкта культурної спадщини. За зверненням прокуратури м. Києва згадана вище інспекція свій дозвіл на виконання будівельних робіт анулювала.

Громадськості дорікають тим, що коли навколо будувалися готелі, ресторани і навіть храм УПЦ (Московського патріархату), тоді протидія була меншою або взагалі відсутньою. Певною мірою ці докори справедливі. Громадськість не одразу усвідомила реальну небезпеку руйнування культурного, історичного і ландшафтного просторів. І не одразу змогла згуртуватися, підготуватися до активних дій, це правда. Але люди вже зрозуміли, що ніхто, крім них самих, їхнього міста не захистить. І йдеться не лише про Десятинний провулок, так само ми боролися й боремося проти незаконних забудов на вулицях Прорізній і Гончара, на Пейзажній алеї, Троєщині й Харківському масиві…

Архітектурний аспект

Якщо виходити з тієї позиції, що будівництво тут можливе, то треба зробити як мінімум три речі: (1) переглянути проект з метою зменшення висоти (поверховості) та обсягу будівлі; (2) повністю змінити вигляд будівлі й гармонізувати його з навколишнім простором;
(3) обов'язково узгодити проект з ЮНЕСКО, бо лише ця організація уповноважена дослідити вплив нової будівлі на стан збереження Софійського собору і гармонію такої будівлі з історичним ландшафтом.

Вношу на громадське обговорення можливі варіанти ландшафтного перетворення цієї ділянки.

1. Створення ландшафтного скверу без жодної будівлі, в якому розмістяться скульптури, що відтворюють найвідоміші київські об'єкти. При цьому всі стіни прилеглих будинків мають стати елементами дизайну простору.

2. Створення археологічного комплексу "Історичні будівлі Києва", в якому будуть представлені знахідки реконструкції будівель Києва з часів його виникнення.

3. Створення панорами "Тисячолітній Київ - місто тисячі церков". Грандіозна панорама стародавнього Києва, на якій буде відтворено макети будівель і всіх відомих церков Києва з часів Хрещення Русі.

4. Відтворення знаменитої київської панорами "Голгофа".

УПЦ-КП слід надати іншу ділянку для будівництва.

Ми всі (замовники, будівельники, громадські активісти) - кияни і хочемо бачити тисячолітню велич міста, його Святий Лик - це сказала людина, яка очолювала УПЦ-КП до Святійшого Філарета, - Патріарх Київський і всієї Руси-України Володимир. Його лист із далекого 1994-го, до речі, адресований архітекторам, розміщено на сайті DT.UA. Наведу лише кілька думок Патріарха Володимира, актуальних дотепер:

"…Це незмінний закон життя: народи живуть молитвами своїх святих, а міста - своїми святинями. Нам, мешканцям стародавньої столиці Руси, гріх скаржитись на брак святих місць у нашому граді.

…Тому я звертаюся до вас - до всіх, хто має вуха, щоб чути. Бережіть наше святе місто! Бог уберіг його від остаточного перетворення на бездушну комуністичну столицю Радянської України, символом якої був і досі лишається велетенський залізний ідол над Дніпром. Зараз над нашим містом нависла інша загроза - забути про свою місію, загубити свій неповторний Лик, підпорядкувавши все в собі культивованому нині принципу комфортабельності й практичності.

…Або наш стольний град знову постане у повній величі духовного (а потім і політичного) серця Руси-України, або...

Це залежить від кожного з нас: від наших молитов, від наших віри й відповідальності за свої вчинки..."