Від переставляння осіб сума відкотів не змінюється?

Публікуючи в газеті статтю «Державо, кру-гом! Чи повернуться обличчям до армії ті, хто за неї відповідає?» (№17 від 16 травня 2009 р.) з коротким описом схем розкрадання бюджетних коштів у Міноборони, редакція «Дзеркала тижня» особливо не розраховувала на те, що хтось понесе відповідальність за зловживання в цій сфері. Атакуй, не атакуй, а собака собаці хвоста не відкусить. Що ж змінилося в «каптерці» Міноборони через рік і три місяці? Чому раптом так вибірково «прозріла» Генпрокуратура, порушивши кримінальну справу проти екс-міністра економіки Богдана Данилишина за зловживання службовим становищем, забувши при цьому інших високопоставлених чиновників?

Не хотілося б полемізувати з будь-ким із приводу розгортання в країні кампанії «політичних переслідувань» проти колишніх можновладних, а тепер опозиційних урядовців. Немає практично жодних відмінностей у схемах розкрадання бюджетних коштів, що їх практикували чиновники за попереднього уряду і використовують за уряду нинішнього. Різниця полягає тільки в зміні прізвищ президента, прем’єр-міністра і міністрів, а також іншого чиновництва, яке отримало доступ до бюджетної «годівниці».

От тільки визріло запитання до генерального прокурора О.Медведька, відомство якого відзначилося «запізнілою реакцією» стосовно колишнього міністра економіки Б.Данилишина. У грудні 2008 року беззмінний генпрокурор у своєму листі першому віце-прем’єр-міністру О.Турчинову з приводу перевірки фактів неефективного використання Міноборони бюджетних коштів для закупівлі паливно-мастильних матеріалів повідомив, що «підстав для порушення кримінальної справи з цього приводу немає». Хоча в матеріалах ГоловКРУ вже тоді фігурували дозволи Мінекономіки на проведення процедури закупівель в одного учасника.

Закупівлі палива для армії - граблі Ю.Єханурова для М.Єжеля

Понад рік тому я детально описував технологію закупівель ПММ для армії, яку практикували за екс-міністра оборони Ю.Єханурова, що дозволяла посередникам шляхом маніпуляції з документами поставляти Міноборони дуже дороге паливо. Практично всі такі операції проводилися з ініціативи міноборонівських чиновників із дозволу Мінекономіки в одного учасника. Тільки на чотирьох подібних договорах закупівлі підприємці 2008 року «нагріли» бюджет на 54 млн. гривень. Після оприлюднення цих матеріалів редакція отримала навіть «гнівний» лист від самого Б.Данилишина, котрий вимагав спростування факту сприяння з боку його відомства чиновникам Міноборони, котрі наживалися на закупівлях палива.

Звісно, в історії із закупівлями в одного виконавця відповідальність поряд із Мінекономіки повинен нести ініціатор подібного роду операцій - Міноборони. А тому, звернувши увагу на епізод закупівлі палива для армії, слідчі Генпрокуратури разом із колишнім міністром економіки могли б на рівних правах запрошувати на допити і колишнього міністра оборони - Юрія Єханурова. Але Юрія Івановича поки що ніхто не турбує.

Можливо, тому не позбувся практики закупівель ПММ в одного виконавця і нинішній міністр оборони М.Єжель. Так, 22 липня цього року Міноборони узгодило вже з біло-блакитним Мінекономіки процедуру закупівлі палива в одного виконавця (лист-узгодження №ЛП 290 від 22.07.2010). Природно, що в цій операції фігурують ті самі посередники, що й у попередній. Втім, необхідно зазначити, що апетити комерсантів дещо зменшилися, а також помінялася схема «подяки» - всі «збитки» лягли на плечі виробників ПММ. Звісно, будь-яке підприємство погодиться за певну копієчку отримати в умовах кризи гарантований збут своєї продукції, та ще й за бюджетні гроші.

Джерела з Міноборони повідомляють, що паливо за листом-узгодженням №ЛП 290 в одного учасника вже закуплено. Може, Генпрокуратурі відвідати військове відомство? Чи будемо знову чекати зміни прапорів на вежі?

Не сумніваюся, М.Єжель чудово пам’ятає, що закупівля ковбаси, яєць і палива для армії за завищеними цінами закінчилася для Ю.Єханурова скандальним звільненням. Чи є так само показовим приклад Б.Данилишина для сучасного міністра економіки В.Цушка? Може, у нашій країні закони різні? Чи все ж таки йдеться про політичні переслідування?

Корупція на ковбасних обрізках

Обстановка у сфері закупівель послуг із харчування солдатів-строковиків із приходом М.Єжеля не тільки не поліпшилася, а й набула ще агресивнішого характеру. Крім перевірених «попередниками» способів перерозподілу ринку послуг, які практикувалися за часів Ю.Єханурова та колишнього директора Департаменту держзакупівель В.Бартківа, арсенал комерційних структур і чиновників включає і ноу-хау. Тут у наявності й «оригінальні» судові рішення, і отруєння солдатів напередодні тендерів, і ініційовані Міноборони дозволи Мінекономіки про закупівлю послуг знову ж таки в одного виконавця. Хоча в цілому представлена нашим читачам у травні 2009 року картина не надто різниться від нинішньої ситуації. Відмінність лише в тому, що зі складу засновників виведено афілійованих із В.Бартківим осіб, а на зміну компанії «Мезон-К» уведено ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС».

Нема нічого дивного в тому, що на «нагріте місце» «Мезон-К» зайшла комерційна структура, зареєстрована за тією самою адресою і з тим самим набором керівників. Особливість же нинішньої ситуації полягає в способі змінити виконавця, який було проведено за тією ж горезвісною процедурою закупівлі послуг у одного виконавця і знову ж таки з дозволу Мінекономіки.

Слідчим Генпрокуратури цікаво буде дізнатися, що їм доведеться попріти над доказом винуватості чиновників нинішнього Мінекономіки, оскільки дозволи їхні на проведення процедури закупівлі в одного учасника «легалізовано» через Київський окружний адміністративний суд (постанова в Єдиному державному реєстрі №9673906 від 23.03.2010 р.). По суті «Мезон-К» подала позов на неправомірність дій Мінекономіки щодо узгодження Міноборони застосування процедури закупівлі в одного учасника послуг із громадського харчування. Цим учасником якраз і було визначено компанію-наступника «Мезон-К» - «Провідну продовольчу компанію ЗС». Підприємство по суті позивається само із собою. Природно, що рішення суду, ухвалене за відсутності представників обох компаній, було прогнозоване - дії Мінекономіки було визнано правомірними, а права однієї компанії «планомірно» перейшли до іншої!

Цинізм нинішніх чиновників, які сприяли операції із заміни в неконкурентний спосіб одного учасника на іншого, вразив навіть працівників Головного управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю СБ України, котрі склали низку протоколів про корупцію стосовно посадовців - організаторів цієї схеми. Проте побіжне знайомство з ухвалами судів (№10493743 від 08.07.2010 р., №10603561 від 12.07.2010 р., №10603564 від 21.07.2010 р.), отриманими з Єдиного державного реєстру судових рішень, свідчить про те, що чиновники Міноборони мають неабиякий «фонд підтримки», котрий дозволяє їм повністю нівелювати всі старання правоохоронців, які прагнуть покласти край корупції в Міноборони у сфері держзакупівель.

До речі, сучасне керівництво Департаменту державних закупівель МО може найближчим часом забрати пальму першості щодо кількості складених протоколів про корупцію в колишнього директора В.Бартківа. Але те, що для анекдотичного чукчі - тенденція, для міністра оборони - не привід ускладнювати собі життя…

Хто залазить у казанок солдата зі своєю ложкою?

На проведення ще однієї процедури закупівлі послуг із харчування солдатів в одного учасника Міноборони отримало дозвіл від Мінекономіки в листі-узгодженні за №ЛП 289 від 22 липня 2010 року. При цьому відмінність від описаної вище процедури полягає в тому, що Міноборони має чинні договори на ці обсяги послуг з іншим учасником ринку - підприємством «Івала», дійсні до кінця поточного року. Крім того, ці договори було підписано після проведення відкритих тендерних процедур на конкурентній основі. Однак при ближчому вивченні ситуації виявляється, що послуги з харчування солдатів, які планується закупити в компанії ТОВ «Оптукрпром-ВР», майже на дві гривні на душу в день дорожчі, ніж у діючих зараз договорах. Але й це ще не все. Чиновники Міноборони були настільки скромні, що «забули» передбачити для ТОВ «Оптукрпром-ВР» оплату комунальних послуг. Така «забудькуватість» обертається для бюджету ще приблизно двома гривнями з кожного солдатського пайка на день. Сплачувати за витрачені комерсантами для приготування їжі газ, електроенергію, воду і тепло будуть змушені військові частини. У розрахунку на 15 тисяч солдатів, котрих щодня передбачається обслуговувати, комерсанти можуть «заощадити» ще близько 11 млн. гривень на рік. За наявності в армії 60 тисяч солдатів-строковиків простий арифметичний підрахунок показує, що при подорожчанні тільки на 2 гривні в день солдатського пайка комерційні структури «витягнуть» з і без того куцого держбюджету близько 44 млн. гривень.

Аналогічна амнезія тендерного комітету Міноборони щодо оплати комерсантами комунальних послуг проявилася й у договорах з іншими підприємствами. Не хотілося б припускати, що прибуток від таких недоглядів чиновників дозволяє підприємству «Артек-союз» вивозити своїх численних співробітників на святкування до Єгипту, та ще й, як кажуть у міністерстві, у супроводі військових чинів.

Спроби поміняти «Івалу» на іншу компанію Міноборони робило неодноразово.

У червні тендерний комітет Міноборони оголошує проведення відкритих торгів, природно, не запрошуючи на них «Івалу», оскільки жодна з пропозицій нових підприємств щодо ціни на послуги не була конкурентоспроможною. Торги тоді було припинено відповідним рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Необхідно підкреслити, що оголошення рішення суду під час проведення торгів викликало шквал обурення з боку керівників військового відомства, які поспішили розпочати процедуру службового розслідування стосовно представників Правового департаменту Міноборони, котрі, на думку заступника міністра М.Куцина, виконавши рішення суду, «зірвали» цей важливий захід. Досить цікаве ставлення в заступника М.Єжеля до виконання рішень судів. Може, міністру доцільніше розпочати інше службове розслідування стосовно свого заступника?

Зазнавши фіаско на фронті проведення відкритих торгів, керівники військового відомства ухвалюють рішення про проведення закупівлі послуг на ці ж обсяги (15 тисяч військових у дев’яти регіонах України) тепер уже в одного учасника. Природно, заручившись відповідним дозволом на проведення такої процедури в Мінекономіки, викладеним у листі-узгодженні №ЛП 289 від 22.07.2010.

Розуміючи непевність ситуації, комерсанти для «закріплення» рішення Міноборони про закупівлю послуг в одного учасника звертаються не будь-куди, а до суду. Буквально через шість днів - 28 липня 2010 року Київський окружний адміністративний суд відкриває провадження в адміністративній справі №2-а-6933. Тепер уже ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС» подає позов на неправомірність дій Мінекономіки з узгодження Міноборони застосування процедури закупівлі в одного учасника послуг із громадського харчування (копія рішення суду додається).

Рішення Київського окружного адміністративного суду в цій ситуації прогнозоване. Звісно ж, дії Мінекономіки та Міноборони буде визнано правомірними, а ТОВ «Оптукрпром-ВР» стане тим самим одним учасником закупівлі послуг.

На момент відкриття провадження в цій справі Мінекономіки вже примудрилося відкликати з Міноборони лист-узгодження №ЛП 289 (лист Мінекономіки №3301-25/360 від 23.07.2010), який оспорює позивач у суді нібито у зв’язку з наявністю технічної помилки в документах. Навряд чи Міноборони подібні листи візьме до уваги, а тим більше не стане «мучитися» цією проблемою суд, адже відомо, що такої процедури законодавством не передбачено.

Аналогічний лист за підписом заступника міністра економіки О.Сухомлина відправлено й у Держказначейство з проханням не реєструвати Міноборони юридичні та фінансові зобов’язання за договорами закупівлі послуг із харчування солдатів.

Важко судити про те, що так налякало пана Сухомлина, який підписав зазначений лист. Можливо, «лаври» Б.Данилишина?

Не думаю про наявність у когось сумнівів, що дії згаданих компаній за сприяння міноборонівських чиновників, спрямовані на одну мету - встановлення повного контролю над ринком надання послуг із харчування солдатів-строковиків.

А кадри хто?

«Подвійні стандарти» щодо виконання рішень судів - свідчення оригінальної «реформаторської» кадрової політики міністра оборони, що найбільш повно проявляється в призначенні на посади, які дозволяють розпоряджатися бюджетними грошима та матеріальними ресурсами, осіб, котрі мають дивні прогалини в біографії. Ну а як тоді пояснити, що М.Єжель уже двічі направив в адміністрацію президента для погодження призначення на посаду директора Департаменту державних закупівель документи такого собі І.Заливана - позаштатного радника міністра оборони? Згаданий радник жодного дня не перебував на держслужбі, та й трудовий шлях його підлягає ретельному вивченню, проте це не заважає міністру оборони рекомендувати його на посаду керівника структурного підрозділу, у віданні якого перебуватимуть закупівлі для потреб оборони на кілька мільярдів гривень. Для ілюстрації наведу трудовий шлях кандидата на високий пост в Міноборони: від санітара районної лікарні через педінститут до кар’єрного піку - посади директора департаменту транспортної логістики «Укрпошти». Останні два роки він узагалі ніде не працював.

Міністру оборони буде цікаво дізнатися (?), що пан І.Заливан, скромно промовчавши про своє перебування поза штатом Міноборони, 21 липня цього року взяв участь у міжвідомчій нараді під головуванням заступника міністра економіки О.Сухомлина, виступив на ній, та ще й першим від імені військового відомства підписав протокол наради. Найцікавіше полягає в тому, що на цій нараді узгоджено позицію про неможливість ухвалення урядового рішення про закупівлю послуг із харчування, лазнево-прального обслуговування та пошиття військової форми в одного учасника - концерну «Військторгсервіс» - держпідприємства Міноборони, яке ці самі послуги і має надавати. От уже істинно державний підхід!

Підсумок: попередня влада - під прицілом ГПУ, Данилишин - у розшуку. Але справа їхня під прапором нової влади живе і перемагає. Українську армію, звісно.