У Гаагу доправили аргументи і факти

Чинячи спротив російській агресії, протидіючи брехні й маніпуляціям пропаганди Кремля, Україна прагне домогтися справедливості і покарати Росію в залі суду.

Дотримуючись рішення Міжнародного суду ООН, який розглядає справу "Україна проти Росії" (де Київ обвинувачує Москву в порушенні Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму і Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації), наша країна 12 червня передала меморандум. Це документ, у якому надано докази вини РФ: коротко викладено факти, на яких ґрунтується позов України, а також сформульовано юридичні аргументи.

Окрім 366-сторінкового меморандуму, суддям МС ООН передано додатки, які складаються з 28 томів. Доказова база ґрунтується на матеріалах слідства (у тому числі й Спільної слідчої групи, що розслідує обставини катастрофи MH17) і містить аудіо- і відеозаписи, супроводжувані перекладом. Також суду надано показання 7 свідків щодо утисків за національною ознакою в Криму, і 10 - щодо фінансування російською державою тероризму в Україні.

Мета України в МС ООН - не тільки домогтися визнання вини Росії в порушенні конвенцій і отримати фінансову компенсацію, а й змусити Кремль припинити підтримку бойовиків та переслідування українців і кримських татар. Завдання Києва в суді - довести, що з боку Москви була послідовність дій, що був умисел російської держави, у результаті якого постраждали люди. Це важко, навіть попри ту кількість злочинів, які вчинила Російська Федерація.

Досить сказати, що раніше ще жодну державу не звинувачувала інша у фінансуванні тероризму на підставі Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму. Тому, аналізуючи всі ті злочини, які вчинила Росія під час окупації Донбасу й анексії Криму, українська сторона ретельно вибирала факти порушень міжнародних договорів, фокусуючись на тих епізодах, які могла стовідсотково довести, спираючись на кілька джерел.

Стосовно Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації - це обмеження прав кримських татар і українців, коли російська окупаційна влада забороняє діяльність Меджлісу, викрадає представників кримськотатарського народу, обмежує освіту українською мовою. Що ж до порушення Росією Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, то це епізод з MH17 (збитим ракетою, випущеною російським "Буком"), обстріл мирних жителів Маріуполя, Краматорська, Авдіївки і Волновахи, а також терористичні акти в Харкові, Одесі й Києві. В останньому випадку йдеться про замах на Антона Геращенка.

Тепер відповідно до розпорядку, встановленого судом, настала черга Росії надати контрмеморандум, тобто свої аргументи й коментарі у відповідь на обвинувачення України. Москва повинна зробити це до 13 липня 2019 р.

Позиція Києва полягає в тому, що цей процес не можна розділяти на дві частини - на розгляд МС ООН питання своєї юрисдикції і справи по суті. Але після українського меморандуму Росія, найімовірніше, піде на оскарження юрисдикції суду: Москва завжди йде "прокладеними рейками". А саме такий юридичний шлях вона обрала, коли в 2008 р. Міжнародний суд ООН почав розглядати позов Грузії проти Росії: Тбілісі обвинувачував Москву в порушенні Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

В остаточному підсумку (через недотримання грузинами формальних досудових процедур) у 2011 р. суд ухвалив рішення, що не має юрисдикції розглядати позов проти РФ.

Нагадаємо, що у квітні 2017 р. МС ООН виніс перше проміжне рішення у процесі "Україна проти Росії", визнавши свою первинну юрисдикцію щодо обох конвенцій - про расову дискримінацію і про боротьбу з фінансуванням тероризму. Іншими словами, суд, не заглиблюючись детально у процес, вирішив, що має право й підстави розглядати заяву нашої країни.

Тоді ж МС ООН постановив задовольнити клопотання України і запровадити тимчасові заходи для захисту національних меншин у Криму. Він зобов'язав Росію, по-перше, утриматися від обмежень кримських татар щодо представництва власних інтересів, включаючи поновлення діяльності Меджлісу. По-друге, забезпечити навчання українською мовою.

Оскільки росіяни проігнорували це рішення суду, у квітні Київ звернувся до МС ООН з проханням роз'яснити свій припис про поновлення діяльності Меджлісу. Наприкінці травня судовий орган звернувся до Росії з вимогою надати йому інформацію про виконання цього пункту тимчасових заходів. За словами заступника міністра закордонних справ України з питань євроінтеграції, агента України Олени Зеркаль, ці процедурні кроки дадуть МС ООН можливість оцінити реальний стан справ.

Розгляд справи "Україна проти Росії" обіцяє бути тривалим: основні баталії цієї російсько-української війни на юридичному фронті ще попереду. Однак у фіналі цього судового процесу (на що ми, українці, дуже сподіваємося) Російську Федерацію очікуватиме політична й фінансова розплата за розв'язування війни та окупацію української території.