Турбіни для "Кримнаш" — уроки телепортації

Цього тижня останні дві турбіни Siemens (з чотирьох замовлених) прибули в Крим. Опубліковане Reuters фото їх розвантаження у феодосійському порту сенсацією, на жаль, не стало. Операція "турбіни для Криму" спокійно й методично проводиться вже понад два роки, останній рік - майже відкрито. Тепер вона вийшла на фінішну - монтажну - пряму.

Основних висновків два: гроші не пахнуть і за себе треба боротися.

Компанія Siemens AG спочатку оприлюднила дивний прес-реліз. У ньому повідомлялося: "У нас немає достовірних даних про фактичні поставки наших турбін у Крим. Однак ми серйозно ставимося до цих чуток і створили спеціальну групу для розслідування цього питання, яка ретельно працює, щоб прояснити факти. Якби були якісь повторні маршрути нещодавно придбаних турбін у Крим, це було б явним порушенням договірних угод". Загалом, хто б міг подумати. Добре, що без збитків - гроші за турбіни компанія отримала в повному обсязі і вчасно.

DT.UA уже розповідало про це (№49 від 18 грудня 2015 р.) у статті "Російсько-німецький nur geschäft*, або Технологія обходу санкцій". Суть у тому, що формально ці турбіни мали виготовити не для Криму, а для якоїсь електростанції на Тамані. Схему шито білими нитками - ніякої станції на Тамані ніхто не будував. Конкурс на будівництво ТЕС на Тамані був оголошений тільки влітку 2016 р. і "завершився через відсутність заявок". Більш того, із заявлених характеристик видно, що чотири турбіни таманській ТЕС не потрібні.

Коли схему розробляли, у Кремлі були переконані, що санкції - це ненадовго, і що через кілька років, на момент поставки обладнання, їх знімуть. А може, і самої України як держави не буде… Але час спливав, і стало зрозуміло, що санкції зовсім не іграшкові, і Київ, незважаючи на купу ляпів, теж вистояв. Це означало, що схему закупівлі турбін для Криму доведеться ускладнювати. Першою ластівкою стала зміна замовника. Спочатку розпорядженням уряду РФ відповідальним за будівництво електростанцій у Криму було призначено ВАТ "Зовнішньоекономічне об'єднання "Технопромекспорт". Компанія солідна, займається будівництвом 60 років і реалізувала чимало енергопроектів. Належить вона російській держкорпорації "Ростех", яку прямо курирує Путін

Улітку 2015-го підрядника тихо змінили. Замовником (забудовником) об'єктів генерації стало… "Зовнішньоекономічне об'єднання "Технопромекспорт". Назва та сама, тільки це вже ТОВ зі статутним фондом менш як 10 тис. дол., 99% належить дочірній структурі "Ростеха". Цю шарашкіну контору зліпили якраз 2014-го. А материнську структуру почали банкрутувати власні "дочки".

10 липня 2017 р. Siemens AG подала позов у московський Арбітражний суд проти замовника турбін компанії "Технопромекспорт", ТОВ "Технопромекспорт" і проти власної дочірньої компанії - ТОВ "Сіменс технології газових турбін" (спільного підприємства Siemens і російських "Силових машин").

Утім, кривдити "дочку" німці не збираються. Звернення до суду потрібне тільки для того, щоб одержати підтвердження, що лиходії з "Технопромекспорту" не інформували "доню" про продажі. А так компанія Siemens заявила про намір забезпечити через московський суд (!) накладення заборони на будь-які нові поставки в Крим, а також "домогтися повернення даного обладнання в Тамань". Ну-ну...

По-перше, відповідача - "Технопромекспорт" - уже майже немає, він перебуває в стадії ліквідації. По-друге, активи призначеного "відповідача" виведено на однойменне ТОВ. Причому процес був цілком публічним і непогано висвітлювався в ЗМІ. Про ці подробиці іноді запитували шановану міжнародну компанію Siemens, яка так зворушливо переймалася своєю репутацією. І отримували незмінну відповідь, що все добре, що контракт з потужною системою захисту, і що є свята впевненість, що турбіни потрібні для Тамані (на якій не забили навіть кілочка. - І.М.), а не для на повну споруджуваних у Криму двох станцій.

Юридично всі чудово. Суд, швидше за все, визнає, що нині покійний "Технопромекспорт" обдурив добре й таке наївне ТОВ "Сіменс технології газових турбін". Отриманий папірець (рішення суду) служитиме німцям прекрасною можливістю й надалі продовжувати взаємовигідне співробітництво з Росією. Нічого особистого - просто бізнес.

Німецька компанія навіть цілком зможе виконати обіцянку: "Здійснить належні оперативні заходи, щоб не допустити незаконного використання обладнання, а саме - не надаватиме ніяких поставок або послуг для монтажу, підтримки роботи й гарантійного обслуговування". Чому б ні? У Росії вже змонтовано мінімум дюжину таких самих турбін, досвід налагодження є, як і власні фахівці для цього. Більш того, одна з компаній, задіяних у встановленні та пусконалагодженні турбін у Криму, це абсолютно російське ЗАТ "Інтеравтоматика", майже половина акцій якого (45,7%) належить Siemens. От її, швидше за все, дійсно зроблять крайньою Після завершення монтажу, звісно.

А якщо ж якась деталька зламається пізніше, її неважко буде замовити… як "для Тамані", так і для якоїсь із легальних електростанцій з аналогічними турбінами.

Утім, Reuters уже сказало, що в Siemens обіцяють подумати, "що це означає для наших відносин з Росією. Ми не можемо повернутися до звичайного бізнесу, наче нічого не трапилося… Це матиме певні наслідки для окремих зв'язків". От тільки заявило це безіменне джерело, і це аж ніяк не офіційна заява Siemens.

Вибачте, панове, але те, що схема реалізовуватиметься саме так, було зрозуміло два роки тому. А так, справді, "певні наслідки для окремих зв'язків". І, звичайно, "потрібно зберігати витримку, але діяти відповідально".

Хто ж сперечається? Siemens не хоче втрачати перспективний російський ринок, на якому працює півтори сотні років. І водночас світитися в мутній історії з порушенням санкцій теж не хоче. Тим більше, що "глибоке занепокоєння" уже висловили. Та й посол Німеччини пан Рюдігер фон Фріч інформував, що Siemens "серйозно обманули", і це "дуже сильний удар по інвестиціях у Росію". Сумно як, напевно, сльози розчулення заважають їм це писати.

Росіяни теж намагаються допомогти німецьким партнерам "діяти відповідально". Довели до банкрутства заради схеми поставок турбін свою шановну фірму. А тепер повідомляють, що турбіни, встановлювані для теплоелектростанцій на території Криму, "російського виробництва, складені в російських компаніях". Чиста, до речі, правда - складені в Пітері на російському підприємстві ТОВ "Сіменс технології газових турбін". Щоправда, з німецьких деталей, але то таке…

Заодно ще раз повторили "версію прикриття": для реалізації проектів будівництва енергооб'єктів на півострові Крим ТОВ "ЗО "Технопромекспорт" планувало поставити газотурбінні установки на базі газових турбін класу Е, вироблені іранською компанією MAPNA. Відповідні технічні рішення було спочатку закладено в проект. Однак сторони не досягли взаєморозуміння щодо ряду технічних і комерційних питань, і контракту не уклали.

"У поточних обставинах "Технопромекспорт" був змушений придбати чотири комплекти газотурбінних установок з вторинного ринку", - говорять у компанії. Опрацювання ідеї з Іраном виникло значно пізніше початку будівництва й на проекті ніяк не позначилося. Скромно зазначимо, що озвучує її саме Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗО "Технопромекспорт", а договір був укладений з нині майже покійним ВАТ "ЗО "Технопромекспорт". З ним і судитимуться. Ну а, що чисто випадково з'явилися на вторинному ринку чотири турбіни - це від його покійної "матінки". Там, до речі, про всяк випадок поміняли й арбітражного керуючого, тож новий чесно робитиме круглі очі.

У четвер, 13 липня, шоу продовжилося. На допит у ФСБ викликали директора "Силових машин". Його там суворо запитали, чи не злив він комусь держтаємниці, навмисно чи ненавмисно. І чи не від нього пішли дані про доставку турбін на півострів.

Заодно навколокремлівські джерела ненав'язливо підкреслили, що турбіни вже глибоко російські: "Коли "Технопромекспорт" закупило турбіни, вони були глибоко модернізовані під стандарти російських ТЕС, тому в них уже не залишилося нічого від Siemens і під санкції вони вже не підпадали… У березні 2017 р. Торгово-промислова палата Санкт-Петербурга проводила експертизу та установила, що газова турбіна SGT5-2000E є обладнанням з локалізацією в "Сіменс технології газових турбін", що більш як на 50% виготовлене у РФ і не має аналогів на її території".

Це дійсно таємниця, що якщо зібрати турбіну, яка більш як на 90% складається з німецьких деталей, то на виході буде духовноскрепна турбіна під індексом ТПЕ-180, у якій "не залишилося нічого від Siemens".

Як неголосно іронізують у Пітері, директор "Силових машин", напевно, здав німцям секрет їх фарбування.

От реально гарна схема, що свідчить про глибоку й заслужену повагу Кремля до його давнього перевіреного партнера Siemens AG. І як такій ідилії можуть завадити якісь санкції?

Є ще один невеселий нюанс. На тему висловилися посол ФРН, адміністрація президента Путіна, Reuters, німецькі, російські, українські засоби масової інформації. А от наші чиновники зберігають цілковите мовчання. Запізнення реакції України на події навколо Криму стало вже традицією. Спочатку два роки не могли погодити позов до РФ - усі просто боялися взяти відповідальність на себе. Коли китайці перекидали кабелеукладач через півсвіту для прокладання енергокабелю в Крим, наша млява реакція з'явилася вже після початку його роботи.

Мені відомо про купу написаних із цього питання доповідних. Але публічно - повне мовчання, вочевидь боїмося скривдити ще й Меркель.

Пани поважають тих, хто має власну думку. На легкодухих (терпил) у міжнародних справах зважають рідко…

Може, наші чиновники беруть приклад з німців і керуються тезою "потрібно зберігати витримку, але діяти відповідально"? Але чому ж із діями ну от зовсім кепсько? А попереду - активна фаза боротьби навколо/проти "Північного потоку-2"…

Щоб не закінчувати зовсім на негативі, зазначу, що санкції таки дали ефект - термін будівництва двох станцій у Криму, для яких і знадобилися чотири турбіни Siemens, зсунулися більш як на рік. Показавши заодно й успіхи великої енергетичної наддержави в імпортозаміщенні - вторинний ринок і глибокопросунуте викруткове складання за схемами. "Русский мир" зразка 2017-го.