Я скажу Юлії Тимошенко, щоб керівництво Євро-2012 віддали професіоналам від бізнесу

Київ відвідали міністр спорту і туризму Польщі Мірослав Джевецький та президент компанії PL-2012 Марцін Херра.

- На 26 лютого було заплановано підписання спільного українсько-польського документа щодо Євро-2012. Однак прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск до Києва не приїхав. Чи означає це, що підписання договору може не відбутися?

Мірослав Джевецький. - Візит було перенесено, але підписання документа не скасовується. Я, зі свого боку, запропонував послу України в Польщі пану Мосику, щоб це сталося 18 квітня 2008-го, коли виповниться рік із дня надання Польщі й Україні права на проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу.

- Чи не могли б ви докладніше розповісти про цей договір?

М.Д. - Договір торкається всіх найважливіших питань, які стосуються Євро-2012. Але насамперед мова йтиме про спільну українсько-польську програму безпеки. Крім того - про медичне забезпечення, про дотримання прав інтелектуальної власності, а також про транспорт. Одне слово, про все, що нам прописує зробити УЄФА. Також у цьому договорі має бути зазначено, що відповідатиме за координацію з польського боку директор компанії PL-2012 Мартін Херра, а з українського - пан Червоненко. Вони щомісяця обмінюватимуться інформацією про стан підготовки до Євро-2012 і робитимуть спільні заяви з цього приводу, тобто синхронізуватимуть свої дії. І не можна допустити, що одна з країн щось устигає робити у встановлені терміни, а інша - ні. Цього не повинно бути.

- На початку лютого УЄФА зробила Україні попередження з приводу підготовки до чемпіонату. Польща такого попередження не отримувала. До того ж в Україні активно обговорюється можливість позбавлення нашої країни права на проведення Євро-2012. Що в такому разі робитиме Польща? Чи можливий варіант, що Польща піде на проведення Євро-2012, скажімо, з Німеччиною?

М.Д. - Якби ми хотіли робити спільний проект із Німеч­чиною, то з самого початку робили б його з Німеччиною. Але ми подали спільну заявку саме з Україною і реалізовуватимемо проект разом із Україною.

- Говорячи про українсько-польський договір, ви згадали про синхронізацію дій. Наскільки вони синхронізовані зараз? Зокрема що стосується питання автомобільних шляхів, які повинні відповідати єдиному стандарту і гармонійно стикуватися на кордоні.

М.Д. - Найголовніше, щоб шляхи сходилися. Тим більше що дороги давно спроектовані, але існують поки що тільки на папері. Тепер їх потрібно побудувати. Причому так, аби вони відповідали всім європейським стандартам. Нинішнього року в Польщі буде побудовано 600 кілометрів автострад. А до 2012 року ми повинні побудувати 3000 кілометрів нових доріг. Як бачите, йдеться про величезне будівництво.

- Назвіть функції і повноваження Національного агентства Польщі. Скільки структур, окрім Національного агентства, безпосередньо відповідають за підготовку до Євро-2012?

Марцін Херра - Польський аналог того, що в Україні називається Національним агентством із підготовки чемпіонату Європи з футболу 2012 року, - це товариство з обмеженою відповідальністю PL-2012. Компанія створена відповідно до чинного законодавства і відповідає за координацію всіх дій, пов’язаних із підготовкою до Євро-2012. Ми отримуємо інформацію про те, що саме відбувається в Польщі у зв’язку з підготовкою до європейського чемпіонату щодня, щотижня, щомісяця. У нашій країні на будь-яку інвестицію оголошується тендер, і вибирається найкращий інвестор, який будуватиме той чи інший об’єкт. Окремий орган для цього не потрібен.

Таким чином, ми знаємо відповідального за реалізацію окремих інвестиційних проектів і те, як він ці проекти реалізовуватиме. Наприклад, фінансування будівництва стадіонів у Кракові, Познані, Вроцлаві та Гданську заплановано за рахунок місцевих бюджетів, буде визначено будівельні компанії. А будівництво доріг фінансуватиметься з державного бюджету, і, відповідно, буде визначено компанії, котрі будуватимуть ці об’єкти. Таким чином, ми знатимемо відповідальних за інвестиції і за координацію. Нормальне співробітництво між цими суб’єктами і стане запорукою успішної підготовки до Євро-2012.

- Але які все ж таки у вас реальні повноваження? До якого владного рівня? Ви можете прийти, скажімо, до міністра чи прем’єра й дати свої рекомендації, які автоматично будуть узяті до виконання? Тому що ваш український колега пан Червоненко казав, що йому для успішної реалізації проекту потрібен статус віце-прем’єра. У вас є такі повноваження?

М.Д. - Попередній міністр в уряді пана Качинського теж казав, що главі Національного агентства потрібні функції віце-прем’єра. Але я з цим не згоден. Для успішної реалізації такого проекту передусім потрібно мати бізнес-план. Оскільки організація Євро-2012 - це передусім бізнес-захід. Будівництво доріг, готелів і стадіонів - це бізнес. І всі комітети, до яких входять прем’єр, віце-прем’єри, міністри, повинні мати інформацію про стан справ. Але я вважаю, що жоден комітет ніколи нічого не побудує. І я скажу Юлії Тимошенко, що Євро-2012 - це величезний шанс для України, і керівництво цим проектом потрібно віддати професіоналам. Професіоналам від бізнесу.

- А чи впливає компанія PL-2012 безпосередньо на розподіл коштів, передусім бюджетних?

М.Х. - У Польщі питання з приводу того, хто розпоряджатиметься коштами на розвиток інфраструктури, було вирішене давно. Трохи інша ситуація з будівництвом стадіонів. Наприклад, стадіон у Варшаві будуватиметься за державні гроші. Стадіони в інших містах-учасниках - за гроші місцевих бюджетів. А держава їм доплачуватиме по 1000 євро за кожне крісло на стадіоні, який будується за кошти місцевих бюджетів. І, на мою думку, дуже важливо, щоб ті, хто будуватиме стадіони, шляхи і готелі в Україні, мали чітко визначені джерела фінансування. Потрібно бачити бізнес-проекти. Потрібно бачити, звідки йдуть кошти.

- Але в Україні Євро-2012 є ще й політичним чинником. Непрості взаємини між учасниками політичного процесу тією чи іншою мірою позначаються і на підготовці.

М.Д. - Ви добре вловлюєте настрій. Мені як організатору Євро байдуже, що кажуть політики. Саме тому я був за створення окремої структури і за те, щоб цими питаннями займався бізнес. Мені важливо, щоб з українського боку людині, котра цим займатиметься, не треба було мучити себе питанням, кого більше любити - прем’єра чи президента. Головне, щоб вона реально підходила до виконання своїх обов’язків.

- Пане міністре, звертаюся знову до вас. Зрозуміло, що основними об’єктами Євро-2012, природно, є стадіони. Недавно було презентовано проект будівництва стадіону у Варшаві. Яка ситуація в інших містах-учасниках?

М.Д. - Що стосується стадіонів, які мають бути збудовані, то проекти вже є, у квітні відбудуться тендери на будівництво. Польща - член ЄС і зобов’язана допускати іноземних інвесторів. Тож вони братимуть участь поряд із польськими. Якщо говорити про об’єкти, котрі будуватимуться з нуля, то це стадіон у Варшаві на 55 тис. місць, у Гданську на 44 тис.
місць і у Вроцлаві на 40 тис. місць. Ці стадіони будуватимуть німецькі фірми, що мають великий досвід такого будівництва. Одна з них побудувала п’ять стадіонів для чемпіонату світу 2006-го в Німеччині. І вона ж будуватиме стадіони в Південній Африці для чемпіонату світу 2010 року.

Умови участі в тендері однакові для всіх. Фірми повинні не лише показати, а й підтвердити свій потенціал. Окрім цього, зараз вживаються відповідні заходи на законодавчому рівні, які мають прискорити процес викупу землі. Адже землі належать містам, у яких будуватимуться ці стадіони. За винятком стадіону у Варшаві, де земля належить державі. Хоча більше питання землевідведення стосуються будівництва доріг. Але у зв’язку з проведенням Євро-2012 цей процес буде прискорено.

- В яку суму, на ваш погляд, виллється для Польщі весь проект Євро-2012?

М.Д. - А як це можна підрахувати? Хіба витрати на будівництво доріг,
аеропортів чи готелів - це витрати тільки на Євро-2012? Ні. Або якщо місто будує новий стадіон? Він що, використовуватиметься тільки для Євро-2012 - чи все ж таки для наступних чемпіонатів теж? Насправді чисті витрати на Євро-2012 і для Польщі, і для України - це витрати на промоушн чемпіонату.

- Однак колишній губернатор Львівської області пан Олійник недавно заявив, що Польща отримала під Євро-2012 близько
55 млрд. євро від Євросоюзу.

М.Д. - Насправді ми отримали 67 мільярдів, але не під чемпіонат, а на розвиток інфраструктури, на вирішення екологічних проблем, на охорону довкілля. І якби в Польщі 2012 року не було чемпіонату, ми б однак отримали ці гроші. А безпосередньо на підготовку Євро-2012 з бюджету Євросоюзу ми не отримали жодного цента.

- Із яких джерел ви одержуєте інформацію про підготовку до Євро-2012 в Україні, і що вам про це відомо в цілому?

М.Д. - Інформація, якою ми володіємо, далеко не повна. Ми приїхали в Україну, зокрема, і для того, аби сказати, що у нас за всі питання відповідає Марцін Херра і йому потрібно буде знайти відповідну людину з українського боку. Тобто не міністра, не віце-прем’єра, а реальну людину. Оскільки обмін інформацією - дуже важлива складова підготовки до Євро-2012. Наприклад, тільки в Києві ми дізналися від пана Червоненка, що є два варіанти долі стадіону «Олімпійський». Тобто або будувати новий стадіон, або реконструювати старий. Хоча я все ж таки порадив би реконструювати старий стадіон, бо часу у нас дуже обмаль. Тому обмін інформацією на початковій стадії украй важливий.

- Наскільки сьогодні велика активність інвесторів у Польщі стосовно Євро-2012? Що робиться, аби підвищити їхню ініціативність?

М.Д. - Найближчим часом буде спрощено процедури, пов’язані з дер­жавними замовленнями. Бо в Польщі там, де замовником є держава, дозвільна процедура дуже довга. І спрощення будуть пов’язані саме з її скороченням. Слід пам’ятати, що приватний капітал може бути зацікавлений лише такими проектами, на яких він зможе заробити.

Редакція «ДТ» висловлює подяку посольству Республіки Польща в Україні за допомогу в організації матеріалу.