Свято слухняності

19 листопада, 2010, 18:29 Роздрукувати Bипуск № 43, 19 листопада-26 листопада 2010р.
Відправити
Відправити

А спробуймо бути поблажливими до них. Зрештою, лише одиниці гідні того, аби фінал їхнього короткого життя став початком безсмертної легенди...

А спробуймо бути поблажливими до них. Зрештою, лише одиниці гідні того, аби фінал їхнього короткого життя став початком безсмертної легенди. Погляньмо в лукаві очі правди: серед тих, кого ми обрали своїми політичними повіреними, таких може не виявитися взагалі. Не кожному до душі шлях воїна, не кожному до серця шлях праведника, не кожному до снаги ноша реформатора. Поодинокі борці з антинародним режимом марять Вальхаллою. Небагатьом піклувальникам за народне щастя не дають безтурботно спати ночами людські біди.

Негоже округлювати очі: хіба не було зрозуміло, що для чинної влади урізання надбавок дітям війни буде такою ж природною річчю, як і купівля гламурного вертольота за рахунок платників податків. Не відчуваючи нашої сили, вони не бачать сенсу соромитися своїх слабкостей. Нині має рацію той, хто слухається не букви Конституції, а помаху правої руки депутата Чечетова (за чиїм сигналом, як відомо, голосує фракція Партії регіонів, а з нею — і вся парламентська більшість).

У переддень Дня свободи слуги народу з заповзятою легкістю схвалили нові конституційні зміни. Щоб вони набрали сили Основного Закону, знадобиться ще одне голосування — на початку наступного року. Але за цим, схоже, затримки не буде.

Все, що сталося минулого тижня, було легко прогнозоване, і перебіг подій заздалегідь передбачений «Дзеркалом тижня». Нагадаємо, що відновлення дії Конституції в редакції 1996 року стало приводом до суперечок про терміни проведення нових парламентських виборів. Центрвиборчком як безпосередній організатор таких кампаній законослухняно звернувся в Конституційний суд по роз’яснення. Проте відповіді не удостоївся. Зате КС виявився більш чуйним до прохання депутатського корпусу. Місяць тому парламент подав на експертизу свіжий варіант конституційних змін. У ньому було прописано так звану схему уніфікації термінів повноважень президента, Верховної Ради, парламенту АРК, місцевих рад, мерів міст, сільських та селищних голів. Після затвердження цього нововведення їхня каденція становитиме п’ять років. Попутно автори проекту пропонували збагатити перехідні положення Конституції уточненими термінами проведення нових парламентських і наступних президентських виборів. Днем голосування за главу держави було визначено останню неділю березня 2015 року, датою обрання Верховної Ради VII скликання — останню неділю жовтня 2012 року.

Конституційний суд у четвер схвалив депутатські ініціативи, не виявивши в документі порушень і обмежень прав та свобод людини і громадянина. Суть висновків КС (який, за дошкульним зауваженням одного відомого правознавця, неухильно перетворюється на «стіл замовлень») була відома заздалегідь: уже в понеділок ще не оприлюднений вердикт кулуарно обговорювали кровно зацікавлені в ньому депутати. Бог суддям суддя. Поговоримо про народних представників.

Більшість парламентаріїв (коли поруч не було камер, диктофонів та інших записуючих пристроїв) не робили таємниці з того, що воліють обиратися в жовтні 2012-го. А не в березні 2011-го, як, у принципі, випливало з 77-ї статті реанімованої Конституції. На причинах не зупинятимемося, вони, безумовно, зрозумілі й неодноразово описані. Зацікавленість у подовженні повноважень нинішнього складу ВР висловлювала і Банкова. Не дуже втішена реальними результатами місцевих виборів, вона побоюється дальшого падіння свого рейтингу до весни наступного року й розраховує зміцнити свій авторитет до осені 2012-го.

Тим часом Янукович небезпідставно вважав: потураючи депутатським бажанням, він робить Раді послугу. Натомість він зажадав демонстрації слухняності.

Нагадаємо, що згаданий нами проект конституційних змін ставав тілом Основного Закону тільки після:

— позитивного висновку Конституційного суду;

— попереднього схвалення простою більшістю Ради (226 голосів) до кінця нинішнього року;

— остаточного затвердження конституційною більшістю (300 голосів) на початку наступного року.

Проте вже у вівторок поінформовані джерела повідомили, що Віктор Федорович поставив умову: у п’ятницю за проект конституційних змін має бути подано не менше трьох сотень голосів. З одного боку, це було перевіркою на покірність. З іншого — можливістю режимові продемонструвати всім свою силу. З третього — такий результат давав підстави з упевненістю вважати, що 2011-го чинна Рада без проблем узаконить ці конституційні зміни. А можливо, і не тільки ці. Зав’яз пазурець — пташці кінець...

Депутатам через довірених осіб озвучили волю господаря: буде 300 голосів — будуть вам вибори 2012-го. Не буде — готуйтеся до березня 2011-го. Згідно з твердженнями обізнаних осіб із партії влади, відповідальним за виконання завдання призначили, зрозуміло, першого віце-прем’єра Андрія Клюєва, головного куратора парламенту. Подейкували, що успіх наміру істотно підвищував шанси Андрія Петровича пройти постноворічний «прем’єрський кастинг». Утім, було очевидно, що місія не є нездійсненною.

Особливо після того, як у четвер Рада поспішно змінила процедуру схвалення конституційних змін (скасувавши відкрите голосування іменними бюлетенями). А гарант надоперативно — через лічені години (!) — підписав відповідний закон. У проміжку між цими двома подіями прийшла блага звістка з Конституційного суду...

Учора (як і хотів Янукович, як і очікував Клюєв) проект конституційних змін зібрав неабияку підтримку — 305 голосів. Історичному голосуванню передувала млявоперебіжна дискусія. Одні оспорювали справедливість недавнього рішення суду, яке освятило фактичне розширення строку повноважень президента. Мовляв, Януковича обрали в лютому, а майбутнього главу держави (якщо йти за логікою запропонованих конституційних змін) приведуть до присяги тільки в квітні — маємо очевидний вихід за часові рамки, суворо визначені Конституцією. Інші звинувачували керівництво ВР у порушенні регламенту, нагадуючи, що депутатський корпус має ще тиждень на розгляд проекту. Хтось казав про дискредитацію нинішнього складу Ради і одночасно висловлював побоювання, що парламент, обраний у 2011-му може виявитися ще більш конформістським. Особливо якщо процедура встановлення результатів волевиявлення буде такою ж «прозорою», як і на недавніх місцевих виборах. Хтось закликав кинути всі сили на підготовку нового виборчого закону, який урахував би старі помилки і дозволив уникнути нових дурниць.

Уїдливий Мартинюк іронічно зауважив, що «рівень емоційності виступів залежить від того, потрапить він у наступну Верховну Раду чи не потрапить» (і взагалі-то не був далекий від істини). Йому підтакував Литвин, який обвинуватив опозицію в лицемірстві: «Хорошу позицію обрали: ми в цій грі участі не беремо, особливо коли точно знаємо, що цю дуже потрібну, насамперед для тебе, роботу зроблять інші... Якщо така принципова позиція, то будьмо принциповими до кінця — напишіть заяви, складіть повноваження і будемо доводити людям, що ми протестуємо проти такого підходу». Змусив присутніх зронити сльозу записний витія Чечетов, який довго розводився про «святу волю народу», яку «ніхто не вправі змінити».

До полудня п’ятниці все скінчилося. Серед тих, хто підтримав дещо двозначні конституційні зміни, виявилося 10 представників фракції «БЮТ—Батьківщина» і 41 представник «НУ—НС», яка продовжує розкладатися. Чи все ж таки 40? У всякому разі невдовзі після голосування Микола Катеринчук категорично відхрестився від участі у «святі послуху». А керівництво БЮТ пообіцяло оперативно розглянути питання про виключення чергової партії «зрадників». Утім, усе це не зіпсувало свята організаторам.

Але навіть після цього жорстких правових підстав вважати, що парламентські вибори-2012 узаконені, немає. Суто формально висновок КС №3-в/2010, який позавчора ухвалили й учора оприлюднили, є лише оцінкою дотримання процедури внесення правок до Конституції. Але аж ніяк не тлумаченням положень статті 77 Основного Закону, яка регулює строк повноважень ВР. Це по-перше. А по-друге, навіть після вчорашнього тріумфу проект конституційних змін залишається тільки проектом.

Але на такі казуїстичні дрібниці нині зважати не прийнято. Поборники правової чистоти, як і носії виразних ідеологічних цінностей, не затребувані в нинішні часи, яким дедалі більше підходить визначення «сутінки жлобів». У старі часи, щоб коливатися відповідно до лінії партії, була потрібна певна чутливість. Нині коливаються відповідно до лінії, накресленої в розрідженому повітрі накачаною рукою Чечетова. І для цього достатньо мати просто хороший зір.

Та не судіть їх суворо. Ви їх обирали — ви за них відповідаєте. Можливо, для когось «призовий» депутатський рік стане можливістю написати й лобіювати життєво важливий закон, реально захистити чиїсь знехтувані права, відстояти конкретний державний інтерес. Або стане періодом для плідних роздумів, результатом яких (як знати) виявиться переродження частини крикунів, забіяк і «кнопкодавів» на войовників і скульпторів, безстрашних захисників правди і натхненних творців права.

Related video

Спробуймо бути поблажливими. Якщо вже не вміємо бути вимогливими. Ні до них, ні до себе.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК