Важко стиснути кулак, у який тицьнули милостиню

Скандал, що спалахнув навколо контрактів про постачанням російської електроенергії в Україну й анексований Крим, крім усіх явних і поки ще прихованих (і приховуваних) ризиків, вказав і на те, що суспільство більше не може миритися з тим, що керівництво держави ухиляється від обов'язку чітко й публічно сформулювати принципи політики, яку воно провадить і має намір надалі провадити щодо окупованих територій. Звичайно ж, це неможливо без здійснення президентом України надзусилля над собою, аби відповістити на власне запитання, яке він навіщось поставив бізнес-важковаговикам у Давосі. Якщо дії Росії в Україні - агресія, то президент, прем'єр і всі-всі, хто під присягою, мають діяти тільки так, як того вимагають Конституція і закони. А якщо вони їх порушують дією або бездіяльністю, то повинні нести за це відповідальність.

Здавалося б, що простіше: є територія, захоплена агресором, є його армія, загони поліцаїв і старост, і є мирне населення - громадяни України. З агресором треба воювати, звільняючи територію; колабораціоністів зі зброєю в руках і без переслідувати за законом; мирне населення захищати - евакуювати, організовувати нові робочі місця, надавати допомогу тим, хто не може себе прогодувати. "Мирний план" президента Порошенка і президента Путіна в неоголошеній і одним і другим війні на ділі передбачає інше. Одні воюють, інші торгують.

За офіційною інформацією, за чотири місяці дії "мирного плану президента" під контроль терористів відійшло понад 500 кв. км території Донбасу. Де буде лінія розмежування - запитання, як відомо, дискусійне: Петро Порошенко не погоджується з пропозицією Володимира Путіна прокласти лінію по факту на сьогодні, наполягаючи на версії "лінії розмежування сторін із прив'язкою до місцевості" за Мінською угодою. Але те, що буде за нею (в рамках законодавства України), президент Порошенко вже озвучив - вільна економічна зона. Джерела DT.UA стверджують, що Володимир Путін не проти. І правильно - йому має бути однаково, як називатиметься цей "чужий" у тілі України. Головне, щоб він там був, продовжував пити соки, вбивав здорові клітини й розмножувався хвороботворними. Не думаю, що Петро Порошенко цього не розуміє. Як і того, що ВЕЗ буде несправжньою. Тоді чому цей явний фейк? А тому, що є вдалий прецедент - ВЕЗ "Крим" на анексованій території півострова, що дозволив близькому колу президента і великому бізнесу (тоді - першому заступникові глави АП Ю.Косюку, олігархам Д.Фірташу, Р.Ахметову, а також найбільшим ритейлерам і перевізникам) і далі заробляти в Криму. Що дозволяє їм працювати на два ринки, сплачуючи податки тільки в скарбницю країни-окупанта, зокрема й реєструючи кримські "дочки" за законодавством РФ.

До 1 січня цього року "кордон" із Кримом проходили до 500 хур із товарами, які дуже допомогли окупаційній владі півострова уникнути продовольчої кризи. Бо вузьке транспортне горло для постачання російських товарів - переправа через Керченську протоку - було або забите військовою технікою, яку перекидали в Крим і з Криму (і далі, зокрема на Донбас), або закривалося через шторми. За даними Державної фіскальної служби України, отриманими на інформзапит Центру журналістських розслідувань, з 27 вересня - коли почав діяти закон про ВЕЗ, і по грудень 2014 року товари загальною вартістю 288 млн 333 тис. дол. США в Крим із материкової частини України постачали 1862 суб'єкти підприємницької діяльності. Найбільші обсяги поставок припадали на молочну продукцію (на 22,9 млн дол.), апаратуру й устаткування (на 18,9 млн дол.), алкогольну й безалкогольну продукцію
(15,6 млн). Кількість кримських підприємств, що торгували з материковою Україною, більш ніж на порядок менша - усього 167 (поставки на 20,2 млн дол.)

Одночасно закон (і рішення НБУ, ухвалені відповідно до нього) перетворив громадян України - кримчан на нерезидентів, по суті прирівнявши їх до іноземців, а територію - визнав не своєю, з усіма обмеженнями в правах громадян і незалежно від того, чи залишилися вони на окупованому півострові, чи переїхали на материк, зокрема й вивівши бізнес. І також нагородив великими проблемами при перетинанні "кордону" - там до прикордонників додалися митники. З усіма корупційними складниками - від поборів із перевізників до запуску схеми тіньового транзиту в РФ.

Звичайно, кримчани протестували, а з НБУ судяться й донині. І президент на підсумковій прес-конференції визнав, що в законі про ВЕЗ багато помилок, які треба виправляти. Однак уже за два-три тижні в інтерв'ю французькому телеканалу заявив, що ВЕЗ може бути створена й у Донбасі.

Кому це вигідно? Ну ніхто ж не повірить, що в палаючий Донбас підуть інвестиції, як вони не пішли й у двічі ВЕЗ у Криму - росіяни теж закон про зону ухвалили. Експерт фонду "Майдан закордонних справ" Андрій Клименко називає кілька зацікавлених груп.

"Гадаю, багато читачів будуть дуже здивовані, що вже зараз, постачаючи продукцію в анексований Крим з території материкової України, підприємці абсолютно "законно" отримують… відшкодування експортного ПДВ. Уже давно ні для кого не секрет, що це найбільш корумпована схема в країні. А в умовах Криму, де неможливо нічого проконтролювати, вона відкриває безмежні можливості для фіктивних операцій, через те що сьогодні практично всі українські торговельні мережі перереєстрували свої підприємства в Криму за законодавством країни-окупанта", - розповідає Клименко.

Друга група тих, хто бурхливо аплодує ВЕЗ у Криму, вважає експерт, - це вся нереформована рать українських контролюючих органів, що обслуговують "експорт" - від митниці, податкової і прикордонслужби до фітосанітарного та ветеринарного контролю. Підприємці, особливо ті, що везуть у Крим товари, які швидко псуються, з дедалі більшим роздратуванням називають зростаючі ставки хабарів за оформлення експортних документів.

"З огляду на відому винахідливість і першої і другої групи, можна тільки здогадуватися, які ще новації при роботі з "чорною дірою" вже винайдені або ось-ось з'являться, наприклад, у зв'язку з оформленням сертифікатів походження продукції або іншими схемами, можливості для яких відкрила так звана ВЕЗ", - прогнозує Андрій Клименко.

На думку експертів "Майдану закордонних справ", фейкові ВЕЗ у Криму і в Донбасі потрібні, щоб прикрити фіговим листком наявність де-факто державного кордону між Україною та її окупованими територіями.

"Як на мене, жодної митниці й жодних прикордонників на адміністративному кордоні з Кримом, як і на проектованій лінії розмежування на Донбасі не повинно бути в принципі. Там мають стояти військові і Національна гвардія. А за вживання понять "експорт" і "імпорт" щодо окупованих територій не зайво притягати до відповідальності за колабораціонізм", - пропонує Андрій Клименко. І думка ця досить поширена не тільки в експертному середовищі.

Тим часом Закон України про ВЕЗ у Криму яскраво продемонстрував свою потрібність і корисність для обраних у торгівлі… з Росією. Завдяки опублікованій головою партії "Демократичний альянс" Василем Гацьком копії контракту між українським "Укрінтеренерго" і російським "Интер РАО" на постачання електроенергії в Україну й окупований тією ж Росією Крим (із захопленням мереж Донбасу) стала очевидною ще одна таємна домовленість із РФ, яку ретельно приховує українська влада. За тиждень, що минув після публікації, експерти в ЗМІ вже встигли детально проаналізувати документи, цифрами підтверджуючи невигідність для України цього контракту. Не будемо повторюватися, але зупинимося на кількох моментах. Як виправдовувався міністр енергетики України Володимир Демчишин, занижена порівняно з нинішньою на 15% вартість електроенергії, яку Україна при драконівських умовах зобов'язалася постачати в Крим, пояснюється тим-таки законом про ВЕЗ. Адже поставки на її територію товарів, пояснював міністр, за цим законом мають нульову ставку ПДВ!

Другий принциповий момент, який Демчишин спростовує, - наявність у контракті, підписаному українськими чиновниками, фрази про постачання електроенергії в "Кримський федеральний округ". При цьому документально своїх слів міністр так і не підтвердив. По суті, маємо прецеденти, по-перше, визнання українським урядом АР Крим російським федеральним округом, по-друге, підписання з незаконними органами, створеними на анексованих територіях (унітарне підприємство "Крименерго"), юридичного документа. І, по-третє, є запитання і щодо порушення санкцій ЄС і США стосовно торгівлі з Кримом.

Слідом за скандалом, що спалахнув навколо контракту, "Держрада" Криму ухвалила рішення про "націоналізацію" ДПЕК "Крименерго", яка належить Рінату Ахметову. Підставою було названо, звичайно ж, торжество історичної справедливості - мовляв, життєво важливий об'єкт було приватизовано без урахування думки кримчан. Офіс компанії відразу ж блокувала "армія Аксьонова", а його "уряд" призначив тимчасову адміністрацію. Що це означає - сказати поки що важко. До цього моменту вважалося, що Ахметов (як і інші здобувачі-олігархи) від укладення контракту втратив. Однак потерпілі від експропріації якось дивно мовчать, хоча при "націоналізації" всього лише відділення "Укртелекому" в Севастополі заяви були однозначно протестні. На сайті ДПЕК із приводу "віджиму" регіонального монополіста - "Крименерго" - немає ні слова. Є один невиразний коментар "Інтерфакс-України": мовляв, це було несподіванкою, будемо розбиратися. Навіть без висловлення глибокої стурбованості. Версій, власне, дві. Або "націоналізація" відбулася за обопільної згоди (Рінат Леонідович, кажуть, часто відвідує Москву, міг і домовитися про прихований продаж). Або олігарха, даруйте, просто кинули, а мовчить - бо ще є що втрачати (термінал у Севастополі й заведений на офшорку і перелицьований "Укртелеком" у Криму).

Та в нас із вами - своя війна. Справжня, хоч і не оголошена. І від їхніх "війн" і "перемир'їв" нас уже не просто нудить - блюємо кров'ю. Як і від пустопорожніх просторікувань про необхідність протидіяти гібридній війні. Як тут не згадати слова Єжи Лєца, винесені в заголовок?! Але ж ВЕЗ для окупованих територій - із цього ж арсеналу, бо є несправжніми і такими, що виконують не ту функцію, яку на них покладено в усьому світі, - залучення інвестицій шляхом надання пільг, передусім податкових. І якщо президент Порошенко реалізує свою (або своїх порадників-лобістів) ідею і в Донбасі, то регіон стане ще більшою "чорною дірою", ніж Крим. І війни цим фейком не виграти й не наблизити. Бо і торгівля з окупантами і платежі в бюджети анексованого Криму перетворюють переваги Києва на його слабкості. Через контракт на постачання російської електроенергії в Крим Україна втратила не тільки віялові відключення на материку, а й один з найсильніших важелів впливу на Крим - рубильник. А влада вкотре продемонструвала свою неспроможність працювати головою і для країни, дедалі більше поринаючи в корупційні скандали при перерозподілі ринку ПЕК. Та й якщо раптом у Крим таки піде дніпровська вода, не дивуйтеся. Минулої весни за цю "послугу" ходоки з Криму пропонували
20 млн дол. Тоді не взяли…