Депутати Львівської міської ради зберуться на наступне засідання орієнтовно у п’ятницю, 18 грудня. Про це міський голова Андрій Садовий заявив у ЗМІ.
Саме на цьому засіданні вони мають вирішити низку кадрових питань, і одне з найважливіших — обрання секретаря ради. Адже секретар міськради зможе виконувати обов’язки мера за його відсутності. А з огляду на те, що більшість депутатів уже збиралися на скандальну сесію ще до того, як мера міста наділили повноваженнями, це кадрове питання критичне як для мера, так і для депутатських фракцій, які намагаються зберегти контроль над більшістю в раді.
Члени фракцій у коментарях Руху ЧЕСНО розповідають, що секретарем може бути представник різних політичних сил — «Свободи», «Варти» або ЄС, але кого внесе на цю посаду мер Львова, не береться однозначно сказати жоден депутат. Хоча очільниця фракції «Самопоміч» запевнила, що від Садового пролунала пропозиція подати кандидатуру депутата від ЄС.
Однак це зовсім не означає, що Садовий здався на милість переможцям (у його ситуативних опонентів, які підписали меморандум про співпрацю, — ЄС, «Свободи» і «Варти» — 39 голосів). Увесь процес традиційно сховано під килим. І хоча Садовий публічно нібито говорить про потенційну кандидатуру від ЄС, водночас він веде дуже активний діалог із фракцією партії «Варта», яка таки отримала золоту акцію. При хорошому розкладі і переговорній майстерності Садового нечисленна фракція може отримати не лише портфелі голів комісій, а й посаду секретаря ради, за якого в разі висунення вона готова голосувати. Незважаючи на меморандум. І це звучить у публічній площині.
Рух ЧЕСНО вирішив з’ясувати, як ідуть переговори щодо кадрових питань та які кандидатури розглядаються на посади секретаря Львівської міськради та заступників мера міста. На окрему увагу заслуговує формування виконкому та обрання голів депутатських комісій.
Секретаріада
Для обрання секретаря ради потрібні щонайменше 33 голоси (Львівська міськрада налічує 64 депутати). Разом у «Самопомочі» та «Голосу» є лише 25 мандатів, тоді як у ЄС і «Свободи» — 32. Отже, для прийняття рішення Андрію Садовому треба назбирати як мінімум вісім голосів, а ЄС і «Свободі» — схилити на свій бік одну фракцію чи бодай одного депутата.
ЄС і «Свобода» переконані, що у них із «Вартою» 39 голосів і єдина та непохитна позиція висунути на посаду представника «Свободи». Політики посилаються на те, що це обумовлено спільним меморандумом про співпрацю. Підписання цього меморандуму ініціювала «Варта», і згодом за ініціативою ЄС і «Свободи» до тексту меморандуму внесли правку, що кандидатом на посаду секретаря має стати «свободівець» Маркіян Лопачак.
У коментарі Руху ЧЕСНО Лопачак зазначив, що ще не спілкувався із Садовим з цього приводу: «Андрій Іванович, наскільки мені відомо, не одній людині пропонував. Власне, він переніс пленарне засідання на п’ять робочих днів, щоб завершити всі консультації».
Та, попри підписаний меморандум, представник «Варти» наголосив, що фракція може підтримати і свого кандидата на посаду секретаря.
Більш того, заступник керівника фракції «Варти» Ігор Зінкевич повідомив, що свою кандидатуру як потенційного кандидата теж бачив, щоправда, лише в Інтернеті, але не виключає, що кандидатом може стати хтось із їхньої фракції, а не «свободівець», як зазначено в меморандумі. «Зі мною особисто Андрій Іванович не розмовляв. З тим, що має бути баланс мера і секретаря, я погоджуюся. Валерія Веремчука він не називав, але це ходить стінами міської ради. Він Наталію Шелестак не назвав, а сказав мені, що було б непогано, аби нарешті секретарем була жінка, перший раз в історії, і якщо вона була б із «Варти». Якщо хтось буде названий (мером. — тут і далі прим. ЧЕСНО) з «Варти», ми будемо голосувати. Якщо Садовий назве Лопачака, то я впевнений, що проголосують усі і ми», — пояснив Ігор Зінкевич.
І якщо ЄС заявляє, що бажає бачити депутатку «Варти» Наталію Шелестак на посаді голови депутатської бюджетної комісії, то у «Варті» кажуть, що в мера Львова її розглядають кандидатом на посаду секретаря міськради. Отже, різні партії намагаються залучити «Варту» на свій бік.
Що стосується фракції «Самопоміч», то її голова Вікторія Довжик наголошує, що висувати «свободівця», на думку їхньої політичної сили, нечесно щодо львів’ян. «Маємо партію, яка отримала найбільшу підтримку львів’ян. Логічно, що першою кандидатурою, з поваги до тих 40% львів’ян, мала би бути пропозиція від ЄС. У нас найменша партія «Свобода» претендує в раді на найбільшу посаду. Від міського голови пролунала пропозиція дати кандидатуру від ЄС», — наголосила вона.
У свою чергу очільник фракції ЄС Петро Адамик наголошує, що позиція фракції незмінна, і вони готові підтримати «свободівця» на посаду секретаря ради, як і передбачено меморандумом.
Оскільки голосування таємне, а фракція ЄС найбільша, то за таких умов більше шансів для кандидатури саме від ЄС (яку може запропонувати Андрій Садовий) добрати необхідні сім голосів. Разом з тим для контролю таємного голосування у низці фракцій у інших міських радах застосовували такий прийом, як неучасть усієї фракції у голосуванні за секретаря, аби переконатися, що ніхто в таємному голосуванні не віддасть голосу за того чи іншого кандидата.
Якщо варіант із внесенням і голосуванням за кандидатуру від Садового не спрацює, тоді право подати секретаря перейде до депутатської більшості.
«Голос» вимагає, щоб кандидатури розглянули на погоджувальній раді. Про це Руху ЧЕСНО повідомив координатор «Голосу» у Львові Андрій Дячишин.
Виконком по-новому
На відміну від таємного голосування за секретаря, питання заступників і старост згодом вирішуватиметься відкритим голосуванням. Заступники можуть входити до виконавчого комітету. І його склад так само стратегічно важливий і для мера, і для депутатських фракцій. Бо саме виконком із своїми значними повноваженнями втілюватиме в життя ті рішення і програми, за які проголосує рада.
Якщо розглянути нинішній склад виконкому, який сформувала рада попереднього скликання, де Садовий мав більшість, то до нього увійшов міський голова, його заступники, керуючий справами виконкому, начальник управління ДСНС і, як це було обґрунтовано під час призначення, один представник від громадськості.
Проти формування виконкому за старим принципом із заступників мера виступає «свободівець» Маркіян Лопачак: «Неправильною позицією є виконком, який є зараз. Коли з 11 чоловік дев’ять — фактично міський голова і його заступники. Це трошки такий необ’єктивний орган, заангажований, бо заступники цілком природньо не можуть піти проти позиції міського голови. Мають бути люди з різних середовищ. Структура Львівської міської ради станом на сьогодні, як на мене, значно роздута, її потрібно оптимізувати. Багато рішень дублюються».
Він зазначає, що лунали пропозиції про включення до складу виконкому представників Львівської обласної та районної рад.
Політичні союзники «Свободи» — депутати від ЄС пропонують змінити механізм формування виконкому. Представник цієї політсили Петро Адамик наголошує, що треба сформувати конкурсну комісію з мера і депутатів. «Для всіх конкурсантів, якщо ми говоримо про війтів, про старост, які за посадою мають зайти у виконком», — зазначає він.
Також у ЄС Руху ЧЕСНО заявили, що заступники мера не обов’язково мають входити у виконком.
«Варта» наголошує на тому, що у виконкому треба забрати повноваження погоджувати містобудівні умови, і хоче, аби ці питання вирішували депутати ради. Більш того, лідер партії «Варта» Ігор Зінкевич зазначає, що для їхньої політсили виконком настільки важливий, що навіть коли обирали голову фракції, то виходили з того, хто найбільше розуміється на повноваженнях і природі виконавчого органу. Таким чином, фракцію очолив колишній депутат міськради Юрій Мартинюк.
«Голос» також підтримує позицію про зміну положення про виконком.
Фракції поки не називають конкретних прізвищ, і лише Петро Адамик із ЄС сказав Руху ЧЕСНО таке: «У нас є люди, які працювали у місцевому самоврядуванні, — секретар Рясне-Руської (сільради, яку доєднали до Львівської громади)».
Боротьба за комісії
Голови депутатських фракцій погодилися збільшити кількість депутатських комісій із 10 до 12, а також висловили свої побажання щодо керівництва в комісіях. Як і в переговорах щодо посади секретаря, розподіл керівництва у ключових комісіях може бути вагомим аргументом для формування більшості під кадрові рішення ради.
Голова фракції «Самопоміч» у коментарі Руху ЧЕСНО повідомила, що фракції погодили модель 12 комісій. І, як випливає з коментарів членів різних фракцій, поки не дійшли згоди у питанні, хто очолюватиме стратегічно важливу бюджетну комісію. Свій кандидат на голову є в «Самопомочі», що зрозуміло, бо для Садового як представника виконавчої гілки, важливо контролювати бюджетні питання. Так само на головування в цій комісії претендує «Варта».
«Самопоміч» є другою за чисельністю фракцією. Комісії мають розподілитися пропорційно кількості депутатів. Коли в «Самопомочі» у минулу каденцію було 24 депутати, а у БПП — десять, ми очолювали чотири, а вони — три із десяти комісій. Я дуже сподіваюся, що цей справедливий принцип збережеться. Найменша партія «Варта» чомусь зараз претендує на велику кількість комісій. Серед найбільших комісій хочемо бюджетну, інженерну», — каже Вікторія Довжик.
Щодо інженерної комісії, то тут інтереси «Самопомочі» перетинаються із ЄС, оскільки ця фракція також заявила про свій намір головувати у цій комісії. Понад те, тут категорично проти, аби бюджетну комісію очолював представник політичної сили, яка підтримує Садового.
«Керівником бюджетної комісії не має бути представник «Самопомочі», а тим більше чиновник. Наша позиція, що має бути Наталія Шелестак (представниця «Варти»). Ми однозначно хотіли б інженерну комісію, законності, підприємництва. Але, враховуючи, скільки нас є в раді, то, думаю, ми в усіх ключових комісіях матимемо як мінімум половину складу. Я вважаю, ми повинні контролювати всі комісії», — каже представник ЄС Петро Адамик.
Водночас кандидатура саме Наталії Шелестак від «Варти» може бути подана Садовим на посаду секретаря. «Варта», крім уже згаданої бюджетної, претендує і на гуманітарну комісію.
Представник найменшої фракції «Свобода» Маркіян Лопачак зазначає: «Природно, на жаль, у першу чергу мають показати своє бачення більші фракції. «Свобода» може очолити фахово і представляти будь-які комісії. Консультації на рівні фракцій якраз ведуться».
Коаліціада
За попередньої каденції, коли в Андрія Садового була більшість у раді, значну кількість голосувань підтримувала фракція БПП (нині ЄС), а «Свобода» перебувала в опозиції.
Попри підписання спільного меморандуму про співпрацю та координацію дій на першій сесії ради, як можна побачити, у більшості з ЄС, «Свободи» і «Варти» різні думки щодо кандидатури на посаду секретаря. Деякі фракції висловлюють сумнів у тривалості їхньої співпраці. І це було б вигідно Садовому. Самі ж представники більшості кажуть, що це не більшість проти Садового.
На запитання про те, чи існує у міськраді опозиційна більшість до мера у складі фракцій ЄС, «Свободи» та «Варти», Петро Адамик заявив: «Я не казав би, що вона опозиційна. Це прольвівська більшість, не анти-Садового, яка буде реально слідкувати за руками чиновників Андрія Івановича. І це правильно. Це баланс влади у місті». З позицією ЄС погоджується і представник «Свободи».
Депутат Андрій Дячишин пояснив, чому «Голос» не підписав згаданого меморандуму про співпрацю: «Ми, наприклад, його не підписували, тому що хотіли внести певну кількість поправок. Зрештою, меморандум — це такий документ, який напрацьовується спільно. Меморандум з’явився, його обговорювали, а потім бігом уже підписуй, тобто ще не обговоривши всіх тих речей».
З приводу коаліцій між партіями депутат «Голосу» пояснив, що де-юре і де-факто першу сесію було організовано неправильно, а фракція не отримувала щодо неї правильного офіційного повідомлення. «Наша підтримка позиції («Самопомочі») на певному етапі може показувати, що ми підтримуємо «Самопоміч» і мера. На сьогодні, на нашу думку, була доволі конструктивна позиція в «Самопомочі». ЄС на сьогодні демонструє зі «Свободою» та «Вартою» якусь спільну позицію, але ми ж не знаємо, скільки це буде», зауважив Андрій Дячишин.
Як і ніхто поки що не знає, чи вдасться Андрію Садовому зруйнувати плани своїх основних опонентів. І заручитися підтримкою «Варти» в міській раді.
Більше статей Олексія Роговика читайте за посиланням.