Три звернення до парламенту

Доки головні політичні сили ведуть останній бій за право керувати країною, їхні сформовані тили на місцях послідовно «звітують» про виконання передвиборних обіцянок. Свою першу порцію «зобов’язалівки» виконала на цьому тижні й Одеська обласна рада. Депутати прийняли звернення до Верховної Ради щодо вступу України в НАТО, «розкермували» ситуацію з питанням щодо статусу російської мови. І відреагували «для галочки» на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Цю тему, на відміну від двох вищезгаданих, вони обговорювати не стали. Втім, у рішенні записали: обговоривши ситуацію, що склалася в житлово-комунальному господарстві області у зв’язку з підвищенням цін на енергоносії, облрада вирішила направити звернення до Верховної Ради і Кабміну з вимогою вжити заходів для захисту громадян.

З метою захисту конституційних прав громадян було ухвалене і звернення щодо вступу України до НАТО. Проте вже під оплески більшості. Зауваження колег із помаранчевого табору про те, що це питання не є компетенцією облради, залишилося за кадром. Основні вимоги депутатів — утриматися від непродуманих форсованих кроків, спрямованих на вступ до НАТО. Рішення стосовно цього питання, зазначають вони, мають приймати не політики, а всеукраїнський референдум. Якщо ж незаконні дії з боку посадових осіб триватимуть, облрада залишає за собою право на адекватні дії.

Плодом компромісу, результатом спільної роботи політичних сил назвали депутати рішення щодо мови. Соціалісти навіть висловили подяку всім, хто брав участь у погоджувальній раді з розгляду цього питання. Зауваження ж «нашоукраїнців», що, мовляв, ні від кого захищати російську мову, для жителів Одещини мовної проблеми не існує і тому питання слід зняти з порядку денного, прозвучало як голос волаючого в пустелі. Хоча зовсім інша ситуація того ж дня склалася під стінами облради. Тут чути було голоси і прихильників, і противників.

Безперечно, питання мови — болісна тема, і вона могла вивести з рівноваги будь-кого, дали б їй тільки волю розгулятися. Тому були пікети, різкі заяви, звернення ряду громадських організацій про те, що відбувається атака на «українську мову», що парад мовних рішень — це початок серйозного розколу країни, це шлях до автономізації тощо. Проте загалом обійшлося без крайнощів. Депутати змогли «з’їхати» з торованої іншими місцевими радами стежки. Кон’юнктурне питання вирішили за принципом: і вовки ситі, і кози цілі.

Про те, що облрада має намір розглянути питання про статус російської мови, було заявлено відразу після обрання керівних органів ради. Ніхто не сумнівався, що біло-блакитна Одещина візьме приклад зі своїх однопартійців зі східних областей, де рішення про надання російській мові статусу регіональної вже були прийняті. Проте реакція Києва і лавина позовів переконали депутатів, що загострення стосунків і нагнітання пристрастей зараз недоречне.

Врятував ситуацію екс-губернатор області, депутат облради Сергій Гриневецький, запропонувавши змінити формулювання питання про статус російської мови, що було винесене на розгляд. Воно звучить так: «Про реалізацію на території Одеської області конституційних норм і положень законів України «Про мови в Українській РСР» зі змінами і «Про ратифікацію європейської Хартії регіональних мов, або мов меншин». У результаті народилося компромісне рішення, яке й було прийняте більшістю.

У ньому облрада констатує, що в Україні забезпечується вільне використання російської мови як мови міжнаціонального спілкування. І, відповідно до закону про ратифікацію Хартії, що набрав чинності з 1 січня 2006 року, її положення на Одещині застосовуються щодо російської мови, а на окремих її територіях – до мов інших національних меншин. Тобто до болгарської, гагаузької, молдавської, німецької, польської, румунської та інших. При цьому депутати не деталізували, яка з цих мов і на якій території вживається. На думку Сергія Гриневецького, місцеві ради мають самі зробити свій вибір на користь однієї з мов. Її треба буде поважати і підкріплювати фінансуванням. Тоді це виглядатиме як справжня реалізація хартії, а не як політичний демарш. Депутати, до речі, доручили облдержадміністрації при формуванні обласного бюджету на 2007 рік передбачити кошти для виконання положень хартії.

Тобто єдине, що зробили депутати, – то це конкретизували дію хартії у частині використання російської мови, не називаючи при цьому її регіональною. Однак, здається, облраді доведеться ще неодноразово пояснювати, що ж вони ухвалили насправді. Оскільки новини з деяких телеканалів звучали аж надто переможно. Відтепер, як повідомив один із російських телеканалів, чиновники в Одесі можуть вільно говорити російською мовою. Здійснилося, коментували місцеві телеканали, Одеська облрада визнала російську мову мовою міжнаціонального спілкування. Тепер нею можна вільно володіти і використовувати в усіх сферах життя, зокрема у діловодстві та судочинстві.

Як мовиться, навмисне не придумаєш. Ніколи в мерії ні наради, ні засідання, ні сесії не велися українською мовою. До речі, міськрада відмовилася розглядати питання статусу російської мови. Мер Одеси Едуард Гурвіц заявив, що такі рішення місто приймало двічі. Тому це питання закрите раз і назавжди. Відтоді як перемогла помаранчева революція і в області відбулася зміна влади, в облдержадміністрації та облраді теж перейшли на російську.

Ну, а щодо вільного використання російської мови в усіх сферах життя, яке відтепер обіцяє хартія, то слід зазначити, що Україна ратифікувала не всі її положення, а лише деякі пункти статей. Якщо говорити, наприклад, про органи влади, то держава зобов’язана дозволяти використання регіональних мов у рамках місцевого або регіонального самоврядування, дозволяти публікувати офіційні документи також і регіональними мовами, використовувати їх у дискусіях, громадяни можуть складати ними свої листи тощо. У судовій системі, скажімо, дозволяється подавати документи і докази регіональними мовами із залученням у разі потреби перекладача, а клопотання і докази не повинні відхилятися на тій підставі, що написані не державною мовою. У сфері освіти передбачити, наприклад, можливість здобуття дошкільної, початкової, середньої освіти регіональною мовою, якщо учні або їхні батьки цього бажають. Тобто багато в чому це те, що на Одещині давно практикується. При цьому слід пам’ятати, що в Хартії сказано: охорона і розвиток регіональних мов не повинні заважати офіційним і необхідності їх вивчати. Тобто вимоги до держслужбовців знати державну мову ніхто не скасовував.