«Тучи над городом встали»

Віце-мера Одеси Миколу Ільченка, якого було затримано за підозрою у вимаганні хабара на суму 25 тис. дол., у четвер звільнили з-під варти. Апеляційний суд Києва змінив запобіжний захід на підписку про невиїзд. Мер Одеси Олексій Костусєв, який із самого початку називав це провокацією, впевнений: його заступника виправдають, бо доказів передачі Ільченку грошей немає, є тільки заява упійманої на хабарі особи про те, буцім гроші призначалися заступникові міського голови.

Чим би не завершилося розслідування цієї кримінальної справи, вже очевидно: гучне затримання віце-мера Одеси (на робочому місці, з багатогодинним обшуком у кабінеті, взяттям під варту й утриманням у Лук’янівському СІЗО), наполохало всю мерію. Спецоперацію проводили співробітники Антикорупційного бюро ГУБОЗ МВС і Генпрокуратури України. Інші фігуранти гучної справи - директор комунального підприємства «Узбережжя» Олег Кухтей та депутат Одеської міськ­ради Олег Гоцуляк - були затримані «на гарячому», в процесі одержання 9,5 тис. дол. - частини суми, яку вони нібито вимагали у бізнесменів «за сприяння». За даними МВС, цей епізод не єдиний. Згідно з інформацією, наявною у правоохоронців, керівник КП та депутат створили цілу систему вибивання грошей з підприємців, котрі займалися організацією відпочинку на пляжах Одеси. Є припущення, що пристойний відсоток від хабарів передавався заступникові мера, який давав санкцію на оформлення оренди.

Що б не казав Костусєв, корупційний скандал відчутно вдарив насамперед по ньому самому. Ільченко працював під керівництвом Костусєва у структурах Антимонопольного комітету України, очолюючи Сумське, а потім Київське територіальне відділення АМК. На роботу в одеську мерію він перейшов на особисте запрошення Костусєва, який доручив йому курирувати роботу транспорту і підприємств прибережної зони.

Пройшов школу АМК під началом нинішнього одеського мера і його перший заступник Сергій Черненко, чий кабінет під час корупційного скандалу теж спорожнів. За наявною інформацією, у підконтрольній йому фірмі також відбувся обшук. Ретельний огляд провели правоохоронці і в кабінеті начальника департаменту комунальної власності Івана Позднякова, ще од­нієї близької меру людини. На­скільки відомо, і там приводом до візиту охоронців закону стала підозра в корупційному діянні.

Безумовно, Одеса знала й крутіші історії. Але минулі скандали траплялися або в період зміни влади в місті та країні, або в розпал (по завершенні) виборчих кампаній. І завжди сторонами конфліктів були різні політичні сили. А тут свої проти своїх.

У гучній спра­ві фігурують два депутати міськради від Партії регіонів. Перший - Олег Гоцуляк, який, за версією слідства, відігравав роль посередника. Другий - Павло Сере­бре­ник, у якого фак­­тично вимагали хабар. Роль останнього в цьому корупційному скан­далі, схоже, ключова. Хоча до кінця не зовсім зрозуміла: чи то він жертва, чи то кат. Чи - що найімовірніше - інструмент інтриги. Одно­партійці, знаючи Серебреника за іншими справами, позаочі називають його провокатором і намагаються триматися від нього якомога далі. Прикметно, що після затримання чиновників мерії Серебреник провів прес-конфе­ренцію, на якій розповів про деталі кримінальної справи, порушеної Генпроку­ратурою проти одеських «хабарників», і надав копію постанови, що нині красується на безлічі інтернет-сайтів. Після звільнення Ільченка з-під варти Костусєв зазначить: «Іуді знадобилося 30 срібняків, а нам в Одесі вистачило одного Серебреника».

Одеський градоначальник у всьому вбачає підступи противників, які дискредитують його в очах одеситів. «Під мене копають і заважають працювати. Я вимушений постійно виправдовуватися, а це дуже напружує», - зізнався Костусєв.

Затримання та обшуки в Одесі позбавили мера чи не найголовнішого демагогічного козиря. Улюблена тема монологів Олексія Олексійовича - моторошні розповіді про діяння «злодійської команди попередників», від яких місто, за його словами, ніяк не може оговтатися. Тепер, коли в корупції підозрюють близьких до Костусєва людей, патякати про чужі гріхи буде значно складніше. По його репутації завдано удару. Незалежно від того, був мер «на паях», потурав хабарникам - чи просто погано підбирав
кадри.

Зрозуміло, в Одесі мало хто вірить, що затримання віце-мера та інших осіб - звичайний епізод, рядовий прояв боротьби з корупцією, як прокоментував одеські події міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов. Ніхто не сумнівається, що без санкції згори жодна людина не наважилася б так відверто трясти команду Костусєва. За інформацією, що є в DT.UA, на стіл президентові країни лягли якісь матеріали, котрі буцімто компрометують одеського градоначальника. Кажуть, реакція вождя була бурхливою. Чи переросте буря над мерією в ураган, який змете Костусєва з посади градоначальника? Чи все обмежиться нагадуванням про те, хто в цій країні (а отже, і в цьому місті) справжній господар? Тим більше що Костусєв останнім часом дозволяв собі зайве.

Одеса була й залишається масштабною ареною економічних воєн. Порти, припортовий завод, ринок «7 кілометр» та інші ласі шматки не так давно перерозподілені між основними фінансово-промисловими групами, котрі входять у провладну орбіту. Але дещо залишилося. Наприклад, аеропорт, який мерія передала в руки «чужої» офшорної компанії, причому без ніякого аукціону. До речі, куратором цієї угоди був майбутній фігурант справи про хабар Микола Ільченко. У Києві рішення про долю повітряних воріт Одеси не зрозуміли. Віце-прем’єр Борис Колесніков своє незадоволення висловив публічно. Втім, під час відвідин Південної Пальміри 29 вересня Борис Вікто­рович попросив журналістів не пов’язувати неприємності з Ільченком із рішенням про аеропорт.

Затримання віце-мера й депутата міськ­ради від ПР - серйозний удар по місцевому партосередку. Який почав ретельно дистанціюватися від діяльності мера. Регіонали надали Костусєву під час виборів потужну підтримку. Але їхніх сподівань (насамперед економічних) новий мер, як вони самі визнали, не справдив.

Філіал Партії регіонів в Одесі зовсім не монолітний. Костусєв, хоч і є членом політради ПР, більше спирається на місцеву партію «Батьківщина». З губернатором Едуардом Матвій­чуком (який очолює обласну організацію ПР) мер та його команда не завжди ладять. Міська організація регіоналів, очолювана Геннадієм Трухановим (він же керівник найбільшої депутатської фракції в міськраді) намагається вибудовувати власну політику і добивається більшого впливу на мера, який цьому тиску всіляко опирається. Між трьома центрами точиться постійна внутрішня боротьба. Що знижує шанси Костусєва на виживання, якщо над ним справді згустяться хмари.

Стиль роботи мера, його незговірливість і пихатість дратують соратників усе більше. Градоначальник Одеси дедалі більше скидається на Черно­вецького і цілком може повторити його долю.