За кілька тижнів після початку протестів, у листопаді, я особисто пройшовся Майданом Незалежності та поспілкувався з українським народом. Зі зброї в мене був лише мій шарф, і я побачив на власні очі мирний спосіб, яким українці висловлювали свій протест проти корупції та панібратства, а також прагнення українського народу до поваги засадничих принципів демократії - свободи, прав людини та верховенства права.
Те, що почалося як народний протест проти скасування підписання угоди з Європейським Союзом, перетворилося на багато ширший заклик до цінностей свободи та демократії.
Якщо хтось хоче знайти винуватців жорстокості та нерозбірливого насилля, варто лише подивитися на обурливу розкіш президентського палацу.
Священним обов'язком пана Януковича, як лідера нації, був не лише захист свободи свого народу, а й турбота про його безпеку. Кровопролиття на Майдані Незалежності та в інших районах Києва є абсолютним доказом того, що він зрадив народ України.
Так само, як канадці, народ України включає в себе велике розмаїття національностей та вірувань. Утім, спільним знаменником, який єднає їх, є їхня країна, її суверенітет і державний прапор.
Сльози, які були пролиті в Україні, - це сльози за всіма українцями. Ці сльози та втрачені життя не можуть бути марними.
Українці з усіх куточків країни тримають власне майбутнє у своїх руках. Вони хочуть довести світу, що їхня єдність не може бути знищена репресіями, що їхня свобода не буде зруйнована насиллям, що їхні сподівання на націю, яка будується на засадах демократії, не будуть приборкані залякуваннями.
У всьому, що Україні довелося пережити впродовж останніх місяців, канадці стояли поряд із вами. Вони робили це тому, що бачили вогонь у ваших очах, бачили страх, який ви відчували, та мирний спосіб, яким ви закликали до змін. Майдан заповнили українці різного соціально-економічного становища, різних віку та статі, та ваше послання було єдине.
Коли я зараз знову приземлився в Україні, я думав про цих людей. І хоча з моменту мого останнього візиту ситуація в Україні кардинально змінилась, люди залишилися незмінними. Тепер як ніколи ваш запал має зрости, ваше бажання побудувати краще майбутнє для України має бути сильнішим, ніж раніше.
Відомий поет вашого народу Тарас Шевченко писав: "Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли; у нас нема зерна неправди за собою".
Шлях до демократії покритий проваллями й перешкодами. Але українці пересвідчаться, що кінець цього шляху вартий довгої подорожі до нього, вартий випробувань та сліз. Усі життя, втрачені протягом останнього місяця, стануть основою, на якій ви побудуєте своє майбутнє. Вони ніколи не будуть забуті.
У відомому вірші Шевченка "Мені однаково" є такі рядки:
Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять…
Ох, не однаково мені.
Канаді ніколи не було однаково. І ніколи не буде.
Наша країна й надалі стоятиме поруч із вами у складні часи, ми будемо разом із вами робити кожен крок на шляху до демократії.