Як Київ рятує інфраструктуру та готується до можливого блекауту

07 листопада, 2022, 17:31 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Заступник голови КМДА Пантелєєв вважає, що підстав для паніки немає. Але для зібраності — точно є.

Як Київ рятує інфраструктуру та готується до можливого блекауту
© Getty Images

Життя стало спресованим, скоротившись на 4–8 годин відключень світла, зв’язку, води та тепла. Ми не цінували того, що мали: сотні тисяч українців, зокрема й киян, лише посеред війни відчули, що значать звичні блага цивілізації. Зараз нам тривожно, і ми можемо тільки припускати, скільки тисяч людей безпосередньо під обстрілами російських ракет самовіддано намагаються зберегти нам світло. Причому не лише в будинках, а насамперед — у душі. Щоб не дати росіянам занурити нас у морок паніки та безвиході. На що, власне, і розраховує Путін.

Скільки киян залишилось у місті і чи економлять вони енергію? Наскільки скоротилося споживання електроенергії у столиці? Скільки людей працювало над ліквідацією наслідків останніх обстрілів? Чи є можливості для відновлення пошкоджених об’єктів? Як саме місто готується до зими та можливого блекауту? Чи готує столиця евакуацію жителів у разі критичної ситуації?

Читайте також: Чому світло можуть вимкнути не за графіком: роз’яснення «Укренерго»

Кому потрібне світло

Якщо до війни в Києві мешкало близько чотирьох мільйонів осіб, то в березні їх поменшало до мільйона, але люди поступово поверталися до столиці, й тепер, за даними мобільних операторів, населення міста становить близько трьох мільйонів. Так само скоротилося й населення України, за різними даними, на 6–10 мільйонів. Зрозуміло, що відповідно впало й споживання електроенергії, води та інших комунальних послуг. За повідомленням «Укренерго», на 11 жовтня жителі Києва та області скоротили споживання електроенергії у вечірні часи на 26,5%, що несказанно втішило енергетиків. Однак то був перший день масованих обстрілів, і це сталося не тому, що люди відгукнулися на їхні заклики та почали економити, а, швидше, тому, що зменшилася кількість населення міста і області — на ту саму чверть, що й показали та підтвердили лічильники «Укренерго». Актуальної інформації на сьогодні — через місяць після початку обстрілів інфраструктури — столична адміністрація наразі не надала.

Однак після масштабних атак рашистів на енергетичну інфраструктуру 10 жовтня та в наступні понеділки говорити й підраховувати «економію» взагалі немає сенсу, — енергетики в аварійному випадку відключають електропостачання, коли це загрожує стабільності системи. Тому будь-які порівняння обсягів споживання стають некоректними.

Тут слід пояснити, що надання електрики трохи відрізняється, наприклад, від надання води: якщо розбір води великий, то тиск падає, й вона просто не доходить до верхніх поверхів або тече тоненькою цівочкою. Якщо ж не вистачає електрики, то падають і напруга (аналог тиску), і частота, і різні синуси, й автоматика може просто «вирубати» все електропостачання. Тоді кажуть — «система впала», а щоб її підняти, доведеться докладати неймовірних технічних зусиль із небезпечними стрибками напруги, що може вивести з ладу таку кількість електроприладів, яка не піддається підрахунку.

Таким чином, ситуація на сьогодні — на межі «падіння системи», про що влада повинна відверто казати людям, а люди — споживати вкрай раціонально!

Читайте також: Стабілізаційні відключення: як зменшити навантаження на мережу

На роботу як на війну

Ворог знає, де розміщені всі наші об’єкти так званої критичної інфраструктури, так само працівники цих об’єктів знають, що ворог це знає. Однак щодня всі йдуть на свою зміну, розуміючи, що в будь-який момент їхнє робоче місце може бути атаковане ракетами чи дронами. Важко сказати, скільки таких бійців тилу по всій країні, але в Києві — це до 30 тисяч осіб, і, що прикметно, фактично нікуди не поїхали висококваліфіковані працівники, інженерно-технічний склад і рядовий персонал.

— Чи були у вас плани на випадок надзвичайних ситуацій перед війною? — запитую профільного заступника голови КМДА Петра Пантелеєва.

КМДА

— Звісно, були, але війна змінила все. Вже в березні були порушені зв’язки з єдиною енергосистемою країни, тому вже влітку наші ТЕЦ запрацювали на повну потужність, а ми почали розробляти плани дій на випадок екстрених ситуацій. Зараз частина цих сценаріїв уже відбулася, на жаль. (Слід пояснити, що всі київські ТЕЦ виробляють одночасно і електричну, і теплову енергію, це фактично єдиний технологічний процес, тому стійкість роботи ТЕЦ украй важлива для всього життя столиці. — О. С.)

— Скільки людей працювало над ліквідацією наслідків останніх нападів?

— Насправді — тисячі. Головну роль тут відіграють ДСНС-ки, але разом із ними завжди співробітники об’єктів і наш міський рятувальний загін, що складається з висококваліфікованих спеціалістів, які забезпечують ліквідацію пошкоджень на об’єктах із високою напругою. Є в нас і свій неформальний «мозковий штаб», який протягом години має визначити стратегію ліквідації пошкоджень, і тут він (як мінер на війні. — О. С.) не має права на помилку, — занадто висока її ціна.

— Чи можете ви відзначити когось особливо, хто був попереду всіх?

— Усі люди та служби працювали як одна команда, виділити когось — важко. На початку війни на околицях Києва був унікальний випадок: на землі йде бій, свистять кулі, б’ють гармати, рвуться гранати, а на опорі електромережі, на висоті 20 метрів, сидить електрик — без каски, без броніка — і з’єднує перебиті дроти.

Під час недавнього масштабного ракетного обстрілу столичні енергетики проявили справжню мужність і найвищий рівень професійної майстерності. Після влучання в одну зі столичних теплоелектроцентралей, яка забезпечує значну частину електроенергії міста Києва, рятувальникам ДСНС вдалося швидко приборкати вогонь. І це тільки завдяки тому, що оперативний персонал ТЕЦ — старший начальник зміни станції Ігор Дударенко, старший черговий електромонтер Сергій Бойченко, машиніст-обхідник турбіни Руслан Ванярх і старший машиніст блока Дмитро Кунов, ризикуючи власним життям, запобігли поширенню пожежі та унеможливили вибух, професійно оцінивши масштаб вогненебезпечних речовин.

— Чи є можливості для відновлення пошкоджених об’єктів?

— Слід розуміти, що деякі складові енергетичного об’єкта унікальні, тому їх треба замовляти й виготовляти з нуля. І тут постає питання про те, що відновлювані об’єкти повинні мати системи пасивного захисту, — незважаючи на подорожчання, це все одно набагато дешевше, ніж виготовляти новий. Додаткові витрати доцільні.

— Чи допомагає вам уряд України?

— Уряд координує всю роботу з відновлення систем життєзабезпечення. Енергетична система столиці унікальна: ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 — комунальні, Дарницька ТЕЦ — у приватній власності, розподіл виробленої електроенергії йде через ДТЕК, цим процесом керує НЕК «Укренерго», і всю цю діяльність координує Міненерго. Всі ми працюємо злагоджено, як одна команда, всі розуміють, що в нас — біда.

— Чи допомагають нам іноземні уряди та компанії?

— Так. На початку війни, після того як ворога відігнали від Києва, данська компанія «Локсор» передала нам як гуманітарну допомогу труби, завдяки чому ми повністю відновили 14 кілометрів теплових мереж (у двотрубному вимірі. — О.С.). Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) передало місту партію електрогенераторів для закладів соціальної та медичної сфери. Багато допомагають нам фірми-партнери, з якими ми працювали до війни, — Siemens, IBB та інші, яких, мабуть, не треба зараз називати.

— Як саме місто готується до зими?

— Мер Віталій Кличко говорив про підготовку близько тисячі місць для обігріву, це не лише лікарні, пологові будинки, геріатричні пансіонати, це, наприклад, школи, де на певний час можна прийняти значну кількість людей. Для всіх ми закуповуємо електрогенератори (багато закладів уже мають їх), також забезпечимо генераторами 180 бюветів для безперебійної подачі води. Ми закуповуємо великі ємності (від одного до трьох кубічних метрів) для води, щоб забезпечити питною водою заклади охорони здоров’я та інші подібні. До речі, ми закупили та відправили до Миколаєва кілька фур таких ємностей влітку, коли там була складна ситуація з водою. В українського виробника ми замовили мобільні станції з виробництва тепла, в кожному теплопункті готуємо вивід, до якого можна швидко під’єднати таку станцію, й вона забезпечить теплом усіх, кого необхідно зігріти.

Читайте також: Що не так з новобудовами, чому в них вимикають світло хаотично та надовго: "інсайт" про графіки від ДТЕК

Ложка дьогтю від ДТЕК

Останнім часом люди стали масово встановлювати двозонні лічильники з наміром споживати електроенергію вночі й платити за це вдвічі менше. Електрики радо продають і встановлюють такі лічильники, але оформити цей двозонний тариф — неможливо (я неодноразово та безуспішно намагався це зробити). Диспетчерська служба організована так, що зв’язатися з живим оператором зась, а сайт банально не пропускає замовлення послуги переходу (перепрограмування) на двозонний тариф. Таким чином ДТЕК намагається зберегти тариф 1,44 грн (при споживанні до 250 кВт на місяць) і не пускає людей перейти на нічні 72 коп. І цей підхід треба змінити.

Тому що вижити цієї зими мають усі. І люди, і підприємства, і Україна.

Getty Images

Останні гарячі новини

Вибуховий ефект викликала нещодавня заява очільника влади Києва Віталія Кличка про необхідність готуватися до ситуації, коли місто може повністю залишитися без електрики. В цьому разі може припинитися подача не лише світла та тепла, а й води, а також робота каналізації. Мер закликав киян заздалегідь подумати, куди вони можуть перебратися в такому екстраординарному випадку… тобто йдеться про евакуацію тримільйонного Києва. А потім ще директор департаменту муніципальної безпеки Києва Роман Ткачук в інтерв'ю The New York Times заявив, що в Києві «готуються до евакуації трьох мільйонів людей у разі повного відключення електроенергії».

Проте зрозуміло, що забезпечити організаційно, згори, житлом і комунальними послугами таку кількість населення неможливо. Тим більше що обстрілюють інфраструктуру не лише Києва. Отже, мова, швидше, про самостійну евакуацію. І влада вже дала пояснення з цього приводу, уточнивши, що причин для розмов про евакуацію наразі немає. Але мерія напрацьовує різні плани та вчить людей реагувати і бути готовими вже зараз.

Узагалі-то це правильно, що влада попереджає людей про найгірший варіант розвитку подій. Поінформованість виключає паніку. Зрозуміло, що місто триматиметься до останнього, а кияни — хапатимуться за стіни, аби нікуди не їхати. Та й багатьом, звісно, їхати нема куди…

Те, про що говорив Петро Пантелеєв, — бювети на електрогенераторах, тисячу пунктів з автономним теплозабезпеченням та інше — й має дати людям можливість протриматися якийсь час, а там або з’явиться світло, або весна настане, або ми вже здобудемо Перемогу.

Читайте також: "Укрпошта" обіцяє не припиняти роботу, навіть якщо зникнуть світло та зв'язок

Коли закінчиться війна…

П’ята вечора, в кімнаті темно, але вікна в сусідніх будинках не світяться, лише де-не-де. Люди дослухаються до звернень влади? Схоже, що так. У мене на районі низькі хмари і зграї ворон. Сідають на дахи — ночувати. Мабуть, це добрий знак: не прилетить. Вони ж відчувають, чи не так?..

Related video

Більше статей Олександра Сергієнка читайте за посиланням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК