Підтримати
На 197-й округ подалося 25 кандидатів. Але не всі вони мріють стати народними депутатами і представляти своїх виборців у Верховній Раді.
Для одного з лідерів перегонів, самовисуванця Владислава Голуба, зареєстрували двох клонів/технологічних тезок. ЦВК ввела порядкову нумерацію кандидатів, щоб виборці могли відрізнити клонів від реального кандидата.
Конкуренцію Голубу складає Віталій Войцехівський — представник провладної партії «Слуга народу». У нього теж був клон, який змінив прізвище та ім’я перед виборами. Цю зміну скасували в суді, й тепер представник партії центральної влади може не переживати, що втратить голоси.
Частина кандидатів від локальних партій виконують теж суто технічну роль. Такі партії зазвичай створені для роботи в громадах, інколи — для легкого заробітку. Під другим варіантом мається на увазі продаж квот у виборчих комісіях різних рівнів, зняття кандидата на користь певної політсили тощо.
Рух ЧЕСНО проаналізував ситуацію на окрузі напередодні проміжних виборів.
Войцехівський VS Голуб
Чинний голова Золотоніської міської ради Віталій Войцехівський представляє партію провладної монобільшості в парламенті. Торік на місцевих виборах був незаперечним лідером і отримав 55,67% підтримки.
Кандидат Войцехівський обіймає посаду Золотоніського міського голови з листопада 2010 року по теперішній час, тобто виборці знають його як управлінця не першу каденцію і в періоди різної влади. Примітно, що 2010-го обраний на посаду від партії «Соціально-екологічна партія «Союз. Чорнобиль. Україна», а 2015 року — переобраний від партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність». До обрання головою ради обіймав різні посади на Золотоніському лікеро-горілчаному заводі «Златогор». Трудову діяльність розпочав у 1990 році на ВАТ «Київметробуд».
Нині рекламних бордів із агітацією Войцехівського аналітики Руху ЧЕСНО зафіксували на окрузі найбільше.
Його основний конкурент Владислав Голуб уже балотувався до парламенту, але на виборах у 2019 році посів друге місце як самовисуванець. Тоді він набрав понад 17%. У 2014-му на цьому окрузі був обраний нардепом від БПП. Голуб є зятем Сергія Соболєва — заступника голови парламентської фракції «Батьківщина».
У квітні 2017 року Голуб заявляв, що голова Черкаської обласної державної адміністрації Юрій Ткаченко погрожує його вбити. За погрозами, на думку депутата, стояла влада Черкаської області, яку представляв «Блок Петра Порошенка». (Черкаси сьогодні часом нагадують буремні 90-ті. У 2018-му мер Анатолій Бондаренко, залякуючи опозиційну місцеву раду на так званій «Чорній сесії», скористався послугами «Нацкорпусу», а у вересні в одному з ресторанів був розстріляний бізнесмен і кримінальний авторитет Михайло Козлов). Згодом Голуб залишив фракцію партії в Раді. У 2017 році Голуб звинувачував у погрозах і Войцехівського, з яким тепер зіштовхнувся в боротьбі за округ.
У період депутатства Голуб неодноразово відзначився «гречкосійством». То екскурсії до парламенту проводив, то принтери дарував і роздавав малятам солодощі від Миколая. Також Голуб піарився на коштах за рахунок субвенцій і 2019-го позиціював це як власну заслугу. Більшу частину з прозвітованих 21 млн грн субвенцій нардеп спрямував на капітальні ремонти освітніх, медичних та культурних закладів на окрузі. Зокрема, у школах замінили вікна та підлогу, відремонтували приміщення. Один із найдорожчих проєктів — капітальний ремонт спеціалізованої школи №6 у Каневі, на який витратили 2,5 млн грн субвенції.
Перш ніж Голуба обрали до Верховної Ради, він був помічником-консультантом депутатів від «Батьківщини» Володимира Бондаренка та Ігоря Гриніва. Наразі на окрузі також зафіксовано агітаційні борди кандидата.
Однак, як ми вже відзначали, Владислав Голуб — той кандидат, якому найбільше не пощастило. У виборчому бюлетені він має двох клонів. Один із них — його повний тезка. І всі три Голуби — самовисуванці, тобто виборець не зможе ідентифікувати кандидата навіть за партією. Залишається тільки розрізняти за місцем роботи (а найчастіше клони тимчасово не працюють), місцем проживання або роком народження. Але все це може заплутати виборця ще більше.
Повний тезка справжнього кандидата Голуба — Владислав Володимирович хоч і зазначає, що тимчасово не працює, але веде ріелторську діяльність із продажу квартир у столиці, де й мешкає. Про це свідчать дані одного з сайтів. Рух ЧЕСНО звернувся до кандидата по коментар, але той попросив набрати його трохи згодом і після цього слухавки більше не брав. Декларація про доходи кандидата абсолютно порожня.
Про Голуба Вячеслава з Чернігова не вдалося знайти додаткової інформації, крім тієї, що міститься на сайті ЦВК.
Обидва клони Владислава Голуба не мали торік ані доходів, ані активів. Їхні декларації — порожні. Це попри те, що застава для кандидатів становила 60 тис. грн.
Усі клони-самовисуванці зазвичай подають документи в останні дні реєстрації, щоб їх було важче розшукати до виборів і вони не знялися. А також щоб штаб опонента не встиг, своєю чергою, «подякувати» їм клоном у відповідь.
Справжній Голуб уже сповіщає виборців про свій порядковий номер у бюлетені.
Хто представляє ЄС, «Свободу», «Нацкорпус» і «Народовладдя»
Партія ЄС висунула кандидатом голову Черкаської обласної організації партії Романа Сущенка. На місцевих виборах 2020 року Сущенко очолював партійний список до облради і був обраний. Наразі є першим заступником голови облради.
В агітаційній кампанії Сущенка використали інформацію про його арешт і засудження російським судом до 12 років колонії суворого режиму за шпигунство на користь України. Внаслідок чого був ув'язнений в Лефортовській в'язниці.
Лише за три роки Сущенка звільнили з полону в РФ під час обміну українських полонених на злочинців. За даними адвоката Марка Фейгіна, після цього Сущенку було заборонено в'їзд до Росії терміном на 20 років. До ув’язнення Сущенко працював спецкором «Укрінформу» у Франції. Нагороджений орденом «За мужність» III ст. — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної журналістики, багатолітню сумлінну працю, високий професіоналізм.
Від ВО «Свобода» балотується Андрій Іллєнко. 2010-го Іллєнко був обраний депутатом Київської облради, а у 2012-му та 2014 роках — народним депутатом. У 2019-му теж балотувався до парламенту, але не пройшов. Має досвід кандидування на посаду столичного мера 2014-го і 2020 року, проте кияни двічі віддали перевагу Віталію Кличку. Очолював Київську міську організацію партії ВО «Свобода».
У період депутатства Іллєнко не був помічений у кнопкодавстві, не підтримував антидемократичних актів, не є фігурантом антикорупційних схем. Згідно з даними, розміщеними на офіційному сайті ВРУ, мав зразкову відвідуваність засідань сесій та комітетів. Зараз веде активну агітацію на окрузі, хоч на бордах і не зазначено, від якої партії балотується. Як і в Києві, Іллєнко проводить особисті зустрічі з виборцями.
А виборців із Канева навіть запрошує на концерт гурту ROMAX, що розцінюється як «гречкосійство».
Сергій Василюк представляє партію «Народовладдя», що утворилася внаслідок виходу зі «Свободи» нардепа Юрія Левченка (VIII скликання), колишніх депутатів Київради Ярослава Кутняка та Прохора Антоненка, а згодом й інших її членів.
Василюк є членом партії та керівником Кіровоградської обласної організації «Народовладдя», фронтменом і засновником гурту «Тінь Сонця», автором і виконавцем більшості пісень гурту. На момент моніторингу рекламних бордів на окрузі аналітиками Руху ЧЕСНО агітації Василюка зафіксовано не було. Проте він звітує на своїй Фейсбук-сторінці про зустрічі із виборцями.
Примітно, що в кожному дописі дякує за підтримку і дає посилання на сторінку сайту партії, де можна зробити фінансовий внесок. «Народовладдя» — одна з небагатьох партій, які ведуть низову фандрейзингову кампанію.
Більшість українських партій і політиків не залучають публічно кошти від своїх прибічників. Найрейтинговіші політсили часто не мають на офіційних сайтах навіть реквізитів для потенційних донорів. Попри те, що в січні 2020 року змінилося законодавство й перерахування внесків на користь партій стало простішим, політики не поспішають використовувати це у своїх інтересах.
«Нацкорпус» кандидує очільника міського осередку, бойового офіцера запасу Дмитра Кухарчука. Представник партії неодноразово відзначався своїми активними діями на масових акціях. Нині Кухарчук перебуває під вартою до 28 жовтня за підозрою у хуліганських діях під офісом президента 14 серпня.
Тоді акцією під ОП учасники вимагали відмовитися від імплементації формули Штайнмаєра в українське законодавство і не відновлювати подачу води в окупований Крим. Сталися сутички з правоохоронцями, під час яких постраждали представники обох сторін.
Кухарчук робив заяви про здачу інтересів держави Соросу та Ротшильду. А того ж 2019 року брав участь у заворушеннях «Національного корпусу» проти президента Порошенка. «Нацкорпус» намагався заблокувати його кортеж. Тоді Кухарчука затримали.
Раніше Кухарчук уже балотувався і до міськради у 2020 році, і на посаду голови тієї ж ради, і навіть до парламенту 2019-го. Але обраним так жодного разу й не був. Відзначився «гречкосійством».
Хто інші кандидати від партій?
Андрій Лобунець представлятиме «Європейську партію України», очолює Черкаську обласну організацію партії.
Лобунець є керівником кількох юридичних осіб, що зареєстровані у Черкасах. Основним місцем роботи зазначає ТОВ «Центр землеустрою та кадастру». На брифінгу голова партії Микола Катеринчук запевнив, що партія більше семи років не висувала своїх кандидатів на Черкащині. Це було пов’язано з низкою причин, але тепер з’явився кандидат, який підтримує і поділяє всі цінності «Європейської партії України».
«Молодіжна партія України» висунула мешканця столиці Романа Коніжая, що балотується вперше, але був активним учасником виборчого процесу в інших амплуа. Під час моніторингу Рухом ЧЕСНО не зафіксовано агітаційних матеріалів кандидата, проте на своїй сторінці у Фейсбуці Коніжай активно комунікує з виборцями, навіть публікує звернення до ЦВК та її відповіді.
Під час місцевих виборів 2020 року Коніжай був членом обласної ТВК і тоді представляв провладну партію «Слуга народу». Того ж року на позачергових парламентських став довіреною особою технічного кандидата, самовисуванця Владислава Сидоренка.
Навіщо партіям кандидати, які не ведуть агітації?
Крім парламентських і активних партій, що регулярно висувають свої представників, на Черкащину висадили десант кандидатів від регіональних та не дуже популярних у широкому колі політичних проєктів «Нові обличчя», «Рівне разом», «Молодий Харків» та інші.
Законом України «Про політичні партії» передбачено, що ті політсили, котрі впродовж десяти років не брали участі у президентських чи парламентських виборах, мають бути ліквідовані в судовому порядку. Участь у довиборах — це шанс для партій висунути кандидата і заплатити меншу грошову заставу, ніж довелося б платити за висунення списку на наступних парламентських виборах. Сума застави у другому випадку становила б 6 млн грн, а висунути кандидата по одному округу і зберегти реєстрацію — коштує лише 60 тис.
Так вчиняють два типи партій. Перший — які працюють на місцевому рівні, брали активну участь у місцевих виборах і не хочуть бути ліквідованими; другий — ті, котрі використовують своє право подати кандидатури на жеребкування до складу виборчих комісій, щоб потім торгувати квотами. Ціна за квоту може сягати 15 тис. дол., про що раніше писав Рух ЧЕСНО. Тобто партія як юрособа може не вести політичного життя, але власник цього «бізнес-проєкту» може заробляти на квотах.
Вячеслав Резніков є головою Черкаської обласної організації та членом партії «Команда Андрія Балоги», від неї ж і кандидується. Резніков — менеджер з дослідження ринку та вивчення суспільної думки в компанії «АВЕ Мукачево». Живе на Закарпатті.
Партія «Команда Андрія Балоги» раніше мала назву «Єдиний центр». На місцевих виборах амбіції «Команди Андрія Балоги» обмежилися Закарпатською областю, де партія висунула понад тисячу кандидатів у депутати і отримала, щонайменше, 124 мандати.
Видимих ознак того, що Резніков веде кампанію, рух ЧЕСНО не виявив (не зафіксував зовнішньої реклами, друкованої продукції, реклами в соцмережах).
Від місцевої «Партії Антона Яценка» балотується його помічник-консультант Сергій Чередніченко. Ще кілька років тому, у 2017-му, на посаду голови Кам’янської ОТГ його висував УКРОП, але виборці довірили йому лише посаду депутата громади.
Раніше, впродовж 2010–2014 років, Чередніченко працював заступником Кам’янського міського голови. З 2015-го очолює громадську організацію «Народна влада Черкащини». З 2019-го по квітень 2021 року був головою Чигиринської РДА.
Олена Козачук із Київщини представлятиме партію «Молодий Харків». І ця партія, і попередня створені для локальних рад, але, щоб їх не ліквідували, висувають кандидатів-парашутистів на довибори на Черкащині. Раніше Козачук не мала досвіду балотування й не обіймала політичних посад.
Одесит Григорій Козьма балотується від партії «Блок Едуарда Гурвіца». Ця політсила веде свою діяльність в Одесі. Очолює партію Едуард Гурвіц — колишній міський голова Одеси, народний депутат II–IV та VII скликань. У 2020 році ТВК не зареєструвала списків кандидатів у депутати Одеської міської ради від політичної партії «Блоку Едуарда Гурвіца», бо політична сила не виконала вимог Виборчого кодексу за гендерними квотами.
Кандидат стверджує: його участь у виборах не є формальною. У тому, що він братиме участь у цій кампанії, сумнівів немає, але Рух ЧЕСНО не зафіксував його агітаційної діяльності на окрузі.
Ще одна локальна партія — «Нові обличчя» висунула немісцеву кандидатку. 21-літня Наталія Степушенко мешкає в Ірпені Київської області. Там і балотувалася на попередніх місцевих виборах. Тоді, у 2020-му, Степушенко не була обраною, але через відмову інших депутатів від партії посунулася в партійному списку і наразі є депутаткою Бучанської районної ради. На своїй Фейсбук-сторінці Степушенко комунікує роботу райради, а ось інформації про балотування до парламенту немає.
Примітно, що у 2019-му Степушенко була офіційним спостерігачем від ОПЗЖ.
Претенденти-самовисуванці
Самовисуванка Юлія Гершун ще донедавна розвивалася в модельному бізнесі — топ-модель Світу-2017, «Місіс Всесвіт-2018», а з 2019-го вирішила просувати свою політичну кар’єру. Балотувалася у Дніпрі до парламенту IX скликання як самовисуванка. У 2020-му подалася до партії УДАР, яка кандидувала її до Київради. Як бачимо, партія не висувала її кандидаткою в нардепи Черкащини.
У 2017 році Юлія Гершун вела червону доріжку пісенного конкурсу «Євробачення». Тоді ж ведучим конкурсу був нинішній голова черкаської ОДА Олександр Скічко. Після проведення заходу Гершун, Скічко та третій ведучий — Володимир Остапчук знялися в еротичній фотосесії. Примітно, що в декларації про доходи Гершун вказує нульовий дохід, проте має майже 240 тис. дол. готівкою і коштовні прикраси.
Іван Степанець мігрує в балотуванні від Київщини до Черкащини й назад. Також представляв на виборах різні партії. У 2015-му став депутатом Черкаської райради — тоді він представляв «Батьківщину». 2020-го Степанець балотувався як представник УДАРу до Київської облради і Бориспільської райради, але обраним так і не був. Коли у 2020-му відбулося укрупнення районів, Степанець знову був обраний і знову представляв «Батьківщину».
Ще до реєстрації кандидатом у ЦВК, ймовірно для ідентифікації, Степанець розмістив на окрузі вітальні борди з Днем Незалежності.
Висувається кандидатом і екснардеп Леонід Даценко. У 2013-му він уже був обраний по цьому округу до парламенту від «Батьківщини». Загалом, Даценко кандидувався від партій ще тричі, й ані НУНС, ані «Український Народний Блок Костенка і Плюща» не дали йому перепустки до Верховної Ради.
За час роботи нардепом Даценко встиг стати фігурантом журналістського антикорупційного розслідування, оскільки взяв на оплачувану посаду помічника свою доньку Марину.
Політичний шлях Даценка досить строкатий. 2002-го і 2014-го самотужки намагався підкорити парламент, але безуспішно. У 2006-му до Черкаської облради його кандидував «Український Народний Блок Костенка і Плюща», у 2015-му — «Відродження», а у 2020-му — ЄС.
Нині Даценко працює радником Черкаського міського голови, що, ймовірно, додає йому впізнаваності, хоча активної агітаційної кампанії Рух ЧЕСНО не фіксував.
Членкиня ОПЗЖ Тетяна Радченко, яка мешкає у столиці й балотується як самовисуванка, виявилася найзаможнішою серед усіх кандидатів. Жінка торік не отримала жодного доходу, однак має готівкою долари, євро та гривні. У гривневому еквіваленті всі заощадження та доходи становлять близько 20 млн грн.
2015-го Радченко кандидувалася до Київської облради від УКРОПу, а у 2020-му — до Черкаської облради від ОПЗЖ.
Більше статей Ірини Латиш читайте за посиланням.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google