Війна гімнів

9 вересня Берегівська районна рада продемонструвала рідкісний випадок депутатської солідарності - за період у дві сесії переважною більшістю голосів було прийнято два абсолютно протилежні рішення. На початку літа депкорпус дружно проголосував за виконання гімну Угорщини перед відкриттям кожної сесії, а тепер так само дружно задовольнив протест прокуратури, чим своє рішення скасував. Така почергова одностайність наштовхує на роздуми, що перед сесією з депутатами проводилися «профілактичні бесіди». Та хоч невдоволення рішенням про угорський гімн публічно висловлювали як губернатор області Олександр Ледида, так і чимало столичних чиновників, самі депутати в неофіційних і офіційних розмовах запевняли: жодного тиску згори на них не було. Причина останнього переголосування в тому, що, висловлюючись делікатно, районна рада була збентежена величезним резонансом, який викликало рішення про угорський гімн. Ніхто й близько не очікував такої бурхливої реакції по всій Україні. Щоб не нагнітати пристрастей і зайвий раз не привертати уваги до угорської теми, яка останнім часом і так викликає роздратування у правому секторі українського політикуму через угорський закон про подвійне громадянство (див. DT.UA «Мовчанка - знак згоди?» від 18 лютого цього року), район­ні депутати й дали задній хід.

DT.UA розповідало про скандальне рішення Берегівської райради одразу після його прийняття в матеріалі «Подарунок для ультраправих» (№23 від 25.06.2011). 17 червня депутатський корпус майже одностайно висловився за виконання перед початком кожної сесії як українського, так і угорського гімнів. Проект рішення подали кілька депутатів із різних фракцій, ні на комісіях, ні в президії він не вик­ликав жодних зауважень. Го­ловний аргумент авторів проекту полягав у тому, що Берегів­щина - це єдиний на Закарпатті (як і в Україні) район, де більшість населення становлять угорці. Цікаво, що за прий­няття рішення голосували не тільки дві угорські фракції ради, які мають загалом 29 мандатів (усього райрада налічує 62 особи), а й українські партії - «Єди­ний центр» і «Пар­тія регіонів». Це легко пояснити, адже чимало депутатів із українських фракцій - етнічні угорці.

Одразу після голосування за угорський гімн на Берегівську райраду посипався шквал звинувачень у сепаратизмі та наступі на українську державність, після чого пішли звернення в Генпроку­ра­туру, СБУ та Верховну Раду України. 21 червня районна прокуратура внесла на рішення райради протест. Ще тоді дехто з депутатів висловлювався за доцільність скликання позачергової сесії, яка б оперативно задовольнила протест і таким чином зняла політичну напругу. Однак рада все-таки перечекала канікули й розглянула питання тільки тепер. Із 54 присутніх депутатів за скасування рішення проголосували 48.

Заступник голови Берегівсь­кої райради Адальберт Браун пояснив дії депутатів так: «Якби рада відхилила протест, прокурор звернувся б до суду. Щоб уникнути цього, а також для нормальної співпраці та взаєморозуміння між представниками різних національностей району депутати вирішили прийняти толерантне рішення, яке, думаю, задовольнило всі сторони».

Утім, позицію А.Брауна поділяють не всі обранці. Під час розгляду питання на комісіях фракція «Товариства угорської культури Закарпаття» (ТУКЗ), яка налічує десять мандатів і перебуває в опозиції, пропонувала відхилити прокурорський протест із тим, щоб рішення ради розглядав суд. Тому під час голосування на сесії шестеро депутатів ТУКЗ висловилися «проти». Однак на прийняття рішення це не вплинуло.

Задоволення протесту прокурора спричинило в роботі райради зміни, на які навряд чи розраховували автори проекту про угорський гімн. Так, оскільки в регламенті від 17 червня було прописано виконання двох гімнів - українського та угорського, після задоволення протесту прокуратури залишився тільки гімн України. Який і було виконано на сесії минулої п’ятниці. Зміни полягають у тому, що раніше гімн України під час відкриття сесій райради не виконувався, і якби не вся ця історія, невідомо чи виконувався б узагалі…