Тарифний меморандум замість «тарифного майдану»?

30 вересня, 2021, 18:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Усі подробиці газової угоди Банкової та місцевої влади  

Тарифний меморандум замість «тарифного майдану»?
© Скріншот з відео

«Ціни на газ не зростатимуть, а тарифи на електроенергію з 1 жовтня будуть знижені для більшості громадян, для інших залишаться незмінними. До опалювального сезону країна готова», — заявив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль під час «години запитань до уряду» на засіданні Верховної Ради у п'ятницю 24 вересня. Однак жодних підстав робити таку  заяву в прем'єра на той момент не було.

Кон'юнктура на зовнішньому ринку та відкритий торік внутрішній ринок газу не обіцяли чинній владі нічого доброго  цієї осені. Опоненти потирали руки в очікуванні перших платіжок і «тарифного майдану». Банкова метушилася в пошуку варіантів пом'якшення ударів: у липні право регулювати тарифи монобільшість завбачливо передала місцевій владі. Хотіли повноважень — беріть! Разом із відповідальністю. Однак місцеве самоврядування, яке вдосталь фінансово постраждало від ковіду та «Великого будівництва», висунуло умову: ми тримаємо тарифи і ваш рейтинг — ви за це платите. Два місяці сторони безуспішно вели торги, обговорюючи деталі майбутнього меморандуму.  

8 вересня голова Асоціації міст України Віталій Кличко (виключений Банковою з процесу переговорів) від імені правління АМУ публічно звернувся до уряду з умовами, які мають лягти в основу майбутнього документа. Серед ключових: погашення 37-мільярдної різниці в тарифах (що обіцяла влада ще торік і не виконала); фіксована ціна на газ не тільки для населення, а й для бюджетних установ, а також + 5% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). 

Сторони ввійшли у клінч. Проведення Конгресу місцевих і регіональних  влад  та урочисте укладання меморандуму призначалися й переносилися двічі — спочатку на 15 вересня, потім на 21-ше. Якщо уряд, бажаючи заспокоїти людей, зразу озвучив єдину ціну для населення — 7,4 грн за кубометр, то фіксувати ціну на газ для бюджетних установ категорично відмовлявся. Голова НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко пропонував мерам підписати, по суті, чистий аркуш, тоді як кон'юнктура на ринку обіцяла не 11,2 грн за куб (як просили мери), а всі 30 грн. Де потім брати ці гроші, ніхто місцевій владі не пояснював.

У понеділок у кабінеті президента прем'єр Денис Шмигаль разом із профільним міністром Олексієм Чернишовим доповідали про ситуацію, що склалася. Туди ж із «боєм» прорвалися й мери, щоб пояснити гарантові: ніхто ні до якої зими не готовий, а тарифи без укладання узгодженого меморандуму утримувати задля піару влади мери не будуть. Ні ті, хто ввійшов до президії президентського Конгресу (Львів, Дніпро, Одеса, Житомир та ін.), ні ті, хто вважав їх зрадниками, залишаючись вірними АМУ. 

Третя спроба укладання меморандуму висіла на волосині буквально до сьогоднішнього ранку. Члени правління АМУ закінчили голосування за пів години до початку засідання Конгресу. Переговори тривали всю ніч. Меморандум усе-таки підписано. Ціни за газ для населення вище за 7,4 грн за куб не піднімуть. Звідси стабільність в тарифах на тепло і гарячу воду. Президент Зеленський назвав документ проміжним, висловивши надію, що «наступний буде укладено, як мінімум, на три роки».

Скріншот з відео

Але чи закриває він фінансове питання для місцевої влади? Чому ніхто зі спікерів не озвучив фіксованої ціни на газ для бюджетних установ? З якої причини свого підпису на меморандумі не поставив голова Асоціації міст України Віталій Кличко? Який тест пройшло місцеве самоврядування, консолідувавши свою позицію, попри розкольницьку політику Банкової? Чим укладений меморандум такий  важливий для центральної влади? І до чого  тут темники?       

Політичний контекст

Вочевидь, у разі дострокових президентських і парламентських виборів (сценарії варіантів в ОПУ активно обговорюються та моделюються) Банкова має влетіти, а не вповзти в кампанію. І бажано, без сильних конкурентів. Але якщо в уряді (Шмигаль і його Кабмін давно під каблуком) і парламенті (відставка Разумкова — справа кількох тижнів) Зеленський уже практично зачистив політичний простір, то приборкати місцеве самоврядування набагато складніше.

З одного боку, Банковій потрібно нейтралізувати політичного опонента Віталія Кличка (а він очолює АМУ), а з іншого — домовитися з місцевим самоврядуванням і вирішити тарифне питання без шкоди для свого рейтингу. Відповідь було знайдено ще в лютому. При президенті створили Конгрес місцевої та регіональної влади, який згодом очолив особисто голова ОПУ Андрій Єрмак, підтвердивши екстраважливість поставленого президентом завдання. До президії Конгресу ввійшли мери ряду обласних центрів — Дніпра, Львова, Одеси, Житомира та інші, палату місцевої влади очолив мер Львова Андрій Садовий. Кличка від самого початку на засідання не запрошували.

У рамках класичної схеми «розділяй і владарюй» Банкова розпочала свою облогу. Піком стало проведення в липні президентського Форуму «Україна-30» у піку Міжнародному форуму АМУ, коли запрошеним гостям з ЄС полетіли листи від ОПУ із проханням відвідати їхній захід, а не запланований рік тому Міжнародний форум Асоціації міст. Тоді ж мери в перший раз були поставлені на розтяжку та, виступивши на одному заході, на шаленій швидкості гнали на інший. Того дня ще вийшло догодити всім.

Однак після публічного зіткнення амбіцій Банкова чітко дала зрозуміти мерам, що настав час визначатися і що всидіти на двох стільцях нікому не вдасться. Прем'єр-міністр за командою ОПУ особисто зустрічався з мерами, озвучуючи ключову тезу політики влади: «Навіщо вам якась асоціація, якщо можна працювати з нами напряму й отримувати преференції?». Обіцялися додаткові субвенції, гроші за лінією Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР), а також вирішення будь-яких муніципальних питань. За нашою інформацією, кабінет Шмигаля відвідали мери Дніпра, Тернополя, Маріуполя, Хмельницького та інші.

Скріншот з відео

Мери уважно слухали, а потім, як їх і попросили, закидали Кабмін завданнями. А той пустив усе звичним колом управлінь і департаментів. Після умовного проходження третього кола всі завдання знову опинилися на столах аналітиків АМУ, які скрупульозно володіють інформацією в муніципалітетах і можливими варіантами вирішення тих або інших проблем. Словом, АМУ разом із Кличком просто сиділи та чекали на березі, «поки повз пропливе труп їхнього ворога».

Тригером став прийнятий у липні закон ВРУ про передачу повноважень формування тарифів на місцевий рівень. Заяви представників уряду, які послідували за цим, і «темники» партії, що полетіли до регіонів, змусили мерів, які «відкололися», розімкнути задушливі обійми Банкової.

«…високі тарифи — це свідчення неспроможності на місцях, — написав днями міністр Кабінету міністрів Олег Немчинов на своїй сторінці у Фейсбуці. — Тому жодних підстав підвищувати тарифи для населення немає й не буде. Підкреслюю, що суми в платіжках мають бути не більші, ніж розраховані на основі річних тарифних пропозицій».

«Завдяки реформі децентралізації місцеві керівники отримали значно більше ресурсів і повноважень, ніж в них було, — уточнює «аналітичний темник» СН, розісланий регіонами. — Місцеві бюджети значно зросли. Місцеві керівники мають вирішувати питання модернізації інфраструктури, яка необхідна для більш ефективного та економного опалювального сезону. Суспільство має контролювати, чи правильно витрачаються кошти. Обсягу газу, який пропонується «Нафтогазом» для теплокомуненерго за ціною 7,42 грн за кубометр, достатньо, щоб не підвищувати тарифів для побутових споживачів».

Від того, як майстерно Банкова зняла з себе політичну відповідальність за вирішення державної проблеми (а ціна на газ — це державна проблема), мери схопилися за голову. Мабуть, загальний стан місцевого самоврядування можна резюмувати одним із тисяч коментів під постом Немчинова: «Так зручно, коли за будівництво доріг інфраструктури відповідає сонцеликий президент, а за тарифи — богомерзенна місцева влада».

Умови сторін

8 вересня на правлінні АМУ, коли було прийняте звертання до уряду, мери Львова, Дніпра, Одеси та Вінниці ще не були присутні. Однак за столом знаходилися їхні представники із довіреностями на право підпису під спільним рішенням.

«Ціну на газ у минулому опалювальному сезоні було зафіксовано на рівні 4 грн за кубометр, а в цьому Кабмін уже публічно заявив 7,40, — розповідає один із мерів, який був присутній на засіданні. — Для того щоб закрити різницю в 3,4 грн, нам потрібно 16 млрд. Для бюджетних установ ціна газу на той момент піднялася з 8 до 20 грн за кубометр. А це ще 9 млрд грн. Разом — 25 мільярдів. Ми дали центральній владі чітке політичне посилання, що не хочемо підвищувати тарифи. Тому що це наші люди, і ми розуміємо, що в них нічим платити. Але де нам взяти ці 25 мільярдів? Тим паче що уряд не виконав своїх зобов'язань за меморандумом 2020-го. Ми не отримали обіцяної субвенції на погашення різниці в тарифах за 2016–2020 роки. А це 37 мільярдів, з яких левова частка — за 2020 рік».

АМУ запропонувала свій варіант можливих джерел коштів. «Якщо взяти той самий Львів, то для нього 5% ПДФО — це близько 500 млн грн, а Садовому (щоб утримати тарифи на колишньому рівні) потрібно десь 1 млрд 200 млн. А де взяти 700 млн? — переймається запитанням мер. Саме витрати можна зменшити, якщо буде встановлено фіксовану ціну для бюджетних установ на рівні 11,2 грн за кубометр. Ну, і частину додадуть мери. Тим більш що бюджет на наступний рік значно урізує субвенції на медицину та освіту, а в контексті чергової хвилі ковіду нам точно буде куди витрачати гроші бюджету. Усі має бути по-чесному».

Таким чином, у кабінеті президента в понеділок представники «богомерзенної місцевої влади» були присутні вже з чіткою консолідованою позицією. Ключових умов було дві.

По-перше, надання компенсатора в 5% ПДФО (а це 11 млрд грн).

По-друге, встановлення фіксованої ціни на газ не тільки для населення (7,4 грн за куб), а й для бюджетних установ — 11,2 грн за кубометр.

Плюс мери вимагали:

— негайно відновити можливість теплопостачання та гарячого водопостачання в 67 громадах, розблокувавши рахунки підприємств, заарештованих через заборгованість з оплати за природний газ і його розподіл;

— усунути дискримінаційні норми в договорах на поставку природного газу комунальних підприємств із газовими компаніями (включаючи пеню, передоплати тощо);

— спрямувати субвенцію з держбюджету місцевим бюджетам на погашення різниці в тарифах за період 2016–2021 років в обсязі 37 млрд грн. І тим самим виконати умови минулого меморандуму.

І ще одна вимога: АМУ — сторона-підписант. Нагадаємо, що торік своїми підписами меморандум у першу чергу скріпили профільний міністр Олексій Чернишов і мер Києва, голова АМУ Віталій Кличко. Плюс голова НАК і кілька мерів. Цього року серед підписантів Банкова від початку мала на увазі прем'єра Шмигаля, голову НАК «Нафтогаз України» Вітренка, а також трьох мерів-членів вищезгаданої президії Конгресу місцевої та регіональної влади — Садового (Львів), Філатова (Дніпро), Сухомлина (Житомир).

Однак, за нашою інформацією, Андрій Садовий як голова палати місцевої влади Конгресу категорично та неодноразово заявляв, що єдиним легітимним підписантом від місцевого самоврядування може бути тільки АМУ. У результаті жодний із цих трьох, хоча й авторитетних і впливових мерів, очікувано не взяв на себе відповідальності підписатися за 900 мерів, які входять до Асоціації. Отже, і гарантувати виконання меморандуму з боку місцевого самоврядування.

Скріншот з відео

Попри невдоволення Банкової, тріо потенційних підписантів від місцевого самоврядування стало квартетом: до мерів-конгресменів додався виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан. Якого, до речі, також за наводкою Садового на одному із засідань Конгресу заднім числом увели до президії. Тобто кишенькової історії не вийшло. Свій командний тест місцеве самоврядування пройшло. Хоч номінально й без Кличка, якого сьогодні також на Конгрес не запросили. Але тут слід віддати належне меру Києва, який делікатно відійшов убік, не підставляючи під удар Асоціації та вирішення реально важливої для громад проблеми.

Що підписали в підсумку?

Основним каменем спотикання сторін у ніч із середи на четвер залишався пункт про фіксовану ціну (11,2 грн за куб) на газ для бюджетних установ. Цей пункт відчайдушно блокував голова «Нафтогазу» Юрій Вітренко. Для мерів було принципово важливо знати, що після підписання їм не доведеться залежати від примх ринку та опалювати садки, школи, лікарні, а також махини будівель територіальних органів виконавчої влади, купуючи у НАК газ по 30 грн за куб.

Проте ніхто зі спікерів Конгресу не озвучив фінальної цифри. Хоча і з вуст прем’єра прозвучала фраза, що принципова домовленість про фіксовану ціну є. За нашою інформацією, НАК дотягнув планку до 13,6 грн за кубометр без ПДВ (16,8 грн за куб із ПДВ).

Однак прем’єр підтвердив, що згідно з Меморандумом вище за 8 грн за кубометр населення за газ не платитиме. У результаті утримаються на колишньому рівні тарифи на тепло та гарячу воду. Влада зобов’язується безперебійно поставляти газ міським комунальним підприємствам, а також підтримувати субвенціями громади, які не зможуть платити. У бюджеті громад залишиться 13,44% спірного акцизу на паливо. Місцеве самоврядування отримає компенсацію у вигляді 4% ПДФО, а також держава зобов’язується погасити різницю в тарифах, списавши 30 млрд грн.

Скріншот з відео

У підсумку, спостерігаючи за красиво піднесеною картинкою, слід пам'ятати, що йдеться про критичну для держави ситуацію, коли газова блокада перевіряє на міцність усе та всіх. І влада перед обличчям небезпеки апріорі повинна проявляти єдність позицій і підставляти плече один одному, не важливо, хто її представляє - президент, уряд, голова громади Києва або Львова. Спроба ж отримати із ситуації піар-дивіденди, перекинути політичну та фінансову відповідальність на чужі плечі, а заодно втопити конкурента — негідна. У Банкової не виникає питання, де взяти гроші на «Велике будівництво». Немає сумнівів у тому, чи варто перетворювати ДФРР на політичний інструмент, оплачуючи коштами колись фонду розвитку лояльність місцевої влади. І зовсім не факт, що цей меморандум, укладений під тиском консолідованої позиції місцевого самоврядування, буде виконано, і громади все-таки отримають обіцяну компенсацію у 30 млрд грн за різницю в тарифах. Тому що термін виконання такої самої обіцянки, даної урядом у минулому меморандумі, минув сьогодні.

Усе це ще раз підтверджує, наскільки стратегічно та інтелектуально слабка в нас держава. А за такого стану речей жодний тарифний меморандум не втримає кришки на каструлі, де влада поспіхом і напоказ варганить неїстівне для людей вариво.

Усы статті Інни Ведернікової читайте за посиланням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК